справа № 619/1818/23
провадження № 2/619/5/25
30 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та визнання дій незаконними, -
Позивач ОСОБА_1 18.04.2023 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, згідно якого просив визнати:
-незаконними (протиправними) дії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення допиту, фільмування допиту, фотографування, поширення таких персональних даних та надання їх у якості доказів звинувачення без згоди та проти волі малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням обтяжуючих обставин, по матеріалам наданим з заявою ОСОБА_2 до Дергачівської служби у справах дітей від 10.10.2018 року;
- безпідставними звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через заяву від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей з додатками (фото та відео файлами) у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- незаконними (протиправними) дії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо подальшого проведення допиту, фільмування допиту, поширення таких персональних даних та надання їх у якості доказів звинувачення без згоди та проти волі малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням обтяжуючих обставин, по матеріалам наданим Дергачівському районному суду по справі №619/4720/18 через клопотання адвоката Ігнатьєвої Я. В. від 07.08.2019 року;-
- незаконними (протиправними) звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням обтяжуючих обставин, у залі Дергачівського районного суду під час судових засідань 16.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, 23.01.2020 року по справі №619/4720/18;
- незаконними (протиправними) звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням обтяжуючих обставин, у залі Харківського апеляційного суду під час судового засідання 15.10.2020 року по справі №619/4720/18;
- незаконними (протиправними) звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням обтяжуючих обставин, у заяві ОСОБА_2 до Дергачівської місцевої прокуратури по якій було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 від 28.08.2020 року;
- незаконними (протиправними) звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням обтяжуючих обставин, які були надані слідчому Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області майору Воронкіной Я. О. по кримінальному провадженню №42020221280000148 від 28.08.2020 року у якості свідка;
- незаконними (протиправними) звинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ з боку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 над його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахуванням обтяжуючих обставин, у відзиву ОСОБА_2 від 10.10.2020 року та відзиву адвоката Ігнатьєвої Яни Володимирівни - Горшковій Г. І. від 10.10.2020 року на касаційну скаргу ОСОБА_1 по справі №619/4720/18;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь малолітньої дитини ОСОБА_3 через законного представника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , моральну шкоду у розмірі 1 350 000 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 моральну шкоду у розмірі 290 000 грн.;
- судові витрати покласти на відповідача.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023, цивільна справа №619/1818/23 провадження №2/619/270/23 надійшла в провадження судді Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.04.2023 (суддя Жорняк О.М.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без руху; повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надано строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.
24.04.2023 на виконання ухвали від 21.04.2023 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12.05.2023 (суддя Жорняк О.М.) відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 03.10.2023 (суддя Жорняк О.М.) підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.11.2023 (суддя Жорняк О.М.) заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по цивільній справі №619/1818/23 судді Жорняк О.М. задоволено; заяву ОСОБА_1 , діючого також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та визнання її дій незаконними передано до канцелярії суду для повторного авторозподілу відповідно до вимог ч.3 ст.14 та ст.33 ЦПК України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023, цивільна справа №619/1818/23 провадження №2/619/270/23 надійшла в провадження судді Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.11.2023 (суддя Болибок Є.А.) задоволено самовідвід судді Болибока Є.А. у справі №619/1818/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди; справу передано для повторного автоматизованого розподілу в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023, цивільна справа №619/1818/23 провадження №2/619/270/23 надійшла в провадження судді Дергачівського районного суду Харківської області Калиновської Л.В.
01.07.2024 від позивача, ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої він просив визнати:
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення опитувань, фільмування опитувань, фотографування, збирання, зберігання, поширення персональних даних малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та надання їх у якості доказів звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина без згоди та проти волі малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що містяться у заяві ОСОБА_2 до Дергачівської служби у справах дітей від 10.10.2018 року з додатками (фото та відео файлами) такими що порушують особисті та сімейні права малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонити громадянці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та проти волі ОСОБА_3 24.01.2015 року проводити його опитування, фільмувати таке опитування, фотографувати його, збирати, зберігати та поширювати персональні дані пов'язані з його особистим та сімейним життям;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через заяву від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей з додатками (фото та відео файлами) такими що порушують особисті та сімейні права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до Служби у справах дітей Малоданилівської селищної ради (як правонаступнику Дергачівської Служби у справах дітей), копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- дії громадянки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення опитувань, фільмування опитувань, збирання, зберігання, поширення персональних даних та надання їх у якості доказів звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина без згоди та проти волі малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що містяться у клопотанні адвоката Ігнатьєвої Я. В. від 07.08.2019 року з додатком - оптичним диском з відеозаписами таких дій, яке надано до Дергачівському районному суду по справі №619/4720/18, такими що порушують особисті та сімейні права малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та проти волі ОСОБА_3 24.01.2015 року проводити його опитування, фільмувати таке опитування, фотографувати його, збирати, зберігати та поширювати персональні дані пов'язані з його особистим та сімейним життям;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через публічні виступи у залі Дергачівського районного суду під час судових засідань 16.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, 23.01.2020 року у тому числі і у якості свідка по справі №619/4720/18, що зафіксовано відповідними аудіо записами судових засідань, такими що порушують особисті та сімейні права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до Дергачівського районного суду, копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через публічний виступ у залі Харківського апеляційного суду під час судового засідання 15.10.2020 року по справі №619/4720/18, що зафіксовано аудіо записом судового засідання, такими що порушують особисті та сімейні права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до Харківського апеляційного суду, копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 через заяву до Дергачівської окружної прокуратури по якій було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 від 28.08.2020 року, таким що порушують особисті та сімейні права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до Дергачівської окружної прокуратури, копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були надані слідчому Дергачівського відділу поліції ГУНП в Харківській області майору ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42020221280000148 від 28.08.2020 року у якості свідка, такими що порушують особисті та сімейні права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до слідчого у кримінальному провадженні №№42020221280000148 від 28.08.2020 відділу поліції №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- дії громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо звинувачення громадянина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 ККУ (розбещення) відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які були зазначені у відзиву ОСОБА_2 від 10.10.2020 року та відзиву адвоката Ігнатьєвої Яни Володимирівни - Горшковій Г. І. від 10.10.2020 року на касаційну скаргу ОСОБА_1 по справі №619/4720/18, такими що порушують особисті немайнові права, честь та гідність громадянина ОСОБА_1 , зобов'язати громадянку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 написати лист спростування недостовірної інформації до Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду України, копію листа з доказами відправки та вручення листа надіслати позивачу;
- стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , суму у розмірі 1 350 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У інший частині позовних вимог просив залишити позовні вимоги за первісним позовом від 17.04.2023 року без змін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з січня 2014 року проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_4 . Позивач та відповідачка мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Фрунзенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №89. Позивач вказує, що в березні 2017 року відповідачка самовільно змінила місце мешкання дитини - АДРЕСА_4 , де дитина народилася та проживала, відвезла до своїх родичів за адресою АДРЕСА_5 та почала вчиняти домашнє насильство над малолітньою дитиною та його батьком, а також перешкоджати дитині спілкуватися з батьком. На захист порушених прав дитини та своїх батьківських обов'язків та прав батько змушений був звернутися до Дергачівської Служби у справах дітей, де будо прийнято Розпорядження №224 Дергачівської РДА від 04.05.2017 року, пунктом 3 розпорядження було рекомендовано відповідачці не чинити перешкоди батькові у вихованні дитини. З липня 2017 року відповідачка почала порушувати розпорядження №224 та продовжила вчиняти домашнє насильство над дитиною та батьком . За захистом порушених прав дитини та батька позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду у вересні 2017 року. Постановою Харківського апеляційного суду від 18.07.2018 року по справі №619/3051/17 було прийнято остаточне судове рішення - усунуто перешкоди з боку відповідачки та вирішено спосіб спілкування дитини з батьком без присутності матері.
Вперше відповідачка офіційно письмово звинуватила батька у тяжкому кримінальному злочині (розбещенні своєї дитини) з використанням малолітнього особи, яка перебуває в безпорадному стані, а також перебуває в матеріальній, психологічний та іншій залежності від відповідачки у заяві від 10.10.2018 року, яку вона надала до Дергачівської Служби у справах дітей. Батько вперше дізнався, що відповідачка умисно фільмує спільну дитину без її згоди та проти її волі, використовуючи безпорадний стан дитини, вчиняє постійні огляди дитини, незаконні допити дитини під відео запис без її згоди та проти її волі тобто вчиняє домашнє насильство над дитиною, щоби отримати та зафіксувати такі неправдиві відповіді від дитини, для звинувачення батька. Ознайомившись з листом та додатками у приміщенні Дергачівської служби у справах дітей у присутності співробітників служби батько надав письмові пояснення від 22.10.2018 року. Враховуючи, що ОСОБА_3 мешкав з відповідачкою, а батько не мав можливості оцінити стан дитини впродовж тижня у тому числі з зазначеного у заяві від 10.10.2018 року інциденту, позивач ОСОБА_1 звернувся до Малоданилівського садочку заявою від 22.10.2022 року щодо надання психолого-педагогічної характеристики дитини, та отримав відповідь від 22.11.2018 року. Жодних порушень або неналежної поведінки або незвичних висловлювань у дитини не було встановлено. Отже у листі від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей відповідачка безпідставно офіційно письмово звинуватила батька дитини у розбещенні дитини. Надані фото та відео докази були переглянуті службовцями Дергачівської служби у справах дітей та жодних протиправних дій з боку батька встановлено не було, про що було повідомлено відповідачку. Тобто відповідачка була обізнана що її заяву розглянули та встановили відсутність у діях батька, будь яких протиправних дій по відношенню до свого сина.
Також позивач зазначає, що відповідачка умисними допитами дитини та фільмуванням цього без згоди дитини та проти її волі, яка перебуває в безпорадному стані, а також перебуває в матеріальній, психологічний та іншій залежності від відповідачки, а також формуванням у дитини вини за дії батька, визначення дій батька як поганих, злочинних, протизаконних, аморальних та формуванням у дитини негативного відношення до батька та його дій, вчинила над малолітньою дитиною психологічне насильство та завдала дитині моральної шкоди.
Позивач вважає, що безпідставними звинуваченнями батька у розбещенні дитини відповідачка завдала моральної шкоди батькові, постійними допитами дитини та зазначенням дій батька які він не вчиняв, вона зганьбила батька в уявленні дитини. ОСОБА_1 змушений був пояснювати свої дії перед всіма співробітниками Дергачівської служби у справах дітей, звертатися до дитячого садочку для з'ясування стану дитини з урахуваннях звинувачень відповідачки. Позивач також зазначив, що дитина про такі допити з боку матері не повідомляла батькові отже вона була засмучена, залякана, збентежена такими діями матері. Але коли дитина спілкувалася з батьком вона вільно поводилась була веселою та енергійною та не завжди бажала повертатися до матері. Зазначив, що він опікувався сином ще до народження, створюючи найліпші умови для матері та перебігу її вагітності, а з 2017 року змушений був захищати права дитини, а також захищати дитину від систематичного домашнього насильства з боку відповідачки через Дергачівську Службу у справах дітей, а потім у суді. Таким чином позивач вважає, що відповідачка своїми безпідставними звинуваченнями у тяжкому кримінальному злочині позивача ОСОБА_1 та створенням штучних доказів такого обвинувачення через залучення малолітньої дитини, фільмування дитини та допиту дитини без її згоди та проти його волі, ствердження під час фільмування що дії батька злочинні та погані нанесла моральної шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Через безпідставні звинувачення у розбещенні дитини та заподіяння шкоди дитині, ОСОБА_1 на захист дитини знову звернувся до суду у листопаді 2018 року. Було розпочато судове провадження по справі №619/4720/18 у Дергачівському районному суді. В рамках розгляду справи адвокат відповідачки ОСОБА_7 через клопотання від 07.08.2019 року надала судові докази - відео файли начебто розбещення дитини батьком. Пізніше на судовому засіданні 16.09.2019 року по справі №619/4720/18 відповідачка публічно у залі суду звинуватили батька у розбещенні дитини, тобто надавала судові завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднаного з обвинуваченням особи в тяжкому кримінальному злочині, із штучним створенням доказів обвинувачення. Батько дитини, стикнувшись другий раз з публічним офіційним завідомо неправдивим повідомленням про вчинення тяжкого кримінального злочину на захист дитини та себе звернувся до поліції заявою від 07.10.2019 року.
Згідно ухвали суду від 24.10.2019 року було відкрито кримінальне провадження №12019220280001463 від 24.10.2019 року та надано копію витягу з ЄРДР. 12.11.2019 року поліцією будо надано відповідь виконавець ОСОБА_8 . Батькові невідомо про статус цього кримінального провадження та встановлені факти.
Під час судового засідання 07.10.2019 року по справі №619/4720/18 відповідачка знову у судовому засіданні звинувачувала батька у розбещенні дитини. Під час судового засідання 18.11.2019 року по справі №619/4720/18 свідок ОСОБА_9 керівник Дергачівської Служби у справах дітей підтвердила, що відповідачка через заяву від 10.10.2018 року звинувачувала батька у розбещенні дитини. Під час судового засідання 05.12.2019 року по справі №619/4720/18 відповідачка була опитана у якості свідка та знову умисно звинуватила батька у розбещені дитини та підтвердила що вона обізнана з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдиве повідомлення суду про тяжкий кримінальний злочин. Під час судового засідання 23.01.2020 року по справі №619/4720/18 судом було оглянуто всі надані відповідачкою начебто відео докази розбещення дитини його батьком. Відповідачка знову у судовому засіданні звинувачувала батька у розбещенні дитини. Судом не було встановлено жодної протиправної дії батька. Батько дитини надав судові письмові пояснення щодо наданих відео. У рішенні Дергачівського районного суду від 06.03.2020 року по справі №619/4720/18 жодних протиправних дій батька не було встановлено. Більш того посилання на відео докази відповідачки про розбещення дитини в мотивувальній частині судового рішення відсутні.
Позивач, ОСОБА_1 вважає за необхідне врахувати наступне.
Відповідачка в Дергачівському районному суді звинувачувала позивача ОСОБА_1 , вже після розгляду таких обвинувачень Дергачівською службою у справах дітей, яким вже було надано правову оцінку. Відповідачка була обізнана з наданою оцінкою у жовтні 2018 року та не зверталась такими обвинуваченнями до уповноважених органів влади з повідомленням про злочин. В цей час вона продовжувала фільмувати малолітню дитину без її згоди проти її волі, мабуть намагаючись отримати від дитини більш переконливі докази, використовуючи її в своїх злочинних діях, а також використовуючи її безпорадний стан та матеріальну, психологічну залежність в матері. Коли відповідачка неодноразово звинувачувала батька у тяжкому кримінальному злочині вона ні у Служби у справах дітей ні в суді не прохала обмежити (або взагалі позбавити можливості) спілкування дитини з батьком, що доводить умисел та безпідставність таких звинувачень. Незаконним фільмуванням та постійними допитами дитини для отримання потрібних відповідей на відео записи без згоди дитини та проти її волі, відповідачка систематично вчиняла домашнє психологічне насильство над малолітньою дитиною, яка не мала можливості захиститися від незаконних дій відповідачки. Більш того такими постійними допитами про дії батька вона формувала негативний образ батька, хибне уявлення про батька, спотворила сімейні цінності, повагу до сім'ї та її батьків, безпідставно втручалася у його особисті і сімейні відносини з батьком. Отже систематично впродовж тривалого часу завдавала малолітній дитині моральної шкоди. Постійними публічними звинуваченнями у тяжкому кримінальному злочині позивача ОСОБА_1 у залі суду відповідачка зганьбила честь та гідність позивача ОСОБА_1 , як турботливого законослухняного та відповідального батька, завдала неодноразово моральних та душевних страждань втручаючись у сімейні особисті відносини дитини та батька, спотворюючи їх, та безпідставно оббріхуючи позивача ОСОБА_1 та його дії. Отже 16.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, 23.01.2020 року у тому числі у якості свідка у залі Дергачівського районного суду під час судових засідань по справі №619/4720/18 відповідачка у присутності судді Калмикової Л.К., секретаря судового засідання Кравченко К.В. умисно чотири рази звинуватила позивача ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині, чим завдала батькові моральної шкоди, та зіпсувала його честь та гідність.
Не погодившись з рішенням районного суду по справі №619/4720/18 ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду у квітні 2020 року. Відповідачка через свого адвоката надала відзив від 28.07.2020 року, в якому погоджувалась з рішенням районного суду і жодним чином не бажала обмежити або заборонити контакт дитини з батьком та жодного посилання на звинувачення батька у розбещенні дитини немає. Під час судового засідання 26.08.2020 року судова колегія запропонувала батькові звернутися до відповідачки з пропозицією про досудове врегулювання спору. В найліпших інтересах дитини, попри звинувачення у розбещенні дитини, листом від 27.08.2020 року батько звернувся до відповідачки. Після надання відзиву від 28.07.2020 року на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відповідачка звернулась з заявою до Дергачівської прокуратури по якій 28.08.2020 року, було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 за ст. 156 ч.2 КК України - розбещення малолітньої дитини її батьком. Погоджуючись з рішенням Дергачівського районного суду у своєму відзиву відповідачка звинуватила батька перед прокуратурою. ОСОБА_1 про таке звернення не було відомо. 17.09.2020 відповідачка погодила зустріч щодо досудового врегулювання спору у присутності адвокатів сторін. Але на зустрічі жодних вимог або пропозицій відповідачка не надала, всі пропозиції батька відкинула, про відкриття кримінального провадження не зазначила, поводилась неадекватно. Тобто на зустрічі позивача ОСОБА_1 з відповідачкою у присутності адвокатів сторін відповідачка умисно приховала факт відкриття досудового слідства. Під час судового засідання 15.10.2020 року у Харківському апеляційному суді по справі №619/4720/18 відповідачка надала судові та ОСОБА_1 копію витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження №42020221280000148 від 28.08.2020 року про вчинення батьком тяжкого кримінального злочину та знову звинуватила батька у розбещенні дитини вже у залі апеляційного суду, що зафіксовано аудіо записом судових засідань попри надану оцінку Дергачівським районним судом. Отже 15.10.2020 року відповідачка у залі Харківського апеляційного суду під час судового засідання по справі №619/4720/18 у присутності судової колегії Яцини В. Б., Бурлака І. В., Котелевець О. В., секретаря судового засідання Семикрас О. В. та адвокатів сторін знову умисно звинуватила позивача ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині та надала судові та позивачу ОСОБА_1 копію витягу з ЄРДР, чим завдала батькові моральної шкоди, та зіпсувала його честь та гідність.
Позивач ОСОБА_1 вказує, що коли він дізнався про відкриття кримінального провадження №42020221280000148 (у залі суду 15.10.2020 року) він відразу особисто звернувся до прокуратури з заявою від 15.10.2020 року. Але прокурор Сердюк К.В. відмовилась спілкуватися з ним. Тоді він змушений був звернутися з заявою від 16.10.2020 року. По двом заявам ОСОБА_1 отримав лише відповідь від Харківської обласної прокуратури та відповідь від слідчого управління ГУНП в Харківській області. У відповіді слідчого управління між іншим зазначено що батько дитини - «…по вказаному кримінальному провадженню Ви ( ОСОБА_1 ) не є стороною або учасником кримінального процесу…». «Про результати досудового розслідування …. Буде повідомлено органом, що проводить слідство». Позивач зазначає, що у витягу з ЄРДР чітко зазначено ПІБ позивача 2 та те що він є батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 . Жодної відповіді ОСОБА_1 від слідчого не отримав. Пізніше ОСОБА_10 надав ще одну аналогічну відповідь. Потім було отримано відповідь від Харківської обласної прокуратури за підписом ОСОБА_11 . Пізніше надійшла відповідь Харківської обласної прокуратури, що у якості законного представника було залучено відповідачку. Але відповіді на поставлені запитання ОСОБА_1 не отримав. Згідно відповіді Харківської обласної прокуратури від 16.12.2020 року за підписом ОСОБА_12 малолітнього ОСОБА_3 було залучено у якості потерпілого. Тобто слідчим було встановлено заподіяння шкоди дитині. Далі позивач ОСОБА_1 отримав відповідь від Харківської обласної прокуратури від 19.01.2021 року за підписом ОСОБА_13 , в якій зазначено що постановою слідчого від 18.01.2021 року призначена судово-психологічна експертиза та матеріали кримінального провадження направлені до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса». Пізніше позивач ОСОБА_1 отримав відповідь від Харківської обласної прокуратури від 03.03.2021 року. У відповіді жодних дій про захист прав дитини та батька не зазначено. Пізніше ОСОБА_1 отримав відповідь Головного слідчого управління НПУ від 20.08.2021 року за підписом ОСОБА_14 , який повідомив що досудове слідство триває, а ОСОБА_1 досі не є учасником. Протягом всього терміну проведення досудового слідства по кримінальному провадженню №42020221280000148 позивач ОСОБА_1 знаходиться під постійною психологічною напругою, намагаючись з'ясувати та вирішити питання захисту свого сина та себе від незаконних дій з боку відповідачки та службових осіб досудового слідства (слідчих та прокурорів) бо відповідачка і надалі вчиняє домашнє насильство над дитиною та батьком. Вважає що в матеріалах досудового слідства є встановлені факти, які зможуть пояснити безпідставність та умисел дій відповідачки. Проведення безпідставного досудового слідства завдає йому моральної шкоди, псує його честь та гідність, та знаходиться у постійній напрузі, неможливості захистити дитину та себе від незаконних дій та безпідставних звинувачень, зміна звичайного порядку життя, постійні звернення до поліції, прокуратури, суду, не можливість отримання зрозумілих відповідей, розчарування сімейними цінностями, незаконними діями відповідачки та органів досудового слідства, погіршення рівня життя та життєдіяльності тощо.
Відповідачка через свою заяву до Дергачівської прокуратури по якій було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 від 28.08.2020, а потім через свідчення слідчому у ньому умисно надала завідомо неправдиві повідомлення прокурору та слідчому про вчинення кримінального правопорушення, які поєднані з обвинуваченням ОСОБА_1 в тяжкому злочині зі штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, враховуючи обтяжуючі обставини. Що в свою чергу знову завдало моральної шкоди відповідачу ОСОБА_1 , зіпсувало честь та гідність батька.
По подіям 15.10.2020 року у Харківському апеляційному суді ОСОБА_1 звертався з заявами до поліції. 05.12.2020 року було відкрито два кримінальні провадження №12020225280000186 №12020225280000185 де позивач ОСОБА_1 надавав свідчення та докази.
Позивач ОСОБА_1 на захист порушених прав дитини змушений був звернутися до Верховного суду. Так адвокат відповідачки надав судові відзив на Касаційну скаргу позивача ОСОБА_1 від 10.12.2020 року, де знову умисно безпідставно звинуватив його у вчиненні тяжкого кримінального злочину (попри надану оцінку таким звинуваченням у постанові Харківського апеляційного суду від 15.10.2020 року).
Зазначає, що адвокат у своєму відзиву просив залишити скаргу позивача ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду без змін, тобто погоджувався з висновками Харківського апеляційного суду, яким було визначено що надані відео записи не містять фактів вчинення тяжкого кримінального злочину з боку позивача ОСОБА_1 . Цей відзив доводить безпідставність та умисел звинувачень відповідачки через відзив її адвоката, яка погодилась з двотижневим відпочинком дитини з батьком але все одно у відзиві звинувачувала батька у тяжкому кримінальному злочині щодо спільної дитини. Що в свою чергу завдало чергової моральної шкоди ОСОБА_1 та в черговий раз зганьбило його честь та гідність вже перед суддями Верховного суду. Відповідачка теж надала свій відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від 10.12.2020 року. У своєму відзиву відповідачка неодноразово безпідставно звинувачувала ОСОБА_1 у неналежному поводженні зі своїм сином. Окремо відповідачка знову умисно звинуватила ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині детально описуючи у який спосіб начебто ОСОБА_1 вчиняв злочини. Таким чином відповідачка знову надала умисне неправдиве повідомлення про скоєння ОСОБА_1 тяжкого кримінального злочину, поєднані із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, вже Верховному суду.
Позивач зазначає, що відповідачка у своєму відзиву надаючи його діям вкрай негативної оцінки по відношенню до спільного сина та звинувачуючи його у тяжкому кримінальному прохала Верховний суд лише відмовити у задоволенні Касаційної скарги позивача ОСОБА_1 . Тобто відповідачка погоджувалась з тим що постановою Харківського апеляційного суду від 15.10.2020 року по справі №619/4720/18 визнано, цитуємо: «… Підозри матері про те, що батько негативно впливає на сина та його розбещує - наразі належними та допустимими доказами не підтверджені. Наданий до суду відеозапис таких фактів не містить…». А також те що цією постановою відповідачку зобов'язано забезпечити відпочинок дитини з батьком впродовж двох тижнів. Що доводить умисел звинувачень відповідачки вже у відзивах на Касаційну скаргу позивача ОСОБА_1 . Отже умисними безпідставними звинуваченнями ОСОБА_1 у скоєнні тяжкого кримінального злочину у відзиву адвоката Горшкової Г. І. від 10.12.2020 року та відзиву відповідачки від 10.12.2020 року на Касаційну скаргу позивача ОСОБА_1 , які були надані суддям Другої судової палати Касаційного цивільного суду, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 відповідачка в черговий раз завдала моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , зіпсувала честь та гідність батька. Попри чергові звинувачення адвоката відповідачки та відповідачки у відзивах на Касаційну скаргу у вчиненні тяжкого кримінального злочину щодо свого сина жодних посилань на протиправні дії позивача ОСОБА_1 у постанові Верховного суду від 17.03.2021 року немає. Верховний суд у своїй постанові погодився з висновками Харківського апеляційного суду щодо оцінки дій позивача ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 також у поданій позовній заяві вказує, що з березня 2022 року відповідачка переховує дитину у невідомому місці, вчиняє домашнє насильство над дитиною та його батьком, умисно не виконує рішення суду. ОСОБА_1 неодноразово звертався до поліції та прокуратури щодо результатів кримінальних проваджень №12019220280001463, №42020221280000148, №12020225280000186, №12020225280000185. Останню відповідь ОСОБА_1 отримав від Харківської обласної прокуратури від 05.04.2023 року. З відповіді вбачається що кримінальне провадження №42020221280000148 триває, а позивач ОСОБА_1 і надалі отримує моральну шкоду від незавершених досудових слідств. Зазначає, що впродовж 2017 - 2021 років відповідачка умисно вчиняла домашнє насильство над дитиною та його батьком, умисно не виконувала розпорядження №224 Дергачівської РДА, а потім рішення суду по справі №619/3051/17. Всі докази протиправної поведінки відповідачки зібрані у позовній заяві ОСОБА_20 з додатками по справі №619/4823/21.
Обрахування заподіяної моральної шкоди малолітній дитині.
Позивач просить врахувати, що після звернення до Дергачівської служби у справах дітей та надання оцінки таким фото та відео доказам відповідачка не припинила знущатися над малолітньою дитиною, що в свою чергу лише обтяжує вину відповідачки та збільшує нанесену моральну шкоду дитині повторними допитами, фільмуванням та поширенням таких допитів проти волі дитини та без її згоди. Відповідачка звертаючись до Дергачівської служби у справах дітей діяла умисно протиправно але вважала що таким чином вона нібито «захищає» малолітню дитину. Враховуючи що це було перше офіційне звинувачення для якого відповідачка умисно фільмувала та фотографувала дитину, за кожен окремий доказ наданий у заяві ОСОБА_2 від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей слід визначити розмір заподіяної шкоди малолітній дитині у розмірі 50 000 грн. У заяві від 10.10.2018 року міститься три додатки, фото та два відео записи. Таким чином розмір заподіяної шкоди малолітній дитині, ОСОБА_3 за протиправні дії відповідачки та порушення його особистих немайнових прав складає 3*50 000=150 000 грн. Крім того, позивач зазначає, що враховуючи, що після звернення до Дергачівської служби у справах дітей, відповідачка отримала повну та вичерпну відповідь але не припинила вчиняти такі дії по відношенню до малолітньої дитини, вважає що за кожен наступний доказ зроблений та наданий через клопотання адвоката відповідачки ОСОБА_7 від 07.08.2019 року до Дергачівського районного суду по справі №619/4720/18 слід подвоїти суму відшкодування моральної шкоди дитині, з урахуванням обтяжуючих обставин та встановити її у розмірі 100 000 грн. за кожен наданий доказ. У клопотанні відповідачки ОСОБА_7 від 07.08.2019 року на оптичному диску знаходиться 12 додатків-доказів. Таким чином розмір заподіяної шкоди малолітній дитині, ОСОБА_3 за протиправні дії відповідачки та порушення його особистих немайнових прав складає 12*100 000=1 200 000 грн. Сукупний розмір відшкодування моральної шкоди по всім зазначеним протиправним умисним систематичним діям відповідачки з обтяжуючими обставинами малолітній дитині - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 складає 1 350 000 грн та повинен бути стягнутий з відповідачки.
Обрахування заподіяної моральної шкоди батькові малолітній дитині.
Для розрахунку заподіяної шкоди батькові малолітньої дитини позивач вважає за необхідне врахувати що протиправні дії відповідачки носять систематичний умисний характер були вчинені неодноразово після надання правової оцінки діям позивача ОСОБА_1 різними органами влади та мають ознаки кримінального злочину згідно ст. 126-1, 383, 384, 385 КК України. Відповідачка звинувачує батька дитини у тяжкому кримінальному злочині згідно ст. 156 ч. 2 КК України, якою передбачено позбавлення волі від п'яти до восьми років. Обтяжуючими фактами у розумінні ст. 67 КК України також являються: вчинення протиправних дій відповідачкою повторно; вчинення протиправних дій щодо колишнього подружжя; вчинення протиправних дій з використанням малолітнього. Кожне наступне звинувачення позивача ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині мало не тільки умисел, а супроводжувалось повною обізнаністю відповідачки у її протиправних діях та наслідках таких протиправних дій. Відповідачка це робила не самостійно, а у повній згоді зі своїм адвокатом, який свідомо погодив такі незаконні дії та вчиняв їх сам за дорученням відповідачки. Отже за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення у заяві відповідачки від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей з додатками, зіпсування честі і гідності позивача ОСОБА_1 використовуючи малолітню дитину, його безпорадний стан але враховуючи що таке офіційне повідомлення було зроблено в перший раз та не було надано суду, органам досудового слідства або прокуратурі, які розглядають кримінальні злочини, враховуючи вимоги розумності і справедливості визначаємо розмір заподіяної шкоди у 10 000 грн. Всі наступні незаконні дії відповідачки слід розглядати через обставини які обтяжують покарання у розумінні ст. 67 КК України. За кожне завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення під час судових засідань 16.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, 23.01.2020 року у Дергачівському районному суді по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності позивача ОСОБА_1 , враховуючи обтяжуючі обставини у розумінні ст. 67 КК України, враховуючи вимоги розумності і справедливості вважаємо необхідним подвоїти розмір заподіяної шкоди та встановити суму відшкодування в 20 000 грн. Відповідачка вчинила протиправні дії чотири рази. Таким чином розмір заподіяної шкоди позивачу ОСОБА_1 складає 4*20 000=80 000 грн.
За подання заяви відповідачкою з завідомо неправдивим повідомленням прокурору про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення до Дергачівської прокуратури, враховуючи обтяжуючі обставини у розумінні ст. 67 КК України, після якої було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 від 28.08.2020 року, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості вважає необхідним подвоїти суму, яка призначалась за протиправні дії у Дергачівському районному суді та встановити суму відшкодування в 40 000 грн.
За надання свідчень слідчому ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42020221280000148 від 28.08.2020 року що підтверджується постановою слідчого від 03.12.2020 року відповідачкою про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення, враховуючи обтяжуючі обставини у розумінні ст. 67 КК України, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за належне встановити такий же розмір як і за звернення до Дергачівської прокуратури тобто 40 000 грн.
За завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення під час судового засідання 15.10.20202 року у Харківському апеляційному суді по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності позивача ОСОБА_1 , враховуючи обтяжуючі обставини у розумінні ст. 67 КК України, враховуючи що повідомлення зроблено поважному суду умисно, враховуючи що відповідачка вже зверталася з такими звинуваченнями та має правову відповідь на них, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважаємо за належне встановити такий же розмір як і за звернення до Дергачівської прокуратури тобто 40 000 грн.
За завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення через відзиви адвоката відповідачки ОСОБА_7 від 10.12.2020 року та відзиву відповідачки від 10.12.2020 року на Касаційну скаргу позивача 2 по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності позивача 2, враховуючи обтяжуючі обставини у розумінні ст. 67 КК України, враховуючи що повідомлення зроблено поважному суду умисно, а також зроблене після надання оцінки таким звинуваченням Харківським апеляційним судом у постанові від 15.10.2020 року, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає необхідним подвоїти суму відшкодування, яка призначалась за протиправні дії відповідачки у прокуратурі, слідчому органу та апеляційному суді та встановити розмір відшкодування на рівні 80 000 грн.
Сукупний розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , батьку малолітньої дитини - ОСОБА_1 по всім дев'яти встановленим та підтвердженим випадкам вчинення протизаконних дій з боку відповідачки складає 290 000 грн.
Позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав, що зазначені у позовній заяві.
Відповідачка, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, яке повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Крім того відповідач викликалася своєчасно та належним чином за адресою її можливого перебування: Kirchweg 151, Bremen 28201.
Також додатково відповідач повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також шляхом направлення судових повісток на обидві відомі електронні адреси відповідачки.
Про причини своєї неявки відповідачка суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявляла, відзив проти позову не подавала.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням того, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Жодного підтвердження поважності причин неявки відповідачки, ОСОБА_2 в судове засідання суду не надано.
За таких обставин, судом було вжито усіх залежних від нього заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також для реалізації останніми своїх процесуальних прав на участь у судових засіданнях та надання власних правових позицій в обґрунтування/спростування заявлених позовних вимог, забезпечення принципів змагальності та рівності учасників справи перед законом і судом.
На переконання суду подальше відкладення розгляду справи не сприятиме своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи по суті та дотриманням судом розумних строків розгляду справи, порушуватиме права інших учасників справи.
Тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності належним чином повідомленої відповідачки, ОСОБА_2 .
Завданнями цивільного судочинства згідно статті 2 Цивільного процесуального кодексу України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, дослідивши доводи позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України)
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Так, згідно повторного свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові ГТУЮ у Харківській області 16.08.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно розпорядження Дергачівської районної ради від 04 травня 2017 року за №224 визначено ОСОБА_1 , дні для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: перший та третій тиждень місяця, з 9:00 години суботи до 20:00 години неділі, за місцем проживання батька в присутності матері дитини громадянки ОСОБА_2 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини; у будні дні з 18-00 години до 20-00 години, для прогулянок поблизу місця проживання матері, як у присутності матері, так і без її присутності за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини. Також рекомендовано ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , не чинити перешкод громадянину ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року у справі №619/3051/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 та визначено йому дні для участі у вихованні та спілкуванні з його малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: кожний непарний та парний вівторок та п'ятницю з 18 год. 30 хв до 19 год. 30 хв. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_21 або дідуся ОСОБА_22 ), за адресою: АДРЕСА_5 , враховуючи думку та стан здоров'я дитини; кожну непарну суботу місяця з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_21 або дідуся ОСОБА_22 ), як за місцем проживання дитини за адресою: АДРЕСА_5 , так і з можливістю відвідування дитячих розважальних закладів чи парків відпочинку, враховуючи думку та стан здоров'я дитини; у день народження дитини, якщо 24 січня буде вихідним днем - з 09 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_21 або дідуся ОСОБА_22 ), за адресою: АДРЕСА_5 , або в дитячому розважальному закладі чи паркові відпочину у смт Мала Данилівна Дергачівського району Харківської області або у місті Харкові; якщо 24 січня припадає на будній день - з 08 год. 00 хв. до 08 год. 30 хв. в присутності матері ОСОБА_2 (бабусі ОСОБА_21 або дідуся ОСОБА_22 ), за адресою: АДРЕСА_5 , з урахуванням думки та стану здоров'я дитини. В іншій частині позову відмовлено.
Згідно постанови апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року вбачається, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_23 - задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 22 лютого 2018 року змінено в частині визначення порядку та участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Абзаци 4-6 резолютивної частині рішення викласти в наступній редакції: визначено ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце та час їхнього спілкування: кожного вівторка та четверга кожного тижня з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. без присутності матері; кожної суботи та неділі кожного другого та четвертого тижня місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. без присутності матері. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 28 січня 2019 року постанова Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2018 року залишена без змін.
Згідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06.03.2020 (н.с.619/4720/18 н.п.2/619/58/20) у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа- Служба у справах дітей Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного суду від 15.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06 березня 2020 року скасовано; позов ОСОБА_1 задоволено частково; визначено ОСОБА_1 додатковий спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : два тижні влітку, за домовленістю з ОСОБА_2 під час відпустки батька, для спільного з батьком відпочинку та оздоровлення сина; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.03.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року змінено, виключивши з її мотивувальної частини посилання на Декларацію прав дитини, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; в решті постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року залишено без змін.
Так, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач, ОСОБА_1 обраховує заподіяння моральної шкоди малолітній дитині ОСОБА_3 та посилається на дії які вчинялися повторно по відношенню до малолітньої дитини, ОСОБА_3 без її згоди, з використанням малолітньої особи, а також використовуючи безпорадний стан дитини, та її матеріальну, психологічну залежність від матері, яка не мала змоги самостійно захиститися від протиправних дій. Вказуючи на докази таких дій проти малолітньої дитини яким є фото та відео матеріали, та обраховує моральну шкоду по кількості таких доказів протиправної поведінки відповідачки по відношенню до малолітньої дитини.
Також просить врахувати, що після звернення до Дергачівської служби у справах дітей та надання оцінки таким фото та відео доказам відповідачка не припинила знущатися над малолітньою дитиною. Вказує, що відповідачка звертаючись до Дергачівської служби у справах дітей діяла умисно протиправно, але вважала що таким чином вона нібито «захищає» малолітню дитину. Тому враховуючи що це було перше офіційне звинувачення для якого вона умисно фільмувала та фотографувала дитину, за кожен окремий доказ наданий у заяві ОСОБА_2 від 10.10.2018 року до Дергачівської служби у справах дітей вважає визначити розмір заподіяної шкоди малолітній дитині у розмірі 50 000 грн.
Позивач вказує, що у заяві від 10.10.2018 міститься три додатки, фото та два відео записи. Таким чином розмір заподіяної шкоди малолітній дитині, позивачу ОСОБА_3 за протиправні дії відповідачки та порушення його особистих немайнових прав складає 3*50 000=150 000 грн.
Крім того після звернення до Дергачівської служби у справах дітей, відповідачка отримала повну та вичерпну відповідь але не припинила вчиняти дії по відношенню до малолітньої дитини, в зв'язку з чим позивач вважає, що за кожен наступний доказ зроблений та наданий через клопотання адвоката відповідачки від 07.08.2019 року до Дергачівського районного суду по справі №619/4720/18 слід подвоїти суму відшкодування моральної шкоди дитині, з урахуванням обтяжуючих обставин та встановити її у розмірі 100 000 грн. за кожен наданий доказ. У клопотанні відповідачки від 07.08.2019 року на оптичному диску знаходиться 12 додатків. Таким чином розмір заподіяної шкоди малолітній дитині, ОСОБА_3 за протиправні дії відповідачки та порушення його особистих немайнових прав позивач ОСОБА_3 оцінює в 12 000 000 грн. (12*100 000=1 200 000 грн.)
Позивач вважає, що сукупний розмір відшкодування моральної шкоди по всім зазначеним протиправним умисним систематичним діям відповідачки малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 складає 1 350 000 грн.
Крім того, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач, ОСОБА_1 обраховує заподіяння йому моральної шкоди та посилається на те, що відповідачка звинувачує батька дитини, ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині згідно ст.156 ч. 2 КК України, якою передбачено позбавлення волі від п'яти до восьми років. Кожне наступне звинувачення позивача ОСОБА_1 у тяжкому кримінальному злочині мало не тільки умисел, а супроводжувалось повною обізнаністю відповідачки у її протиправних діях та наслідках таких протиправних дій. Просить врахувати що вона це робила не самостійно, а у повній згоді зі своїм адвокатом, який свідомо погодив такі незаконні дії та вчиняв їх сам за дорученням відповідачки. Отже за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням позивача ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення у заяві відповідачки від 10.10.2018 до Дергачівської служби у справах дітей з додатками, зіпсування честі і гідності позивача ОСОБА_1 використовуючи малолітню дитину, його безпорадний стан, але враховуючи що таке офіційне повідомлення було зроблено в перший раз та не було надано суду, органам досудового слідства або прокуратурі, які розглядають кримінальні злочини, враховуючи вимоги розумності і справедливості позивач визначає в розмірі 10 000 грн.
Позивач, ОСОБА_1 зазначає, що за кожне завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з його обвинуваченням в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення під час судових засідань 16.09.2019 року, 07.10.2019 року, 05.12.2019 року, 23.01.2020 року у Дергачівському районному суді по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності позивача 2, вважає необхідним подвоїти розмір заподіяної шкоди та встановити суму відшкодування в 20 000 грн. Вказує, що відповідачка вчинила протиправні дії чотири рази. Таким чином розмір заподіяної шкоди позивачу 2 складає 4*20 000=80 000 грн. За подання заяви відповідачкою з завідомо неправдивим повідомленням прокурору про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення до Дергачівської прокуратури, після якої було відкрито кримінальне провадження №42020221280000148 від 28.08.2020 року, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості вважає необхідним подвоїти суму, яка призначалась за протиправні дії у Дергачівському районному суді та встановити суму відшкодування в 40 000 грн.
Крім того, за надання свідчень слідчому ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42020221280000148 від 28.08.2020 року, що підтверджується постановою слідчого від 03.12.2020 року відповідачкою про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості, позивач вважає за належне встановити такий же розмір як і за звернення до Дергачівської прокуратури тобто 40 000 грн.
Крім того, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення під час судового засідання 15.10.20202 року у Харківському апеляційному суді по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності ОСОБА_1 , враховуючи що повідомлення зроблено умисно, враховуючи що відповідачка вже зверталася з такими звинуваченнями та має правову відповідь на них, всупереч тому що таким звинуваченням вже була надана правова оцінка в Дергачівському районному суді, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає за належне встановити такий же розмір як і за звернення до Дергачівської прокуратури тобто 40 000 грн.
Також, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поєднані з обвинуваченням ОСОБА_1 в тяжкому злочині із штучним створенням доказів обвинувачення через відзиви адвоката відповідачки від 10.12.2020 року та відзиву відповідачки від 10.12.2020 року на Касаційну скаргу ОСОБА_1 по справі №619/4720/18 зіпсування честі і гідності ОСОБА_1 , враховуючи що повідомлення зроблено умисно, а також зроблене після надання оцінки таким звинуваченням Харківським апеляційним судом у постанові від 15.10.2020 року, враховуючи вимоги розумності і справедливості, позивач ОСОБА_1 вважає необхідним подвоїти суму відшкодування, яка призначалась за протиправні дії відповідачки у прокуратурі, слідчому органу та апеляційному суді та встановити розмір відшкодування на рівні 80 000 грн.
Позивач вважає, що сукупний розмір відшкодування йому моральної шкоди, батьку малолітньої дитини по випадкам вчинення протизаконних дій з боку відповідачки складає 290 000 грн.
Суд оцінює дії відповідачки, на які посилається позивач, ОСОБА_1 в позовній заяві такими, що спричинили моральну шкоду позивачу та їх сину.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 07.04.2025 клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено; призначено по цивільній справі про відшкодування моральної шкоди та визнання дій незаконними, судову психологічну експертизу; проведення судової психологічної експертизи доручено експертній установі Полтавський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, адреса: 36004, м. Полтава, провулок Рибальський, 8, Телефон: 0532 689400, Факс: 0532 689400, E-mail: poltava@dndekc.mvs.gov.ua, expolt@gmail.com. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: чи є у ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок впливу певних обставин через поширення неправдивих ганебних відомостей поєднаних з обвинуваченням у скоєнні тяжкого кримінального злочину проти свого сина в період з 10 жовтня 2018 року по 03 квітня 2025 рік? чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації поширення неправдивих ганебних відомостей поєднаних з обвинуваченням у скоєнні тяжкого кримінального злочину проти свого сина, що досліджуються у справі? якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) в період з 10 жовтня 2018 року по 03 квітня 2025 року, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)? Витрати на проведення судової психологічної експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Згідно висновку експерта №Се-19/117-25/8700-ПС від 27.06.2025, у ОСОБА_1 наявні зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах (зміни в емоційній сфері, зміни в мотиваційній сфері), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його ж особистості (дезадаптація особистості, порушення звичного функціонування психіки, порушення особистого та соціального благополуччя що викликало певні проблеми у професійній та міжособистісній сфері) і виникли внаслідок поширення неправдивих ганебних відомостей поєднаних з обвинуваченням у скоєнні тяжкого кримінального злочину проти свого сина. Ситуація, що досліджувалася за справою є психогравмувальною для ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода). ОСОБА_1 спричинені страждання (моральна шкода) внаслідок поширення неправдивих ганебних відомостей поєднаних з обвинуваченням у скоєнні тяжкого кримінального злочину проти свого сина. Орієнтовний розмір рекомендованої грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 у ситуації, що досліджується, за умов визнання судом заподіяння, йому моральної шкоди, може становити 0; 27; 54; 81; 108 мінімальних заробітних плат. Рішення щодо визначення грошового розміру компенсації завданих ОСОБА_1 моральних страждань є прерогативою суду.
Суд оцінює висновок у сукупності з іншими доказами і обставинами, враховуючи, що висновок зроблено без спілкування з дитиною і такі наслідки у такому обсязі дійсно можуть мати місце, а можуть і не мати, оскільки вони мають ймовірний характер.
Згідно висновку експерта ОСОБА_1 дійсно спричинені страждання (моральна шкода) внаслідок поширення неправдивих ганебних відомостей поєднаних з обвинуваченням у скоєнні тяжкого кримінального злочину проти свого сина.
Крім того згідно висновку від 26.02.2025 №26/02/25-СІВ ізоляція дитини від контактів з батьком може мати непоправні негативні наслідки для гармонійного розвитку дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Неможливість контакту з батьком, фактичне зникнення батька з життя дитини однозначно шкодить гармонійному розвитку дитини. Різка зміна місця проживання та розрив відносин з батьком, з яким дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , регулярно контактувала, може завдати страждань дитині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може боятися контакту з батьком в ситуації, коли матір каже, що батько хоче забрати дитину від матері. Дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно зазнає психологічного насильства з боку матері через обмеження волевиявлення щодо спілкування з батьком.
ОСОБА_1 до справи долучено висновок судового експерта Міністерства юстиції України О.Чепур за результатами проведення судово-психологічної експертизи, щодо встановлення йому факту моральних страждань від 12.09.2025, згідно з висновками якої: у ОСОБА_1 наявні моральні страждання, що виникли у зв'язку з порушенням його сімейних відносин із сином, ОСОБА_3 у період часу з серпня 2017 року по липень 2018 року. Проведене психологічне дослідження підтверджує наявність стійких негативних емоційних переживань, емоційного виснаження та ускладнень у соціальному функціонуванні. Ситуація, пов'язана з перешкодами у контактах з дитиною та її тривалим відчуженням від батька у період з серпня 2017 року по липень 2018 року, мала для ОСОБА_1 ознаки психологічно деструктивного впливу. У ході дослідження встановлено, що ця ситуація спричинила йому моральні страждання та мала характер психотравмувальної. У ОСОБА_1 зафіксовані моральні страждання, зумовлені порушенням сімейних відносин та наявністю психологічно деструктивного впливу ситуації у період часу з серпня 2017 року по липень 2018 року. Орієнтований розмір відшкодування завданих ОСОБА_1 моральних страждань становить 30 МЗП.
Крім того, ОСОБА_1 надано висновок психолога ОСОБА_24 від 21.07.2024 року, висновок експерта психолога ОСОБА_25 №11/02/25-СВВ від 11.02.2025 року.
Також в судовому засіданні досліджувались аудіозаписи судових засідань від 07.10.2019, від 18.11.2019, від 05.12.2019, від 23.01.2023 під час розгляду справи Дергачівським районним судом Харківської області та судового засіданні від 15.10.2020 під час розгляду справи Харківським апеляційним судом.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При визначенні компенсації моральної шкоди не можливо її обчислити конкретно за допомогою будь-якої грошової шкали чи порівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною.
Судом при розгляді справи досліджені всі надані позивачем докази. Позивачем на підтвердження однієї певної обставини може бути надано декілька доказів, що не свідчить про необхідність зазначення оцінки в рішенні суду кожної з них.
Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).
Згідно практики Європейського суду з прав людини завжди призначається компенсація за порушення прав людини. Розмір компенсації зазвичай становить 2000 - 5000 євро. Так рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, «без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково». Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.
На основі з'ясованих обставин, на які посилалась сторона позивача, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви.
Враховуючи всі обставини по справі, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 та їх сина ОСОБА_3 по 50 000 гривень.
Що стосується позовних вимог позивача, викладених у пунктах 1-8 ч.1 прохальної частини позову стосовно визнання дій ОСОБА_2 щодо проведення опитувань, фільмування опитувань, фотографування, збирання, зберігання, поширення персональних даних малолітнього ОСОБА_3 , щодо звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину згідно ч.2 ст. 156 КК України відносно його малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що порушують особисті та сімейні права малолітнього ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 , то вони задоволенню не підлягають, оскільки не є належним способом захисту.
Встановлення цих обставин може слугувати тільки підставою для вирішення питання щодо можливого спричинення моральної шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та визнання дій незаконними задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у особі законного представника - ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати за сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 455 грн 69 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 , витрати за проведення експертизи - пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1304 грн. 48 коп.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Л. В. Калиновська