справа № 619/4227/25
провадження № 1-кп/619/469/25
іменем України
30 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження №12025226270000107 від 06.07.2025 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черкаська Лозова, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, раніше судимий: 24.07.2023 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 301 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
Судом встановлено, що 28.06.2025 приблизно о 18 год. 30 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті словесного конфлікту з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раптово виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи біля буд. 20, в с. Черкаська Лозова, Харківського району, Харківської області, стоячи навпроти неї на відстані приблизно 1,5 метра, тримаючи у правій руці металеву тростину, за допомогою якої він пересувається, піднявши її зробив замах та наніс один удар металевою тростиною у ліву ділянку голови ОСОБА_4 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку експерта від 14.07.2025 спричинені наступні тілесні ушкодження: рвано-забита рана на голові, яка у своїй течії обумовлена до хірургічного втручання - проведення ПХО та наложення шовного матеріалу, що які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня) (п. 2.3.1. «а», п. 2.3.3. Правил «судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні покладалася на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує ч.2 ст.125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановив, що він раніше судимий 24.07.2023 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 301 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, згідно характеристики ПОГ СВГ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області характеризується негативно, згідно характеристики старости Черкаськолозівського старостинського округу Малоданилівської селищної ради характеризується посередньо.
При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире розкаяння у скоєному злочині, визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставину, що пом'якшує покарання, дані про особу винного, які маються у матеріалах кримінального провадження, а саме те, що він не працює, не одружений, раніше судимий, за місцем проживання згідно характеристики ПОГ СВГ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області характеризується негативно, згідно характеристики старости Черкаськолозівського старостинського округу Малоданилівської селищної ради характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції частини відповідної статті, що буде необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочини та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 71 КК України визначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Отже, передумовою застосування судом положень ст. 71 КК є факт вчинення особою нового кримінального правопорушення до повного відбуття покарання за попереднім вироком, точний вид та розмір якого суд має встановити й зазначити у своєму рішенні.
Висновок щодо застосування цієї норми права, обов'язковий для врахування іншими судами в силу ч. 6 ст. 13 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 грудня 2021 року (справа № 243/7758/20, провадження № 51-113кмо21). Як виснувала вказана палата, для застосування закріплених у ч. 1 ст. 71 КК правил призначення покарання за сукупністю вироків законодавець визначає сукупність двох обов'язкових умов, що мають бути встановлені в їх нерозривній єдності:
перша стосується моменту вчинення нового кримінального правопорушення засудженим - «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком;
друга - наявності невідбутої частини покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком на момент призначення судом покарання за новим вироком.
Відсутність хоча б однієї з указаних умов виключає можливість застосування положень ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком.
Згідно з п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_5 засуджений вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 24.07.2023 за ч.3 ст.301 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, покарання не відбув та вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку, суд призначає остаточне покарання на підставі частини першої статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 24.07.2023 із врахуванням вимог статті 72 КК України.
Цивільний позов у кримінальних провадженнях не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 24.07.2023, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою після набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілим та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.349 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1