Справа № 613/1754/25
Провадження № 1-кп/615/162/25
30 жовтня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження №12025221010000126 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів Харківської області, українця, громадянина України, учня 11 класу КЗ «Богодухівський ліцей №2», не одруженого, не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
встановив:
В умовах воєнного стану, 07.03.2025 приблизно о 13:00 неповнолітній ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, направлений таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з прибудинкової території поблизу під'їзду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 здійснив крадіжку велосипеда марки «Royal Fox», вартістю 6433 грн., який належать ОСОБА_7 , після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в результаті завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, в умовах воєнного стану, 05.06.2025 приблизно о 02:00 неповнолітній ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через відчинені двері зайшов до приміщення під'їзду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , звідки здійснив крадіжку велосипеда марки «Cross Bike» Hunter CUBE, вартістю 9150 грн., який належать ОСОБА_8 , після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в результаті завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Крім того, в умовах воєнного стану, 05.06.2025 приблизно о 22:00 неповнолітній ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору порядку цифр коду до накладного кодового замку хвіртки, що веде на огороджену ділянку двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , відчинив замок та проник на територію двору, де з під навісу, що розташований біля господарської будівлі, здійснив крадіжку переобладнаного велосипеда марки «Crossbike Leader», вартістю 5583,33 грн., з електрокомплектом торгової марки MXUS: батареї з вбудованим контролером, акселератором універсального PAS-гальмо, MXUS мотор-колесом 1000W, батареєю 48V 10Ah, контролером 18А, вартістю 23382 грн., що належать ОСОБА_6 , після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в результаті завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 28965,33 грн.
Крім того, в умовах воєнного стану, 23.06.2025 приблизно о 23:00 неповнолітній ОСОБА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через відчинені двері зайшов до приміщення під'їзду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 , звідки здійснив крадіжку велосипеда марки «Crosser one», вартістю 10624 грн., який належать ОСОБА_9 , після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, в результаті завдав потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України - крадіжки, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинені в умовах воєнного стану, повторно.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину повністю, щиро розкаявся. Просив суворо не карати. Зобов'язався більше не вчиняти аналогічних проступків.
Пояснив, що 07.03.2025 о 13:00 не вийшов на онлайн уроки, гуляв по місту Богодухів, коли побачив біля під'їзду будинку №7 по вул. 8-го Мехкорпусу велосипед, який взяв покататись, кому належить, не знав. На велосипеді доїхав до м. Харкова, залишив біля метро та пішов гуляти по магазинах. Коли повернувся, його вже не було. Додому повернувся на автобусі. Вартість велосипеда визначена експертами правильно. Під час досудового розслідування велосипед так і не знайшли.
05.06.2025 близько 02:00 гуляв по вулиці. У під'їзді по вул. М. Моргунова, 23-Б, побачив велосипед, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, забрав його з собою. Поїхав на ж/д вокзал, де поставив біля тину. Наступного дня з товаришем каталися на велосипеді, коли його зупинили поліцейські. Побачивши це, заховався, велосипед повернули потерпілій, сума його вартості визначена експертами правильно.
05.06.2025 близько 22:00 побачив на території огородженого двору по АДРЕСА_4 , електричний спортивний велосипед. Шляхом підбору порядку цифр коду до кодового замка хвіртки, проник на територію, де з під навісу, що розташований біля господарської споруди, забрав велосипед, щоб наступного дня поїхати до Харкова. Залишив біля незнайомої квартири біля АЗС на ніч, а наступного дня поїхав до Харкова. На ОСОБА_10 поставив на стоянці біля багатоквартирного будинку, де його також викрали. Сам же поїхав кататись на метро. Додому підвіз військовий на автомобілі. Велосипед так і не знайшовся, суму його вартості не оспорює. Позов визнає повністю, готовий відшкодувати.
23.06.2025 близько 23:00 в під'їзді по вул. Преображенській, 17, побачив спортивний велосипед, який забрав, заховав у кущах біля вокзалу за путями. Наступного дня на вулиці його зупинили поліцейські, яким признався про викрадення велосипеду, показав, де його заховав. Велосипед вилучений, повернутий потерпілій, претензій до поліцейських не має. Сума вартості експертами встановлена правильно.
Потерпіла ОСОБА_7 надала заяву, в якій повідомила, що не має можливості бути присутньою в судовому засіданні, так як має маленьку дитину, яку ні з ким залишити. Просить судовий розгляд проводити за її відсутності. Цивільний позов заявляти не буде, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Просить призначити покарання на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_8 надала заяву про судовий розгляд за її відсутності у зв'язку із необхідністю виїзду за межі України. Надані раніше показання повністю підтримує. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, так як викрадений велосипед їй повернуто. Цивільний позов заявляти не буде. З приводу призначення міри покарання покладається на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_9 надала заяву про судовий розгляд за її відсутності, оскільки не має можливості приїхати до суду. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти не буде. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини. Вказала, що двір з усіх сторін огороджений тином, хвіртка закривається на замок. Обвинувачений міг дістатися до господарчої споруди шляхом підбору замка або перелізти через тин, так як низький, рабиця. В цьому випадку обвинувачений саме підібрав код замку, що встановлено поліцейськими шляхом перегляду відеозапису з камери відеоспостереження, розміщеної на центральній площі міста біля міської ради, де й проживає. Зауважила, що поліцейські на той час вже знали, хто краде велосипеди, але не знали, як спіймати крадія. Не дивлячись на численні прохання, обвинувачений не признався, де дів велосипед, можливо б тоді родині не прийшлося нести матеріальні витрати. Вважає, що мати знала, що він здійснює крадіжки, оскільки поліція до неї їздила, як додому, через день, прикривала його, коли пропав на 2 тижні, навіть не шукала та не звернулась до поліції. На погляд потерпілої, мати недостатньо уваги приділяла вихованню сина, не цікавилася його друзями, не придала уваги, що вдома не ночує. Зауважила, що працює з мамою однокласника ОСОБА_11 , дуже добре про нього відзиваються всі, але пояснити його проступки не можуть. Просить задовольнити позов.
З висновку судово-товарознавчої експертизи №3412 від 24.03.2025, ринкова вартість велосипеду марки «Royal Fox» станом на березень 2025 року становить 6433 грн.
З висновку судово-товарознавчої експертизи №8450 від 19.06.2025, ринкова вартість велосипеду марки «Cross Bike» Hunter CUBE станом на 04.06.2025 становить 9150 грн.
З висновку судово-товарознавчої експертизи №8452 від 17.06.2025, загальна ринкова вартість велосипеду марки «Crossbike Leader» з електрокомплектом торгової марки MXUS: батареї з вбудованим контролером, акселератором універсального PAS-гальмо, MXUS мотор-колесом 1000W, батареєю 48V 10Ah, контролером 18А, станом на 05.06.2025 становить 23382 грн.
З висновку судово-товарознавчої експертизи №9490 від 02.07.2025, ринкова вартість велосипеду марки «Crosser one» станом на 27.06.2025 становить 10624 грн.
Враховуючи, що показання обвинуваченого послідовні, об'єктивні, що він визнав свою вину та цивільний позов повністю, щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.
Із ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно із положеннями ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, згідно ч.1 ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Із досліджених даних про особу, ОСОБА_3 має постійне місце проживання з народження. Проживає разом з обома батьками, батько наразі військовослужбовець. З акту обстеження умов проживання комісією Служби у справах дітей БМР та КЗ «Центр надання соціальних послуг» від 07.07.2025, умови проживання задовільні, в помешканні прибрано, будинок облаштований необхідними меблями та побутовою технікою, їжа та продукти харчування в наявності. Створені належні умови для проживання та виховання дитини. У ОСОБА_11 є окрема кімната, місце для навчання, комп'ютер. Зі слів матері, взаємовідносини із сином напружені, характеризуються відсутністю взаєморозуміння. Неодноразово вводив її в оману, залишався ночувати за межами свого дому, спілкувався з особами, які мають негативний вплив на його поведінку.
За місцем навчання характеризується як дисциплінований учень, уроки без поважних причин не пропускає, має здібності до засвоєння навчального матеріалу, логічне та образне мислення. Любить математику, фізику, важче даються предмети гуманітарного циклу. Має добру пам'ять, може легко сприймати навчальний матеріал, але не наполегливий у навчанні. Виявляє активність тільки під час роботи, яка йому подобається. На уроках не завжди уважний, домашнє завдання виконує не систематично. Учень забезпечений усім необхідним для здійснення освітнього процесу: підручниками, канцелярським приладдям, гаджетом для здійснення повноцінного навчання за дистанційною формою. Бере участь в позакласній діяльності, до виконання громадських доручень ставиться відповідально. Зі старшими ввічливий. Випадків булінгу, вчинених ним та відносно нього, у закладі освіти не було. Батьки приділяють вихованню сина, підтримують зв'язок з класним керівником, але авторитетом у ОСОБА_11 не користуються. У позаурочний час учень спілкується зі старшою деструктивною компанією, що негативно впливає на його поведінку.
На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Не судимий, до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувався.
За висновком судово-психіатричного експерта №472 від 21.07.2025, ОСОБА_3 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В періоди часу, яким відповідають правопорушення, ОСОБА_3 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
В якості обставин, які пом'якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітнім.
Обставин, які б обтяжували покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не виявлено.
Ст.69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених п.1 та 2 ч.1 ст.66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, відповідно до якої якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст.75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи. (Постанова ККС ВС від 26 травня 2020 року у справі № 523/12810/15-к)
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст.185 КК України із застосуванням вимог ч.1 ст.69-1 КК України у виді позбавлення волі в розмірі не більше двох третин максимального строку, що буде достатнім для перевиховання та запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Аналізуючи наведені докази, які характеризують особу обвинуваченого за місцем проживання та навчання, його пояснення про те, що усвідомлював протиправність своїх дій, зокрема бачив, що товариша затримали поліцейські з викраденим велосипедом, але заховався, а згодом продовжував вчиняти крадіжки, умисно викрадав саме спортивні, дороговартісні велосипеди, а також пояснення законного представника, яка вказала на не контрольованість його поведінки, зауваження потерпілої ОСОБА_6 на неодноразові вчинення крадіжок велосипедів, необхідність проведення додаткових слідчих дій за першими епізодами, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про застосування ст.75 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов, в якому просить стягнути із законного представника обвинуваченого ОСОБА_12 на її користь майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 28965,33 грн., посилаючись на те, що матеріали кримінального провадження не містять відомостей про можливість ОСОБА_3 самостійно нести відповідальність за заподіяну ним шкоду, хоча на той час йому виповнилося 16 років.
Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини (ст.1179 ЦК України).
Враховуючи, що обвинувачений та його законний представник визнали розмір заявленої потерпілою матеріальної шкоди, що з урахуванням ст.82 ЦПК України не підлягає доведенню, тому цивільний позов слід задовольнити.
Обов'язок по відшкодуванню судових витрат в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз №3412 від 24.03.2025, №8450 від 19.06.2025, №СЕ-19/121-25/16655-Д від 07.07.2025, №8452 від 17.06.2025, №СЕ-19/121-25/16657-Д від 08.07.2025, №9490 від 02.07.2025, №СЕ-19/121-25/16658-Д від 07.07.2025, суд, виходячи з положень ст.124 КПК України, вважає необхідним покласти на обвинуваченого.
Згідно наданої прокурором ухвали слідчого судді від 02.07.2025 у кримінальному провадженні накладено арешт на тимчасово вилучене майно.
За змістом ч.4 ст.174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд доходить висновку про скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Із матеріалів кримінального провадження, стосовно ОСОБА_3 Новобаварським районним судом м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах кримінального провадження за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та рахується за ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області, тому суд не вирішує питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили в порядку ст.374 КПК України.
Керуючись ст.368,370,371,373-374,376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.
Стягнути із законного представника ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 28965,33 грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судових експертиз в загальному розмірі 27398,70 грн. на рахунок Державного бюджету України.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 02.07.2025.
Речові докази у кримінальному провадженні: велосипед марки «Cross Bike» Hunter CUBE - залишити в розпорядженні потерпілої ОСОБА_8 ; велосипед марки «Crosser one», який зберігається в камері зберігання речових доказів Богодухівського РВП НУ НП в Харківській області за квитанцією №68 від 27.06.2025 - повернути потерпілій ОСОБА_9 .
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1