Справа №613/2078/25 Провадження № 1-кс/613/599/25
30 жовтня 2025 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вінниці, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, такого, що має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , 2016 р.н., військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що відділенням №1 слідчого відділу Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170020010478, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді розвідника - помічника гранатометника 6 розвідувальної групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення 1 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та незаконно тимчасово ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості проходити військову службу, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 20.09.2024 без поважних причин не з'явився з відпустки для лікування до розташування військової частини НОМЕР_1 та до 29.10.2025 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
29 жовтня 2025 в період часу з 08 год. 00 хв. по 09 год. 00 хв. було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході проведення обшуку було встановлено місцезнаходження ОСОБА_6
29 жовтня 2025 року о 09 годині 20 хвилин безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29 жовтня 2025 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - вчасного не з'явлення з відпустки для лікування на службу без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_1 , вчинене в умовах воєнного стану.
Підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення його допиту у якості підозрюваного згідно ст. 63 Конституції України відмовився від надання будь яких показань.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
-повідомленням командира ВЧ НОМЕР_1 про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України від 04.12.2025 року;
-актом службового розслідування від 30.10.2024 року за фактом нез'явлення вчасно на службу ОСОБА_6
-рапортом начальника адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 про нез'явлення до військової частини військовослужбовця ОСОБА_6
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який підтвердив факт неприбуття до військової частини ОСОБА_6
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який підтвердив факт неприбуття до військової частини ОСОБА_6 .
-іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, здійснювати вплив на свідків, командування військової частини, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування підтверджується на думку слідчого тим, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, та, враховуючи проведення бойових дій на території України, ВЧ, в якій він проходить військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України. Крім того, суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.
Крім того, враховуючи воєнний стан в державі, ОСОБА_6 , будучи солдатом, може перейти на бік ворога та передати інформацію про наявність та місцезнаходження військової техніки, а також живої сили військової частини з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_6 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може самостійно або заручившись підтримкою інших осіб, своїх співслужбовців здійснити вплив на свідків, понятих, як благаючі або умовляючи їх, може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали на досудовому розслідуванні та в подальшому будуть надавати при судовому розгляді з метою уникнути покарання за вчинений злочин.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину. Крім цього останній може продовжити вчиняти злочин, у якому підозрюється.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів на думку органу досудового розслідування не може запобігти вищевказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання під вартою буде дієвим у даному кримінальному провадженні.
Також звернув увагу, що законом не передбачено застосування інших запобіжних заходів до осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину просив не визначати заставу.
Підозрюваний зазначив, що визнає свою вину та щиро кається. Наголошував, що прийняв рішення не повертатись до розташування з відпустки по лікуванню виключно через стан свого здоров'я. На підтвердження наявності низки захворювань надав копії медичних документів.
Повідомив, що проживає з дружиною та неповнолітнім сином, наразі джерел доходу не має, в родині працює дружина. Вони проживають в квартирі, співвласником якої є ОСОБА_6 , також він має у власності автомобіль Шкода, 2006 року випуску.
Просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу або обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 вважала, що ризики, зазначені у клопотанні, не доведені стороною обвинувачення, просила врахувати відомості про особу підозрюваного, про його сімейний стан, про стан здоров'я та обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, слідчий суддя доходить наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з рапортом начальника адміністративної групи штабу ВЧ НОМЕР_1 станом на 20.09.2024 солдат ОСОБА_6 не прибув з відпустки в розташування ВЧ НОМЕР_1 , станом на 21.09.2024 до розташування також не прибув, його місце знаходження невідоме, на телефонні дзвінки не відповідає.
Згідно з копією акту службового розслідування від 30.10.2024, ОСОБА_6 , не прибув вчасно з відпустки по лікуванню без поважних причин до розташування ВЧ.
Допитані в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили факт не повернення солдата ОСОБА_6 з відпустки.
Сам ОСОБА_6 визнає свою вину у вчинення інкримінованого правопорушення.
При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Як зазначено у п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук, Йонкало проти України: термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Отже, слідчий суддя з урахуванням наведених вище доказів та інших матеріалів клопотання, досліджених в судовому засіданні, вважає, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на потерпілого та свідків.
Оцінюючи доводи клопотання в частині доведення існування зазначених в ньому ризиків, слідчий суддя наголошує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , самі по собі не можуть свідчити про ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Однак тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами іноді збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Так, відомості про особу, особливість складу інкримінованого правопорушення, факт проходження військової служби, що передбачає можливість зміни дислокації в будь-який момент, в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та ймовірного покарання на думку слідчого судді може свідчити про існування ризику переховування.
ОСОБА_6 не судимий, однак тривалість неповернення на службу, а також відомості Акту службового розслідування на думку слідчого судді можуть свідчити про схильність підозрюваного до протиправної поведінки, та як наслідок - про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наявність ризиків, передбачених п. 3 та п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді не підтверджується об'єктивними даними та зводиться до припущень сторони обвинувачення.
Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.
Так, ОСОБА_6 не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, проживає з дружиною, сином, за місцем проходження служби характеризувався негативно, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває.
З наданих копій медичних документів вбачається, що ОСОБА_6 має низку захворювань : вертеброгенна радикулопатія попереково-крижового відділу хребта та грудного відділу хребта у виді больового синдрому, м'язові-тонічного синдрому люмбоішалгії сенсорних порушень, у зв'язку з чим проходив лікування у червні 2024 року.
У лютому 2024 року проходив лікування у зв'язку з рецидивом варикозного розширення вен лівої нижньої кінцівки, супутні захворювання - гіпертонічна хвороба, хронічний бронхіт.
У серпні 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, основний діагноз - геморой третьої стадії.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином ОСОБА_6 , який є раніше не судимим, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
З урахуванням наведеного, враховуючи мету застосування запобіжних заходів, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, відомі дані про особу та вимоги статті 176 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечить належне виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Обставини, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, за яких слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні відсутні.
Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Водночас, беручи до уваги встановлені ризики, їх ступінь, та відомості про особу підозрюваного, про його сімейний стан та стан здоров'я, та інші обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про її розмір, суд враховує, що підозрюваний є військовослужбовцем, проживає з дружиною та неповнолітнім сином, є співвласником квартири, в якій проживає, що підтверджується довідкою БТІ, зі слів - має у власності автомобіль Шкода 2006 року випуску, інших даних про матеріальний та сімейний стан підозрюваного суду не надавалось.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, враховуючи ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі - 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року, складає 75700.00 грн. та покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави обов'язки, передбаченні ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,
Клопотання старшого слідчого відділення №1 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 27 грудня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 29 жовтня 2025 року.
Визначити розмір застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 75700.00 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) гривень, які можуть бути внесено як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26281249, рахунок отримувача - UA208201720355299002000006674, МФО одержувача 820172, призначення платежу - застава, підозрюваний ОСОБА_6 , платник - (прізв., ініціали).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії запобіжного заходу.
Звільнити ОСОБА_6 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками у провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя -