Рішення від 30.10.2025 по справі 348/810/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/810/25

Номер провадження 2/348/663/25

30 жовтня 2025 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство «Акцент Банк» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.02.2024 ОСОБА_1 , будучи клієнтом банку, уклав з банком кредитний договір № ABH0CT155101708334945113 щодо надання останньому кредиту в розмірі 26400 грн строком на 36 місяців (тобто до 18.02.2027) зі сплатою процентів у розмірі 85,00 щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Кредитний договір складається із заяви клієнта та графіку погашення кредиту. Станом на 02.04.2025 заборгованість відповідача за даним договором складала суму в розмірі 42789,68 грн, яка складається з: 25115,31 грн - заборгованість за кредитом; 16152,11 грн - заборгованість за відсотками; 1522,26 грн - заборгованість за пенею. У зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024 в розмірі 42789,68 грн, а також судові витрати: сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належно шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації. Судові повістки повернуті до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.Судові повістки також були направлені відповідачу на електронну адресу, зазначену позивачем у позовні заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

30.10.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.04.2023 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку та заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в яких зазначено його згоду з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті А-Банку www.a-bank.com.ua. (а.с.6-8).

19.02.2024 ОСОБА_1 кваліфікованим електронним підписом підписав заяву про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024 та паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка", в яких зазначені наступні умови: сума кредиту: 26400 грн, строк кредитування 36 місяців з 19.02.2024 по 18.02.2027 включно, процентна ставка 85 відсотків річних, розмір щомісячного платежу 2063,66 грн, у випадку порушення клієнтом зобов'язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки (а.с.8зв.-11).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» . Згідно меморіального ордеру № TR.35383012.30828.65455 від 19.02.2024, ОСОБА_1 видано кредит згідно договору № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024 в сумі 26400 грн на рахунок, зазначений ОСОБА_1 у заяві про надання послуги "Швидка готівка" (а.с.12зв.).

Як вбачається з виписки по кредиту та розрахунку заборгованості за договором, відповідач погашення кредиту здійснював невчасно, останній платіж здійснено 20.07.2024 на суму 4,06 грн, заборгованість відповідача становить 25115,31 грн - заборгованість за кредитом; 16152,11 грн - заборгованість за відсотками; 1522,26 грн - заборгованість за пенею (а.с. 12, 13).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умови і правила надання банківських послуг АТ «А-Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Крім того, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві про надання послуги "Швидка готівка" № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024 та паспорті споживчого кредиту "Швидка готівка", які підписав відповідач, зазначені банківська послуга, розмір кредиту, строк кредитування, процентна ставка та розмір щомісячного платежу.

Отже, при укладенні договору між сторонами АТ «А-Банк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону "Про захист прав споживачів", в аспекті повідомлення споживача про зміст конкретних Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач заборгованість за кредитом не погасив, вона підлягає стягненню на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи разом із нарахованими відсотками.

Щодо нарахованої пені, суд зауважує наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, застосовується судом під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що хоча умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов'язання, проте п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено до теперішнього часу.

У зв'язку із викладеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1522,26 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2336,16 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 42 Конституції України, ст. 1, 3, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, 11 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість станом на 02.04.2025 за кредитним договором № ABH0CT155101708334945113 від 19.02.2024 в розмірі 41267,42 грн, яка складається з: 25115,31 грн - заборгованість за кредитом; 16152,11 грн - заборгованість за відсотками, а також понесені судові витрати в сумі 2336,16 грн, а всього 43603 (сорок три тисячи шістсот три) грн 58 коп..

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження юридичної особи: вул. Батумська, 11 м. Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко

Попередній документ
131395758
Наступний документ
131395760
Інформація про рішення:
№ рішення: 131395759
№ справи: 348/810/25
Дата рішення: 30.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 02.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
30.04.2025 15:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
21.05.2025 13:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
11.06.2025 15:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
02.07.2025 13:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
15.07.2025 11:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
21.08.2025 16:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
11.09.2025 15:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
06.10.2025 14:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
30.10.2025 15:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області