Справа № 346/2693/25
Провадження № 2/346/1708/25
30 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі головуючого судді Сольського В.В.
за участі секретаря Біди Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом в якому зазначив, що 01 червня 2017 року на підставі укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» кредитного договору №200821784901 відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1 000 грн, який було збільшено в подальшому до 29 700 грн.
Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не дотримується умов укладеного договору, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених договором. У зв'язку із порушенням умов кредитного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 42 979,04 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 25058,27 грн та заборгованості по процентам в розмірі 17 920,77 грн.
Тому представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 03 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача, АТ «Перший Український Міжнародний Банк», в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у своєму позові просив розглянути справу за його відсутності, вказав, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. 25 серпня 2025 року подав суду письмові заперечення в яких позов визнав частково. Зазначив, що у підписаній ним заяві № 200821754901 від 01 червня 2017 року відсутні умови щодо нарахування процентів та не вказано їхнього розміру.
Зазначає, що наданий позивачем витяг з публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить його підпису чи будь-яких інших даних, які б давали підстави встановити що саме вказана редакція наданого документа булу надана йому на ознайомлення під час укладання договору.
Вважає, що ознайомлення його на сайті ПАТ «ПУМБ» не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не зафіксовано волю сторін договору до його підпису. Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів у розмірі 17 920,77 грн просить відмовити.
Щодо стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту зазначив, що в період з 2017 року по 08 лютого 2023 року він здійснював погашення кредиту, і з нього незаконно стягнуто 23 724,68 грн процентів, внаслідок чого збільшувалася сума заборгованості за тілом кредиту, тому відповідач погоджується на стягнення з нього заборгованості за тілом редиту у розмірі 1 333,59 грн.
У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до увагу думку сторін, викладену в їхніх письмових заявах, приходить до наступних висновків.
Згідно частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою №200821784901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, просив банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 1 000 грн. який пізніше було збільшено до 29 700 грн.
Зі змісту заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є невід'ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200821784901, не вказана процентна ставка за користування кредитом.
За змістом статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За таких обставин суд вважає, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на погоджених в Заяві на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб умовах, у зв'язку із чим суд вважає доведеною обставину укладення 01 червня 2017 між ОСОБА_2 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200821784901.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачу було відкрито рахунок встановлено кредитний ліміт в розмірі 1 000 грн, який збільшено до 29 700 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а.с. 39).
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, надавши кредитний ліміт на картковий рахунок у погодженому розмірі, що підтверджується Випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 01 червня 2017 року по 04 лютого 2025 року.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, виписка за картковим рахунком відповідача підтверджує обставину видачі кредиту у формі встановленого кредитного ліміту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким розрахунком відповідача.
За викладених обставин, суд вважає спростованим твердження сторони відповідача щодо ненадання позивачем підтвердження надання кредитних коштів.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Однак, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання перед позивачем за договором кредиту та, згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, у відповідача перед позивачем станом на 04 лютого 2025 утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25 058,27 грн.
Позовні вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в частині стягнення з відповідача заборгованості по процентам в розмірі 17 920,77 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно змісту заяви №200821784901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 01 червня 2017 відповідач підтвердив, що він ознайомлений зі змістом Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Тарифами банку та згодний з ними, всі умови Договору йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Пунктом 2.2.5 Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженої рішенням Правління АТ «Перший Український Міжнародний Банк» протокол №609 від 20 вересня 2016, яку додано до матеріалів позову, передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1.4. Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Перший Український Міжнародний Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартним формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вимоги АТ «Перший Український Міжнародний Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам в розмірі 17 920,77 грн ґрунтуються на тій обставині, що сторони обумовили всі істотні умови договору та відповідач був належним чином ознайомлений з Умовами публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифами, які складають договір про надання банківських послуг.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2017 року ОСОБА_1 підписано заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій останній просить відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму 1 000 грн. 00 коп.
При цьому, суд зазначає, що заява містить лише анкетні дані відповідача та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, суд вважає, що дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів в обґрунтування умов нарахування та розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, та що саме із наданими позивачем Умовами публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ознайомився відповідач, погодився з ними, підписуючи заяву до договору про надання банківських послуг.
Оскільки заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписана відповідачем, не містить умов щодо розміру процентів, неустойки, штрафів, збільшення кредитного ліміту тощо, в матеріалах справи відсутні будь-які інші письмові докази які б містили узгодження між ним та позивачем порядку сплати процентів за прострочення виконання зобов'язань за договором, тому підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у виді процентів за порушення термінів виконання договірних зобов'язань та обставину збільшення кредитного ліміту відсутні.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Згідно зі статтею 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, документи, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ «Перший Український міжнародний Банк» щодо стягнення з відповідача заборгованості по процентам, оскільки позивачем не доведено, що відповідач був ознайомлений та погодився з Умовами публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, умовами нарахування процентів, збільшення кредитного ліміту, підписуючи заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 01 червня 2017 року і, як наслідок, суд не погоджується з правомірністю нарахованих відсотків, у зв'язку із чим приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог АТ «Перший Український міжнародний Банк» в цій частині.
Суд погоджується із посиланням відповідача, щодо безпідставного стягнення з нього в період погашення кредиту процентів у розмірі 23 724,68 грн, і вказану суму слід врахувати при стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, обгрунтованою до стягнення суд вважає суму, обраховану відповідачем 1 333,59 грн.
Статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги АТ «Перший Український міжнародний Банк» задоволено на частково суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума судового збору в розмірі 7,51 грн.
Керуючись статтями 213, 525, 526, 610, 613, 625, 626, 1048, 1049, 1054, 1077, ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13,81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №200821784901 від 01 червня 2017 в розмірі 1 333,59 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду, в розмірі 7,51 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Сольський В. В.