Справа №345/5311/25
Провадження № 2/345/2410/2025
29.10.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, -
представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.09.2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом листом від 15.09.2025 року № 979/01-16 позивачку було повідомлено, що вона не була зареєстрована разом зі спадкодавцем на день її смерті, а тому мала подати заяву про прийняття спадщини не пізніше 15 липня 2004 року. У зв'язку з пропуском установленого законом строку для подання заяви нотаріус відмовила у прийнятті такої заяви та роз'яснила право звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України. Позивачка зазначає, що про існування заповіту, складеного спадкодавцем на її користь 8 січня 1986 року, вона не знала, оскільки ОСОБА_3 ніколи не повідомляла їй про його посвідчення. Після смерті спадкодавця спадкова справа не відкривалася, а будь-які органи державної влади чи місцевого самоврядування не інформували позивачку про наявність заповіту. Про його існування вона дізналася лише у 2025 році під час звернення до Сівко-Войнилівського старостинського округу, після чого одразу звернулася до нотаріуса. Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через необізнаність про існування заповіту, що є об'єктивною та непереборною обставиною, яка перешкоджала своєчасному поданню заяви. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або могли надати письмову згоду на її прийняття, не існує. У зв'язку з наведеним представник позивача просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
У судове засідання позивач та її представник не з'явився, однак представник позивача подала суду заяву про розгляд справи без її і позивача участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
У судове засідання представник Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області також не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу без їхньої участі та покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визнання прав передбачено як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 постійним місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .
За життя спадкодавець на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження: усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 . Цей заповіт нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Сівко-Войнилівської сільської Ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 2. Заповіт посвідчений секретарем Сівко-Войнилівської сільської Ради народних депутатів Калуського району Івано-Франківської області 08 січня 1986 року і зареєстровано в книзі для реєстрації заповітів за № 2. Заповіт складено і підписано у двох примірниках, з яких перший примірник залишається в справах виконкому, а другий видано на руки заповідачу.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесик В.Б. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійним місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .
Своїм листом від 15 вересня 2025 №979/01-16 приватний нотаріус Лесик В.Б. повідомила позивачці про те, що вона не була зареєстрована разом з померлою на день смерті (час відкриття спадщини), а тому повинна була звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 15 липня 2004 року. Також нотаріус повідомила, що оскільки позивачкою пропущено строк для прийняття спадщини, вона не вправі прийняти заяву про прийняття спадщини, а згідно ст.1272 Цивільного кодексу України, рекомендувала скористатися правом на звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до ст.ст. 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав спільно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто протягом шести місяців з час відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на чинення цих дій.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
У відповідності до поданої заяви у відповідача відсутні претензії щодо визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини позивачем.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
На підставі викладеного, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 до Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом - задоволити.
Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: