Справа №345/2711/25
Провадження № 2/345/1318/2025
29.10.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача Сметанікова А.В.,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 18.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір №Z75.00110.005835206 . Банк надав відповідачці кредит у розмірі 19530,00 грн. для власних потреб на строк - 36 місяців. Розмір процентної ставки - 9,99% річних.
10.06.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір № С-110-011506-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено у 200 000,00 грн.. Ліміт кредитної лінії на момент укладення угоди - 7 000,00 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено у розмірі 48,00%.
11.02.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір №С-110-010809-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено у 200 000,00 грн.. Ліміт кредитної лінії на момент укладення угоди - 7 000,00 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено у розмірі 24,00%.
25.07.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-31/23, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідачка не повернула в повному обсязі кредитну заборгованість та не виконала в повному обсязі всі свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем в результаті чого станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором №Z75.00110.005835206 становить 47935,36 грн., з яких 19065,12 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 6293,44 грн., заборгованість за іншими платежами - 22576,80 грн.. Станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором № С-110-011506-19-980 становить 18196,95 грн., з яких 6965,78 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 11231,17 грн.. Станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором №С-110-010809-19-980 становить 20585,52 грн., з яких 6965,78 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 11231,17 грн.. Відповідачка добровільно борг по вказаних кредитних договорах не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачки наявну заборгованість, а також судові витрати.
30.07.2025 від представника відповідачки до суду надійшов відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що матеріали позову не містять банківських документів, на підтвердження обставин видачі кредитних коштів відповідачці, а наданий розрахунок не є первинним банківським документом. Долучена довідка розрахунок заборгованості не підтверджують умови кредитування та суму заборгованості. Позивач не надав доказів наявності, переліку наданих послуг і погодження їх з споживачем при укладенні договору, а тому комісія за обслуговування кредиту є нікчемною. Таким чином вважає, що позивачем не доведено належним чином наявність вказаної заборгованості, а тому позов є безпідставним.
Ухвалою судді від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак у поданій заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачка позов визнала частково та пояснила, що згідна повернути заборгованість по тілу кредиту в решті позовних вимог просить відмовити. Згідна погасити борг, однак на даний час не має можливості, оскільки перебуває у важкому матеріальному станеовищі .
Представник відповідачки в судовому засіданні вказав, що відповідачка позов визнає частково в частині заборгованості по тілу кредиту. Зазначив, що наданий розрахунок не є первинним банківським документом. Позивач не надав доказів наявності, переліку наданих послуг і погодження їх з споживачем при укладенні договору, а тому комісія за обслуговування кредиту є нікчемною. Просить у задоволенні позову в цій частині відмовити з підстав наведених у відзиві.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, заслухавши доводи представника відповідача, відповідачки, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 18.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір №Z75.00110.005835206 . Банк надав відповідачці кредит у розмірі 19530,00 грн. для власних потреб на строк - 36 місяців. Розмір процентної ставки - 9,99% річних.
10.06.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір № С-110-011506-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено у 200 000,00 грн.. Ліміт кредитної лінії на момент укладення угоди - 7 000,00 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено у розмірі 48,00%.
11.02.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та відповідачкою було укладено кредитний договір №С-110-010809-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено у 200 000,00 грн.. Ліміт кредитної лінії на момент укладення угоди - 7 000,00 грн.. Відсотки за користування кредитом встановлено у розмірі 24,00%.
25.07.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-31/23, згідно якого позивач отримав право вимоги по відношенню до відповідачки.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором №Z75.00110.005835206 становить 47935,36 грн., з яких 19065,12 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 6293,44 грн., заборгованість за іншими платежами - 22576,80 грн.. Станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором № С-110-011506-19-980 становить 18196,95 грн., з яких 6965,78 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 11231,17 грн.. Станом на 30.05.2025 заборгованість за кредитним договором №С-110-010809-19-980 становить 20585,52 грн., з яких 6965,78 грн. сума заборгованості за основним боргом, сума заборгованості за відсотками становить 11231,17 грн..
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до вимог ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Таким чином, суд установив, що позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого строку кредитування.
Відповідно до п.1 ч.1ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі,що і правочин,на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1статті 514 ЦКУкраїни зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті1077, частини 1 статті 1078, частини 1 статті1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття514, частина 1 статті1084 ЦК України).
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається представник відповідачки не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
При цьому суд вважає, що обов'язок сплати за договорами відступлення не входить до предмету доказування за позовними вимогами про стягнення заборгованості, а тому не потребує підтвердження.
Суд критично відноситься до заперечень представника відповідача в тому, що наданий розрахунок не є первинним банківським документом, оскільки представник відповідача клопотання про витребування доказів, а саме первинних банківських документів по розрахунку заборгованості не заявляв, свого розрахунку заборгованості не подавав, доказів на підтвердження відсутності заборгованості суду не надав. Позивач не надав доказів наявності, переліку наданих послуг і погодження їх з споживачем при укладенні договору, а тому комісія за обслуговування кредиту є нікчемною, оскільки доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредитів відповідачка та представник відповідачки суду не надали, не подали будь-яких доказів на спростування користування відповідачкою наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості, не заперечив щодо складових суми заборгованостей, зокрема відсотків та комісії, порядку та обгрунтованості їх нарахування.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими іншими платежами у розмірі 22576,80 грн. згідно з договором №Z75.00110.005835206 від 18.10.2019 суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Доказів пред'явлення вимоги відповідачки про надання вказаної інформації, відповідачкою суду не надано.
Враховуючи те, що АТ «Ідея Банк» як первісний кредитор свої зобов'язання за кредитними договорами перед відповідачкою виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого суд не встановив, а відповідачка не надала, тому, враховуючи правомірність набуття прав вимоги ТОВ «Свеа Фінанс», суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог до відповідачки, в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами: №Z75.00110.005835206 від 18.10.2019 в розмірі 47935,36 грн.; № С-110-011506-19-980 від 10.06.2019 в розмірі 18196,95 грн.; №С-110-010809-19-980 від 11.02.2019 в розмірі 20585,52 грн..
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
Так, в позові представником було зазначено, що судові витрати позивача складаються з суми судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 2422,40 гривні.
Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму, сплаченого при поданні позову, судового збору.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 207, 512, 514, 526, 625, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221 суму заборгованості за кредитними договорами:
- №Z75.00110.005835206 від 18.10.2019 в розмірі 47935,36 грн.,
- № С-110-011506-19-980 від 10.06.2019 в розмірі 18196,95 грн.,
- №С-110-010809-19-980 від 11.02.2019 в розмірі 20585,52 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 30.10.2025.
Суддя