ЄУН 193/1141/25
Провадження №2-о/193/48/25
29 жовтня 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Кащука Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Губи О.А.,
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військова частина НОМЕР_1 ; Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства після смерті батька, суд -
07 листопада 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Латишева Юлія Анатоліївна звернулася до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з заявою, у якій просить встановити факт батьківства померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України та внести зміни до актового запису № 511 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 18 липня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської райнної ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, де у відомостях про батька дитини вказати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
І. Стислий виклад позиції заявника та представника заінтересованої особи.
В обґрунтування вимог заяви, заявник зазначила, що близьким родичем, який загинув під час відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, є батько заявника - ОСОБА_6 . Зазначає, що оскільки при народженні дитини мати заявника, ОСОБА_7 , ще не перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , тому запис про батька дитини був вчинений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері, узв'язку з чим у графі «Батьки» свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батько записаний зі слів матері як ОСОБА_8 (Прізвище матері « ОСОБА_9 », ім'я по батькові рідного батька « ОСОБА_10 »).
Зазначає, що рідний батько заявника загинув на війні, а тому він скористався правом на звільнення з військової служби у порядку п. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
10 травня 2025 року ОСОБА_11 було подано рапорт на ім'я командування ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_1 ) на звільнення зі служби у зв'язку зі смертю, що пов'язана з участю у бойових діях його батька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водія електрика відділення управління командира дивізіону взводу управління самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 .
В задоволенні рапорта заявнику було відмовлено, оскільки «Надані документи не підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби, а саме: відсутні документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки (в свідоцтві про народження зазначений батько - ОСОБА_8 , а інші документи видані на ім'я ОСОБА_5 ). Відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України, факт батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Просить суд встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане встановлення факту необхідне заявнику для можливості скористатись своїм правом передбаченим Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та звільнитися з військової служби через сімейні обставини на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» .
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 11 серпня 2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи.
Ухвалою від 18 вересня 2025 року залучено до участі у справі про встановлення факту батьківства у якості заінтересованих осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_4 ; військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ; Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 33371110, запропоновано заінтересованим особам з дня вручення ухвали подати письмові пояснення на заяву про встановлення юридичного факту.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Представник заявника в судове засідання з'явилась, вимоги викладені в заяві підтримує в повному обсязі.
Заінтересовані особи та/або їх представники у судове засідання, кожний в окремості не з'явилися, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Під час судового розгляду справи суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності та допитавши свідків доходить до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_14 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. від 12 липня 1999 року (актовий запис № 511).
При народженні мати заявника, ОСОБА_7 , ще не перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , тому запис про батька дитини був вчинений відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері. Уграфі «Батьки» свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батько записаний зі слів матері як ОСОБА_8 (дівоче прізвище матері « ОСОБА_9 », ім'я по батькові рідного батька « ОСОБА_10 »). Також у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 щодо заявника зазначено дівоче прізвище його матері « ОСОБА_9 ».
25 лютого 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ), про що 25 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис за №18 та видане Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 .
12 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , матері заявника, було надіслано сповіщення сім'ї вих. №424 в якому було зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , водій електрик відділення управління командира дивізіону взводу управління самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 під час виконання завдання біля н.п. Басівка Сумської області отримав поранення несумісні з життям, з метою з'ясування обставин загибелі військовослужбовця проводиться службове розслідування.
У довідці про поховання від 20.02.2025 року №449 виданої Виконавчим комітетом Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області зазначено наступне: Виконавчий комітет Софіївської селищної ради повідомляє, що солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , водій-електрик відділення управління командира дивізіону взводу управління самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 , який під час виконання бойового завдання загинув ІНФОРМАЦІЯ_9 поблизу населеного пункту Басівка Сумської області, похований ІНФОРМАЦІЯ_9 на сільському кладовищі селища Кам'янка (вул. Зарічна) Криворізького району Дніпропетровської області.
Також факт загибелі ОСОБА_12 , підтверджується витягом із наказу командира НОМЕР_7 окремої важкої механізованої криворізької бригади імені Костянтина ПЕСТУША (по особовому складу) м. Суми від 01 березня 2025 М28-РС, щодо виключення зі списків особового складу Збройних сил України у зв'язку з загибеллю (смертю), та свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_8 від 19.02.2025 року, Запис№58.
Згідно з висновком GENECODE diagnostics про біологічну спорідненість №МGU1793 від 14 квітня 2025 року, « ОСОБА_4 » (Дядько 1) (рідний брат загиблого ОСОБА_5 ) і « ОСОБА_2 (Дитина 1) є біологічним дядьком заявника- ОСОБА_2 з ймовірністю спорідненості: 99,99992048618%, що свідчить про повне споріднення з ОСОБА_5 . Згідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про ліцензування медичної практики» від 31.10.2023 № 1887 ТОВ «ГенКод Діагностик» має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в сфері «генетика лабораторна».
На підтвердження родинних зав'язків між батьком заявника та його рідним дядьком заявником надані на розгляд суду свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , виданий Олексіївською сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області виданий 28 травня 1960 року, серія НОМЕР_9 та свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Олексіївською сільською радою Софіївського району Дніпропетровської області виданий 23 лютого 1974 року, серія НОМЕР_10 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснила що при народженні її дитини вона ще не перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , хоча і проживали вже тривалий час разом, тому запис про батька дитини був вчинений відповідно до ч.1 ст. 135 СК України за її вказівкою, а саме батько бувзаписаний як ОСОБА_8 (іі дівоче прізвище ( ОСОБА_9 ) та ім'я по батькові рідного батька « ОСОБА_10 »). Батько сина виховав, виростив, той завжди вважав його батьком з самого дитинства. Проживали разом. Вже після того як одружилась офіційно з ОСОБА_5 виникло питання щодо виправлення відомостей про батька в свідоцтві про народження її сина, але на той час це не створювало ним незручностей.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив що є рідним братом загиблого ОСОБА_5 . Знає заявника з дитинства як сина свого рідного брата, свого племінника ОСОБА_2 . Зазначив, що йому відомо що ОСОБА_15 дали при народженні дівоче прізвище матері " ОСОБА_9 ". Завжди зустрічались на сімейних святах і у всієї родини не було жодного сумніву що його брат - ОСОБА_5 є рідним батьком ОСОБА_2 , а він завжди вважав його племінником.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до п. 1, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, зокрема, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 128 Сімейного кодексу України (далі - СК України), за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до положень ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до пунктів 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства., зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до пп. 2.13.1 п. 2.13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Суд, проаналізувавши встановлені у ході судового розгляду обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, а також, врахувавши те, що встановлення факту батьківства заявнику необхідно для можливості скористатись правом на звільнення з військової служби у порядку п. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини, дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2 у повному обсязі. У ході судового розгляду справи знайшов своє підтвердження належними та допустимими доказами факт батьківства громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , по відношенню до сина - ОСОБА_2 , матір'ю якого є ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів.
При цьому встановлення факту батьківства є підставою для внесення змін до актового запису про народження заявника, шляхом вказівки відомостей про батька дитини.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України сплачений заявником судовий збір їй не відшкодовується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; військова частина НОМЕР_1 ; Софіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства після смерті батька - задовольнити.
Встановити факт батьківства громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , по відношенню до сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Внести зміни до актового запису №511 про народження ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 липня 1999 року, вказавши батьком дитини громадянина України ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 30 жовтня 2025 року.
Суддя Д.А.Кащук