Справа № 192/2741/25
Провадження № 1-в/192/584/25
Ухвала
Іменем України
30 жовтня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України стосовно засудженого
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України за вироком Комунарським районним судом м. Запоріжжя від 01 листопада 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі,
про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України,
Начальник Державної установи «Солонянська виправна колонія №21» Міністерства юстиції України звернувся до суду з поданням про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 в даний час відбуває покарання в тому числі за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, а вказане діяння декриміналізоване. Також просили визначити остаточний строк покарання без застосування ч. 4 ст. 70 КК України.
У судове засідання прокурор, представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» та засуджений не з'явилися. Повідомлені про місце та час розгляду подання належним чином. Від прокурора надійшла заява про розгляд подання без його участі.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 539 КПК України, згідно якої неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, судом здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів, у відповідність до ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд дослідивши додані до подання матеріали вважає, що останнє підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення 17 травня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 785 гривень 20 копійок та до 3 років позбавлення волі за вчинення 28 травня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 14 880 гривень 30 копійок.
Остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі було призначено на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 12 червня 2018 року остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вказаним вироком ОСОБА_3 був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Також ОСОБА_3 вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року був засуджений до 2 років позбавлення волі за вчинення 15 березня 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 770 гривень 00 копійок, а також до 3 років позбавлення волі за вчинення 28 березня 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 653 гривні 49 копійок, за вчинення 29 березня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 871 гривня 32 копійки, за вчинення 05 квітня 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 653 гривні 49 копійок, за вчинення 08 квітня 2019 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 435 гривень 66 копійок.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року, призначено остаточне покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
Закон № 3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення, набув чинності 09 серпня 2024 року.
За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Оскільки розмір завданої ОСОБА_3 майнової шкоди на час вчинення діяння, кваліфікованого за ч. 2 ст. 185 КК України, за яке він був засуджений вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому до вчиненого засудженим діяння слід застосовувати ст.ст. 5, 74 КК України.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 слід негайно звільнити від призначеного покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року в частині засудження до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Також, оскільки розмір завданої ОСОБА_3 майнової шкоди на час вчинення діяння, кваліфікованого за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, за яке він був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому до вчиненого засудженим діянь слід застосовувати ст.ст. 5, 74 КК України.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 слід негайно звільнити від призначеного покарання за вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року в частині засудження за ч.ч.2, 3 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі.
Разом з тим суд вважає, що подання в частині визначення остаточного строку покарання без застосування ч. 4 ст. 70 КК України не підлягає задоволенню, оскільки ухвала про негайне звільнення від покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року та Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року не набрала законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-
Подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України відносно ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Негайно звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 жовтня 2018 року в частині засудження до 2 років 6 місяців позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України.
Негайно звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2023 року в частині засудження до 3 років позбавлення волі за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, яке призначене згідно ч. 1 ст. 70 КК України.
Відмовити в задоволенні іншої частини подання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1