Справа № 591/10165/25 Провадження № 3/591/2974/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Басова В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серія ЕПР 1 № 438171 від 30.08.2025 року, складеного інспектором взводу 2 роти 1 батальону1 УПП в Сумській області Манько М.В. відносно ОСОБА_1 , 30.08.2025 року о 00 год 23 хв в м.Суми по проспекту Свободи 44/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSVAGEN PASSAT днз. НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатор Alcotest Drager 7510 AREM 0466, що підтверджується тестом №387 від 30.08.2025 о 00 год 27 хв позитивним результатом якого 1,25 проміле, був згодний зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi yi car dvr Motorola Solutions Vb 400 471131,471749, чим порушив п.2.9а «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
27 жовтня 2025 року від представника ОСОБА_1 - захисника Перевишко Л.О. надійшло клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому зазначає, що на долученому до матеріалів справи оптичному носії наявні відеофайли з відеореєстраторів працівників поліції 471048, 471129, 471485 та 471727, які не є додатками до протоколу ЕПР1 №438171 від 30.08.2025. Окрім того, долучені до матеріалів справи файли із вказаних відеореєстраторів не містять відеозаписи подій, які відбувались 30.08.2025. На відео зафіксовані події 02.09.2025, які не мають жодного відношення до вчинення ОСОБА_1 30.08.2025 адміністративного правопорушення. Також у вказаних файлах о 04:52:07 тест склав 1,68 проміле, а не 1,25 як вказано в протоколі. Таким чином оптичний носій інформації та наявні на ньому відеофайли не є доказами вчинення ОСОБА_1 30.08.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. До матеріалів справи, як доказ, долучена роздруківка з газоаналізатора «Драгер», відповідно до якої, особою, яка тестувалась, є ОСОБА_2 , однак протокол серії ЕПР1 №438171 складений відносно ОСОБА_1 . Відеозапис не підтверджує освідування ОСОБА_1 30.08.2025 на стан алкогольного сп'яніння та встановлення результату 1,25 проміле, до протоколу додано акт огляду ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп'яніння, у якому не зазначено дати та часу огляду, свідків, відсутні відомості про вручення його примірника ОСОБА_1 , зокрема відсутній підпис останнього про отримання чи запис про відмову від підпису. Відсутність дати та часу огляду у зазначеному акті, зазначення іншої особи, якій проводився огляд на стан сп'яніння, жодним чином не підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а саме в день складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення - 30.08.2025. Освідування ОСОБА_1 30.08.2025 на стан алкогольного сп'яніння проводився без понятих, які б могли підтвердити вищевказаний факт, свідки у справі також відсутні.
Отже, роздруківка з газоаналізатора «Драгер» від 30.08.2025 є неналежним доказом, оскільки відноситься до іншої особи - Юрія та не підтверджує факт наявності у ОСОБА_1 1,25 проміле.
Для фіксування вказаної правопорушення застосовувався технічний засіб відеозв'язку Motorola 471749. Однак, відеозапис в матеріалах справи відсутній.
Протокол про адміністративне правопорушення та зазначені вище докази мають формальний характер, що свідчить про порушення працівниками поліції процедури складення протоколу та про беззаперечну невинуватість ОСОБА_1 .
Наявність в матеріалах справи лише розписки про зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витвереження не може бути доказом у справі.
В діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.
За таких обставин, та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог статті 268 КУпАП не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі вказується суть адміністративногоправопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року- докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
З огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 255 та ч. 1 ст. 254 КУпАП, у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення, уповноважені на те посадові особи Національної поліції, зобов'язані не тільки скласти протокол про адміністративне правопорушення, а в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, ще й зібрати докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Управлінням патрульної поліції в Сумській області Департаменту поліції Національної поліції України на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного прравопорушення передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП до матеріалів справи надано:
- протокол про адмінцістративне правопорушення серія ЕПР 1 №438171 від 30.08.2025 року ЕПР складений відносно ОСОБА_1 ,
- роздруківка Драгера від 30.08.2025 року тест № 387 з зазначенням 1,25 проміле;
- акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.08.2025 року відносно ОСОБА_1
- розписка ОСОБА_1 про не керування транспортними засобми до повного витверезіння від 30.08.2025 року
- довідка інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області Западні О. від 02.09.2025 року про наявність у гр. ОСОБА_1 посвідчення водія.
- відеодиск з 5 вкладеними відеофайлами.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає заборону керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Беручи до уваги положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02 , «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), з урахуванням адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. № 14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як убачається з матеріалів справи, 30.08.2025 року о 00 год 23 хв в м.Суми по проспекту Свободи 44/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSVAGEN PASSAT днз. НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, однак наданий до матеріалів справи відеозапис не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 саме керував транспортним засобом.
В судовому засіданні переглянуто відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які додано до протоколу на диску та з якого убачається, що датою вчинення правопорушення зазначено 02 вересня 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 30 серпня 2025 року о 00.53 год. Отже, події які відбувались 02.09.2025 не мають жодного відношення до вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 30.08.2025 року.
Крім того, при перегляді відеозапису при освідуванні ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на газоаналізаторі Драгер зазначено результат 1,68 проміле, а в протоколі зазначено результат 1,25 проміле.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР №438171 від 30.08.2025 зазначено, що вчинене правопорушення зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi yi car dvr Motorola Solutions Vb 400 471131, 471749, тоді як до матеріалів справи надано відеодиск з відеофайлів з відеореєстраторів працівників поліції 471048, 471129, 471485 та 471727, які не є додатками до вказаного протоколу, а відеореєстратор з № 471749 взагалі в наданому відеозаписі не зазначений.
Крім того, в долученій до матеріалів справи роздруківці з газоаналізатора «Драгер», зазначено особу яка тестувалась, ОСОБА_2 , тоді як протокол серії ЕПР1 №438171 складений відносно ОСОБА_1 .
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення та наявні у них суперечності ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги як належні та допустимі.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст 130, ст 247, ст. 283, ст. 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя В.І.Басова