Справа № 185/8269/25
Провадження № 2/185/6369/25
іменем України
30 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М. з участю секретаря судового засідання Бублик А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 5899, вчиненого 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором 2001272767901 від 20 березня 2019 року.
Крім того позивач просить стягнути з АТ «ПУМБ» грошові кошти у розмірі 12 762 грн 19 коп, стягнуті з нього при примусовому виконанні виконавчого напису.
Відзиву на позов не подано.
З доданих до позовної заяви документів видно, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною здійснюється виконавче провадження № 65787497 з примусового виконання виконавчого напису № 5899, вчиненого 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 10 715 грн 43 коп. (а.с.17)
За змістом позовної заяви позивач не отримував письмового повідомлення від стягувача про наявність заборгованості. До вчинення виконавчого напису нотаріусом позивач не міг ніяким чином заперечувати проти нарахованих сум, оскільки відповідач не надсилав йому відповідної письмової вимоги.
Як передбачено статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 750/3781/20 (постанова від 19 березня 2021 року), для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.
Матеріали справи не містять даних про отримання позивачем відповідного повідомлення. Тобто відповідачем не спростоване твердження позивача про те, що він не отримував від кредитора письмової вимоги про усунення порушень.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Тому позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Приватним виконавцем Сидорук Л.В. повідомлено, що 26 червня 2025 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження 65787497 з примусового виконання виконавчого напису № 5899, вчиненого 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 10 715 грн 43 коп.
В ході зазначеного виконавчого провадження з ОСОБА_1 були стягнуті такі суми:
-975 грн 22 коп - зараховані в рахунок витрат виконавчого провадження,
-1071 грн 54 коп - зараховані в рахунок основної винагороди приватного виконавця,
-10 715 грн 43 коп - перераховано стягувачу в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом. (а.с.37)
Главою 83 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема згідно статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов'язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, містить такі елементи: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акта правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів.
При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20.
Оскільки виконавчий напис, на виконання якого стягнуті з позивача та отримані відповідачем грошові кошти у розмірі 10 715 грн 43 коп, не підлягає виконанню, ці кошти є безпідставно набутими відповідачем і підлягають поверненню позивачу.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача кошти, стягнуті з нього при здійсненні виконавчого провадження, які складаються з основної винагороди приватного виконавця - 1071 грн 54 коп та витрат виконавчого провадження - 975 грн 22 коп.
Однак зазначені кошти не були отримані відповідачем, а стягнуті з позивача приватним виконавцем при виконанні виконавчого напису нотаріуса і перераховані саме приватному виконавцю.
Ці кошти не є безпідставно отриманими, будь-яких даних про неправомірні дії приватного виконавця матеріали справи не містять.
Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не свідчить про неправомірні дії приватного виконавця або стягувача, оскільки рішення про вчинення виконавчого напису приймав нотаріус.
Тому суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, які складаються з основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви згідно з частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Тому у зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» станом на день звернення позивача до суду (1211 грн 20 коп).
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5899, вчинений 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 10 715 грн 43 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті за виконавчим написом № 5899, вчиненим 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, у розмірі 10 715 (десять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн 43 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», 04070 місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ЄДРПОУ 14282829,
-приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, 49083 місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 4, офіс 5.
Суддя У.М. Болдирєва