Єдиний унікальний номер 205/16299/25
Номер провадження 1-кс/205/2242/25
30.10.2025 м.Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим,
До суду надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21.10.2025 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12025042120001271 за ч.2 ст.146 КК України.
На обґрунтування своєї скарги ОСОБА_5 посилається на те, що 13.10.2025 нею подано заяву слідчому СВ ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12025042120001271 за ч.2 ст.146 КК України. Проте слідчий постановою від 21.10.2025 відмовив у визнанні її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Незаконність оскаржуваної постанови ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що слідчим в порушення кримінального процесуального законодавства не залучено її законним представником її малолітнього сина ОСОБА_6 , який є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.
До скарги заявниця долучила копію оскаржуваної постанови слідчого від 21.10.2025, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025042120001271 за ч.2 ст.146 КК України.
Скаржниця у судове засідання не з'явилася, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином.
Представник скаржника - адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи, викладені у скарзі, просила скасувати оскаржувану постанову слідчого, наголосила на тому, що слідчим в порушення діючих норм кримінального процесуального законодавства не залучено ОСОБА_5 законним представником потерпілого - її малолітнього сина ОСОБА_6 .
Слідчий залишив вирішення скарги на розсуд суду, на питання слідчого судді, чи встановлювався ним факт завдання шкоди ОСОБА_5 відповів, що вказана особа у справі не допитувалася, факт завдання їй шкоди ним не встановлювався. Також додав, що визнав законним представником малолітнього потерпілого орган опіки та піклування у зв'язку із неможливістю визнання такими представниками жодного з батьків потерпілого, оскільки у заяві про вчинення кримінального правопорушення йдеться про вчинення правопорушення батьком дитини, а стосовно її матері у матеріалах кримінального провадження наявні постанови суду про вчинення нею домашнього насильства відносно дитини.
Згідно ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Тому слідчий суддя вважає можливим розглянути вказану скаргу за участю представника заявниці та слідчого.
В судовому засіданні слідчий суддя також дослідив матеріали кримінального провадження №12025042120001271 за ч.2 ст.146 КК України, зареєстрованого за заявою ОСОБА_5 про незаконне позбавлення волі її малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з дозволу батька ОСОБА_8 виїхав за межі України разом із бабусею ОСОБА_9 та на теперішній час на територію України не повернувся.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, матеріали кримінального провадження №12025042120001271, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 13.10.2025 звернулась до слідчого ОСОБА_4 із письмовою заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні №12025042120001271.
21.10.2025 слідчим ОСОБА_4 розглянуто вказану заяву та ухвалено постанову про відмову у її задоволенні.
Постанову слідчий обґрунтував неможливістю залучення ОСОБА_5 законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025042120001271. Мотивів щодо відсутності підстав для визнання ОСОБА_5 саме потерпілою слідчим в оскаржуваній постанові не наведено.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 110 КПК України встановлено, що рішення слідчого приймається у формі постанови, яка складається з вступної частини, мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; та резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Відповідно до положень статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Проте слідчий суддя зауважує, що в оскаржуваній постанові слідчий на обґрунтування своєї відмови у визнанні потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні взагалі не зазначає про наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Більш того, в судовому засіданні слідчий підтвердив, що не допитував у вказаному провадженні ОСОБА_5 та не встановлював, чи завдана їй шкоду кримінальним правопорушенням.
Згідно п.3 ч.1 ст.91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
В той же час, з постанови слідчого не зрозуміло, на підставі яких доказів він зробив висновок про відсутність завдання шкоди, зокрема моральної або майнової, ОСОБА_5 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, відносно її малолітньої дитини.
Слідчий суддя звертає увагу, що вимоги ч.5 ст.55 КПК України та п.3 ч.1 ст.91 КПК України дозволяють дійти висновку про те, що саме слідчий після проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій повинен встановити наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Проте при винесенні оскаржуваної постанови слідчим вказаних вимог дотримано не було.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга заявника в частині скасування вказаної постанови слідчого є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Окрім цього, слідчий суддя наголошує, що положення ст.303 КПК України встановлюють вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, та не передбачають можливості оскарження дій слідчого щодо відмови у визнанні особи потерпілою, оскільки вказаною нормою передбачено лише можливість оскарження саме рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
Отже, скарга в частині визнання незаконними дій слідчого щодо відмови ОСОБА_5 у визнанні її потерпілою задоволенню не підлягає.
Доводи ж представника заявниці щодо незалучення ОСОБА_5 законним представником малолітнього потерпілого слідчий суддя у вказаному провадженні не розглядає, оскільки у скарзі ОСОБА_5 не ставиться питання про оскарження таких дій або рішень слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.214, 303, 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_5 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ ВП№1 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 21.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12025042120001271 за ч.2 ст.146 КК України скасувати.
У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1