Справа № 573/1998/25
Номер провадження 2/573/630/25
30 жовтня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 вересня 2025 року до Білопільського районного суду поштою надійшов позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 мотивований тим, що 12 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4805834, на підставі якого останній отримав грошові кошти у сумі 6000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. 31 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право вимоги грошових коштів до ОСОБА_1 . Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 35539,40 грн, з яких: 5972 грн - сума кредиту, 20878,14 грн - сума процентів, нарахованих процентів первісним кредитором та 8689,26 грн процентів, нарахованих ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 97 календарних днів. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг по кредиту, а також нараховувати інфляційні втрати та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних та понесені судові витрати. Крім того, позивач просить роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 01 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 55).
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" Столітній М.М. не з'явився, одночасно з пред'явленням позову заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у разі відсутності відзиву на позов та за наявності відзиву відповідача на позов - за участі представника позивача (а. с. 14).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодо своєї адреси суду не надав, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена йому належним чином (а. с. 60-61).
За вказаних підстав суд важає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами.
Повно, об'єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.
12 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено договір про надання споживчого кредиту №4805834, відповідно до умов якого останній отримав грошові кошти у сумі 6000 грн на строк 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів та детальними термінами (датами) повернення кредиту та сплати процентів, визначеними в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (матеріали електронної справи).
Стандартна процента ставка за договором становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах, якщо Клієнт до 10 серпня 2024 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк кредитування становить 9 541,79% річних, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 3 327,55% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 38 400,00 грн, а за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 35 718 грн.
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п. 4.3. Договору.
У разі затримання Клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану Клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані Клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимогу (п. 4.4 договору).
Як вбачається зі змісту вказаного вище договору, ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , підписав договір про споживчий кредит №4805834 від 12 липня 2024 року електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора. Останній також підписав паспорт споживчого кредиту, який узгоджується з умовами договору (матеріали електронної справи, а. с. 21-23).
12 липня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» перерахувало відповідачу кошти в сумі 6000 грн на платіжну картку НОМЕР_3 (5375411510972610) (матеріали електронної справи, а. с. 62).
Відповідно до інформації, що міститься у розрахунку заборгованості за кредитним договором №4805834 від 12 липня 2024 року, станом на 31 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становила 29850,14 грн, із них: 5972 грн - заборгованість за основним боргом та 20878,14 грн - заборгованість за відсотками стандартна та 3000 грн - штрафні санкції (а. с. 25-29).
25 березня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №25/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало (відступило) за плату, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» прийняло належні первісному кредиторові права вимоги за зобов'язаннями строк виконання яких настав, або настане у майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного боргу зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (матеріали електронної справи).
Відповідно до п. 1.2 вказаного договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників та повна сума ціни продажу, що надійшла на рахунок клієнта, - підтверджують факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості.
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25/03/2025 від 25 березня 2025 року сторонами укладено 25 березня 2025 року (матеріали електронної справи).
Як вбачається з реєстру боржників ТОВ «ФК «ФІНТРАНС УКРАЇНА», останнє набуло право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 у розмірі 29850,14 грн за кредитним договором №4805834 з яких: 5972 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20878,14 грн - заборгованість за відсотками, 3000 грн - заборгованість за пенею, штрафами (не включена у суму позову) (а. с. 25-29).
За період з 01 квітня по 06 липня 2025 року позивачем нараховано відсотки за договором у загальній сумі 8689,26 грн (а. с. 30-31).
25 листопада 2024 року прийнято рішення єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтранс Україна» №251124/1 про зміну найменування товариства на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», про що 10 грудня 2024 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 43, матеріали електронної справи).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 35539,40 грн за кредитним договором №4805834 з яких: 5972 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29567,40 грн - заборгованість за відсотками задовольнити.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 10, 11 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 12 липня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про стягнення 10000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору (2422,40) та витрат, пов'язаних з розглядом справи (2000 грн), а всього 4422,40 грн.
Керуючись статтями 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором №4805834 від 12 липня 2024 року у сумі 35539 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 40 копійок та судові витрати у сумі 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя