Справа № 177/1555/24
Провадження № 2-др/177/23/25
Іменем України
29.10.2025
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Івасик Т.Р., про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,-
Представник відповідача Івасик Т.Р. через систему «Електронний суд» звернулася 21.10.2025 до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в справі № 177/1555/24 (провадження № 2/177/16/25) щодо вирішення питання розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21566,00 грн.
В обґрунтування заяви вказала, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стороною відповідача на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів, повідомлено суд про надання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу. У зв'язку з об'єктивними обставинами, у п'ятиденний термін після ухвалення рішення, не вдалося звернутися до суду з цією заявою, оскільки представник відповідача ОСОБА_3 у період із 02.10.2025 по 17.10.2025 перебувала на лікарняному та за станом здоров'я підготувати відповідні процесуальні документи не могла. Відповідач, який не є фахівцем у галузі права, не міг самостійно реалізувати своє право на звернення з даним питанням до суду. Станом на 01.10.2025 розмір фактичних витрат відповідача, пов'язаних із отриманою правовою допомогою, складає 21566,00 грн. Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17, від 22.12.2018 у справі № 826/856/18, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20, від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, та постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, № 910/12876/19, представник відповідача просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21566,00 грн.
Ухвалою суду від 22.10.2025 заява призначена до розгляду.
Від представника позивача ОСОБА_4 28.10.2025 надійшла заява, у якій вона просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення. Заперечення мотивовані тим, що строк звернення до суду стороною відповідача пропущено, розмір витрат, зазначений у заяві, завищений та не співмірний із обсягом наданих послуг.
Сторони та їх представники правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Представник позивача Трофименко М.В. у заяві від 28.10.2025 просила проводити засідання без її та позивача участі.
Представником відповідача Івасик Т.Р. 29.10.2025 подано заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі сторони відповідача, заяву підтримує, просить задовольнити.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви.
Через неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши вимоги заяви, письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області 01.10.2025 в справі № 177/1555/24 ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, задоволено частково.
Вирішено питання розподілу витрат зі сплати судового збору, а саме з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто витрати зі сплати судового збору в розмірі 4077,15 грн, а також на проведення оцінки нерухомого майна в розмірі 2000,00 грн.
Додатковим рішенням від 14.10.2025 частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_4 щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4788,80 грн.
Питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, суд не вирішував.
Водночас, у відзиві на позовну заяву, подану 13.08.2024, відповідач та його представник зазначили про надання доказів розміру витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, про що також зазначено представником відповідача у судових дебатах.
Протет, докази понесених судових витрат в порядку та строки, визначені ЦПК України, представником відповідача не подано.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, повний текст рішення вручено сторонам 01.10.2025, відповідно до наданої ними розписки, а тому п'ятиденний термін подання доказів понесених судових витрат сплинув 06.10.2025.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для подання доказів, представник відповідача посилається на те, що з 02.10.2025 по 17.10.2025 вона перебувала на лікарняному, на підтвердження чого суду надано інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров'я про тимчасову непрацездатність ОСОБА_3 із 02.10.2025 по 17.10.2025.
Оскільки зазначені представником відповідача причини пропуску строку подання доказів є поважними, суд вважає за необхідним поновити строк на подання доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право на відшкодування судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на відшкодування судових витрат (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01).
Так, ст. 15 ЦПК України гарантовано право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).
Тобто, у разі звернення особи за захистом та/або представленням своїх прав та інтересів саме до адвоката, а не іншого спеціаліста в сфері юриспруденції, право на відшкодування відповідних витрат гарантується Законом.
Практична реалізація принципу цивільного судочинства як відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України) шляхом подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; 3) розподіл судових витрат (ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи .
За ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Як слідує з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України); 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач та його представник вказали, що станом на день подання відзиву, 13.08.2024, відповідач сплатив 6000,00 грн за підготовку та подання відзиву. Орієнтовна вартість витрат на правничу допомогу складає 60000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача вказує, що станом на дату ухвалення судом рішення, 01.10.2025, відповідачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 21566,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.01.2024 у справі № 757/555/22-ц, провадження № 61-10724св23, від 14.02.2024 у справі № 161/14183/22, провадження № 61-15443св23, від 18.03.2024 у справі № 357/1559/22, провадження № 61-16351св23.
Такі висновки відповідають викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Представником відповідача Івасик Т.Р. надано докази на підтвердження витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 01.08.2024 № 01-08/24N, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Івасик Т.Р. на надання правничої допомоги у справі № 177/1555/24, ордер серії АЕ № 1307989 на надання адвокатом Івасик Т.Р. правничої допомоги ОСОБА_1 , свідоцтво серії ДП № 3326 про право на заняття адвокатською діяльністю Івасик Т.Р., акт наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.08.2024 № 01-08/24N, товарні чеки.
За відсутності клопотання іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Не погоджуючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача посилалась на завищений розмір витрат на правничу допомогу та його не співмірність з обсягом наданих послуг.
Разом з тим, у разі часткового задоволення позову суд може застосувати критерії співмірності та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначене узгоджується із висновками Великої плати Верховного Суду, викладеними у постановах: від 14.06.2023 у справі № 357/8277/19, провадження № 14-65цс22, від 22.05.2024 у справі № 206/4841/20, провадження № 14-55цс22, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, провадження № 12-4гс24, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24, від 02.04.2025 у справі № 925/457/23, провадження № 12-33гс24.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Із наданих представником відповідача документів слідує, що правнича допомога відповідача передбачала надання таких послуг: підготовка, складання на подання відзиву, участь у судових засіданнях 22.10.2024, 26.11.2024, 23.01.2025, 25.03.2025, 20.05.2025, 10.06.2025, 23.07.2025 та 25.09.2025.
Так, у акті наданих послуг вказано вартість послуги за підготовку, складання на подання відзиву - 6000,00 грн, участь у 8 судових засіданнях, з урахуванням витрати загалом 467 хвилин часту та вартості 2000,00 грн за 1 годину, - 15566,00 грн. Загальна вартість наданих послуг склала 21566,00 грн.
Пунктом 2 розділу 3 договору про надання правової допомоги № 01-08/24N визначено, що гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами шляхом підписання додаткових угод.
При цьому, суду не надано жодної додаткової угоди, де сторонами договору обумовлено тарифи вартості 1 години участі в судовому засіданні 2000,00 грн.
Суд вважає, що вказана представником відповідача вартість участі в судовому засіданні 2000,00 грн за 1 годину є завищеною, тому вважає справедливим зменшити їх вартість до 1000,00 грн за 1 годину участі у судовому засіданні, у зв'язку з чим, вартість витрачених 467 хвилин у судовому засіданні складатиме 7783,00 грн.
Таким чином, загальний розмір витрат на правничу допомогу відповідача, складає 13783,00 грн (6000,00 грн + 7783,00 грн = 13783 грн).
Звертаючись з позовом у цій справі, ОСОБА_2 заявила три вимоги, дві з яких є вимогами немайнового та майнового характеру (визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна) та одна немайнового характеру (визнання договору купівлі-продажу дійсним). Судом позов задоволено частково, нерухоме майно визнано спільною сумісною власністю та визнано за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , кожним окремо, право власності на частку в спільній сумісній власності подружжя.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду цивільної справи позов задоволено частково (задоволено одну вимогу майнового та одну немайнового характеру і відмовлено в задоволенні вимоги немайнового характеру, що становить 2/3 та 1/3, відповідно), із урахуванням заяви представника позивача про завищений та не співмірний розмір витрат на правничу допомогу, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач має відшкодувати відповідачу витрати на професійну правничу допомогу, із урахуванням вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у розмірі у розмірі 4594,33 грн (13783/3=4594,33 грн).
Керуючись ст.ст. 133, 139, 141, 143, 246, 270 ЦПК України, суд, -
Поновити представнику відповідача ОСОБА_3 пропущений строк для подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4594 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) гривні 33 копійки.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.10.2025
Суддя: