Справа № 201/9701/25
Провадження № 2/204/5115/25
28 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі,-
23 жовтня 2025 року з Соборного районного суду міста Дніпра до Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі.
На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 28 жовтня 2025 року судом був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та того ж дня отримано відповідь №1939557 із відсутністю інформації про зареєстроване місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_3 .
Окрім того, 28 жовтня 2025 року судом зроблений запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та того ж дня судом отримано відповідь №1939522.
Ознайомившись із позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, проте позовна заява не містить:
- поштовий індекс позивача;
- відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача,
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача,
- поштовий індекс відповідача 1.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, так, позивачем не додано до позовної заяви звіту про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об'єктом позову, а саме на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідно до якого визначається дійсна вартість майна.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» № 2658-ІІІ звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення судового збору та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року N 358. У відповідності до п. п. 1 п. 1 вказаної постанови оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі - оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, однак вказане позивачем не виконано.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таке саме положення міститься і в Законі України «Про судовий збір», де зазначено, що при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить - 3028 грн. 00 коп.
Звертаючись до суду 05.08.2025 року із позовною заявою про виділ частки в натурі, позивачем було пред'явлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру, а саме:
-виділити в натурі в особисту приватну власність позивача - ОСОБА_1 приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позначені у технічному паспорті (станом на 04.07.2008 року), виготовленому КП «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради,
-припинити право спільної часткової власності позивача на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з виділенням його частки в натурі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 1 211.20 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу майнового характеру, з урахуванням ціни позову, що буде визначена після проведення звіту про оцінку вартості майна, яке позивач визначив об'єктом позову, а саме на приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент звернення позивача до суду з позовною заявою.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву та доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви із позовною вимогою майнового характеру, з урахуванням ціни позову, що буде визначена після проведення звіту про оцінку вартості майна, з наданням відповідних доказів.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
«Отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA658999980313141206000004632, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу: *;101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Чечелівський районний суд міста Дніпра (назва суду, де розглядається справа)».
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказані вимоги закону позивачем не виконані, таким чином, згідно із ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання нею копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки в натурі - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Токар