Справа № 210/3978/25
Провадження № 2/210/2016/25
іменем України
30 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін, в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за послугу з постачання теплової енергії, вказавши, що відповідач є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення №17. Будинок АДРЕСА_1 АТО є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, як внутрішньобуденковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку. З 05.11.2021 року договірні відносини між позивачем та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії. Тарифи за період з 25.10.2021 року по 17.10.2023 року за 1 Гкал 5065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 р. №530 п. 1.1.2 для потреб категорії «інші споживачі» КПТМ «Криворіжтепломережа»), за період з 18.10.2023 року по 25.09.2024 тариф 1 Гкал 3 481,81 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 р. №1272 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів»), за період з 26.09.2024 по 26.02.2025 тариф за 1 Гкал 4664,18 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 р. №1272 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів»), за період з 27.02.2025 по теперішній час тариф за 1 Гкал 4759,94 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 24.02.2025 р. №214 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів»). Відповідач не виконала законодавчий та договірний обов'язок, не здійснила розрахунок в повному обсязі, у зв'язку з чим, за період з 08.11.2022 року по 27.03.2025 року заборгованість теплову енергію в розмірі 90393,33 грн., за період з 01.08.2022 року по 30.04.2025 рік утворилась заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 579,04 грн.
Крім того, посилаючись на вимоги ст. 625 ЦК України позивач зазначив, що сума збитків від інфляції суми збитків від інфляції 6776,57 грн. за період з жовтня 2022 р. по квітень 2025 р., 3% річних - 1921,80 грн. за період з 03.10.2022 року по 14.05.2025 року. Також, позивачем було нараховано на суму заборгованості пеню, згідно умов Індивідуального договору (п. 45) у розмірі 374,68 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 04 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.
В ухвалі про відкриття провадження від 04 червня 2025 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідач повідомлялась належним чином про перебування в провадженні суду даної цивільної справи,що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задоволено та стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 :за теплову енергію за період з 08.11.2022 по 27.03.2025 в розмірі 90393,33 грн.;заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за період з 01.08.2022 по 30.04.2025 в розмірі 579,04 грн.;суму збитків від інфляції за період з жовтня 2022 року по квітень 2025 року у розмірі 6776,57 грн.;3% річних за період з 03.10.2022 по 14.05.2025 у сумі 1921,80 грн.;пеню за період у розмірі 374,68 грн.;судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (а.с. 127-131)
Вказане заочне рішення від 30 червня 2025 року було направлено судом на адресу відповідача, що підтверджується наявним у матеріалах справи супровідним листом. (а.с. 132)
09 липня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, в якій представник відповідача просила суд скасувати заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Відповідач жодного разу не отримував від суду судові повістки, не отримував позовної заяви з додатками, тому був позбавлена можливості надати відзив на позовну заяву. Щодо заявлених позовних вимог представник відповідача зазначив, що В зв'язку з чим, до моменту завершення встановленої законом процедури переведення житлової квартири у нежитлове приміщення, та відповідної реєстрації права власності на об'єкт містобудування, а саме до листопада 2024р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 406404511 від 03.12.2024р. (що є додатком до позову), такого об'єкту нерухомого майна, як нежитлове приміщення 17/26, в будинку АДРЕСА_1 АТО, площею 105,1 кв.м., в реєстрі взагалі не існувало, а існувала двокімнатна (житлова) квартира загальною площею 53,5 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 361935702 від 16.01.2024р. (що є додатком до позову). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до вимог частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України. В зв'язку з чим, до моменту завершення встановленої законом процедури переведення житлової квартири у нежитлове приміщення, та відповідної реєстрації права власності на об'єкт містобудування, а саме до листопада 2024р., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 406404511 від 03.12.2024р. (що є додатком до позову), такого об'єкту нерухомого майна, як нежитлове приміщення 17/26, в будинку АДРЕСА_1 АТО, площею 105,1 кв.м., в реєстрі взагалі не існувало, а існувала двокімнатна (житлова) квартира загальною площею 53,5 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 361935702 від 16.01.2024р. (що є додатком до позову). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до вимог частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України наданий Позивачем документ під назвою розрахунок заборгованості, не містять обґрунтованих даних щодо загальної суми заборгованості, обґрунтування показників обсягу спожитої т/е на об'єкт Гкал загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання, формули здійсненого математичного розрахунку, а також Позивачем жодним чином не доведено розміру частки Відповідача, щодо загальної площі житлового будинку. Так званий розрахунок є лише таблицею з невідомо звідки взятими цифрами в рядках обсягу спожитої т/е на об'єкт Гкал загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання.
Ухвалою від 10 липня 2025 року прийняти заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію призначено до розгляду.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію задоволено. Заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 червня 2025 року за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію скасовано. Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року судом було задоволено клопотання представника позивача Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - Костікової Є.В. про витребування доказів та витребувано в приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної Світлани Вікторівни належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі, серія та номер: 2524, 2525, 2526 виданого 09.12.2024
01 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначив, що жодна організація, включно з теплопостачальником, не має права самостійно визначати статус об'єкта, якщо він не змінений у реєстрі. Якщо об'єкт зареєстрований як житлова квартира, то до моменту внесення змін до реєстру (наприклад, переведення в нежитловий фонд), він залишається житловим. Відповідно, тарифи для комерційних споживачів не можуть бути застосовані, оскільки вони передбачені для об'єктів, які мають інший зареєстрований статус. Зазначені обставини підтверджуються відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, наданими Позивачем до позову. Відповідно, Позивач не мав жодного права застосовувати до Відповідача тариф для «Інших споживачів», замість тарифу «Для потреб населення», який використовується для житлових приміщень, зокрема квартир наданий Позивачем документ під назвою розрахунок заборгованості, не містять обґрунтованих даних щодо загальної суми заборгованості, обґрунтування показників обсягу спожитої т/е на об'єкт Гкал загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання, формули здійсненого математичного розрахунку, а також Позивачем жодним чином не доведено розміру частки Відповідача, щодо загальної площі житлового будинку. Так званий розрахунок є лише таблицею з невідомо звідки взятими цифрами в рядках обсягу спожитої т/е на об'єкт Гкал загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання. На підтвердження об'єму опалювального приміщення Відповідача Позивачем до суду не було надано жодного документу. Належний розрахунок нібито спожитої теплової енергії Позивачем до суду наданий не був, замість цього до суду було надано документ у вигляді таблиці під назвою «Розрахунок заборгованості», якій містить жодним чином не підтверджені суми, без будь-якого фактичного розрахунку (формул) виниклої заборгованості. Зокрема, матеріали справи не містять даних про висоту приміщень, розрахунок навантаження внесеного до таблиці, відсутні у матеріалах справи також дані про площі нежитлових приміщень, займані іншими споживачами, не підтверджено розмір житлової частини будинків. Наявними у справі доказами не підтверджено обґрунтований розмір заборгованості Відповідача, розрахований у відповідності до приписів законодавства. Позивачем не доведено належними і допустимими доказами розмір частки приміщень Відповідача відносно загального розміру площі в будинках, у яких позивачем нібито надавались послуги з централізованого опалення, а також обсяги спожитої т/е на об'єкт Гкал загальної площі місць загального користування, на які відбувалось теплопостачання. При розрахунку кількості теплової енергії, вартість якої заявлена до стягнення з Відповідача, Позивач також не застосовував вищевказані правила розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Відтак Відповідач не повинен сплачувати заборгованість, розмір та правомірність нарахування якої не доведено у встановленому порядку.
02 жовтня 2025 року на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Рисіної С.В. надійшла копія Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Істейт» реєстровий №№ 2524, 2525, 2526 від 09.12.2024 року.
06 жовтня 2025 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначила, що Відповідач є власником нежитлового приміщення №17/26 будинку АДРЕСА_1 АТО на підставі свідоцтва про право власності від 17.08.2012. Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №656 від 10.12.2003 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові» переведено квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 під розміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 105,1 кв.м. Згідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятими у межах її повноважень. ДРІМ виконкому КМР листом №12/15/2165 від 02.06.2023 року підтвердив, що зміни не вносились та заяви до вказаного рішення не приймались. Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 14.06.2018 у справі №210/410/18 позов КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним (на основі типового) задоволено. Об'єктом теплопостачання є спірне нежитлове приміщення відповідача. Відтак, доводи відповідача щодо не існування нежитлового приміщення 17/26 як об'єкту комерційного нерухомого майна не заслуговують на увагу суду, через те, що відповідачем не було здійснено відповідних дій щодо внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, вказані зміни останньою були здійснені лише в 2024 році. Статус нежитлового приміщення визначений рішенням органу місцевого самоврядування, є таким який не скасований та згідно якого рішенням суду встановлено обов'язок щодо укладання договору.
Щодо розрахунку заборгованості представник зазначила, що розрахунок заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022-30.04.2025 містить відомості щодо зафіксованих показників приладу обліку на будинок, які відповідають звітам по приладам обліку наданих по позовної заяви. Рішення щодо встановлення тарифів, відповідно до яких було здійснено нарахування містяться в тексті позовної заяви та в вільному доступі на офіційному сайті КПТМ «Криворіжтепломережа» http://kpts.dp.ua/index.php.Доказами надання послуги є акти плдачі та припинення подачі теплоносія на багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 АТО на виконання рішень криворізької міської ради щодо початку та закінчення опалювальних сезонів в місті Кривий Ріг. Стосовно акту від 23.02.2024 щодо відсутності централізованого обстеження, позивач зазначає, що вказаний акт був складений при інвентаризаційному обстеженні нежитлових приміщень відповідно до вимог Методики розподілу №315, де встановлено самовільний демонтаж радіаторів опалення власником нежитлового приміщення 17/26 буд. №17 по вул. Героїв АТО.
Щодо нарахування позивачем за послугу з постачання теплової енергії відповідачу після 09.12.2024 представник зазначила, що відповідно до інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2025 власником майна - нежитлових приміщень №17/26 буд. 17 по вул. Героїв АТО з 09.12.2024 є ТОВ «СІТІ ІСТЕЙТ» ЄДРПОУ 45892735. Ухвалою Металургійного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.09.2025 у справі №210/3978/25 клопотання КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено та витребувано в приватного нотаріуса Криворізького районного округу Рисіної Світлани Вікторівни належним чином засвідчену копію Акту приймання-передачі виданого 09.12.2024. Відтак, 01.10.2025 листом за №437/01-16 щодо надання засвідченої копії Акту приймання-передачі, приватний нотаріус Криворізького районного округу Рисіна Світлана Вікторівна надала копію вказаного Акту, згідно якого вбачається що спірне майно - нежитлове приміщення 17/26 буд. 17 по вул. Героїв АТО власником якого є ОСОБА_1 передала в якості внеску до Статутного капіталу юридичної особи ТОВ «СІТІ ІСТЕЙТ» вказане майно. Водночас, відповідач не перестала бути титульним власником спірного майна та як наслідок нести відповідальність за його утримання. Крім того, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СІТІ ІСТЕЙТ» ЄДРПОУ 45892735 в 21,39% є в тому числі відповідач ОСОБА_1 . Просила суд позов задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ч.1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №361935702 від 16.01.2024 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №656 від 10.12.2003 «Про переведення житлових приміщень у нежитлові» переведено квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 під розміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 105,1 кв.м. (а.с. 14)
Згідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятими у межах її повноважень. ДРІМ виконкому КМР листом №12/15/2165 від 02.06.2023 року підтвердив, що зміни не вносились та заяви до вказаного рішення не приймались.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 14.06.2018 у справі №210/410/18 позов КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним (на основі типового) задоволено. Об'єктом теплопостачання є спірне нежитлове приміщення відповідача.
Суд погоджується з твердженнями представника позивача, що доводи відповідача стосовно не існування нежитлового приміщення 17/26 як об'єкту комерційного нерухомого майна не заслуговують на увагу суду, через те, що відповідачем не було здійснено відповідних дій щодо внесення змін в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, вказані зміни останньою були здійснені лише в 2024 році.
Статус нежитлового приміщення визначений рішенням органу місцевого самоврядування, є таким який не скасований та згідно якого рішенням суду встановлено обов'язок щодо укладання договору.
Відповідно до ч.4 ст.319, ст.322 Цивільного Кодексу України, власність зобов'язує і власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.
Таким чином, 05.11.2021 Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - виконавець, позивач у даній справі) та ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач у даній справі) фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір).
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.
Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Пунктом 30 вказаного договору встановлено, що плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору).
Заочним рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 14.06.2018 у справі №210/410/18 позов КПТМ «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про визнання договору на постачання теплової енергії укладеним (на основі типового) задоволено.
Факт поставки теплової енергії за період з листопад 2022 по березень 2025 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_1 згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду", а саме: акт від 08.11.2022, 15.11.2023, 14.11.2024 про подачу теплоносія на житловий будинок.
Будинок АДРЕСА_1 АТО є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача (у відповідності до п. 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Відповідач отримує теплову енергію, так як приміщення боржника № 17/26 не виокремлено від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вищевказаного будинку АДРЕСА_1 АТО.
Звертаючись з даним позовом до суду, КПТМ "Криворіжтепломережа" зазначає про те, що його підприємство на виконання умов спірного договору у період з листопада 2022 по березень 2025 поставило відповідачеві теплову енергію на загальну суму 90393,33 грн. та надало послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 579,04 грн.
Обсяги розподілу теплової енергії за вказаний період зафіксовані будинковим вузлом обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 , що підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по вузлам обліку теплової енергії.
Для оплати поставленої теплової енергії та наданих послуг з абонентського обслуговування позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури на оплату, а саме, рахунки-фактури №11553 за період з 31 серпня 2022 року по 30 квітень 2025 року, копії яких залучено до матеріалів справи.
Так, відповідач за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2022 по березень 2025 не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Відповідачем приміщення використовуються не для постійного проживання, необхідно застосовувати приписи Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», враховуючи статус нерухомого майна відповідача «нежитлове приміщення», позивач вірно нараховував відповідачу за надання послуг з теплопостачання тарифі для категорії «інші споживачі», оскільки вказані тарифи застосовуються до осіб: які постійно проживають у приміщенні, яке не призначене для проживання, які використовують квартиру, інше приміщення не для постійного проживання, а у інший спосіб (офісні приміщення, нотаріальна діяльність, тощо).
Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», заборона та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, стосується категорії «населення», відповідачу нарахування здійснено для категорії «інші споживачі» (Постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.03.2023 у справі №214/5218/22).
Щодо нарахування позивачем за послугу з постачання теплової енергії відповідачу після 09.12.2024 суд зазначає, що відповідно до Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Істейт» реєстровий №№ 2524, 2525, 2526 від 09.12.2024 року, вбачається що спірне майно - нежитлове приміщення 17/26 буд. 17 по вул. Героїв АТО власником якого є ОСОБА_1 передала в якості внеску до Статутного капіталу юридичної особи ТОВ «СІТІ ІСТЕЙТ» вказане майно. Водночас, відповідач не перестала бути титульним власником спірного майна та як наслідок нести відповідальність за його утримання. Крім того, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «СІТІ ІСТЕЙТ» ЄДРПОУ 45892735 в 21,39% є в тому числі відповідач ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Так, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.
Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності за умови, що такі спори за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України.
Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб'єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Судом встановлено, що вказане нежитлові приміщення 09.12.2024 року передано до статутного капіталу ТОВ «Сіті Істейт».
Згідно п.1 ч.1ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, дана справа в частині вимог про стягнення заборгованості з грудня 2024 року по 27.03.2025 року, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що вказані взаємовідносини виникли між сторонами, які є суб'єктами господарювання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.
Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.
Пунктом 14 Правил передбачений обов'язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
З наведеного вбчається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Тариф на послуги теплопостачання для нежитлових приміщень передбачено:
- за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065, 99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.2021 № 530 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа");
- за період з 18.10.2023 року по 25.09.2024 тариф 1 Гкал 3 481,81 грн (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 р. №1272 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів»);
- за період з 26.09.2024 по 26.02.2025 тариф за 1 Гкал 4664,18 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 18.10.2023 р. №1272 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству «Криворіжтепломережа», для потреб інших споживачів»);
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 № 928.
Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як вже було зазначено вище, Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Так, матеріали справи не містять доказів надходження на адресу позивача від відповідача протягом 30 днів з дня опублікування індивідуального договору документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Таким чином, з 05.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, на виконання умов якого КПТМ "Криворіжтепломережа" у період з листопада 2022 по грудень 2024 поставило відповідачеві теплову енергію на загальну суму 33857,19 грн. та надало послуги з абонентського обслуговування на загальну суму 522,13 грн.
Обсяги розподілу теплової енергії за вказаний період зафіксовані будинковим вузлом обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 , що підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по вузлам обліку теплової енергії.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
З урахуванням приписів пункту 34 спірного договору строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2022 по квітень 2025 є таким, що настав.
Доказів сплати заборгованості з постачання теплової енергії в сумі 33857,19 грн. та за абонентське обслуговування в сумі 522,13 грн. за загальний період з листопада 2022 по грудень 2024 на момент розгляду спору відповідачем суду не надано, як і не надано контр розрахунку пред'явленої до стягнення суми основного боргу.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення зазначених вище сум слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14.11.2011 у справі № 6-40цс11).
Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01.07.2014), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанови Верховного Суду України від 20.06.2012 у справі № 6-68цс12, від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 45 спірного договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені за загальний період з листопада 2022 по грудень 2024 прострочення з складає 31,95 грн.
Розрахунок пені позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана у ньому сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат за період з листопада 2022 по грудень 2024 становить 5886,24 грн. та 3% річних в сумі 1104,28 грн., нарахованих на суму несплаченої заборгованості.
Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина п'ята статті 81 ЦПК України).
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за послуги постачання теплової енергії за період з листопада 2022 по грудень 2024.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 3028,00 грн. сплачений ним при подачі позову, тому, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, суд з врахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -
Позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9, заборгованість за спожиту послугу з постачання теплової енергії, яка виникла за адресою: АДРЕСА_2 : за теплову енергію за період з 08.11.2022 по 01.12.2024 в розмірі 33857,19 грн. (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят сім гривень 19 копійок); заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування за період з 01.08.2022 по 01.12.2024 в розмірі 522,13 грн. (п'ятсот двадцять дві гривні 13 копійок); суму збитків від інфляції за період з жовтня 2022 року по грудень 2024 року у розмірі 5886,24 грн. (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 24 копійки); 3% річних за період з 03.10.2022 по 01.12.2024 у сумі 1104,28 грн. (одна тисяча сто чотири гривні 28 копійок) та пеню за період у розмірі 31,95 грн. (тридцять одна гривня 28 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9, судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять всім гривень 00 копійок).
Закрити провадження по справі в частині вимог Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію за період з 01.12.2024 по 27.03.2025, а також заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.12.2024 по 30.04.2024, суми збитків від інфляції з грудня 2024 по квітень 2025, 3% річних за період з 01.12.2024 по 14.05.2025 та пені за період з 01.12.2024 по 31.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Комунальне підприємство теплових мереж Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184), місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, провулок Дежньова, будинок 9;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя: Н. Ю. Вікторович