Справа № 174/1310/25
п/с 2/174/629/2025
30 жовтня 2025 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 22.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (далі - ТОВ «Селфі кредит») та ОСОБА_1 було укладено договір № 1713952 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Селфі кредит», свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 3 900,00 грн.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1713952 від 22.08.2024 (останній платіж було здійснено 13.09.2024 17:50:36 у сумі 897,01 грн).
31.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-06/25. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1713952 складає: 19 324,49 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1713952 від 22.08.2024 становить: заборгованість по тілу - 3 899,99 грн; заборгованість по відсотках - 7 761,00 грн; пеня - 7 663,50 грн. Загальна заборгованість - 19 324,49 грн.
Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 19 324,49 грн та судові витрати по справі.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, частково задовольнивши клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 7).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому, суд, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22.08.2024 між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1713952 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 900,00 грн, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків, передбачених умовами договору, з перерахуванням кредитних коштів на рахунок споживача № НОМЕР_1 . Договір № НОМЕР_2 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», додаток № 1 («Графік платежів») та додаток № 2 (Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг) до нього, підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором М550 (а.с. 8-13).
На підтвердження факту погодження кредитних умов договору, позивачем надано паспорт споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В550 (а.с. 14, 15).
На виконання вимог договору, 22.08.2024 на картковий рахунок клієнта ТОВ «Селфі кредит» було перераховано кошти в сумі 3 900,00 грн на номер картки НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250404-1493 від 04.04.2025 (а.с. 16).
Порядок отримання та надання позики ТОВ «Селфі кредит» регламентується правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі кредит» (нова редакція), затверджених наказом ТОВ «Селфі кредит» № 22-ФК від 22.04.2024, набрання чинності з 22.04.2024 (а.с. 17-26).
Згідно розрахунку заборгованості за доровором № 1713952 від 22.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2025, наданим ТОВ «Селфі кредит», заборгованість ОСОБА_1 склала 19 324,49 грн (а.с. 27-29).
31.03.2025 між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Свеа фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-06/25. Відповідно реєстру боржників та додатку 1 до договору факторингу № 01.02-06/25 від 31.03.2025, ТОВ «Свеа фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1713952 від 22.08.2024 на загальну суму 19 324,49 грн (а.с. 30-44).
За правилами ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 1713952 від 22.08.2024 матеріали справи не містять, ТОВ «Свеа фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка становить 19 324,49 грн: заборгованість по тілу - 3 899,99 грн; заборгованість по відсотках - 7 761,00 грн; пеня - 7 663,50 грн, однак спірні правовідносини виникли з підстав, пов'язаних з наданням кредиту, а тому відповідач звільняється від відповідальності, про яку йдеться у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, тобто дотепер, тому з ОСОБА_1 не підлягає стягненню пеня в сумі 7 663,50 грн, а відтак позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 11 660,99 грн, яка складається з: заборгованість по тілу - 3 899,99 грн; заборгованість по відсотках - 7 761,00 грн.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа фінанс» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, та вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 461,75 грн (а.с. 1) пропроційно до задоволеної частини позовних вимог. В іншій частині віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 280, 345 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, заборгованість за договором № 1713952 від 22.08.2024 у розмірі 11 660 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят) грн 99 коп.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, судовий збір в сумі 1 461,75 грн.
В іншій частині віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.А. Ілюшик