Справа № 459/3773/25
Провадження № 1-кс/459/1064/2025
слідчого судді
30 жовтня 2025 року слідчий суддя Шептицького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , скаржниці ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицький скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Шептицької окружної прокуратури,
24.10.2025 року до слідчого судді Шептицького міського суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність Шептицької окружної прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР на підставі її заяви про кримінальне правопорушення від 15.10.2025 року.
Заяву мотивує тим, що 15.10.2025 нею скеровано заяву до Шептицької окружної прокуратури, якою вона просила внести відомості до ЄРДР по факту публічних дії особи, яка користується ім?ям ОСОБА_5 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 387 ч.1, 396 ч.1, 383 ч.1, 364 ч.1, 297 ч.1, 397 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме: розголошення службової інформації, перешкоджання встановленню істини у справі про смерть її батька - ОСОБА_6 , поширення неправдивих відомостей, дискредитацію заявниці, приниження пам?яті померлого тощо. Однак, прокурор не виконав свого обов'язку по внесенню відомостей в порядку ст.214 КПК України, а тому просить визнати бездіяльність прокурора протиправною та зобов'язати внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за її заявою від 15.10.2025.
В судовому засіданні ОСОБА_4 скаргу підтримала повністю з мотивів, викладених в такій.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечила, пояснила, що заява ОСОБА_4 не підлягає до задоволення, оскільки листом від 16.10.2025 року вказану заяву скеровано для розгляду по суті в межах компетенції, з урахуванням вимог ст.214 КПК України, ТУ ДБР в м. Львові та Львівській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, а також до Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні такої виходячи з наступного:
Судом встановлено, 15.10.2025 заявниця подала заяву до Шептицької окружної прокуратури, якою вона просила внести відомості до ЄРДР по факту публічних дії особи, яка користується ім?ям ОСОБА_5 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 387 ч.1, 396 ч.1, 383 ч.1, 364 ч.1, 297 ч.1, 397 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме: розголошення службової інформації, перешкоджання встановленню істини у справі про смерть її батька - ОСОБА_6 , поширення неправдивих відомостей, дискредитацію заявниці, приниження пам?яті померлого тощо.
За ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК України.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про таке передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 глави 2 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, визначено, що до Реєстру вносяться відомості зокрема про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
При цьому, згідно з пунктом 2 глави 1 розділу ІІ того ж Положення про ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Також згідно із пунктом 14 глави 2 розділу ІІ Положення про ЄРДР, при внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов'язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР .
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів по зверненню ОСОБА_7 , наведена в її заяві про вчинення кримінального правопорушення інформація не містить достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів щодо наявності ознак кримінальних правопорушень, зокрема ч.1 ст.387 КК України (розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані); ч.1 ст.396 КК України (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину); ч.1 ст.383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення); ч.1 ст.364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб); ч.1 ст.297 КК України (наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого); ч.1 ст.397 КК України (вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці), а тому таке звернення, зміст якого не відповідає вимогам ч.5 ст.214 КПК України, не могло бути безальтернативною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення щодо особи до ЄРДР, відтак в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора Шептицької окружної прокуратури відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1