Справа № 459/2747/25
Провадження № 2/459/835/2025
(заочне)
29 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Горощук А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути заборгованість за договором №8338838 про надання споживчого кредиту від 30.09.2024 у розмірі 68 810 гривень, а також просив вирішити питання судових витрат.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.09.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір №8338838 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепт) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого сума кредиту становила 26 300 грн., кредит надавався загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту. Окрім цього, 01.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепт) умов, було укладено додаткову угоду до договору (надалі - Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту, отриманого ОСОБА_1 на 5000,00 грн. ТОВ «Авентус України» на виконання умов договору та додаткової угоди надав ОСОБА_1 грошові у сумі 31 300,00 грн., шляхом перерахування на платіжну картку, номер якої вказаний в договорі. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором та угодою належним чином не виконує, у зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість за Договором у розмірі 68810 грн, що складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 31 300 грн, заборгованості по відсотках в розмірі 37 510 грн. Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою від 25.08.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті, який відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.
23.10.2025 сторони у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.
Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив розгляд даної справи проводити у його відсутності.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судові повістки скеровувалися судом на адресу фактичного місця проживання/перебування відповідача (як ВПО), що підтверджується відповіддю Управління праці та соціального захисту населення Шептицької міської ради (а. с. 73). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка є належним чином повідомлена про розгляд даної справи.
Як передбачено ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 29 жовтня 2025 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 23 жовтня 2025 року, датою ухвалення даного рішення є саме 29 жовтня 2025 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.09.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір №8338838 про надання споживчого кредиту (надалі - Договір). Договір був підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора "С6293", який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача(а. с. 16-25).
Відповідно до п. 1.1 Договору укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п.1.3, п.1.4 Договору відповідачу надано кредит у розмірі 26300 грн., строком на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
Як вбачається з п. п. 2.1. п. 2 Договору, кошти кредиту надаються ТОВ "Авентус Україна" у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої надані відповідачем кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. п. 2.4. п. 2 Договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ "Авентус Україна" суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п.2.1. п.2 кредитного договору.
Відповідно до п. 4.4. Договору споживач зобов'язаний: в установлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі.
Відповідно до п 9.8. Договору позичальник підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана наступна інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та розміщена на Веб-сайті/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань); він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», (далі -Правила), що розміщені на Веб-сайт/в Мобільному застосунку "CreditPlus"(шляхом розміщення гіперпосилань), повністю розуміє їх, погоджується з ними.
Також позивачем до позовної заяви долучено копію Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С6393», в якому міститься інформація про основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація (а. с. 26 -28).
Сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 до Договору, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів, та підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С6393» (а. с. 25 на звороті).
Позивач, на виконання умов договору, 30.09.2024 надав відповідачу грошові кошти у сумі 26300 грн. шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Пейтек» № 20250514-157 від 14.05.2025 (а. с. 41).
Крім того, 01.10.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду до Договору, за умовами якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 5000,00 грн, тобто п. п. 1.3 Договору викладено в новій редакції, відповідно якої сума кредиту (загальний розмір) складає 31 300 грн. та змінено строк повернення кредиту, що відображено у відповідній таблиці. Дана додаткова угода також була підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6293 (надалі - Додаткова угода) (а. с. 30).
Відповідно п.1.3 Додаткової угоди денна процентна ставка складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00 % в день.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору.
Сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до Додаткової угоди, відповідно до якої визначено розмір та дату внесення позичальником платежів. Таблиця також підписана відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «С1209» (а. с. 31-32 ).
Також в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення додаткової угоди), який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «RC9901», у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткову інформацію; - інші важливі правові аспекти (а. с. 33-34).
Позивач, на виконання умов Додаткової угоди, 01.10.2024 надав відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн. шляхом їх перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «ФК «Пейтек» № 20250514-375 від 14.05.2025 (а. с. 42).
Відповідно до картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за період з 30.09.2024 по 13.05.2025 становить 68810 гривень, з яких: основний борг - 31 300 гривень; заборгованість по відсотках - 37510 гривень (а. с. 36-40).
04.06.2025 ТОВ «Авентус Україна» надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості в сумі 68 810 (а. с. 44).
Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача, оскільки він ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та правочини.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 627-629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із змісту ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Статтею 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Як встановлено судом, 30.09.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір №8338838 про надання споживчого кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С6293», а також 01.10.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору, яка також підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С6293», у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір позики.
У вищевказаному договорі та додатковій угоді до нього зазначено адресу ОСОБА_1 , його паспортні дані, дату народження, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, адресу проживання та реєстрації, номер банківського рахунку/картки для перерахування коштів, котрий належить останньому, що є підтвердженням здійснення ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Підписавши вищевказаний Договір та Додаткову угоду, Паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит ОСОБА_1 підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови Договорів цілком зрозумів та приймав їх.
Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту чи особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна, Договір з ним не був би укладений.
Також судом встановлено, що ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 26300 грн. шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану відповідачем в Договорі, що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Пейтек» № 20250514-157 від 14.05.2025.
Окрім цього, на виконання умов Додаткової угоди ТОВ "Авентус Україна" 01.10.2024 надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн. шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією ТОВ «ФК «Пейтек» № 20250514-375 від 14.05.2025.
Також суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи Договір ОСОБА_1 усвідомлював та підтвердив, що умови Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлений про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Таким чином, відповідач добровільно виразив свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, тобто між сторонами був укладений Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах вказаних в Договорі. Проте свої зобов'язання, всупереч умовам Договору, відповідач належним чином не виконав.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 за період з 30.09.2024 по 13.05.2025 становить 68810 гривень, з яких: основний борг - 31 300 гривень; заборгованість по відсотках - 37510 гривень.
Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.
Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов'язання належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту по Договору з урахуванням Додаткової угоди в розмірі 31300,00 гривень слід задовольнити.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 37 510 гривень суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 Договору та п. 1 Додаткової угоди сума кредиту (загальний розмір) становила 31 300 грн., строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів була визначена кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день та застосовується у межах строку кредиту, передбаченого п. 1.4 Договору. Після укладення між сторонами Додаткової угоди від 01.10.2024 строк кредитування було змінено - його початок визначено з 01 жовтня 2024 року, тривалість 360 днів, тобто до 26 вересня 2025 року включно.
Згідно з карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) позивачем нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 30 вересня 2024 року по 28 січня 2025 року, тобто за 120 днів на суму 37 510 гривень.
Наведене свідчить, що позивач здійснив нарахування відсотків (процентів) в порядку, передбаченому Договором та Додатковою угодою у межах строку кредитування.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №8338838 про надання споживчого кредиту від 30.09.2024 у розмірі 68 810 гривень, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 31 300 грн, заборгованості по відсотках в розмірі 37 510 грн, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач просить стягнути з відповідача 2422,40 грн. сплаченого судового збору, а також 105 гривень судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, зокрема, за відправлення досудових вимог/повідомлень/претензій боржнику (відповідачу).
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір згідно з платіжною інструкцією №184 від 11.07.2025 в сумі 2422,40 гривень підлягає стягненню з відповідача у користь позивача в силу приписів ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, зокрема, за відправлення досудових вимог/повідомлень/претензій боржнику (відповідачу), то позивачем не наведено обґрунтування розміру таких витрат та не надано доказів (рахунків, квитанцій, чеків), що підтверджують їх понесення позивачем.
Крім цього, варто зауважити, що витрати на надсилання досудових вимог/повідомлень/претензій боржнику (відповідачу) не охоплюються поняттям судових витрат, пов'язаних з розглядом справи у суді відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 105 гривень.
Таким чином, керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за Договором №8338838 про надання споживчого кредиту від 30.09.2024 у розмірі 68 810 (шістдесят вісім тисяч вісімсот десять) гривень, яка складається: із заборгованості за кредитом в розмірі 31 300 грн, заборгованості по відсотках в розмірі 37 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 29.10.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус України» (ЄДРПОУ 41078230, адреса: 03062, м. Київ, просп. Берестейський, 90-А),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування як ВПО: АДРЕСА_2 ).
Суддя: М. В. Мельникович