Справа № 459/2775/25
Провадження № 2-а/459/46/2025
30 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря Савіцької Б.Б.
представника позивача Кіщука Б.В.
представника відповідача Горбаня А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шептицької міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
15.08.2025 позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову серії СHG № 2501522 від 02.07.2025 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Адміністративний позов обґрунтовує тим, що 02 липня 2025 року близько 10 години 50 хвилин прибувши на належному йому на праві особистої власності автомобілі « Хюндай - Санта Фе» д.р.н. НОМЕР_1 до Комунального підприємства «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» розташованого по вул.В.Івасюка, 3 в м. Шептицькому Львівської області для проходження військово-лікарської комісії на яку був скерований місцевим Територіальним центром комплектації, виявивши відсутність вільних парковочних місць на території лікувального закладу він зважаючи на короткочасність візиту та відсутність будь-яких в т. ч. і заборонних дорожніх знаків, залишив автомобіль в паркувальній кишені (зупинковий майнаданчик) розташованій збоку (зліва) проїжджої частини під'їзної дороги бічних (резервних) воріт зазначеного закладу.
Повернувшись о 11 год. 05 хв. в районі лобового скла належного йому автомобіля виявив Повідомлення про порушення ним п.15.9 Правил дорожнього руху (порушення правил зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, що
створило перешкоду для дорожнього руху) відповідальність за яке, передбачена ч.3 ст. 122 КУпАП.
Зважаючи, що на його переконання, залишаючи автомобіль на зупинковому майданчику у «Кишені для паркування», яка за своїм призначенням слугує місцем для паркування, яке знаходиться в спеціально виділеній зоні вздовж дороги, він жодного порушення не допустив, ним було викликано наряд патрульної поліції регіонального Відділу поліції який зафіксував місце розташування його автомобіля.
18.08.2025 позовну заяву залишено без розгляду.
У встановлений строк позивачем усунуто недоліки зазначені у позовній заяві.
02.09.2025 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 29.09.2025, яке відкладено на 27.10.2025.
08.09.2025 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що 02 липня 2025 року о 10 год 50 хв. в м. Шептицький за адресою: Івасюка, 3 особа, яка керувала автомобілем « Хюндай - Санта Фе» д.р.н. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території або безпосередньо в місті виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила вимоги п. 15.9. «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано у системі «Паркінг Шептицький» та доступні на сайті https://inspection.sheptytska-rada.gov.ua/search.
Представник позивача - адвокат Кіщук Б.В. позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві. Суду пояснив, що згідно п. 3.1 Галузевих будівельних норм В.2.3- 37641918-550:2018 «Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування», які затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 р. №111, які набрали чинності 01.06.2018, заїзна кишеня - це елемент зупинки, що складається з клинів відгону (входу, виходу) та зупинкового майданчика. Згідно з п. 3.2 зазначених норм, зупинковий майданчик визначається як майданчик з твердим покриттям, влаштований для зупинки за межами проїзної частини автомобільної дороги. Тому заїзну кишеню не можна розглядати як проїзну частину автомобільної дороги, у зв'язку з її місцезнаходженням поза проїзною частиною. Таким чином, п.15.9 «и» Правил дорожнього руху, який стосується проїзної частини у цілому не підлягає застосуванню, оскільки автомобіль був припаркований у заїзній частині.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позову заяву. Зазначив, що автомобіль позивача був припаркований при виїзді з лікарні, яка є об'єктом критичної інфраструктури. Такого терміну як «заїзна кишеня» в правилах дорожнього руху немає. Окрім цього, даний автомобіль обмежував огляд виїзду з прилеглої території. У задоволені позову просив відмовити.
Відповідно до ч 3. ст. 243 КАС України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п'яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 30.10.2025 о 10 год. 30 хв.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові пояснення, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.07.2025 спеціалістом І категорії (інспектором) відділу інспекції паркування Шептицької міської ради Циганенко С.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії СHG № 2501522 про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680,00 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП. З постанови вбачається, що 02 липня 2025 року о 10 год 50 хв. в м. Шептицький за адресою: Івасюка, 3 особа, яка керувала автомобілем Хюндай - Санта Фе д.р.н. НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території або безпосередньо в місті виїзду з прилеглої території та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила вимоги п. 15.9. «и» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вимір здійснено ручним лазерним світловіддалеміром BOSCH GLM500. Фотозйомка (відеозапис) проводився спецзасобом марки Samsung SM-A525F/DS.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено фотокартки, якими зафіксовано факт стоянки транспортного засобу Хюндай - Санта Фе 02.07.2025 о 10:50год за адресою: м.Шептицький, вул. Івасюка, 3. Надані докази (фотозйомка) підтверджують порушення позивачем пп. «и» п.15.9 ПДР України, оскільки з таких фотоматеріалів можливо ідентифікувати транспортний засіб, можливо встановити місце розташування транспортного засобу по відношенню до прилеглої території, а також можливо встановити те, що зупинка транспортного засобу здійснено на відстані менше 10 метрів від місця виїзду з прилеглої території. Не дотримання встановленої відстані підтверджується зробленими інспектором Інспекції заміри за допомогою ручного лазерного світловіддалеміра BOSCH, що також підтверджується фотоматеріалами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 3 статті 122 КУпАП визначено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Підпунктом «и» пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до абзацу 72 пункту 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, прилегла територія - це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Згідно з абзацом 41 пункту 1.10 розділу 1 Правил дорожнього руху, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Згідно з правової позиції Верхового Суду, викладеної у постановах від 08.02.2018 р. у справі №760/3696/16-а та від 18.07.2019 р. по справі №216/5226/16-а, належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
За приписами ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження автомобіля позивача, у момент фіксації правопорушення, ближче за 10 м від виїзду з прилеглої території, відсутні підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та визнання дій щодо її складання протиправними.
Також суд зазначає, що наявні у справі фотознімки свідчать про те, що розташування автомобіля на виїзді з Шептицької міської лікарні, що за адресою: м. Шептицький, вул. Івасюка, 3, без дотримання відстані у 10 метрів перед виїздом з прилеглої території, створює значні перешкоди дорожньому руху, оскільки звужує огляд та можливість маневру для автомобілів виїжджаючих з прилеглої території.
Суд зазначає, що позивачем не оспорюється сам факт залишення автомобіля, а тому судом не досліджуються обставини щодо часового проміжку необхідного для складу даного адміністративного правопорушення, в розрізі розмежування понять зупинка та стоянка.
Що стосується доводів позивача, що він припаркував свій автомобіль в паркувальній кишені, суд зазначає наступне.
Так, згідно п. 3.1 Галузевих будівельних норм В.2.3- 37641918-550:2018 «Автомобільні дороги. Зупинки маршрутного транспорту. Загальні вимоги проектування», які затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 р. №111, які набрали чинності 01.06.2018, заїзна кишеня - це елемент зупинки, що складається з клинів відгону (входу, виходу) та зупинкового майданчика. Згідно з п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 зазначених норм, зупинковий майданчик визначається як майданчик з твердим покриттям, влаштований для зупинки за межами проїзної частини автомобільної дороги; маршрутний транспорт визначається як маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї, таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на автомобільній дорозі для посадки (висадки) пасажирів; посадковий майданчик визначається як майданчик з твердим покриттям призначений для очікування, посадки та висадки пасажирів маршрутного транспорту; прилегла територія визначається як територія, яка межує із об'єктом (його частиною) або спорудою, розташованою на об'єкті по його периметру.
Разом з тим, згідно п.п.1.1 даних норм, ці галузеві будівельні норми встановлюють загальні вимоги до проектування зупинок маршрутних транспортних засобів, які є складовими автомобільних доріг загального користування і розташовані у межах смуги відведення автомобільної дороги.
Таким чином, посилання позивача та його представника, що автомобіль був припаркований в паркувальній кишені є безпідставними, та не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.
Отже, надані відповідачем докази, які у розумінні ст.251 КУпАП, є допустимими, підтверджують факт порушення позивачем вимог пп. «и» п.15.9 ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а отже, наявні підстави для відмови у скасуванні оскаржуваної постанови.
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови серії СHG № 2501522 від 02.07.2025, суд бере до уваги, що дудучи незгідним з зазначеним рішенням Відділу інспекції з паркування з підстав відсутності події адміністративного правопорушення, з метою позасудового врегулювання спірних правовідносин 14 липня 2025 року в межах процесуальних строків відведених ст.287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач звернувся до Виконавчого комітету Шептицької міської ради з заявою про скасування Повідомлення CHG .№2501522 від 02.07.2025.
Однак, Виконавчий комітет Шептицької міської ради розглянувши внесене його звернення не вз'явши до уваги наведені ним аргументи відмовив у задоволенні заяви, про що повідомив Листом за вих. №81.07.-3593/25/01.07-04.10 від 16.07.2025 надісланим позивачу через засоби ДП «Укрпошта» звичайною кореспонденцією, який він виявив 07.08.2025 у своєму поштовому ящику за місцем своєї реєстрації у с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.
Вказані обставини суд розцінює як такі, що свідчать про поважні причини пропуску позивачем встановленого законом строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки судом встановлено, що позивач строк на оскарження постанови серії СHG № 2501522 від 02.07.2025 пропустив з поважних причин, наявні підстави для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку.
За змістом ч. 1ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії СHG № 2501522 від 02.07.2025.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Шептицької міської ради (ЄДРПОУ 04055920, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Шептицький, пр. Шевченка, 19), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення проголошено 30 жовтня 2025 р.
Суддя: Н. Я. Отчак