Справа № 465/2257/25
30 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді - Гедз Б.М.
за участю секретаря судових засідань - Сеньків Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовною заявоюцивільну справу за позовною заявоюОСОБА_1 до держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди.
Так, позивачка ОСОБА_1 звернулась до Франківського районного суду м. Львова із позовом, в якому просила стягнути з російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації 2 236 000,00 горн моральної шкоди.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 направлено за підсудністю до Залізничного районного суду м. Львова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 01.05.2025 матеріали справи ОСОБА_1 передано судді Гедз Б.М. для розгляду.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2025 року прийнято справу до розгляду, який вирішено проводити у порядку загального позовного провадження, та з метою виконання вимог, передбачених ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24 вересня 2025 року постановлено закрити підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання, яке призначено судом на 30.10.2025, сторони по справі повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними у матеріалах справи конвертом поштового відправлення, відомостями трекінгу судової кореспонденції з офіційного сайту АТ «Укрпошта» та оголошеннями про виклик до суду, опублікованих на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-60/0/4 12 від 18.01.2012 р. вбачається, що на відміну від аналогічного положення раніше чинної редакції закону, в якому зазначалося про повторну неявку до суду без поважних причин, у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України зазначено, що суд залишає заяву без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами. Положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України повинні враховуватися у системному та логічному зв'язку із положеннями ст. 223 цього Кодексу , згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин . При повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/ неповажності явки позивача до суду залежно від того , яке це судове засідання : перше чи повторне. Тобто не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача , який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, а для позивача це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України). Отже , згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і це не може бути підставою для скасування постановленої ним ухвали про залишення заяви без розгляду, оскільки суд діяв в порядку, встановленому законом.
Матеріалами справи встановлено, що протягом всього часу перебування справи на розгляді у суді, позивачка жодного разу до суду за викликом не з'явилась, про причини неявки суд не було повідомлено, після вирішення питання закриття підготовчого провадження у справі за відсутності неодноразово належним чином повідомленої позивачки про дати, час та місце проведення підготовчих засідань, у судові засідання, які призначались судом після призначення справи до судового розгляду на 15.10.2025, 30.10.2025 позивачка повторно не з'явилась, явку свого уповноваженого представника не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлена судом належним чином.
Зокрема, після переходу до стадії судового розгляду, суд двічі, а саме судовими повістками від 25.09.2025 та 15.10.2025, повідомляв позивачку про дату, час та місце розгляду розгляду справи та водночас попереджав про наслідки повторної неявки за викликом суду у судове засідання, а саме залишення позовної заяви без розгляду.
Так, згідно поштового конверта, яким суд скеровував за адресою проживання позивачки судову повістку про виклик у судове засідання на 15.10.2025, вбачається, що такий повернуто на адресу суду неврученим адресату у зв'язку із, згідно довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення конверта: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, відповідач, в силу п. 4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Крім того, з метою вжиття всіх заходів для забезпечення належного повідомлення позивачки про дату, час та місце проведення судового розгляду справи за її позовом, судом неодноразово розміщувались оголошення про виклик позивачки до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», та роз'яснено правові наслідки повторності її неявки за викликом суду.
При цьому, незважаючи на усі вжиті судом заходи для належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду справи, позивачка про причини своєї неявки суд не повідомила, у разі неможливості особистої явки до суду, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Відповідно до положень ст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання. Крім того, позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилась як особисто в судове засідання, так і не забезпечила явку свого представника у судове засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивачка повторно не з'явилась до суду без поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, суд звертає увагу, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 5 ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач при цьому, і не з'являється в судове засідання, і не використовує передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду позовуОСОБА_1 до держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. 130, ч.3 ст. 131, ч.5 ст. 223, п.3 ч.1 ст. 257, 259, 260 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 465/2257/25.
Суддя Б.М. Гедз