Справа № 444/2822/25
Провадження № 1-кс/444/630/2025
слідчого судді
про продовження строку тримання під вартою
30 жовтня 2025 року м. Жовква
Слідчий суддя Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотанняпрокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передачених ч. 1 cт. 115 та ч. 5 ст. 407 КК України, -
Клопотання тим, що СВ ВП№ 2 ЛРУП № 1 ГУ НП у Л/о проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141400000345 від 01.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 21 червня 2025 року близько 17 години 00 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання, у приміщенні кімнати будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході виниклого конфлікту із своїм знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя останнього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді можливої смерті потерпілого, реалізовуючи свій злочинний умисел, умисно наніс численні удари руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_6 , від чого він впав на підлогу, де продовжив наносити удари по тулубу ногами та руками з різних сторін, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які призвели до смерті останнього, тобто умисно вбив ОСОБА_6 .
Одразу ж після умисного вбивства ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , діючи з метою приховання вчиненого ним особливо тяжкого злочину та уникнення кримінальної відповідальності, одягнув на голову потерпілого поліетиленовий пакет, який обмотав клейкою стрічкою та переніс тіло ОСОБА_6 на територію свого дворового господарства, де закопав його поряд з господарською будівлею.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного вбивства, а саме умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2022 №175-РС солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду обсуги кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Однак солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у військовий стан, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника, 17.06.2023 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
У період з 17.06.2023 по 05.08.2025 ОСОБА_4 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував. Під час незаконного перебування за межами місця служби солдат ОСОБА_4 , до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він під час проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи намір назавжди ухилитись від проходження військової служби, 17.06.2023 без поважних причин покинув розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 , та назад не повернувся, та з 17.06.2023 по 05.08.2025 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував свої службові обов'язки в умовах воєнного стану, та проводив час на власний розсуд, до моменту коли останнього було затримано за підозрою вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме вчинення умисного вбивства, чим вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
В ході досудового розслідування, на підставі достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до вимог КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.5 ст.407 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Городжів, Жовківського району Львівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, раніше не судимий, не адвокат, не депутат, військовослужбовець ЗСУ В/Ч НОМЕР_1 з дислокацією у м. Яворів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Прокурор вказує, що при оцінці обставин, передбачених ст.178 КПК України, досудове розслідування прийшло до висновків, що наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку; вік підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням волі; у разі визнання винуватим ОСОБА_4 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Крім цього зазначає, що на даний час під час досудового розслідування існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у ньому зазначених. Просив таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив клопотання відхилити.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання, просила обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Вважає, що прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України після останього продовження строку тримання під вартою.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
СВ ВП №2 ЛРУП №1 ГУ НП у Л/о проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025141400000345 від 01.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням у зазначеному вище підозрюється ОСОБА_4 .
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30.06.2025; протоколом огляду місця події від 05.08.2025; протоколом обшуку від 05.08.2025; протоколом огляду трупа від 05.08.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 05.08.2025; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 , а також і іншими матеріалами справи.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновків, що наявні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку, вік підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного із позбавленням волі, у разі визнання винуватим ОСОБА_4 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
На даний час під час досудового розслідування існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, та у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Досліджені в ході розгляду клопотання докази є вагомими та обґрунтованими.
На даний час актуальні ризики передбачені ст. 177 КПК України, зокрема:
1) неможливість запобігання у межах кримінального провадження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.
Даний ризик підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі.
Крім цього, слідчий суддя бере до уваги той факт, що ОСОБА_4 достовірно знаючи та розумію, що ним самовільно залишено місце служби в ЗСУ, впродовж тривалого періоду часу не вживав жодних дій для повернення в розпорядження військової частини, хоча мав на це усі можливості. Також з метою як уникнення відповідальності так і з метою не повернення в розпорядження військової частини не вчиняв дій які б могли його викрити, зокрема не працевлаштовувався.
Слід зазначити, що відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
2) неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх залякування та схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, що підтверджується усвідомленням та розумінням підозрюваним ОСОБА_4 факту вчинення особливо тяжкого та тяжкого злочину.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). П. 51 вказаного вище рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
3) неможливість запобігання ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі зможе перешкоджати кримінальному провадженню затягуванням, неявками, чи несвоєчасними явками, з метою уникнення відповідальності за вчинене.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддяч приходить до висновку про необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
Згідно вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Разом з тим, при виконанні судом вимог ч.3 ст.183 КПК України щодо визначення розміру застави, враховуючи передбачені ч.4 ст.182 КПК України обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що при постановленні ухвали за наслідками розгляду даного клопотання не слід визначати розмір застави.
Крім цього, слідчий суддя враховує вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, а саме, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 325, 327, 331, 350 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 30 днів, тобто до 29 грудня 2025 року включно, без можливості визначення розміру застави.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити для відома слідчому, прокурору, підозрюваному, його захиснику та начальнику Львівської установи виконання покарань № 19 УДПТС України у Львівській області надіслати для виконання.
На ухвалу суду протягом 7-ми діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
слідчий уддя: ОСОБА_1