Єдиний унікальний номер №943/2309/24
Провадження №1-кп/943/69/2025
30 жовтня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
за участю потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх представника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141210000452 від 19.08.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хлібодарівка Волноваського району Донецької області, громадянина України, пенсіонера за віком, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
19 серпня 2024 року, близько 18 години 50 хвилин, водій ОСОБА_4 , всупереч вимогам п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, керував автомобілем марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп?яніння, в межах населеного пункту по вул. Грушевського в смт Красне Золочівського району Львівської області у напрямку м. Глиняни Золочівського району Львівської області. Так, під час руху по вищевказаній вулиці, водій ОСОБА_4 , в порушення п.п. 2.3 "б", "д" Правил дорожного руху був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху та всупереч вимогам п. 1.2 та вимогам дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, без причин технічного характеру виїхав на смугу зустрічного руху, після чого в місці розташування переїзду 14 колії ст. Красне виробничого структурного підрозділу «Підзамчівська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця», здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги, яка в лівій стороні по ходу його руху, після чого продовжуючи рух, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка знаходилася у вказаному місці розташування поста чергового по залізничному переїзді. Внаслідок порушень водієм ОСОБА_4 вимог п. 1.2 та вимог дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв?язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в правій скроневій діляні, в ділянці правого стегна, правому передпліччі, садна в ділянці правої щоки, субарахноїдального крововиливу в правій півкулі мозку, дрібновогнищевих крововиливів в тканині мозку, внутрішньошлуночкового крововиливу, прямих закритих переломів 8, 9, 10, 11, 12 ребер праворуч, крововиливів в легенях, переломи остистих відростків 2, 3, 4, 5 поперекових хребців, перелому шийки малогомілкової кістки праворуч, переломів лонної кістки праворуч, забою правої нирки, забійних ран скроневої ділянки праворуч, правого стегна, правого передпліччя, садна правої щоки, які знаходяться в прямому причинному зв?язку зі смертю та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_9 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред'явленого обвинувачення, у вчиненому щиро розкаявся, пояснивши про те, що він дійсно в серпні 2024 року близько 10 години ранку поїхав на власному автомобілі марки «Opel Astra» до окуліста у Красненську поліклініку, де пробував близько 2-3 годин, після чого він поїхав на вокзал смт Красне, де зустрів хлопців, із якими вживав алкоголь близько 1,5 літри на трьох осіб, де сам випив 0,5 літри потім трохи спав у вказаному автомобілі, після чого завів двигун автомобіля та поїхав додому в напрямку м. Глиняни із смт Красне, а на спуску із моста скоїв ДТП, під час якої він втратив свідомість, а тому не пам'ятає деталей, однак коли прийшов до тями, то побачив свою дружину, потерпілу та медичну допомогу, а також те, що його автомобіль був на залізничному переїзді, висячи передньою частиною на бордюрі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся та просив пробачення у потерпілих, повністю відшкодувавши завдану їм моральну шкоду, а також звернув увагу на те, що він брав участь у слідчому експерименті, де відразу надавав органам досудового розслідування показання визнавального характеру із приводу фактичних обставин цієї події та з місця пригоди не втікав.
Незважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, його винуватість у скоєному доводиться об'єктивно з'ясованими обставинами, які підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду даного кримінального провадження безпосередньо в судовому засіданні та оціненими відповідно до вимог статті 94 КПК України, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила про те, що вона є донькою загиблої ОСОБА_9 , яка позмінно працювала на переїзді залізничної станції Красне та зранку 19.08.2024 року пішла на роботу, а після 19 год. потерпілій зателефонувала медсестра та повідомила, що мама потрапила в ДТП, після чого її на місце події привезла дочка, де потерпіла ОСОБА_6 пересіла в швидку медичну допомогу, працівники якої повідомили, що мама травмована в тяжкому стані, все тіло її було дуже пошкоджене, а в момент наїзду на неї автомобіля перебувала на сходах. З місця пригоди маму забрала швидка та разом із потерпілою відвезли до ЛШМД м. Львова, де мама протягом тижня перебувала в реанімації, після чого, не приходячи до свідомості, померла в цій лікарні. Крім того, потерпіла ОСОБА_6 просила прийняти її відмову від цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, оскільки в ході судового розгляду така була відшкодовано їй обвинуваченим у повному обсязі;
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який показав, що він є чоловіком ОСОБА_9 . Так, 19.08.2024 року близько 18:50 год. він знаходився вдома та зателефонував дружині, яка повідомила, що незабаром буде вдома та щоби він її очікував, а згодом близько 19:10 год. йому хтось зателефонував та повідомив, що жінку на переїзді збив автомобіль та що її забрала швидка. На місці події був обвинувачений ОСОБА_4 , із яким потерпілий разом працював на залізній дорозі та підтримував із ним дружні відносини, а також повідомив, що обвинувачений був нетверезий, сперся на капот автомобіля та не впізнав його. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 просив прийняти його відмову від цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, оскільки в ході судового розгляду така була відшкодовано йому обвинуваченим у повному обсязі;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив про те, що близько 18-19 год. в серпні 2024 року, точної дати не пригадує, вони разом зі свідком ОСОБА_11 пішли гуляти в смт Красне, де при переході залізничного переїзду побачили, як на дуже великій швидкості проїхав автомобіль марки «Opel» сірого кольору, наїхавши на потерпілу жінку, яка в цей час знаходилась на сходах будки чергового по колії станції Красне. Тоді він разом із ОСОБА_11 побігли до потерпілої та почали надавати їй першу медичну допомогу, наклавши турнікет, а через 30-40 хвилин приїхала швидка медична допомога, а вони із ОСОБА_11 допомогли працівникам занести потерпілу в карету швидкої допомоги, після чого на місце події приїхали працівники поліції. Також свідок зауважив, що обвинувачений ОСОБА_4 був, на думку свідка, у дуже сильному алкогольному сп'янінні та не міг говорити, а також він увесь той час знаходився у своєму автомобілі, намагаючись виїхати назад, але йому це не виходило, після чого люди забрали у нього ключі від автомобіля, а тоді ОСОБА_4 ледве вийшов із автомобіля, сперся на металеві перила переїзду та спостерігав за тим, як надавали медичну допомогу потерпілій;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив про те, що близько 18-19 год. в серпні 2024 року, точної дати не пригадує, коли вони разом зі свідком ОСОБА_10 переходили залізничний переїзд на станції Красне, тоді на зустрічну смугу руху вилетів автомобіль марки «Opel» сірого кольору, вдаривши жінку на переїзді, а за кермом вказаного автомобіля перебував обвинувачений ОСОБА_4 , який після наїзду на жінку намагався дати назад та поїхати далі, але в нього не вийшло, так як автомобіль завис на металевих перилах. Також свідок зауважив, що ОСОБА_4 перебував у нетверезому стані, ніяк не реагував на подію та сидів у автомобілі. Після цього вони з ОСОБА_10 побігли до потерпілої та викликали швидку медичну допомогу. Також свідок побачив на місці події велику калюжу крові, після чого наклав потерпілій турнікет, на правій нозі був відкритий перелом, вона важко дихала та не могла говорити. Тоді близько через 30 хвилин приїхала швидка, лікарі якої оглянули потерпілу, а він разом із ОСОБА_10 допомогли занести потерпілу в карету швидкої медичної допомоги;
- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 19.08.2024, із якого вбачається, що слідчим СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 , за участю понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , проведений огляд на вул. Привокзальній в смт Красне Золочівського району Львівської області автодороги сполученням м. Буськ - смт Глиняни, в межах регульованого залізничного переїзду колії №14, де мав місце наїзд транспортного засобу на пішохода, де проїзна частина є горизонтальною ділянкою дороги, після незначного заокруглення, пряма дорога. В ході огляду місця події проведено огляд автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, на якому виявлено механічні пошкодження переднього бампера, капота, лобового скла, передніх правого та лівого крила автомобіля. Також у лівому нижньому куті лобового скла виявлено невелику кількість сивого волосся та вм'ятина округлої форми на склі автомобіля. Крім того, виявлено відірваний відрізок металевої огорожі. Також виявлено сліди коліс вищевказаного автомобіля на асфальтному покритті (прямолінійний) та колії залізничного переїзду (прямолінійний), а також виявлено слід колеса на бетонній сходинці (прямолінійний). За результатами огляду місця події вилучено такі речі: автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переміщено на територію ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області (м. Буськ, вул. Київська, 3); невелику кількість (пасмо) сивого волосся із лобового скла транспортного засобу, який упаковано в паперовий конверт для зберігання при матеріалах кримінального провадження (а.с. 230-254 том І);
- протоколом проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 від 06.09.2024 року та відеозаписом до нього, із яких вбачається, що 06 вересня 2024 року заступником начальника СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 , за участю підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 на автодорозі Красне - Глиняни поблизу залізничного переїзду в місці ДТП проведено слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_4 , де він поступово та детально розповів про обставини щодо обставин події, який повідомив, що він випив алкоголь, скільки не пригадує, їдучи додому, рухався із моста в напрямку м. Глиняни в сторону залізничного переїзду, в'їхавши в огорожу біля поста чергового, після чого не пам'ятає, та прийшов до свідомості, коли побачив біля себе свою жінку на місці події. Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що детальних обставин події він не пригадує, свою вину визнає, зокрема, що вказане ДТП трапилось із його вини, а також повідомив, що його автомобіль був у технічно справному стані, показавши де зупинився автомобіль на посту чергового на залізничному переїзді, зафіксовані сліди гальмування (а.с. 224-228 том І);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Буська ЦРЛ» за №154 від 19.08.2024, із якого слідує, що за результатами огляду ОСОБА_4 лікарем цього медичного закладу 19 серпня 2024 року о 21 годині 15 хвилин встановлено перебування його у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 255 том І);
- висновком експерта №2108/2024-т від 27.08.2024, із якого слідує, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - крові ОСОБА_4 , 1957 р.н., методом газо-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості 2,1% (проміле) та не виявлено: метилового, пропілового, бутилового та амілового спиртів (а.с. 17 том ІІ);
- висновком експерта №2109/2024-т від 27.08.2024, із якого слідує, що при судово-токсикологічній експертизі речового доказу - сечі ОСОБА_4 , 1957 р.н., методом газо-рідинної хроматографії виявлено етиловий спирт в кількості 2,12% (проміле) та не виявлено: метилового, пропілового, бутилового та амілового спиртів (а.с. 18 том ІІ);
- висновком експерта №1506/2024 від 16.09.2024, із якого слідує, що при судово-медичній експертизі шматочків внутрішніх органів трупа ОСОБА_9 , 1960 р.н., виявлено: крововиливи в м?яких оболонках головного мозку з ознаками проліферативних змін, множинні крововиливи в речовині головного мозку з ознаками альтерації, ексудації та явищами проліферації у вигляді ангоматозу та гліозу, крововиливи в плеврі з ознаками проліферації, крововиливи в легенях, набряк головного мозку, вогнищева пневмонія, дистрофічні зміни печінки, вогнищева фрагментація кардіоміоцитів, гіпертрофія та ліпофусциноз міокарду, периваскулярний кардіосклероз, хронічний персистуючий гепатит із трансформацією у цироз, артеріолосклероз нирок (а.с. 38 том ІІ);
- висновком експерта №169/24 від 10.10.2024, із якого слідує, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 , 1960 р.н., були виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана в правій скроневій ділянці, в ділянці правого стегна, правому передпліччі, садна в ділянці правої щоки, субарахноїдальний крововилив у правій півкулі мозку, дрібновогнищеві крововилив в тканині мозку, внутрішньошлуночковий крововилив, прямі закриті переломи 8, 9, 10, 11, 12 ребер праворуч, крововиливи в легенях, переломи остистих відростків 2, 3, 4, 5 поперекових хребців, перелом шийки малогомілкової кістки праворуч, перелом лонної кістки праворуч, забій правої нирки, забійні рани скроневої ділянки праворуч, правого стегна, правого передпліччя, садна правої щоки. Вказані ушкодження могли утворитись 19 серпня 2024 року від контакту з виступаючими частинами транспортного засобу пересування (наїзд ТЗ на пішохода), з послідуючим падінням на тверду поверхню, знаходяться в прямому причинному зв?язку зі смертю і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Причиною смерті ОСОБА_9 , 1960 р.н. є тупа поєднана травма - тупа закрита черепно-мозкова травма в вигляді субарахноїдального крововиливу в правій півкулі мозку, дрібновогнищевих крововиливів в тканині мозку, внутрішньошлуночкового крововиливу. Травма органів грудної клітки - прямі закриті переломи 8, 9, 10, 11, 12 ребер праворуч із крововиливами в легенях, переломи остистих відростків 2, 3, 4, 5 поперекових хребців, перелом шийки малогомілкової кістки праворуч, перелом лонної кістки праворуч, забій правої нирки, яка ускладнилась набряком головного мозку, вогнищевою пневмонією та поліорганною недостатністю (а.с. 30-37 том ІІ);
- висновком інженерно-транспортної експертизи від 24.09.2024, із якого вбачається, що на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки OPEL ASTRA 0TGF69 (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходиться в стані часткової відмови, по причині розгерметизації одного із контурів гальм, внаслідок пошкодження трубопроводу приводу гальм заднього правого гальмівного механізму. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки OPEL ASTRA OTGF69 (номерний знак НОМЕР_3 ) знаходиться в технічно несправному стані, по причині зміщення переднього лівого колеса в напрямку спереду до заду відносно своєї осі. Несправності робочої гальмівної та рульової систем автомобіля марки OPEL ASTRA OTGF69 (номерний знак НОМЕР_2 ) носять аварійний не експлуатаційний характер і виникли під час ДТП - в момент, коли на автомобіль діяли значні одномоментні ударні навантаження. В такому разі запитання чи міг водій виявити несправності перед виїздом або під час експлуатації транспортного засобу втрачає технічний зміст. Так як пошкодження робочої гальмівної та рульової систем автомобіля OPEL ASTRA OTGF69 (номерний знак НОМЕР_3 ) виникли під час ДТП, тому дане запитання втрачає технічний зміст (а.с. 20-24 том ІІ);
- висновком інженерно-транспортної експертизи від 26.09.2024, із якого вбачається, що в даній дорожній ситуації, водію ОСОБА_4 , керуючому OPEL ASTRA (номерний знак ВС9584CI), необхідно було керуватись вимогам п. 1.2 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожного руху. Оцінка дій пішохода ОСОБА_9 , яка знаходилася в місці розташування поста чергового по залізничному переїзді вузлової проміжної залізничної станції Львівської дирекції Львівської залізниці станції «Красне», на предмет відповідності вимогам Правил дорожнього руху не містить технічного аспекту і з цієї причини не потребує будь-яких спеціальних технічних знань в галузі судової автотехніки, тому дане питання повинно розглядатися в правовій площині оцінки її дій в даній дорожній ситуації, а це виходить за межі компетенції експертів в галузі судової автотехніки. Дане питання може бути вирішено слідством (судом) самостійно шляхом оцінки правомірності дій пішохода у відповідності з Правилами дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, при наданих на дослідження вихідних даних, у водія ОСОБА_4 , керуючого автомобілем OPEL ASTRA (номерний знак НОМЕР_1 ), була технічна можливість запобігти настанню даної дорожньо-транспортної пригоди. Ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням вимог п. 1.2 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, для чого завад технічного характеру у вказаного водія не вбачається. В даній дорожній ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, при наданих на дослідження вихідних даних, порівняння фактичних дій водія ОСОБА_4 , керуючого автомобілем OPEL ASTRA (номерний знак НОМЕР_1 ), з необхідними його діями у відповідності до Правил дорожнього руху, дають підстави зробити висновок, що в них вбачається невідповідність вимогам п. 1.2 та вимогами дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв?язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 42-44 том ІІ);
- постановою про визнання предмету речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 20.08.2024, із якої вбачається, що заступником начальника СВ Золочівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_15 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні: автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що належить ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), який передано на зберігання на території ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, за адресою: м. Буськ, вул. Київська, 3, Золочівського району Львівської області (а.с. 49 том ІІ).
Суд вважає, що вищевказані докази, які безпосередньо досліджені у ході судового розгляду цього кримінального провадження, були здобуті у відповідності з вимогами КПК України, тобто є достатніми, належними, допустимими та достовірними. Жодних клопотань про визнання будь-якого із доказів недопустимими чи виключення доказу із числа обвинувачення стороною захисту заявлено не було.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_4 у вчиненні пред'явленого йому обвинувачення за ч. 3 ст. 286-1 КК України, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Отже, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_9 , тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до вимог статті 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, а згідно з частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Отже, при обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який в силу вимог статті 12 КК України є тяжким злочином, обставини та характер його вчинення, особу винного, який є пенсіонером за віком, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше несудимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, за останнім місцем його роботи та за місцем проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується виключно із позитивної сторони.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 66 КК України, є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди.
Натомість, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відтак, із метою виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 286-1 КК України, зокрема у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 6 років, що, на думку суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також його соціальної реабілітації.
Крім того, потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до початку судового розгляду даного кримінального провадження заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування моральної шкоди від 14.11.2024 року, згідно якого вони просили стягнути із обвинуваченого ОСОБА_4 на їх користь спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду по 400 000,00 грн. кожному із них, тобто всього 800 000,00 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу.
Проте, до початку судових дебатів у вказаному кримінальному провадженні, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовилися від вищевказаного цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки в ході судового розгляду така їм обом була відшкодована обвинуваченим у повному обсязі, а тому просили суд прийняти їх відмову від цивільного позову до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, про що також подали до суду спільну письмову заяву від 22.10.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 1, ч. 3 ст. 206 ЦПК України).
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відтак, зважаючи на такі фактичні обставини та релевантні норми права, суд вважає подану заяву потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 такою, що підлягає задоволенню, а тому слід прийняти відмову потерпілих від указаного цивільного позову та закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 800 000,00 грн.
Також суд вважає, що обраний у даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який згідно ухвали Буського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2025 року продовжено строком на два місяці (до 17.12.2025), слід залишити без зміни до набрання цим вироком законної сили.
Разом із тим, в силу приписів ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Як убачається із протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_4 від 19.08.2024 року, що його було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України 19 серпня 2024 року о 23 години 40 хвилин, а звільнено з під варти після проголошення ухвали слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 21.08.2024 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 19.10.2024 включно (а.с. 6-9, 15-16 том ІІ).
Відтак, суд вважає, що на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у строк покарання, із 19 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року, що становить 3 (три) дні.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 21.08.2024 року під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Буського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2025 року продовжено строком на два місяці (до 17.12.2025).
Згідно ч. 7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Відтак, ураховуючи наведене, суд вважає, що на підставі ч. 7 ст. 72 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 слід зарахувати в строк відбуття покарання час перебування його під цілодобовим домашнім арештом у період часу із 21 серпня 2024 року по дату набрання цим вироком законної сили, зі співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_16 від 22.08.2024 року на автомобіль обвинуваченого ОСОБА_4 , слід скасувати, що відповідає положенню ч. 4 ст. 174 КПК України, у зв'язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Крім того, підлягають стягненню із обвинуваченого в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів (проведення судових експертиз) у даному кримінальному провадженні на загальну суму 7765,90 грн., що відповідає приписам ч. 2 ст. 124 КПК України.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 100, 124, 128, 129, 174, 368, 373, 374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, призначивши йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) років.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення цього вироку до виконання.
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання строк його попереднього ув'язнення, із 19 серпня 2024 року по 21 серпня 2024 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час перебування його під цілодобовим домашнім арештом у період часу із 21 серпня 2024 року по дату набрання цим вироком законної сили, зі співвідношення три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, - залишити без зміни до набрання цим вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 7765,90 грн., (сім тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 90 копійок) витрат на залучення експертів.
Прийняти відмову потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від цивільного позову та закрити провадження за цивільним позовом ОСОБА_6 і ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 800 000,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (у зв'язку із відмовою цивільних позивачів від позову).
Речові докази:
- автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на території ВП №2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;
- DVD-R диск із відеозаписом слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_4 , що зберігається в опечатаному конверті на окремому аркуші матеріалів кримінального провадження (додаток до протоколу слідчого експерименту), - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області ОСОБА_16 від 22.08.2024 року, - скасувати.
Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1