Єдиний унікальний номер №943/2145/23
Провадження № 2/943/1136/2023
30 жовтня 2025 року м. Буськ Львівська область
Буський районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Шендрікової Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Буську без фіксації технічним засобом цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Буської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Буського районного суду Львівської області з позовною заявою до Буської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входять: земельні ділянка, загальною площею 0,4409 га, а саме: земельна ділянка площею 0,2500 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0171), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка площею 0,1630 га (кадастровий номер: 4620684400:23:008:0037); та земельна ділянка площею 0,0058 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0169), для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Ожидів Золочівського району Львівської області; земельні ділянка, загальною площею 0,3300 га, а саме: земельна ділянка площею 0,2500 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0168), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка площею 0,0800 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0167); для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Ожидів Золочівського району Львівської області, право на які належало померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 870, виданого 18.10.1995 року за № 5 на підставі рішення Ожидівської сільської ради народних депутатів від 19.05.1995 року та договору купівлі продажу земельної ділянки від 15.04.2002 року зареєстрованого в реєстрі № 781. Оригінали державних актів та правовстановлюючих документів були втрачені. Інших осіб, які б претендували на спадкове майно ні за законом, ні за заповітом немає. Просять суд визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .
Позивачі в судове засідання не прибули, належно та вчасно були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додали заяви про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задоволити.
Відповідач Буська міська рада явку свого повноважного представника суду не забезпечив, направив суду заяву, в якій просить слухати справу у відсутності свого представника.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 15.06.1985 року вбачається, що позивачка ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками зазначено - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданим Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області 05.08.2004 року, убачається, що позивачка ОСОБА_4 вийшла заміж за ОСОБА_5 та змінила прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 .
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданим Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області 22.09.1984 року, убачається, що позивачка ОСОБА_8 вийшла заміж за ОСОБА_3 та змінила прізвище ОСОБА_9 на ОСОБА_6 .
Родинний зв'язок підтверджено копіями свідоцтва про народження та укладення шлюбу, що вважається належним доказом.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 24.07.2015 року Ожидівською сільською радою Буського району Львівської області, підтверджено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її особи або оголошення її померлою.
Згідно ч.2, 3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 . Як вбачається із матеріалів справи, за життя спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не склав, своїм майном не розпорядився.
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 до даного спадкового майна немає, що підтверджується заявою ОСОБА_10 .
Згідно листа Буської державної нотаріальної контори №449/01-16 від 07.10.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивачі мають право спадкувати за законом після смерті ОСОБА_3 .
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного в місті Буську Львівської області 15 квітня 2002 року, ОСОБА_11 продав ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3300 га в межах згідно з планом, яка розташована в с. Ожидів Буського району Львівської області та передана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Дана земель на ділянка належить продавцю. Продаж вчинено за 1 146,86 (одна тисяча сто сорок шість) гривень.
Цей договір посвідчено 15 квітня 2002 року державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Дячик А.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 781. Договір посвідчено сторонами в присутності державного Буської державної нотаріальної контори.
Позивач не може у встановленому порядку здійснити реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу, оскільки йому у цьому відмовлено через те, що згідно реєстраційних даних спірна земельна ділянка і надалі рахується за ОСОБА_11 .
Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ № 870, виданого 18.10.1995 року за № 5 на підставі рішення Ожидівської сільської ради народних депутатів від 19.05.1995 рокуОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,4409 га розташованої в с. Ожидів, землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства. Оригінал Державного акту у позивача відсутній.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно ч1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону України, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Оригінал державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_3 у позивачів відсутні.
В силу ч.2 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Ураховуючи, що позивачка не може в іншому порядку оформити право власності на землю в порядку спадкування за законом, позовна заява про спадкування земельних ділянок після смерті діда та баби підлягає до задоволення.
Керуючись ч.1 ст. 1225, 1261-1265 ЦК України, ч.2 ст.158 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 197, 200, 206, 218,247 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,4409 га, а саме: земельна ділянка площею 0,2500 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0171), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка площею 0,1630 га (кадастровий номер: 4620684400:23:008:0037); та земельна ділянка площею 0,0058 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0169), для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Ожидів Золочівського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянка, загальною площею 0,3300 га, а саме: земельна ділянка площею 0,2500 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0168), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка площею 0,0800 га (кадастровий номер: 4620684400:23:009:0167); для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в с. Ожидів Золочівського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено: 30.10.2025 р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Буська міська рада, адреса: площа 900 річчя Буська, 1 м. Буськ Золочівського району Львівської області 80500.
Суддя: Г. О. Шендрікова