справа № 439/2213/25
провадження №1-кс/439/418/25
30 жовтня 2025 року м. Броди
Слідчий суддя Бродівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025141160000273 від 01 серпня 2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Корсів Бродівського району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженого, несудимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,
Під час розгляду клопотання приймали участь:
прокурор ОСОБА_5
підозрюваний ОСОБА_4
захисник адвокат ОСОБА_6
До слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області надійшло клопотання слідчого Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, яке погоджене із прокурором Львівської спеціалізованоїпрокуратуриу сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Зміст клопотання
Обґрунтовуючи клопотання слідчий покликається на те, що Слідчим відділом Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141160000273 від 01.08.2025 року та у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025142410000352 від 02.10.2025 рокуза підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
24.07.2025 о 14:17 год. військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебуваючи біля зовнішньої огородженої території магазину, що за адресою: АДРЕСА_2 , помітив біля паркану велосипед марки «Аіст-28» темно-фіолетового кольору, без серійного номеру, з кошиком попереду, що належав ОСОБА_7 , та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 , без його відома і згоди, в умовах воєнного стану, таємно викрав зазначений велосипед та залишив місце вчинення злочину, чим довів свій злочинний умисел до кінця, що спричинило потерпілому матеріальну шкоду на суму 3883,25 грн.
30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Курсант навчального взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, не маючи наміру на завжди ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 14.06.2024 до 18.30 год., нез'явився вчасно на службу без поважних причин до розташування взводу навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (наметово-бліндажне містечко «Захисник»), що розміщується в АДРЕСА_3 , та перебував поза межами місця служби, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд. Місцезнаходження ОСОБА_4 не було відомо до 30.09.2025, до моменту його встановлення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
02.10.2025 за даним фактом Львівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону зареєстровано кримінальне провадження № 42025142410000352 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У той же день, матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12025141160000273 від 01.08.2025 та №42025142410000352 від 02.10.2025 об'єднані прокурором в одне провадження.
30.10.2025 о 07.56 год підозрюваного ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Підозра вказаній особі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Слідчий зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Крім того вказує, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про підстави для обрання запобіжного заходу.
Позиції учасників кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо клопотання, в його задоволенні просили відмовити.
Підозрюваний повідомив що залишив військову частину через стан здоров'я своєї матері, яка має тяжке захворювання. Наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду не має, хоче повернутися на військову службу.
Захисник адвокат ОСОБА_6 вважає, що ризики, зазначені у клопотанні є необґрунтованими та недоведеними, до підозрюваного може бути застосовано більш м'яний запобіжний захід у тому числі домашній арешт. Захисник вказує, що підозрюваний залишив військову частину у зв'язку з тяжкими життєвими обставинами, а саме захворюванням матері. Повістки про виклик до органу досудового розслідування підозрюваний не отримував, лише один раз йому було вручено таку повістку.
Фактичні обставини справи, встановлені слідчим суддею та норми права, які підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Крім цього, у ст.178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Примірник клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим відділом Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141160000273 від 01.08.2025 року та у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025142410000352 від 02.10.2025 рокуза підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до постанови прокурора від 02.10.2025 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12025141160000273 від 01.08.2025 та №42025142410000352 від 02.10.2025 об'єднані прокурором в одне провадження, та присвоєно об'єднаному провадженню № 12025141160000273 .
30.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозруу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК України), нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 407 КК України).
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України, які згідно КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення долі на строк від п'яти до десяти років, що відповідно до ст.183 КПК України не перешкоджає застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
30.10.2025 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України. Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину час фактичного затримання ОСОБА_4 07 год. 56 хв. 30.10.2025.
Щодо наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom), п. 32, Series А, № 182).
З матеріалів клопотання вбачається, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, а саме: заявою потерпілого ОСОБА_7 , протокол огляду місця події від 01 серпня 2025 року, протокол огляду місця події від 01 серпня 2025 року, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол огляду предмета, Висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи щодо вартість викраденого майна, матеріалами службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 : витягом з наказу № 139 від 18.05.2024, витягом з наказу № 171 від 14.06.2024, витягом з наказу № 146 від 21.05.2024, повідомленням в/ч НОМЕР_1 від 10.10.2025, від щодо ухилення ОСОБА_4 , протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Як встановлено під час судового засідання та вбачається із досліджених слідчим суддею в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, вони є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.
Отже, слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість та характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та доходить до висновку, що докази та обставини, на які покликається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховуватися
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, санкція статей яких передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказаний факт та усвідомлення неминучості реального відбування тривалого строку покарання у виді позбавлення волі можуть спонукати підозрюваного ОСОБА_4 ухилятись від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Даний ризик підтверджується, тим, що ОСОБА_4 неодноразово викликалось до органу досудового розслідування для проведення за його участі слідчих та процесуальних дій, однак він ухилився від прибуття та продовжив переховуватись від слідства.
Ризик впливати на свідків
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, показання яких мають важливе значення для доведення винуватості під час судового розгляду підтверджується тим, що на даний час слідство триває, а тому перебуваючи на волі останній матиме реальну можливість незаконно впливати на них шляхом вмовлянь, переконань чи примусу до зміни показань чи відмови від дачі останніми показань, чим суттєво перешкоджатиме повному та об'єктивному розгляду справи в розумні строки.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, є військовослужбовцем Збройних Сил України, може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення за ст. 407 КК України, або дезертирство чи інший злочин з метою переховування від суду.
Тож, слідчий суддя вважає, що матеріальне становище може спонукати підозрюваного до вчинення інших нових кримінальних правопорушень.
У зв'язку з вищезазначеним, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчого обставини у їх сукупності дають достатні підстави вважати наявним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши сторони кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що в клопотанням не обґрунтовано ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи роль підозрюваного у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях та характер їх вчинення.
Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Щодо обрання запобіжного заходу та визначення розміру застави.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження, заявлені ризики та особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що такий ступінь обмеження прав ОСОБА_4 , як утримання його під вартою відповідає дійсним інтересам суспільства і є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.
Протипоказань утримання ОСОБА_4 в слідчому ізоляторі не встановлено.
Також, слідчий суддя враховує, що стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано доказів, щодо спростування зазначених у клопотанні ризиків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Враховуючи обставини справи та тяжкість правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840,00 грн.
На переконання слідчого судді, внесення застави саме у такому розмірі дасть змогу гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Строк дії запобіжного заходу слід визначити в межах 60 днів починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 07 год. 56 хв 30.10.2025 року до 28.12.2025 року включно.
Враховуючи наведене, слідчий суддя керуючись статтями 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання слідчого Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19» строком на 60 діб.
Строк дії ухвали встановити починаючи з моменту проголошення ухвали 30 жовтня 2025 року до 28 грудня 2025 року включно.
На підставі частини 3 статті 183 КПК України визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 грн (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень).
Сплата застави проводиться на рахунок:
Код отримувача: 26306742
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ
Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757
Призначення платежу - застава ОСОБА_12 .
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного: ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до суду та органів досудового розслідування;
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування із свідками та іншими учасниками кримінального провадження.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній особі наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1