1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10145/25 1-кс/335/3517/2025
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3 про самовідвід,
У провадження судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3 надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12012080140000454 від 14.12.2012, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (справа № 335/10145/25, провадження № 1-кп/335/934/2025).
10.10.2025 суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід від участі у розгляді вказаного клопотання, пославшись на те, що вона брала участь у даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, а саме розглядала 26.09.2012 винесла постанову про затримання підозрюваного ОСОБА_4 для доставки до суду для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Відтак, в силу положень ч. 1 ст. 76 чинного КПК України вона не може брати участь у розгляді клопотання про закриття даного кримінального провадження, оскільки таке клопотання розглядається за правилами ст. ст. 318-380 КПК України, тобто за правилами судового розгляду.
Також суддя ОСОБА_3 послалась на положення ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і на те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 № 006/23).
В судове засідання з розгляду заяви судді про самовідвід учасники кримінального провадження не з'явились, про що не є перешкодою для розгляду заяви по суті.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з доводами заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід, суд приходить до такого висновку.
Як свідчать додані до заяви матеріали, 14.12.2012 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, за фактом того, що 28.12.2011 водій ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій отримали травми і подальшому померли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які були пасажирами в автомобілі ОСОБА_4 .
Однак досудове розслідування за даним фактом розпочалось ще у грудні 2011 року за правилами КПК України 1960 року, а внесення вказаних відомостей до ЄРДР було обумовлення набранням чинності КПК України 2012.
Так, 19.09.2012 було порушена кримінальна справа № 3511124 відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2012 під головуванням судді ОСОБА_3 було частково задоволене подання слідчого, вирішене питання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 для доставки до суду для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
В подальшому кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України 2012 року, а досудове розслідування було продовжене за фактом самого діяння.
Відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 54 КПК України 1960 року суддя не міг брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою, або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи.
За змістом ч. 1 ст. 76 КПК України 2012 року, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Отже, як чинний КПК України, так і КПК України 1960 року забороняють участь судді у судовому розгляді кримінального провадження у випадку, якщо він брав участь у цьому ж провадженні на стадії досудового розслідування, що є одним з базових принципів кримінального судочинства, який забезпечує неупередженість судді, що ухвалює судове рішення, яким закінчується відповідне кримінальне провадження.
Відповідно до пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до пп. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження з зазначених підстав закривається судом за клопотанням прокурора.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 314 чинного КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Отже, внесення прокурором клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пп. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України є підставою для початку судового провадження, яке здійснюється судом, склад якого визначається відповідно до вимог ст. 35 КПК України, за правилами судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України).
Частиною першою статті 5 КПК України 2012 року передбачено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Таким чином, суддя, який брав участь у такому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування (незалежно від того, за якими правилами воно здійснювалось), не може входити до складу суду, визначеному для розгляду клопотання прокурора про закриття цього кримінального провадження в силу прямої норми, передбаченої ч. 1 ст. 76 КПК України, а тому заява судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 76, 81 КПК України, суд
Заяву судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12012080140000454 від 14.12.2012, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (справа № 335/10145/25, провадження № 1-кп/335/934/2025).
Провадження за клопотанням прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12012080140000454 від 14.12.2012, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України (справа № 335/10145/25, провадження № 1-кп/335/934/2025) передати до канцелярії суду для вирішення питання про передачу справи іншому слідчому судді в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1