Дата документу 29.10.2025
Справа № 334/6555/25
Провадження № 3/334/2360/25
29 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч. 1 ст.130 КУпАП, -
03 серпня 2025 року о 09-58 годині в м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 17/2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою від 24.06.2025 року серії ЕНА №5059718 за ч. 2 ст. 126.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 03 серпня 2025 року о 09-58 годині в м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 17/2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як слідує зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №410934 від 03.08.2025 року та серії ЕПР1 №410940 від 03.08.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ч.5 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 своїм особистим підписом засвідчив факт обізнаності щодо складання відносно нього протоколів, ознайомлення з їх змістом та повідомлення про дату та місце розгляду справи, підтвердив правильність зазначеної в протоколах адреси його місця проживання. У відповідній графі в протоколі ОСОБА_1 було повідомлено про те, що протокол буде розглянутий Дніпровським районним судом м. Запоріжжя.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 20.10.2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Причини неявки суду не повідомив, з заявами/клопотанням про відкладення розгляду справи/розгляд справи без його участі до суду не звертався.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене особою повторно протягом року.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в порядку ст. 251 КУпАП та дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410940 від 03.08.2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №410934 від 03.08.2025 року; рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції від 03.08.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОКЗзНПД та СЗХ» ЗОР від 03.08.2025 року; довідками згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; постановою серії ЕНА №5059718 від 24.06.2025 року; відеозаписами правопорушення, які в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по справі.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5059718 від 24.06.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративних правопорушень та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що будь-яких порушень при складанні протоколів про адміністративне правопорушення судом встановлено не було, а тому дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП доведена повністю.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
За приписами ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених ч.5 ст. 126 КУпАП України, оскільки санкція ч.5 ст. 126 КУпАП України передбачає більш тяжке покарання, ніж санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення наданими УПП Запорізької області, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу немає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про належність ОСОБА_1 транспортного засобу «ЗАЗ 110307», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 130, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308КУпАП, стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Коломаренко К. А.