Дата документу 20.10.2025
Справа № 334/8491/24
Провадження № 2/334/336/25
29 жовтня 2025 року
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого судді Гнатюка О.М.
При секретарі Соломоновій А.В., Алєйніковій О.В.
За участі представника прокуратури Сполохової Я.А.
Представника відповідача Вишнякової Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни, поданий в інтересах Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу),
До Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни, поданий в інтересах Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу).
Позов обґрунтований наступним.
За результатами опрацювання Єдиного державного реєстру судових рішень та отриманих документів, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Василівською окружною прокуратурою встановлено наявність підстав для пред'явлення позову в інтересах держави про відшкодування шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу) до особи, винної у незаконному звільненні працівника.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, задоволено позов ОСОБА_2 до Енергодарського міського голови та Виконавчого комітету Енергодарської міської ради.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22 набрало законної сили 18.10.2023.
Вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано розпорядження Енергодарського міського голови № 394-ос від 20.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради з 21.12.2021 та стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн. рішення суду виконано у жовтні 2023 року.
Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, після набуття рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22 законної сили, здійснено 27.10.2023 виплату на користь ОСОБА_2 основної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 360940,48 грн., а також податок на доходи фізичних осіб - 80707,23 грн. та 6725,60 грн. - військовий збір.
Вказане підтверджується інформаціями Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області від 14.05.2024 № 02-29/151, від 08.10.2024 № 02-29/324 та витягами з розрахункових відомостей виконавчого комітету Енергодарської міської ради за жовтень 2023 року.
Отже, примусове виконання за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №280/516/22 щодо здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 04526934) відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області не здійснювалось.
Водночас, факт сплати на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн. (з урахуванням утриманих сум податків та зборів до бюджету із середнього заробітку ОСОБА_2 ) за рахунок коштів місцевого бюджету Енергодарської міської ради також підтверджено співставленням відомостей, наданих інформацією Енергодарської міської військової адміністрації від 02.09.2024 №02-29/280 та інформацією Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області від 04.09.2021 № 02-35-06/621. Зокрема, згідно з інформацією Енергодарської міської військової адміністрації від 02.09.2024 № 0229/280, виплата на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у вказаному розмірі здійснена з розрахункового рахунку Виконавчого комітету Енергодарської міської ради UA078201720 344200027000027023.
Інформацією Управління Державної казначейської служби України у м. Енергодарі Запорізької області від 04.09.2024 № 02-35-06/621 з додатками підтверджено здійснення Управлінням розрахунково-касового обслуговування рахунку НОМЕР_1 , відкритого Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради з призначенням «Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами місцевих бюджетів».
Крім того, з інформації щодо проведених видатків 27.10.2023 з рахунків Виконавчого комітету Енергодарської міської ради, зокрема рахунку 344200027000027023, наданої Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області додатком до письмової інформації від 09.10.2024 № 07.2-08.2-06/7591 вбачається, що 27.10.2023 Виконавчим комітетом проводились видатки для зарахування на особові рахунки працівників заробітної плати за другу половину жовтня 2023 року на загальну суму 1551640,20 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе повну матеріальну відповідальність.
Статтею 237 КЗпП України встановлено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Відповідна позиція також визначена у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 156/722/16-ц.
Розпорядження від 20.12.2021 № 394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » винесено та підписано Енергодарським міським головою Орловим Д.О.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України. Відповідно до ч. 4 якої, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини 1 статті 40).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КзпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін, в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.
Як вбачається з матеріалів справи №280/516/22, Енергодарським міським головою ОСОБА_1 23.04.2021 видано розпорядження № 128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці», відповідно до пункту 1 якого, вирішено попередити працівників у відповідності з частиною 1 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення з 01.07.2021 із займаних посад за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників після закінчення двомісячного строку попередження.
Стаття 49-2 КЗпП України покладає на роботодавця обов'язок запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Енергодарським міським головою ОСОБА_1 видано 23.04.2021 розпорядження № 128-ос «Про скорочення чисельності та штату працівників та зміну істотних умов праці», відповідно до якого працівників попереджено про майбутнє вивільнення з роботи. А відповідно, саме з 23.04.2021 роботодавець мав обов'язок запропонувати робітникам, вивільнення яких планувалось з 01.07.2021, іншу роботу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність розпорядження Енергодарського міського голови від 20.12.2021 № 394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » та 03.07.2023 Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 280/516/22, яким визнано протиправним і скасовано зазначене розпорядження Енергодарського міського голови, поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради з 21.12.2021.
Цим же рішенням суду присуджено стягнути з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 та набрало законної сили 18.10.2023.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України, у випадках повної матеріальної відповідальності покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.
Міський голова та виконавчий комітет ради відповідно до приписів ст.ст. 10, 11, ч. 6 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підзвітним та підконтрольними відповідним радам.
Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до статті 142 Конституції України та ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
З огляду на викладене, прокурор вважає, що інтереси держави полягають у захисті економічних інтересів органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, проте направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.
Винесення незаконного розпорядження Енергодарським міським головою Орловим Д.О. № 394-ос від 20.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 » зумовило понесення витрат коштів місцевого бюджету Енергодарської міської ради та її виконавчого комітету, які були списані з рахунку Виконавчого комітету Енергодарської міської ради.
Таким чином, Енергодарська міська рада та її виконавчий комітет є органами, які уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради внаслідок винесення Енергодарським міським головою протиправного розпорядження, у подальшому, на виконання рішення суду у справі № 280/516/22, на користь ОСОБА_2 27.10.2023 сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, внаслідок чого місцевий бюджет Енергодарської міської ради втратив 448373,31 грн.
Енергодарською міською радою та її виконавчим комітетом, як компетентними органами, уповноваженими звертатись із правом зворотної вимоги, не вжито жодних заходів щодо стягнення з винної посадової особи вказаних коштів в порядку регресу.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
З урахуванням наведених вимог законів, а також положень ст.ст. 15, 16, 17, 319, 386 Цивільного кодексу України органи місцевого самоврядування мають право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель природно-заповідного фонду місцевого значення, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України Указом Президента України від 07.04.2023 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій області» утворена Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», метою утворення військових адміністрацій на територіях, на яких введено воєнний стан, перш за все є необхідність забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Військові адміністрації населених пунктів відповідно до п. 47, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.
Згідно із п. 5 ч. 6, п. 22-1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Постанови Верховної Ради України від 02.05.2023 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого органу, відповідного міського голови.
Тобто, на даний час, належними уповноваженими державою органами на захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, Енергодарська міська рада та Виконавчий комітет Енергодарської міської ради.
Оскільки ОСОБА_1 , як головною посадовою особою територіальної громади, та як особою, з вини якої відбулось протиправне звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради, у зв'язку із винесенням протиправного розпорядження № 394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » не відшкодовано на даний час шкоду, понесену Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, та враховуючи той факт, що Енергодарською міською військовою адміністрацією, Енергодарської міською радою та Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, як виконавчим органом міської ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади на цей час не вжито заходів у судовому порядку щодо відновлення порушених інтересів держави, прокурор звертається із вказаним позовом до суду.
Просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування - за місцем роботи відповідача: Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 45089995, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448 373,31 грн., судовий збір у розмірі 5 380,48 грн.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позові.
Представник позивача Виконавчого комітету Енергодарської міської ради в судове засідання не з'явився. Представником позивача Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Сущенко Л.М. подано пояснення по суті справи, відповідно до яких зазначив наступне.
Відповідно до ч.2, 3 ст.80 Закону України «Про державну службу» держава в особі суб'єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, до: державного службовця, який заподіяв шкоду; посадової особи (осіб), винної (винних) у незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної державному органу у зв'язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. У разі застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.
Державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб. (Постанова Львівського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у справі №450/2527/23).
Отже, на виконання вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу» на теперішній час на підставі розпорядження начальника міської військової адміністрації від 28.06.2024 №91 розпочато службове розслідування за фактом скасування судовим рішенням розпорядження міського голови від 20.12.2021 №394-ос, що спричинило грошові витрати на оплату незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.2, пп.5 п.3 вказаного розпорядження створено Комісію для проведення службового розслідування, яку було зобов'язано надати висновок про результати проведеного службового розслідування у строк до 28.08.2024.
26.08.2024 на підставі розпорядження начальника міської військової адміністрації №122, службове розслідування, розпочате на підставі розпорядження від 28.06.2024 №91 - призупинено, відповідно до доповідної записки Голови комісії від 23.08.2024 та у зв'язку з тимчасовою окупацією Енергодарської міської територіальної громади, адміністративної будівлі виконавчого комітету Енергодарської міської ради, розташованої на вул.Курчатова, 11, м. Енергодар Василівського району Запорізької області, де зберігаються документи, необхідні Комісії зі службового розслідування для встановлення обставин, які призвели до скасування розпорядження міського голови від 20.12.2021 №394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » до припинення або скасування воєнного стану на території Запорізької області та/або деокупації міста Енергодара Василівського району Запорізької області (копії розпоряджень додаються).
За результатами проведеного службового розслідування буде прийнято остаточне рішення щодо відшкодування вказаних сум.
Про вказані обставини неодноразово повідомлялось Василівській окружній прокуратурі Запорізької області.
Вважають, що подання вказаного позову без отримання, результатів службового розслідування станом на теперішній час є передчасним.
Представник позивача Енергодарської міської ради в судове засідання не з'явився.
Представник позивача Енергодарської міської військової адміністрації в судове засідання не з'явився.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представником відповідача надано відзив, у якому заперечила можливість задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави, в позовній заяві перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області зазначив, що Енергодарською міською радою та її виконавчим комітетом не вжито жодних заходів щодо стягнення з винної посадової особи коштів у порядку регресу.
Невжиття Енергодарською міською радою та її виконавчим комітетом заходів у судовому порядку щодо відновлення порушених прав територіальної громади, не може трактуватись як протиправна бездіяльність, з огляду на вжиття інших заходів на виконання вимог діючого законодавства, які мають передувати зверненню до суду.
Так, статтею 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 Закону України «Про державну службу» під час визначення розміру відшкодування враховуються майнове становище державного службовця, співвідношення розміру заподіяної шкоди до його заробітної плати, ризик виникнення шкоди, досвід державної служби, надані державному службовцю накази (розпорядження), а також інші обставини, у зв'язку з якими повне відшкодування державним службовцем шкоди буде необґрунтованим.
Частиною 1 ст. 81 Закону України «Про державну службу» визначений порядок відшкодування шкоди, за яким для відшкодування шкоди керівник державної служби вносить державному службовцю письмову пропозицію, в якій зазначаються розмір, порядок і строки відшкодування шкоди, а також обставини, що стали підставою для відшкодування.
Розпорядженням начальника міської військової адміністрації від 28.06.2024 р. № 91 було розпочато службове розслідування за фактом скасування судовим рішенням розпорядження міського голови від 20.12.2021 р. № 394-ос, що спричинило грошові витрати на оплату незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2, пп. 5 п. 3 вказаного розпорядження створено Комісію для проведення службового розслідування, яку було зобов'язано надати висновок про результати проведеного службового розслідування у строк до 28.08.2024 р.
26.08.2024 р. розпорядженням начальника міської військової адміністрації № 122, службове розслідування було призупинено, відповідно до доповідної записки Голови комісії від 23.08.2024 р. та у зв'язку з тимчасовою окупацією Енергодарської міської територіальної громади, адміністративної будівлі виконавчого комітету Енергодарської міської ради, розташованої на вул. Курчатова, 11, м. Енергодар Василівського району Запорізької області, де зберігаються документи, необхідні Комісії зі службового розслідування для встановлення обставин, які призвели до скасування розпорядження міського голови від 20.12.2021 №394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » до припинення або скасування воєнного стану на території Запорізької області та/або деокупації міста Енергодара Василівського району Запорізької області.
Наведені обставини підтверджують, що Енергодарською міською військовою адміністрацією Василівського району Запорізької області здійснюються заходи з метою захисту порушених прав територіальної громади.
Натомість, подання позовної заяви прокурором до завершення службового розслідування є передчасним. При тому, що про проведення розслідування достеменно відомо Василівській окружній прокуратурі Запорізької області, що підтверджується долученим до позовної заяви листом від 08.10.2024 р. № 02-29/234.
За таких обставин вважає, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів органу місцевого самоврядування, а відтак позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати та суд має прийняти рішення про залишення позову без розгляду.
Василівська окружна прокуратура Запорізької області подала позовну заяву водночас від трьох різних позивачів, що суперечить ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
За змістом пункту 8 статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема у випадку, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Матеріальна відповідальність у цьому випадку настає за пряму дійсну шкоду, заподіяну підприємству виплатою незаконно звільненому або переведеному працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку (при незаконному переведенні).
Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
У частині 1 ст. 1191 ЦК України, визначено загальне правило, відповідно до якого особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
За своєю суттю регресне зобов'язання - це зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі.
Позивачем не надано доказів вини Відповідача у незаконному звільненні ОСОБА_2 .
Саме по собі підписання розпорядження про звільнення, яке визнане судовим рішення незаконним, не є достатньою підставою для покладення відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої оплатою вимушеного прогулу.
Фактично винесення відповідачем розпорядження про звільнення ОСОБА_2 як Енергодарським міським головою проводилось у відповідності і на виконання рішення органу місцевого самоврядування.
Пунктом 5 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Так, пунктом 5 рішення Енергодарської міської ради від 09.04.2021 р. №63 «Про структуру та чисельність апарату ради та її виконавчих органів», встановлено з 01.07.2021 р. реорганізувати відділ державної реєстрації Енергодарської міської ради та сектор реєстрації Енергодарської міської ради шляхом приєднання до відділу надання адміністративних послуг Енергодарської міської ради.
На виконання рішення Енергодарської міської ради від 09.04.2021 р. № 63 розпорядженням Енергодарського міського голови від 23.04.2021 р. №147-р з 01.07.2021 р. затверджено нову структуру апарату ради та її виконавчих органів.
Згідно з пунктом 6 зазначеного розпорядження передбачалось провести з 01.07.2021 р. скорочення чисельності та штату працівників, зміну штатного розпису виконавчих органів міської ради за рахунок ліквідації певних посад та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами, у зв'язку із чим скоротити посади: заступника начальника відділу надання адміністративних послуг, адміністратора 1 штатну одиницю; начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації 1 штатну одиницю, державного реєстратора відділ державної реєстрації 2 штатні одиниці, головного спеціаліста відділу державної реєстрації 1 штатну одиницю; завідувача сектора реєстрації, адміністратора 1 штатна одиниця, адміністратора сектора реєстрації 2 штатні одиниці, головного спеціаліста сектору реєстрації 1 штатна одиниця.
Відповідно до штатного розпису станом на 01.07.2021 р. до відділу надання адміністративних послуг входило 16 штатних одиниць, а саме: начальник відділу - 1 штатна одиниця; адміністратор - 10 штатних одиниць; державний реєстратор - 2 штатні одиниці; головний спеціаліст - 3 штатні одиниці.
Таким чином, внаслідок реорганізації шляхом приєднання відділу державної реєстрації та сектору реєстрації до відділу надання адміністративних послуг, через скорочення чисельності та штату працівників, було ліквідовано наступні посади: 1 посаду начальника відділу державної реєстрації, 1 посаду завідувача сектору реєстрації, 1 посаду адміністратора сектору реєстрації, 1 посаду заступника начальника відділу надання адміністративних послуг.
Отже, підписання Відповідачем розпорядження про звільнення ОСОБА_2 на виконання вимог рішення Енергодарської міської ради та за наявності згоди профспілкового комітету Енергодарської міської ради на звільнення працівника, не знаходилось у межах дискреційних повноважень.
В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного.
Розпорядження Енергодарського міського голови від 20.12.2021 № 394-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнена з посади начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023, задоволено позов ОСОБА_2 до Енергодарського міського голови та Виконавчого комітету Енергодарської міської ради.
Вказаним судовим рішенням визнано протиправним та скасовано розпорядження Енергодарського міського голови № 394-ос від 20.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу, державного реєстратора відділу державної реєстрації Енергодарської міської ради з 21.12.2021 та стягнуто з Виконавчого комітету Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В частині стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн. рішення суду виконано у жовтні 2023 року.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22 набрало законної сили 18.10.2023.
Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради, після набуття рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі № 280/516/22 законної сили, здійснено 27.10.2023 виплату на користь ОСОБА_2 основної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 360940,48 грн., а також податок на доходи фізичних осіб - 80707,23 грн. та 6725,60 грн. - військовий збір.
Відповідно до частин першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 83 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.
Згідно з статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз'яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Отже, чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону.
Таким чином, відповідач як посадова особа, яка винна у незаконному звільненні працівника та затриманні виконання рішення суду про поновлення на роботі, має покрити шкоду, заподіяну установі у повному розмірі сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 161/6047/16-ц.
Відповідно до частини 3 статті 233 КЗпП України для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Цей строк застосовується і в разі звернення із заявою прокурора.
Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП України.
Як встановлено судом, прокурор звернувся з позовом до ОСОБА_1 у 17.10.2024 року.
У відповідності до роз'яснень пункту 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» роз'яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП України, судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП України річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.
Суд дійшов висновку про те, що перебіг строку звернення позивача з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним звільненням працівника, розпочався з дня проведення виконавчим комітетом належних виплат незаконно звільненому працівнику (24.10.2017 року), тому з цього часу обраховується перебіг встановленого частиною третьою статті 233КЗпП України строку звернення до суду.
Таким чином прокурор звернувся своєчасно з відповідним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 26 травня 2020 року по справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), від 06 липня 2021 року по справі 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21).
Енергодарською міською радою та її виконавчим комітетом, як компетентними органами, уповноваженими звертатись із правом зворотної вимоги, не вжито жодних заходів щодо стягнення з винної посадової особи вказаних коштів в порядку регресу.
Згідно зі ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
З урахуванням наведених вимог законів, а також положень ст.ст. 15, 16, 17, 319, 386 Цивільного кодексу України органи місцевого самоврядування мають право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель природно-заповідного фонду місцевого значення, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України Указом Президента України від 07.04.2023 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій області» утворена Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», метою утворення військових адміністрацій на територіях, на яких введено воєнний стан, перш за все є необхідність забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
Військові адміністрації населених пунктів відповідно до п. 47, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.
Згідно із п. 5 ч. 6, п. 22-1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Постанови Верховної Ради України від 02.05.2023 «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Бердянському, Василівському, Мелітопольському та Пологівському районах Запорізької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження відповідної міської ради, її виконавчого органу, відповідного міського голови.
Тобто, на даний час, належними уповноваженими державою органами на захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, Енергодарська міська рада та Виконавчий комітет Енергодарської міської ради.
За такого суд прийшов до висновку про те, що невжиття уповноваженими органами жодних заходів протягом розумного строку після того, як стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, у прокурора були наявні підстави для здійснення представництва з дотриманням порядку, визначеного у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Посилання відповідача на застосування до даних правовідносин порядку відшкодування шкоди, визначеного у ст. 82 Закону України «Про державну службу» суд також не бере до уваги, оскільки вказаною правовою нормою регулюються правовідносини між керівником та працівником, який заподіяв шкоду підприємству та не стосуються відносин, які є предметом розгляду даної справи: між підприємством та керівником.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст.141ЦК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір за подання позову, а тому витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьминої Анни Сергіївни, поданий в інтересах Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, Енергодарської міської ради, Виконавчого комітету Енергодарської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у порядку зворотної вимоги (регресу) - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування - за місцем роботи відповідача: Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) у порядку зворотної вимоги (регресу) на користь Енергодарської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 45089995, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) матеріальну шкоду, завдану виплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 448373,31 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування - за місцем роботи відповідача: Енергодарська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, пр. Соборний, 164, м. Запоріжжя, 69107) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (ЄДРПОУ 02909973, адреса: вул. Дмитра Апухтіна, 29-а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 5380,48 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду на протязі 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гнатюк О. М.