Справа №333/7731/25
Провадження №3/333/2846/25
Іменем України
29 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, -
08.08.2025 року, о 16 год. 14 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Жасминна, 5 у м. Запоріжжі, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після притягнення останнього за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3675642 від 17.12.2024 року).
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року, 08.08.2025 року, о 16 год. 14 хв., о 16 год. 14 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Жасминна, 5 у м. Запоріжжі, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після притягнення останнього за ч.4 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4599825 від 28.04.2025 року).
20.08.2025 року справи стосовно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя та постановою суду від 29.10.2025 року були об'єднанні в одне провадження.
У судові засідання, призначені на 18.09.2025 року, 17.10.2025 року та 29.10.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколах про адміністративні правопорушення ( АДРЕСА_1 ), рекомендовані повідомлення повернуто до суду без вручення адресату з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 (вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення) були направлені SMS-повідомлення, які доставлені абоненту.
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №416496 та ЕПР1 №416501 від 08.08.2025 року, ОСОБА_1 був повідомлений про складення відносно нього вказаних протоколів та попереджений про розгляд справ у Комунарському районному суді м. Запоріжжя, однак від підпису у відповідній графі протоколів останній відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справ про адміністративні правопорушення, але не з'являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль, щоб дізнатися про дату судового розгляду.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки її розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП не є обов'язковою.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №416501 від 08.08.2025 року
Розглянувши вказаний протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведена і підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416501 від 08.08.2025 року, згідно якого встановлено дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3675642 від 17.12.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП;
- даними відеозапису (відеофайл «ЕПР1 №416501») з нагрудних камер поліцейських, дослідженими під час судового розгляду, згідно яких зафіксовано рух транспортного засобу «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого, як у подальшому встановлено - ОСОБА_1 , на вимогу поліцейського надати посвідчення водія, відповідає: «оформлюйте одразу правопорушення, посвідчення водія не маю. Я їх не отримував» (час відеозапису: 0:03:53-0:04:03).
Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та непричетність до нього ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового розгляду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, впродовж року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а тому в даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п.2.1а Правил дорожнього руху України, а саме: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність неодноразових фактів притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема за ст.126 КУпАП (8 разів).
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 ,суддя не вбачає.
Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суб'єкт передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП адміністративного правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку (загальний) і керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право. Додаткових вимог до суб'єкта, а саме наявність у нього права на керування транспортними засобами ч.5 ст.126 КУпАП не містить.
Законодавець прямо передбачив відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП у виді санкції позбавлення права керування транспортним засобом до осіб, що повторно протягом року вчинили адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП зокрема за керування транспортним засобом, не маючи права такого права.
Отже, ні норми Загальної частини КУпАП, ні статті 126 КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини ст.126 КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. У контексті розглядуваного питання особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Транспортний засіб «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , не належить останньому (власник ОСОБА_2 ).
За вказаних обставин, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України (протокол ЕПР1 №416501), а саме: штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на сім років, але без оплатного вилучення транспортного засобу.
Щодо протоколу серії ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року
Суддя під час судового розгляду дослідив матеріали, які були надані працівниками поліції, що на їх думку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4599825 від 28.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП;
- відеозапис (відеофайл «ЕПР1 №416496») з нагрудних камер поліцейських.
Розглянувши протокол та долучені до нього матеріали, вважаю за необхідне закрити провадження за протоколом ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року, виходячи з такого.
Нормами статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 вбачається, що останньому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права, повторно протягом року після притягнення останнього за ч.4 ст.126 КУпАП.
Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Як доказ повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, до протоколу долучено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4599825 від 28.04.2025 року, згідно з якою 28.04.2025 року о 06 год. 53 хв. ОСОБА_1 в м. Запоріжжі по пр. Соборному, 20, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Разом з тим, в матеріалах даної справи наявна довідка УПП в Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Суд також звертає увагу на досліджений відеозапис (відео файл: ЕПР1 №416496), на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 про те, що посвідчення водія він не отримував (час відеозапису: 0:03:53-0:04:03).
Крім того, суд враховує складення співробітниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416501 від 08.08.2025 року про те, що 08.08.2025 року, о 16 год. 14 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2108», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Жасминна, 5 у м. Запоріжжі, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року після притягнення останнього за ч.2 ст.126 КУпАП (постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3675642 від 17.12.2024 року).
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що стосовно ОСОБА_1 08.08.2025 року за одні й ті самі дії було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП.
Водночас, встановлено, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами.
Згідно з принципом «non bis in idem», особа не може бути двічі притягнута до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Це положення закріплене в статті 61 Конституції України.
Отже, якщо особа вже була покарана за певні дії, її не можна знову притягнути до відповідальності за ті ж самі дії в рамках того ж виду юридичної відповідальності.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року) відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 126, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416501 від 08.08.2025 року.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №416496 від 08.08.2025 року - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод