Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4829/25
Провадження №: 6/332/156/25
30 жовтня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Блажко У.В., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», боржник ОСОБА_1 , стягувач товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», інша особа: приватний виконавець Котула Артем Михайлович, про заміну сторони виконавчого провадження,
встановила:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» в особі представника Жевеги К.В. із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні його правонаступником.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» декларує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
З пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч.ч.1,2,6 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Частиною першою та другою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19.
Таким чином, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Місце виконання виконавчого напису визначено ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії проводяться виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцем знаходження його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
При цьому, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67676267 з виконання виконавчого напису № 38866 від 05.11.2021, адресою боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . Така ж сама адреса вказана і в заяві про заміну сторони виконавчого провадження.
В той же час, як вбачається з інформації про виконавче провадження № 67676267, виконавчий документ переданий на виконання до підприємства, установи, організації 01.12.2021.
Так, 01.12.2021 приватним виконавцем Котулою А.М. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, які він отримує у товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» (код ЄДРПОУ: 32318370), що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, б. 25.
Жодних письмових доказів, що виконання здійснюється на території Заводського районного суду м. Запоріжжя, матеріали заяви не містять.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Отже, розгляд цієї конкретної заяви Заводським районним судом м. Запоріжжя - це розгляд не встановленим законом судом в розумінні ст. 6 Конвенції і тягне безумовне скасування будь-якого рішення в цій справі.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.30, 31, 258-261 ЦПК України,
постановила:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», інша особа: приватний виконавець Котула Артем Михайлович про заміну сторони виконавчого провадження, направити за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми (місцезнаходження: 40607, м. Суми, вул. Академічна, б. 13).
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя У. В. Блажко