Єд. унік. № 1-841-2010
Провадження № 1-в/243/201/2025
Іменем України
30 жовтня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 14 вересня 2010 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за часиною 3 статті 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75, статті 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2010 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки. Суд зобов'язав засудженого повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації та не виїжджати за межі України без погодження.
Вирок набрав законної сили 29.09.2010 року прийнятий до виконання Відділом №12 30.09.2010, заведена особова справа № 158/2010.
24.10.2025 року начальник відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях звернулася до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2010, оскільки ОСОБА_4 зобов'язання, покладенні на нього судом, виконав, повторно злочини не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався, іспитовий строк при звільненні від покарання з випробуванням сплив.
Прокурор Слов'янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, зазначив, що підстави для його задоволення відсутні, оскільки минули строки давності обвинувального вироку.
Представник відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд подання без її участі, подання підтримала, просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання, осіб які були належним чином повідомленні про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання як звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9,133 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14.09.2010 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно зі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки.
Згідно з положеннями статті 80 КК особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин.
Зазначена норма кримінального процесуального закону передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. ККС ВС неодноразово зазначав, що правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв'язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання (постанова від 20.10.2021 у справі № 487/3326/15-к).
Застосування статті 80 КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. Проте ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, а саме лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що факт ухилення ОСОБА_4 від виконання покарання, призначеного за вироком суду від 14.09.2010 встановлено не було, а тому підстави для зупинення перебігу строку виконання зазначеного вироку відсутні. З урахуванням наведеного, оскільки з дня набрання вироком законної сили минуло більше п'яти років, наявні підстави для звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку.
Таким чином, підстави для задоволення подання про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 78, 80 КК України, п. 9 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд-
Подання начальника відділу № 12 філії Державної установи “Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 30.10.2025 о 14-55 год.
Суддя ОСОБА_1