Рішення від 21.10.2025 по справі 127/17065/25

Справа № 127/17065/25

Провадження № 2/127/3456/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: Лисого О.В., ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ПАТ НАСК «ОРАНТА» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д корп.Г), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ПАТ НАСК «ОРАНТА» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д корп.Г), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

Вимоги мотивовані тим, що 04.02.2025 року о 09:51 год. у м. Вінниця по вул. Коцюбинського, 5, водій ОСОБА_5 керував автомобілем Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що належить ОСОБА_3 , при ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_5 порушив п.12.1. ПДР та п.2.3 б ПДР.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2025 року у справі № 127/4469/25 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 використовувала автомобіль Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 з полісом страхування ПАТ НАСК Оранта № АТ/5887668 від 18.11.2024 року про настання страхового випадку було повідомлено представника ПАТ НАСК Оранта - начальника ЦКП Вінницької ОД ПАТ НАСК Оранта Душко А.В.

Відповідно до висновку судового експерта Івасика М.С. № 07Е-02/2025 від 21.02.2025 року за участю начальника ЦКП Вінницької ПАТ НАСК Оранта Душко А.В. за результатами проведення транспортно - товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу станом на дату проведення експертизи складає 174 529,46 грн.

До часу звернення до суду від ПАТ НАСК Оранта на банківську карту надійшло тільки 99 427,83 грн.

На день подачі позовної заяви до суду зі сторони відповідачів невідшкодованою залишається матеріальна шкода у розмірі 75 101,63 грн.

Відповідно до полісу страхування ПАТ НАСК Оранта № АТ/5887668 від 18.11.2024 року на винуватця транспортного засобу - автомобіль Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , страхова сума на шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн.

Оскільки вина відповідача ОСОБА_5 щодо пошкодження транспортного засобу позивача повністю встановлена постановою суду та сума коштів, які необхідні позивачу для відновлення транспортного засобу підтверджені належним чином, а страхові відшкодування не можуть у повній мірі покрити необхідні для проведення ремонтних робіт витрати, позивач вважає, що саме з обох відповідачів підлягає стягненню сума, необхідна для відновлення пошкодженого автомобіля у розмірі 174 529,46 грн.

А саме, з ПАТ НАСК Оранта необхідно стягнути на користь позивача 58 072,17 грн. із розрахунку 160 000- 2500 - 99 427,83 грн. З відповідача ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь позивача 17 029,46 грн. із розрахунку за мінусом виплат ПАТ НАСК Оранта за результатами висновку проведення транспортно - товарознавчого дослідження на проведення відновлювального ремонту автомобіля Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 .

Просила суд стягнути з ПАТ НАСК Оранта 58 072,17 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Стягнути з ОСОБА_4 17 029,46 грн. - відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Стягнути солідарно з ПАТ НАСК Оранта, ОСОБА_4 20 000,00 грн. моральної шкоди та 6 551 грн. судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити за підстав, викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала, щодо їх задоволення.

14.07.2025 року на адресу суд надійшов відзив на позовну заяву від ПАТ НАСК Оранта, у якому вказано, що згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ №5887668 ПАТ «НАСК «Оранта» застрахувала автомобіль Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 . Згідо п.5 договору страхування (полісу № 5887668) розмір франшизи складає 2 500,00 грн.

04.02.2025 року відбулась ДТП за участі автомобіля Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 .

04.02.2025 року ОСОБА_6 звернувся з повідомленням про ДТП при цьому автомобіль Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 не був наданий на огляд ПАТ «НАСК «Оранта». А також позивачем була надана заява в якій зазначалось, що кошти безпосередньо буде отримувати вона на свій рахунок.

13.02.2025 року власниця автомобіля Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 надала автомобіль на огляд, представник ПАТ «НАСК «Оранта» зміг оглянути автомобіль, саме лише після надання транспортного засобу 3.02.2025 року, після огляду був підписаний власноруч ОСОБА_3 протокол огляду, копію примірника отримала та заперечень до протоколу не було від позивачки.

Після огляду ПАТ «НАСК «Оранта» здійснила розрахунок страхового відшкодування відповідно до ремонтної калькуляції, яка складена з додержанням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом МЮУ та Фонду державного майна та затвердив попередній розрахунок страхового відшкодування у розмірі 62 082,05 грн. Також, страховик направив лист позивачу про прийняте рішення від 25.03.2025 року. Та здійснив перерахунок коштів позивачу у розмірі 62 082,05 грн. відповідно до платіжної інструкції № 17573.

31.03.2025 року ОСОБА_3 звернулась з заявою про доплату до ПАТ «НАСК «Оранта».

ПАТ «НАСК «Оранта» не погоджуючись з результатами висновку експерта наданих позивача до страховика, замовила незалежну експертизу (Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 94-D/16/12).

Експертом у звіті - Незалежної експертизи «НАСК «Оранта» були зроблені висновки по автомобілю Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 , та було встановлено, що:

- автомобіль був завезений в Україну з аукціону США списаних авто після ДТП.

- експерт перевірив розрахунок станом на дату ДТП 04.02.2025 року.

- експерт відповідно до положень у своєму звіті зазначив курс долара, для вірного розрахунку відшкодування саме при ДТП.

- експертом було встановлено, що показники одометру автомобіля показують 47562(дані про технічний стан майна)

- рік випуску автомобіля був встановлений такий як 2022 р.

- встановлюючи сукупність зібраних даних, експерт також встановив, що коефіцієнт зносу становить 0,3709.

- вартість матеріального збитку завданого автомобілю в наслідок ДТП 04.02.2025 року складає 122 313,40 грн. з урахуванням ПДВ.

- вартість матеріального збитку завданого автомобілю в наслідок ДТП 04.02.2025 року складає 101 927,83 грн. без урахування ПДВ.

Після того, як ПАТ «НАСК «Оранта» отримала незалежну експертизу 23.05.2025 року був здійснений додатковий розрахунок страхового відшкодування згідно належної експертизи (Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 94-D/16/12). Згідно страхового акту № ОЦВ -ЗГ 25-02-3060/2 ПАТ «НАСК «Оранта» погодила доплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу у розмірі 337 345,78 грн. та перерахувало кошти позивачу на підставі платіжної інструкції № 30638.

Загальна сума страхового відшкодування 101 927,83 грн.(-2500,00грн. (франшиза п.5 полісом ОСЦПВВТЗ № 214363410, яка була перерахована власнику на підставі платіжних інструкцій № 17573 та 30638).

Також, позивачу було надіслано лист від 29.05.2025 року № 09-02-17/6440 відповідно до якого було роз'яснено про порядок відшкодування, про те, що страховик не вбачає підстав для доплати страхового відшкодування у заявленому розмірі ОСОБА_3 . Позивач, також, у своїй позовній заяві не заперечує, що отримав суму у розмірі 99 427,83 грн. за страхове відшкодування від ПАТ «НАСК «Оранта», а навпаки підтверджує її.

Щодо висновку позивача (висновок експерта № 07Е-02/2025 результат проведення транспортно - товарознавчого дослідження від 21.02.2025 року).

Позивач поставила питання експерту здійснити розрахунок станом на 20.02.2025 року, підтверджується ремонтною калькуляцією № 07Е-02/2025 від 20.02.2025 року (до висновку № 07Е-02/2025 від 21.02.2025 року), підтверджує, що всі ціни велись з розрахунком на 20.02.2025 року, що не може бути підставою для стягнень зі страховика, оскільки ПАТ «НАСК «Оранта» несе відповідальність з розрахунком станом на дату ДТП, а саме 04.02.2025 року.

Відповідно до п. 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440 «Для застрахованого майна подібного до майна, що продається(купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку примх збитків». Для оцінки розміру ймовірного страхового відшкодування береться за основу дата заподіяння збитків (день настання ДТП), експертом Михайлом Івасиком в експертизі не зазначалась взагалі дата розрахунку, що є неправомірно.

Не було зазначено, який курс валют застосовується при розрахунку вартості матеріального збитку, вказано лише «Офіційні курси НБУ гривні до валют згідно інтернет - сайту» У зв'язку з цим не можна остаточно встановити чи розрахунок здійснювався з курсом валют, що діяв на дату страхового випадку, чи ціни були завищені.

На сторінці 10 експертизи № 07Е-02/2025 експерт зазначає, «В дослідженні використовувались нормативи трудомісткості виробника «Ford» для дослідження Mustang Mach-E 2023р., 2023 рік не може бути застосований до автомобіля позивача, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 рік випуску 2022. У зв'язку з цим ціни в експертизі вже із завищенням.

Також експертом не було досліджено та не встановлено, що автомобіль був завезений в Україну з аукціону США списаних авто після ДТП. Експерт в своїй експертизі взагалі не зазначає, що пошкодження відносяться до ДТП (та до якого саме ДТП).

У зв'язку з тим, що автомобіль був ввезений в Україну вже з пошкодженням і відремонтований, а потім знову потрапив у ДТП, ніяким чином не відображено у висновку експерта позивача, що в свою чергу впливає на знос.

Яким чином експерт позивача визначив строк експлуатації та застосував знос 0,34 незрозуміло, оскільки неправомірно не зазначено у висновку дані одометру (що встановлює пробіг автомобіля).

Крім того, експерт позивача не виділив суму ПДВ у висновку, всі розрахунки проводились включно з урахуванням на суму ПДВ, що є незаконно та неправомірно зі сторони експерта.

Отже, підстав для стягнення з ПАТ «НАСК «Оранта» даних вимог немає, оскільки страховик здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль відповідно до чинного законодавства України.

Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував, щодо задоволення позовних вимог.

14.07.2025 року на адресу суду представником відповідача Лисим О.В. було направлено відзив на позовну заяву, у якому вказано, що власник автомобіля є зобов'язаною особою та несе відповідальність перед потерпілим за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку, якщо в момент ДТП він керував транспортним засобом(тобто є заподіювачем шкоди) або у випадку, передбаченому ч.1 ст. 1172 ЦК України.

В даному випадку відповідач ОСОБА_4 є власником транспортного засобу автомобіля Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто володільцем джерела підвищеної небезпеки, і в момент ДТП ним не користувалась, та жодної шкоди нікому не заподіювала і не могла заподіяти, отже, вона не є зобов'язаною особою за відшкодування шкоди, завданою ОСОБА_3 , іншою особою.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відшкодування шкоди, завданої, зокрема, злочином та внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що 04.02.2025 року о 09:51 год. у м. Вінниця по вул. Коцюбинського, 5, водій ОСОБА_5 керував автомобілем Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на автомобіль Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що належить ОСОБА_3 , при ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_5 порушив п.12.1. ПДР та п.2.3 б ПДР.

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 18.02.2025 року у справі № 127/4469/25 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_4 використовувала автомобіль Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 з полісом страхування ПАТ НАСК Оранта № АТ/5887668 від 18.11.2024 року (а.с.14) про настання страхового випадку було повідомлено представника ПАТ НАСК Оранта - начальника ЦКП Вінницької ОД ПАТ НАСК Оранта Душко А.В.

Відповідно до висновку судового експерта Івасика М.С. № 07Е-02/2025 від 21.02.2025 року за результатами проведення транспортно - товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу станом на дату проведення експертизи складає 174 529,46 грн.(а.с.20-37).

ПАТ «НАСК «Оранта» не погоджуючись з результатами висновку експерта наданих позивача до страховика, замовила незалежну експертизу (Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 94-D/16/12)(а.с.74-88).

Експертом у звіті - Незалежної експертизи «НАСК «Оранта» були зроблені висновки по автомобілю Ford Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 , та було встановлено, що:

- автомобіль був завезений в Україну з аукціону США списаних авто після ДТП.

- експерт перевірив розрахунок станом на дату ДТП 04.02.2025 року.

- експерт відповідно до положень у своєму звіті зазначив курс долара, для вірного розрахунку відшкодування саме при ДТП.

- експертом було встановлено, що показники одометру автомобіля показують 47562(дані про технічний стан майна)

- рік випуску автомобіля був встановлений такий як 2022 р.

- встановлюючи сукупність зібраних даних, експерт також встановив, що коефіцієнт зносу становить 0,3709.

- вартість матеріального збитку завданого автомобілю в наслідок ДТП 04.02.2025 року складає 122 313,40 грн. з урахуванням ПДВ.

- вартість матеріального збитку завданого автомобілю в наслідок ДТП 04.02.2025 року складає 101 927,83 грн. без урахування ПДВ (а.с.74-88).

Після того, як ПАТ «НАСК «Оранта» отримала незалежну експертизу 23.05.2025 року був здійснений додатковий розрахунок страхового відшкодування згідно належної експертизи (Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 94-D/16/12). Згідно страхового акту №ОЦВ-ЗГ 25-02-3060/2 ПАТ «НАСК «Оранта» погодила доплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу у розмірі 37 345,78 грн. та перерахувало кошти позивачу на підставі платіжної інструкції № 30638 (а.с.90).

Загальна сума страхового відшкодування 101 927,83 грн. (-2500,00гр (франшиза п.5 полісом ОСЦПВВТЗ № 214363410), яка була перерахована власнику на підставі платіжних інструкцій № 17573 та 30638).

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17(провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина шістнадцята статті 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18)).

Щодо висновку експерта № 07Е-02/2025 за результатом проведення транспортно - товарознавчого дослідження від 21.02.2025 року.

Позивач поставила питання експерту здійснити розрахунок станом на 20.02.2025 року, що підтверджується ремонтною калькуляцією № 07Е-02/2025 від 20.02.2025 року (до висновку № 07Е-02/2025 від 21.02.2025 року), підтверджує, що всі ціни велись з розрахунком на 20.02.2025 року, що не може бути підставою для стягнень зі страховика, оскільки ПАТ «НАСК «Оранта» несе відповідальність з розрахунком станом на дату ДТП, а саме 04.02.2025 року.

Відповідно до п. 32 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 року № 1440 «Для застрахованого майна подібного до майна, що продається(купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку примх збитків». Для оцінки розміру ймовірного страхового відшкодування береться за основу дата заподіяння збитків (день настання ДТП), експертом Михайлом Івасиком в експертизі не зазначалась взагалі дата розрахунку, що робить її неналежнит та недопустимим доказом.

Не було зазначено, який курс валют застосовується при розрахунку вартості матеріального збитку, вказано лише «Офіційні курси НБУ гривні до валют згідно інтернет - сайту» У зв'язку з цим не можна остаточно встановити чи розрахунок здійснювався з курсом валют, що діяв на дату страхового випадку, чи ціни були завищені.

На сторінці 10 експертизи № 07Е-02/2025 експерт зазначає, «в дослідженні використовувались нормативи трудомісткості виробника «Ford» для дослідження Mustang Mach-E 2023р., 2023 рік не може бути застосований до автомобіля позивача, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 рік випуску 2022. У зв'язку з цим ціни в експертизі вже із завищенням.

Також експертом не було досліджено та не встановлено, що автомобіль був завезений в Україну з аукціону США списаних авто після ДТП. Експерт в своїй експертизі взагалі не зазначає, що пошкодження відносяться до ДТП (та до якого саме ДТП).

У зв'язку з тим, що автомобіль був ввезений в Україну вже з пошкодженням і відремонтований, а потім знову потрапив у ДТП, ніяким чином не відображено у висновку експерта позивача, що в свою чергу впливає на знос.

Яким чином експерт визначив строк експлуатації та застосував знос 0,34 незрозуміло, оскільки неправомірно не зазначено у висновку дані одометру (що встановлює пробіг автомобіля).

Крім того, експерт не виділив суму ПДВ у висновку, всі розрахунки проводились включно з урахуванням на суму ПДВ, що є неправомірно зі сторони експерта.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 року №522/1029/18 виснує, що ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Непопередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку тягне за собою неналежність експертного висновку.

Разом з тим, у наданому позивачем висновку експерта № 07Е-02/2025 за результатом проведення транспортно - товарознавчого дослідження від 21.02.2025 року, не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Таким чином, висновок експерта № 07Е-02/2025, не може бути визнаний судом належним та допустимим доказом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, суд зауважує, що законом не врегульовано питання доплат у зв'язку із проведенням потерпілим власної експертизи, якщо є різниця у сумі страхового відшкодування, а тому підстави для будь-якої доплати відсутні.

З огляду на викладене, оскільки судом не встановлено порушення здійсненого розрахунку страхового відшкодування, тому підстави для стягнення з відповідача недоплаченого страхового відшкодування в розмірі відсутні, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 цього Закону).

Такий висновок, викладений в постанові Великої Палати від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21) зазначено, що «…Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови винною особою.

Водночас у Законі № 1961-IV наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).

Тобто положення цього Закону спрямовані як на захист прав потерпілої особи на відшкодування шкоди, так і на те, що винна особа має право розраховувати на відшкодування спричиненої нею шкоди страхувальником, у якого застрахована відповідальність винної особи. А тому, розглядаючи такі спори, судам слід уважно дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність та переклала тягар відшкодування шкоди на страховика.

Щодо відшкодування витрат на проведення транспортно - товарознавчого дослідження, проведеного позивачем на суму 6 551,00 грн., то відповідно до абз.4ч.4ст.31Закону №3720-IXвід 21.05.2024 витрати на визначення розміру шкоди у зв'язку з пошкодженням (знищенням) майна відшкодовуються потерпілій особі у випадку якщо представник страховика провів огляд пошкодженого майна транспортного засобу протягом 10 робочих днів з дня повідомлення страховика (МТСБУ) про дорожньо-транспортну пригоду. Натомість доказів стосовно порушення відповідачем строків проведення огляду пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять, навпаки, сторонами не заперечується що страховик виконав усі умови для вчасного проведення огляду у відповідності до п.п. 34.2, 34.3 Закону, тому підстави для стягнення витрат за проведення позивачем транспортно-товарознавчого дослідження відсутні.

До того ж, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів» не врегульовано питання доплат у зв'язку із проведенням потерпілим власної експертизи, якщо є різниця сум страхового відшкодування, а тому відмова у здійсненні такої доплати не суперечить вимогам цих норм.

Зважаючи на те, що відповідач ПАТ НАСК Оранта діяв у межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, тому суд не вбачає порушень прав ОСОБА_3 з боку ПАТ НАСК Оранта та ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, у задоволенні позову ОСОБА_3 в частині вимог про стягнення з ПАТ НАСК Оранта та ОСОБА_4 матеріальної шкоди слід відмовити.

Крім того,суд дійшов висновку про безпідставність вимог про солідарне стягнення зі Страховика та ОСОБА_4 суми у відшкодування моральної шкоди, зважаючи, що за змістом ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Тобто за змістом вказаних положень навіть в разі наявності цивільно-правової відповідальності особи, яка застрахувала свою відповідальність, не передбачено відшкодування страховиком моральної шкоди, що пов'язана з іншими обставинами, крім завданої фізичним болем та стражданнями, яких потерпілий-фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, зокрема пошкодженням майна, тощо.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та для інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 є власником транспортного засобу автомобіляFord Mustang Mach-E д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу( а.с. 19) .

ОСОБА_8 є власником транспортного засобу Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , однак за кермом даного транспортного засобу під час ДТП на відповідній правовій підставі перебував водій ОСОБА_5 .

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої взаємодії цих джерел, як вже зазначалось, визначається нормами статей 1187,1188 ЦК України.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки , відповідає за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки позов пред"явлений до неналежної особи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 979,988 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 178, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ПАТ НАСК «ОРАНТА» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д корп.Г), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ) про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне мотивоване рішення суду виготовлене 28.10.2025року.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ),

Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ), ПАТ НАСК «ОРАНТА» (02081 м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д корп.Г),

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя:

Попередній документ
131391098
Наступний документ
131391100
Інформація про рішення:
№ рішення: 131391099
№ справи: 127/17065/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.11.2025)
Дата надходження: 24.10.2025
Розклад засідань:
10.09.2025 12:00 Вінницький міський суд Вінницької області
20.10.2025 10:30 Вінницький міський суд Вінницької області
05.11.2025 10:30 Вінницький міський суд Вінницької області