28 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3625/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На десятій"
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді: Богатир К.В., Таран С.В.)
у справі №916/3625/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На десятій"
про стягнення 401 480,99 грн,
Короткий зміст обставин справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом також - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На десятій" (далі за текстом також - ОСББ "На десятій") про стягнення 401 480,99 грн, а саме: 293 296,60 грн основного боргу, 72 721,49 грн пені, 12 457,10 грн 3% річних та 23 005,80 грн інфляційних втрат.
2. Господарський суд Одеської області рішенням від 03.12.2024 позовну заяву ТОВ "ГК "Нафтогаз України" задовольнив частково. Стягнув з ОСББ "На десятій" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" суму основного боргу в розмірі 293 296,60 грн, 3% річних у розмірі 2 211,81 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 533,37 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 588,51грн. В іншій частині позову відмовив.
3. Не погодившись з ухваленим рішенням суду, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, подавши її 18.12.2024 через підсистему "Електронний суд", в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 72 721,49 грн, 3% річних у сумі 10 245,29 грн, інфляційних втрат у сумі 19 472,43 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.03.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24 залишив без змін.
5. 10.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду службою кур'єрської доставки надійшла апеляційна скарга ОСББ "На десятій" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у цій справі, в якій відповідач просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ОСББ "На десятій" про стягнення основного боргу в розмірі 293 296,60 грн, 3% річних у розмірі 2 211,81 грн, інфляційні втрати в розмірі 3 533,37 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 588,51 грн.
6. Одночасно апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що (1) про результати ухваленого рішення у справі №916/3625/24 апелянт дізнався з сайту Господарського суду Одеської області; (2) внаслідок частих відключень електричної енергії, систематичних ракетних обстрілів м. Одеси бухгалтер ОСББ "На десятій" працювала віддалено, а тому останнє протягом тривалого часу не мало доступу до Електронного кабінету в системі ЄСІТС, відтак було обмежено в реалізації процесуальних прав відповідача, так як йому взагалі не було відомо про факт існування судового провадження та стан розгляду справи.
7. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.06.2025 відклав вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСББ "На десятій" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручив Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3625/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
8. 23.06.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
9. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2025 апеляційну скаргу ОСББ "На десятій" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24 залишив без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки поданої апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;
- надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6 728,44 грн;
- надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1).
10. Цією ж ухвалою апеляційний господарський суд встановив скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
11. Звертаючись із заявою на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, скаржник просив поновити строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у цій справі, посилаючись на те, що ОСББ "На десятій" у межах визначеного строку було підготовлено та направлено апеляційну скаргу на рішення, 23.12.2024 апеляційна скарга була передана для доставки до Південно-Західного апеляційного господарського суду через кур'єрську службу Фізичну особу-підприємця Костенка О.О., однак затримка доставки апеляційної скарги сталася виключно внаслідок незалежних від ОСББ "На десятій" причин, а саме через непередбачувані обставини, що стосуються здоров'я кур'єра, який прийняв апеляційну скаргу до відправлення в останній день для її подачі, а тому надіслати такий же пакет документів іншою кур'єрською службою ОСББ "На десятій" не мало можливості.
12. На підтвердження наведених обставин, скаржник надав (у копіях):
- накладну кур'єрської служби доставки від 23.12.2024 №ODS 129402;
- квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.12.2024 №89, згідно з якою Фізична особа-підприємець Костенко О.О. прийняв від ОСББ "На десятій" грошові кошти в сумі 100 грн, підставою прийняття яких вказано накладну №129402;
- листи Фізичної особи-підприємця Костенка О.О. від 05.02.2025, від 14.03.2025, від 06.06.2025, зі змісту яких вбачається, що Фізична особа-підприємець Костенко О.О. на відповідні запити ОСББ "На десятій" від 23.01.2025, від 05.03.2025, від 30.05.2025 щодо надання інформації про статус доставки поштового відправлення від 23.12.2024 повідомляв, що здійснює доставку особисто, але з кінця грудня 2024 року мав суттєві проблеми зі станом здоров'я, перебував на лікарняному, не мав змоги виконати доставку, а також перебував за межами міста через сімейні обставини, і лише у червні 2025 року, після тривалого періоду хвороби, кур'єр повідомив про намір здійснити доставку у найближчу можливу дату.
13. Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.08.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На десятій" (далі також - ОСББ "На десятій") на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК).
14. Вказана ухвала мотивована тим, що апеляційний суд не встановив наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, установлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
15. ОСББ "На десятій" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №916/3625/24 та направити справу №916/3625/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ОСББ "На Десятій" про стягнення основного боргу в розмірі 293 296, 60 грн, 3% річних у розмірі 2 211,81 грн, інфляційних втрат у розмірі 3 533, 37 та витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 588, 51 грн на новий розгляд до суду першої інстанції - Господарського суду Одеської області.
16. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ували.
17. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) суд апеляційної інстанції належно не дослідив та не оцінив доводи ОСББ "На Десятій", що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема стосовно того, що апеляційна скарга була надіслана протягом встановленого строку - 23.12.2024, проте внаслідок незалежних від скаржника обставин не була вчасно доставлена до суду (за текстом касаційної скарги скаржник наводить обставини, які були ним зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження);
(2) норми ГПК не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, такий строк на апеляційне оскарження може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом. Проте суд апеляційної інстанції проігнорував наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження;
(3) керівництву (голові та членам правління) ОСББ "На Десятій" не було відомо про факт реєстрації ОСББ "На Десятій" електронного кабінету в системі ЄСІТС, відтак після направлення апеляційної скарги останнє розраховувало на отримання документів від суду апеляційної інстанції виключно у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку, проте таких не отримувало.
18. За текстом касаційної скарги скаржник також наводить обґрунтування щодо неправильного застосування норм матеріального права та важливості направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто доводи, що стосуються розгляду спору по суті.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
19. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 для розгляду цієї справи №916/3625/24 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Студенець В.І., Кібенко О.Р.
20. Верховний Суд у складі колегії суддів колегії суддів: Бакуліна С.В., судді Кібенко О.Р., Студенець В.І. ухвалою від 22.09.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "На десятій" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №916/3625/24; перегляд ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №916/3625/24 вирішив здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.10.2025 після виходу головуючого судді з відпустки (у відпустці суддя Бакуліна С.В. перебувала з 13.10.2025 до 24.10.2025) призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3625/24 у зв'язку відпусткою судді Студенця В.І.
22. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 для розгляду справи №916/3625/24 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
23. З огляду на наведене, Суд у визначеному складі здійснює розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з ухваленням відповідної постанови в розумні строки.
Позиція Верховного Суду
24. Предметом касаційного перегляду в цій справі є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК.
25. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
26. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 №4-рн/2019).
27. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 №5-р/2020).
28. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
29. Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.
30. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
31. За приписами частини першої статті 256 ГПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
32. Відповідно до частини другої статті 256 ГПК учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 256 ГПК).
33. Як встановив апеляційний суд, оскаржуване в цій справі рішення суд першої інстанції ухвалив без повідомлення (виклику) учасників справи 03.12.2024, коли й склав його повний текст, а отже останнім днем строку для подання апеляційної скарги на це судове рішення відповідно до вимог частини першої статті 256 ГПК є 23.12.2024.
34. Проте, за встановлених апеляційним судом обставин, апеляційна скарга ОСББ "На десятій" надійшла до суду апеляційної інстанції 10.06.2025, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.
35. Питання поновлення процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
36. З правового аналізу цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
37. При цьому Суд зважає, що норми ГПК не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
38. У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Bellet v. France", "Ilhan v. Turkey", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
39. Доступність права на оскарження у зв'язку з пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України" ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Zubac v. Croatia" ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
40. Отже, ЄСПЛ роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
41. З аналізу практики ЄСПЛ убачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: (1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); (2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа "Устименко проти України"); (3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа "Brumarescu v. Romania").
42. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.".
43. Звідси, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з апеляційною скаргою та підтверджені належними доказами.
44. У розумінні статті 86 ГПК питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
45. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
46. Відповідно до частини третьої статті 256 ГПК строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
47. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
48. Визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у межах наведених ним обставин як в апеляційній скарзі, так і в заяві про усунення недоліків, наданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційний суд вважав, що наведені скаржником обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
49. Скаржник за текстом касаційної скарги вказані мотиви апеляційного суду жодним чином не спростовує, а лише дублюючи наведені в апеляційній скарзі та заяві про усунення недоліків, наданій на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, обставини (причини) пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та їх обґрунтування, вказує, що такі (обставини) свідчать про поважність пропуску ним строку на апеляційне оскарження.
50. Зокрема, скаржник не доводить помилковість висновку апеляційного суду в аспекті відхилення його доводів стосовно його неповідомлення як про факт існування провадження у цій справі, так і про стан розгляду справи, відхиляючи які, апеляційний суд виходив з такого.
51. Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
52. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац 1 частини шостої статті 6 ГПК).
53. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК).
54. В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі - Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
55. Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
56. Відповідно до частин третьої, четвертої, п'ятої статті 242 ГПК у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
57. Частина шоста вказаної статті визначає, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
58. Як встановив апеляційний суд:
(1) ухвала Господарського суду Одеської області від 26.08.2024 про відкриття провадження у справі №916/3625/24 в електронному вигляді була направлена ОСББ "На десятій" в його Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" та доставлена останньому 27.08.2024 о 13:51 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Одеської області від 27.08.2024, сформованою у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 73);
(2) рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 в електронному вигляді було направлено ОСББ "На десятій" в його Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" та доставлено останньому 04.12.2024 о 19:36 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника Господарського суду Одеської області від 05.12.2024, сформованою у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 90).
59. Крім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що:
(1) у провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (позивача у цій справі) на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у цій справі №916/3625/24, за якою апеляційний суд переглянув вказане рішення в частині відмови в стягненні пені в сумі 72 721,49 грн, 3% річних у сумі 10 245,29 грн та інфляційних втрат у сумі 19 472,43 грн;
(2) ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 (про відкриття апеляційного провадження), від 27.02.2025 (повідомлення про дату, час та місце проведення наступного засідання), а також постанова від 11.03.2025 були отримані ОСББ "На десятій" в його Електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд" (а.с. 129, 140, 179).
60. Посилання скаржника на те, що керівництву (голові та членам правління) ОСББ "На Десятій" не було відомо про факт реєстрації ОСББ "На Десятій" Електронного кабінету в системі ЄСІТС, яку (реєстрацію) без відома та дозволу керівника - голови правління здійснила бухгалтер ОСББ "На Десятій", маючи у розпорядженні кваліфікований електронний підпис голови правління ОСББ "На Десятій", після чого жодного разу до нього не заходила та не перевіряла електронну пошту, про факт існування Електронного кабінету в системі ЄСІТС керівництву ОСББ "На Десятій" вже стало відомо з ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, Суд відхиляє. Так, наведені обставини є суб'єктивною причиною, яка залежить виключно від внутрішньої організації роботи ОСББ "На Десятій" (у тому числі в частині використання бухгалтером (передання у її розпорядження) кваліфікованого електронного підпису голови правління ОСББ). В той же час скаржник не доводить, що реєстрація Електронного кабінету ОСББ "На Десятій" в підсистемі "Електронний суд" була здійснена не безпосередньо керівником із використанням власного кваліфікованого електронного підпису, а саме бухгалтером, як не доводить з наданням відповідних доказів, що остання незаконно отримала у розпорядження кваліфікований електронний підпис керівника та здійснила за його допомогою реєстрацію Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" без відома керівництва ОСББ. Факт того, що ні бухгалтер, ні керівник жодного разу не заходили до Електронного кабінету ОСББ "На Десятій" в підсистемі "Електронний суд" скаржник також не підтверджує жодними доказами.
61. При цьому Суд враховує, що наведені скаржником доводи, зокрема в аспекті того, що маючи у розпорядженні кваліфікований електронний підпис голови правління ОСББ "На Десятій", бухгалтер останнього без відома та дозволу керівника - голови правління здійснила реєстрацію Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", після чого жодного разу до нього не заходила та не перевіряла електронну пошту, не узгоджуються з доводами скаржника стосовно того, що відповідальний працівник за контроль та облік вхідних документів - бухгалтер ОСББ "На десятій" внаслідок відключень електричної енергії та систематичних ракетних обстрілів працювала віддалено, а тому ОСББ "На десятій" протягом тривалого часу не мало доступу до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".
62. З огляду на наведене, Суд зауважує, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника, ОСББ "На Десятій", як юридична особа, в особі її керівника, який допустив передачу власного кваліфікованого електронного підпису в розпорядження бухгалтера, та/або в особі відповідального працівника за контроль та облік вхідних документів - бухгалтера ОСББ "На десятій", яка мала доступ до Електронного кабінету, мало усвідомлювати, що будь-які документи у справах, у яких підприємство бере участь або може брати участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". Відповідно відповідач (скаржник) в особі його керівника та/або іншої відповідальної особи повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень, направлених до його Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", а отже не міг розраховувати на отримання будь-яких документів від суду виключно у паперовому вигляді засобами поштового зв'язку, про що помилково стверджує скаржник.
63. У контексті оцінки наведених скаржником обставин неможливості своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження рішення суду першої інстанції апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що наведені скаржником обставини щодо відключення електричної енергії та ракетних обстрілів не носили постійного, безперервного характеру у період з 05.12.2024 (дати отримання рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024) по 10.06.2025 (звернення із апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду).
64. Зокрема, суд апеляційної інстанції зауважив, що такі обґрунтування не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, так як скаржник жодним чином не обґрунтував, яким чином відключення електроенергії та ракетні обстріли самі по собі призвели до неможливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою. Обставини відсутності електропостачання та ракетні обстріли могли унеможливити дотримання такого строку ОСББ "На десятій" за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме наведені обставини обумовили досить значний пропуск строку на подання апеляційної скарги.
65. Відхиляючи доводи скаржника стосовно того, що апеляційна скарга була надіслана ним кур'єрською службою доставки протягом встановленого строку - 23.12.2024, проте внаслідок незалежних від скаржника обставин, не була вчасно доставлена до суду, апеляційний суд цілком обґрунтовано виходив з того, що:
(1) на підтвердження направлення апеляційної скарги на адресу суду 23.12.2024, апелянт до апеляційної скарги, яка надійшла до суду лише 10.06.2025, надав лише накладну кур'єрської служби доставки №129402, яка, за висновками апеляційного суду, без відповідного документа, що підтверджує оплату послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції, не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений у відповідній накладній;
(2) відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, ведення якого покладено згідно зі статтею 8 Закону України "Про поштовий зв'язок" на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, Фізична особа-підприємець Костенко О.О. не є повноважним оператором з надання послуг поштового зв'язку, оскільки така особа не зареєстрована відповідно до вимог чинного законодавства та не наділена таким правовим статусом та повноваженнями;
(3) враховуючи тривалий час між відправленням кореспонденції та її врученням адресату, а також той факт, що скаргу заявник здав не до уповноваженого оператора поштового зв'язку, апеляційний суд позбавлений можливості враховувати інформацію, зазначену в копії накладної кур'єрської служби доставки від 23.12.2024 №ODS 129402 та квитанції до прибуткового касового ордера від 23.12.2024 №89, з огляду на що не може вважати моментом подання скарги 23.12.2024 - день здачі таких документів до неповноважного кур'єра доставки поштових відправлень.
66. Скаржник за текстом касаційної скарги вказані мотиви апеляційного суду жодним чином не спростовує, а лише наголошує на тому, що апеляційний суд проігнорував наведені ним обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема ту, що основана причина пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції полягає не в бездіяльності ОСББ "На Десятій", а в бездіяльності служби кур'єрської доставки, що, внаслідок незалежних від скаржника обставин, не здійснила доставку апеляційної скарги до канцелярії Південно-західного апеляційного господарського суду в обумовлений строк.
67. Проте такі доводи скаржника не відповідають дійсності та спростовуються змістом оскаржуваної ухвали апеляційного суду, в якій останній в аспекті наведених апелянтом причин тривалої доставки кур'єром апеляційної скарги ОСББ "На десятій" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі №916/3625/24 зазначив, що викладені у листах Фізичної особи-підприємця Костенка О.О. від 05.02.2025, від 14.03.2025, від 06.06.2025 обставини не обґрунтовані належними доказами, а тому такі обставини не можуть вважатися причинами, які дійсно б перешкоджали звернутися в передбачений законом строк до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у зв'язку з чим суд не вбачав підстав для визнання наведених скаржником у повторно поданій заяві про поновлення строку апеляційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.
68. У контексті наведеного Суд зауважує, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги, зокрема щодо направлення скаржником скарги не через уповноваженого оператора поштового зв'язку, що позбавило суд можливості враховувати інформацію, зазначену в копії накладної кур'єрської служби доставки та квитанції до прибуткового касового ордера, є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21, від 09.10.2024 у справі №915/1401/23).
69. За наведених обставин Суд погоджується з висновками апеляційного суду, який, діючи згідно з вимогами ГПК та в межах передбачених процесуальним законом дискреційних повноважень, виснував про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 261 ГПК, з огляду на те, що наведені скаржником обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнав неповажними.
70. При цьому Суд зважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, який, дослідивши та оцінивши всі наведені скаржником обставини (причини) пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважав, що такі не свідчать про існування об'єктивно непереборних та пов'язаних з істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо оскарження судового рішення.
71. У такий спосіб скаржник, який не згодний з наведеними апеляційним судом мотивами в аспекті відхилення зазначених ним обставин пропуску строку на апеляційне оскарження, по суті намагається ініціювати повторну оцінку обставин та доводів, які вже були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими.
72. При цьому Суд зауважує, що наведене не може свідчити про застосування у цьому випадку надмірного формалізму, так як встановлений процесуальним законом строк апеляційного оскарження забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, в той час як апелянт, апеляційна скарга якого внаслідок її направлення до суду не через уповноваженого оператора поштового зв'язку, а кур'єрською службою доставки, надійшла до суду з істотним пропуском строку (більше ніж через 5 місяців після її направлення), не надав жодних переконливих доказів реальної наявності у нього перешкод для реалізації права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.
73. Суд враховує, що запровадження строку, в межах якого сторона, в цьому випадку відповідач, може звернутися до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід'ємною складовою верховенства права.
74. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, зокрема, з апеляційною скаргою, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
75. Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовав практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску, які мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
76. Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду та не може розцінюватись як надмірний формалізм.
77. Доводи в частині неправильного застосування норм матеріального права та важливості направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції Суд не розглядає, так як такі стосуються розгляду спору по суті, зокрема в частині, яка не була переглянута в апеляційному порядку за апеляційною скаргою позивача, тоді як предметом касаційного перегляду в цій справі є ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Згідно з частиною третьою статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
79. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
80. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
81. Перевіривши ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №916/3625/24 про відмову у відкритті апеляційного провадження та встановивши, що відповідні доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного судового рішення чи зміни його мотивувальної частини не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Розподіл судових витрат
82. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "На десятій" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 у справі №916/3625/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
О.А. Кролевець