29 жовтня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/522/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву від 16.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР», вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190;
про ухвалення додаткового рішення
у справі №927/522/25
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР»
вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190;
до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард»
вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568;
про стягнення 115872,61 грн
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард»
вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568;
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190;
про розірвання договору та стягнення 1139600,67 грн.
без виклику представників сторін
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2025 у справі №927/522/25 закрито провадження у справі №927/522/25 за первісним позовом в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 80000,00 грн основної заборгованості за Договором поставки №59/24 від 17.04.2024; первісний позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» 14506,65 грн інфляційних втрат, 2928,16 грн 3% річних, 18437,80 грн пені та 2422,40 грн судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
У судовому засіданні 14.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2025.
Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (позивачем за первісним позовом) у первісному позові зазначено про те, що ним планується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, докази понесення яких будуть надані суду в порядку та строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (відповідачем за зустрічним позовом) у відзиві на зустрічний позов зазначено про те, що ним очікується понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, докази понесення яких будуть надані суду в порядку та строки, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Під час ухвалення рішення у справі №927/522/25 питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (як позивача за первісним позовом та як відповідача за зустрічним позовом), понесених в ході судового розгляду спору, судом не вирішене.
16.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44644,00 грн (4644,00 грн за первісним позовом та 40000,00 грн за зустрічним позовом). До заяви додано копії: Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025; рахунків від 21.05.2025 №1-21/05/2025 на суму 7500,00 грн, №2-21/05/2025 на суму 7500,00 грн; платіжних інструкцій від 23.05.2025 №407 на суму 7500,00 грн, №408 на суму 7500,00 грн; додаткової угоди №1 від 20.06.2025 до Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025; рахунку №1-20/06/2025 від 20.06.2025 на суму 40000,00 грн; платіжної інструкції №512 від 26.06.2025 на суму 40000,00 грн; Акту прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами від 15.10.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АС від 1134754 від 21.05.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №592 від 17.12.2011; посвідчення адвоката Красуна В.В.
17.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» через систему «Електронний суд» надійшла заява про уточнення (збільшення) вимог заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, у якій заявник у відповідності до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на те, що первісний позов обґрунтовано і основна заборгованість за первісним позовом сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» після звернення з первісним позовом до суду, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55000,00 грн (15000,00 грн за первісним позовом та 40000,00 грн за зустрічним позовом). Додатково ТОВ «СВАОР» просить суд судове засідання з розгляду заяви проводити за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР».
Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» дотримано порядок та строк, визначені ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів на понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом первісного та зустрічного позову у справі №927/522/25.
Суд приймає до розгляду заяву позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу за первісним позовом - 15000,00 грн та відповідно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» 55000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (15000,00 грн за первісним позовом та 40000,00 грн за зустрічним позовом).
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» про ухвалення додаткового рішення розглядається з урахуванням поданої ним заяви про уточнення (збільшення) вимог заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №927/522/25.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Виходячи з приписів ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд може розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в ході судового розгляду спору, суд зазначає таке.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» 44644,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а саме 4644,00 грн за первісним позовом та 40000,00 грн за зустрічним позовом.
У підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» надано: Договір №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025; рахунки від 21.05.2025 №1-21/05/2025 на суму 7500,00 грн, №2-21/05/2025 на суму 7500,00 грн; платіжні інструкцій від 23.05.2025 №407 на суму 7500,00 грн, №408 на суму 7500,00 грн; додаткову угоду №1 від 20.06.2025 до Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025; рахунок №1-20/06/2025 від 20.06.2025 на суму 40000,00 грн; платіжну інструкцію №512 від26.06.2025 на суму 40000,00 грн; Акт прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами від 15.10.2025; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АС від 1134754 від 21.05.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №592 від 17.12.2011; посвідчення адвоката Красуна В.В.
Відповідно до п. 1.1. Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» та адвокатами Бурдою Дмитром Петровичем та Красуном Володимиром Володимировичем, адвокати надають клієнту правничу допомогу з підготовки до розгляду та при розгляді в господарському суді першої інстанції (у випадках передбачених Договором в господарському суді апеляційної інстанції) справи за позовом клієнта до ТзОВ «Мена-Авангард» про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій (далі справа), а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за надання адвокатами правничої допомоги і фактичні витрати адвокатів, понесені ними у зв'язку з виконанням Договору.
Пунктом 9.2. Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025 передбачено, що впродовж трьох робочих днів, після ухвалення судового рішення у справі між сторонами складається акт прийому передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами.
У п. 7.1. Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025 сторони погодили, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокатам фіксований гонорар у розмірі 15000,00 грн в термін до 30.05.2025 включно, з яких: 7500,00 грн адвокату Бурді Д.П. та 7500,00 грн адвокату Красуну В.В. в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахункові рахунки, зазначені у п. 7.1. Договору.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за Договором (п. 9.1. Договору).
На підставі виставлених рахунків від 21.05.2025 №1-21/05/2025 на суму 7500,00 грн, №2-21/05/2025 на суму 7500,00 грн Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» перераховано адвокату Бурді Дмитру Петровичу 7500,00 грн (платіжна інструкція від 23.05.2025 №407) та адвокату Красуну Володимиру Володимировичу 7500,00 грн (платіжна інструкція від 23.05.2025 №408).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 від 20.06.2025 до Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» та адвокатами Бурдою Дмитром Петровичем та Красуном Володимиром Володимировичем, у зв'язку пред'явленням ТзОВ «МЕНА-АВАНГАРД» зустрічного позову до ТзОВ «СВАОР» про розірвання договору та стягнення 1139600,67 гра у справі №927/522/25 за первісним позовом ТзОВ «СВАОР» до ТзОВ «МЕНА-АВАНГАРД» про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій, внаслідок чого суттєво збільшуються обсяги роботи, адвокати в межах надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №2-07/05/25 від 07.05.2025 сторони домовились, що за надання правничої допомоги клієнт (крім гонорару, визначеного і сплаченого згідно п. 7.1. Договору), додатково сплачує фіксований гонорар в розмірі 40000,00 грн в термін до 23.06.2025 включно в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок адвоката Красуна В.В.
На підставі виставленого рахунку від 20.06.2025 №1-20/06/2025 на суму 40000,00 грн, № Товариством з обмеженою відповідальністю “СВАОР» перераховано адвокату Красуну Володимиру Володимировичу 40000,00 грн (платіжна інструкція від 26.06.2025 №512).
В Акті прийому-передачі послуг з надання правничої допомоги з детальним описом виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами від 15.10.2025 наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, згідно з яким адвокатами виконано наступні роботи (надані послуги): 20-21.05.2025 - вивчення та правовий аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції, розрахунок штрафних санкцій; складання позовної заяви, виготовлення скан-копій; 20-25.06.2025 - вивчення та правовий аналіз зустрічного позову, доданих документів та документів наданих клієнтом; формування правової позиції; складання та надіслання адвокатських запитів до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області та Національного агентства з акредитації України; складання відзиву на зустрічний позов, виготовлення скан-копій; 01.07.2025 - складання клопотання про приєднання доказів; 08.07.2025, 29.07.2025 та 16.09.2025 - участь в судовому засіданні (адвокат Красун В.В.).
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Окрім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога Товариству з обмеженою відповідальністю “СВАОР» надавалася адвокатом Красуном Володимиром Володимировичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №592 від 17.12.2011) на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АС від 1134754 від 21.05.2025.
Під час судового провадження у справі №927/522/25 адвокатом Красуном В.В. підготовлено і подано до суду первісну позовну заяву від 21.05.2025 з додатками; клопотання про приєднання доказів з додатками; у судових засіданнях 08.07.2025, 29.07.2025, 16.09.2025 прийняв участь повноважний представник позивача за первісним позовом - адвокат Красун В.В., що підтверджується протоколами судових засідань, наявних в матеріалах справи.
Відзив на зустрічну позовну заяву підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» - Джулінським О.Л. Адвокатські запити до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області та Національного агентства з акредитації України, копії яких додано до відзиву на зустрічну позовну заяву складені за підписом представника позивача за первісним позовом - адвокатом Бурдою Д.П.
Судом враховано, що Договором №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025 (п. 7.1.) та додатковою угодою №1 від 20.06.2025 до Договору №2-07/05/25 про надання правничої допомоги від 07.05.2025 (п.1.1.) визначено фіксований розмір гонорару адвоката.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 зазначив про те, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони; саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Письмових клопотань від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надходило.
Згідно ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги ступінь складності справи, характер та обсяг наданих адвокатом послуг, керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мена-Авангард» відшкодування документально підтверджених витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» на професійну правничу допомогу за первісним позовом у розмірі 15000,00 грн; за зустрічним позовом - у розмірі 40000,00 грн. Всього на загальну суму 55000,00 грн.
Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірні з виконаною роботою у суді.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард» (вул. Піщанська, 28, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, 15600, код 30481568) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВАОР» (вул. Шопена, буд.22А, м. Луцьк, 43005, код 38410190) 55000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Додаткове рішення складено та підписано 29.10.2025.
Суддя М.О. Демидова