29 жовтня 2025 року
м.Черкаси
Справа №925/1323/25
Суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця Палійчук Ольги Володимирівни до Фізичної особи-підприємця Пархоменка Юрія Петровича, Фізичної особи-підприємця Вакуленко Вікторії Дмитрівни про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень за договором оренди нерухомого майна,
28.10.2025 Фізична особа-підприємець Палійчук Ольга Володимирівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Пархоменка Юрія Петровича (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Фізичної особи-підприємця Вакуленко Вікторії Дмитрівни (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).
Змістом позову є майнова вимога позивача стягнути солідарно з відповідачів вартість невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди нежитлового приміщення загальною площею 180,5 кв. м, що розташоване за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Пушкіна, 67, літ. 11 А.
Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує здійснення ним під час оренди нерухомого майна, що належить відоповідачам, невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення та відмови відповідачів відшкодувати позивачу вартість невід'ємних поліпшень після припинення оренди.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку залишити позовну заяву без руху. Поозивач не виконав вимоги статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту позовної заяви та документів, які додаються до позовної заяви.
Відповідно до статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (підстави позову).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка кореспондує встановленому законом або договором способу захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підставу позову становлять обставини, тобто матеріально-правові факти, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Вимога позивача про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень за договором оренди нерухомого майна за своїм змістом є майновою грошовою вимогою, що виникла на підставі договору. Наслідком задоволення такої вимоги є набуття (стягнення) позивачем з відповідачів грошових коштів.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Звертаючись з позовом до відповідача, позивач у позовній заяві не зазначив суму коштів, яку просить стягнути солідарно з відповідачів та не надав обґрунтований розрахунок такої суми.
За вказаних обстаивн, зміст позовної заяви суперечить вимогам статей 162, 163 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу, що зумовлює підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Отже, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3028,00 грн.
Враховуючи, що судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру і, зокрема, про стягнення коштів визначається з урахуванням ціни позову без зазначення ціни позову та обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, яку позивач повинен сплати за подання позовної заяви.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Палійчук Ольги Володимирівни залишити без руху.
Установити Фізичній особі-підприємцю Палійчук Ользі Володимирівні строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- зазначення ціни позову;
- обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються;
- документів, що підтверджують сплату судового збору за подання до господарського суду позовної заяви у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за вимогою майнового характеру.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.І. Гладун