29 жовтня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/1142/25
за позовом Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопровайд"
про стягнення 18114,27 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 19.09.2025 Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопровайд".
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача на користь позивача 12522,42 грн боргу за поставлений товар за договором поставки товару №01/08/24-ВА від 16.09.2024, 310,72 грн 3 % річних, 942,19 грн інфляційних втрат, 3086,70 грн пені, 1252,24 грн штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов'язання з оплати за поставлений товар відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки.
1.4. 23.09.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1142/25, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 30 хв. 21.10.2025.
1.5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 23.09.2025 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 27-28).
1.6. 21.10.2025 у судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.7. 21.10.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 29.10.2025.
1.8. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.9. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.10. Днем вручення ухвал суду від 23.09.2025 та від 21.10.2025 відповідачу є 23.09.2025 та 22.10.2025 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 28, 33).
1.11. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.12. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.13. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.14. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.15. 24.10.2025 позивач подав до суду заяву, у якій просив здійснити розгляд справи без участі його представника, позов підтримав повністю (а.с. 34).
1.16. У судове засідання 29.10.2025 представники позивача та відповідача не з'явилися.
1.17. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.18. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.19. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.20. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.22. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.23. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.24. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.25. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними матеріалами справи.
1.26. 29.10.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду в цьому судовому засіданні.
1.27. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд підписав рішення без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлений товар за договором поставки товару.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору поставки; виконання позивачем свого обов'язку у зобов'язанні та поставки відповідачу товару; неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов'язання; розмір невиконаного грошового зобов'язання; період прострочення виконання грошового зобов'язання; підстави та порядок нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 16.09.2024 Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопровайд" (покупець) уклали договір поставки 01/08/24-ВА, за умовами пункту 1.1 якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-10).
Відповідно до умов договору сторони домовилися:
п. 1.2 - товаром за даним договором є вторинна сировина (відходи пластику), надалі іменується -"товар", асортимент та вид товару та інша інформація вказується сторонами у специфікації, що узгоджуються шляхом її підписання уповноваженими представниками обох сторін по даному договору та скріплення печатками сторін. Специфікації оформлюються у вигляді додатків до договору та є невід'ємними частинами даного договору. Специфікація, підписана сторонами діє до моменту підписання сторонами нової специфікації;
п. 2.1 - підставою для поставки кожної партії товару є підписана сторонами специфікація та повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження. При цьому сторони прийшли згоди, що терміни, які використовуються в даному договорі приймаються ними згідно з "ІНКОТЕРМС". Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2020 р.), без урахування положень, що застосовуються до зовнішньоекономічних договорів;
п. 2.2 - асортимент, найменування, одиниця виміру, ціна товару та інша необхідна характеристика на товар, вказується сторонами у специфікаціях до договору, кількість товару вказується сторонами у видаткових накладних;
п. 2.3 - поставка товару здійснюється на умовах FCA: с. Струмівка, Лупький р-н., Волинська обл., що означає, що доставка здійснюється транспортом та за рахунок покупця. постачальник зобов'язаний завантажити товар на транспортний засіб покупця;
п. 3.1 - ціна, вартість товару визначаються відповідно до узгодженої сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору;
п. 3.2 - загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного договору;
п. 3.6 - оплата за договором здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 14 календарних днів після здійснення поставки товару. У разі неотримання покупцем рахунку-фактури постачальника покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на підставі специфікації та накладної у порядку та строк, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Валютою даного договору є виключно гривня України, розрахунки між сторонами провадяться в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника через установи банку по реквізитам вказаним сторонами у розділі 9. "Реквізити та підписи сторін" даного договору;
п. 5.4 - за порушення покупцем строку оплати, встановленого в п.3.6 цього договору, більш як на 10 (десять) днів, покупець зобов'язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від загальної суми заборгованості за поставлений товар;
п. 5.5 - за порушення покупцем строку оплати, встановленого в п.3.6 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочення.
3.1.2. 16.09.2024 Спільне українсько-польське підприємство в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопровайд" (покупець) уклали додаток №1 до договору - Специфікацію №1, у якій угодили, що позивач поставляє відповідачу товар: 1) вторинну сировину (відходи кабельної продукції, що містять кольоровий метал) вартістю 104,15 грн за 1 кг без ПДВ, 2) вторинну сировину (вироби з пластмас відпрацьовані) вартістю 0,35 грн за 1 кг без ПДВ, 3) вторинну сировину (відходи ПЕТ - пляшки) вартістю 0,55 грн за 1 кг без ПДВ, 4) вторинну сировину (відходи полікарбонату) вартістю 2,95 грн за 1 кг без ПДВ, 5) вторинну сировину (відходи АБС - пластику) вартістю 5,00 грн за 1 кг без ПДВ, 6) вторинну сировину (відходи ДВП, ДСП), 7) вторинну сировину (відходи від обробки композитних панелей (екобонд) вартістю 0,35 грн за 1 кг без ПДВ, 8) вторинну сировину (брухт алюмінієвий (стружка) вартістю 18,35 грн за 1 кг без ПДВ, 9) вторинну сировину (брухт алюмінієвий (сорт 3) вартістю 18,35 грн за 1 кг без ПДВ, 10) вторинну сировину (відходи алюмінієвого профіля) вартістю 27,80 грн за 1 кг без ПДВ, 11) вторинну сировину (відходи алюмінієві (листовий) вартістю 23,60 грн за 1 кг без ПДВ, 12) вторинну сировину (відходи та брухт мідних сплавів (сорт 13) вартістю 175,00 грн за 1 кг без ПДВ, 13) вторинну сировину (відходи та брухт із сплавів на основі міді та цинку (латуні) вартістю 108,30 грн за 1 кг без ПДВ, 14) вторинну сировину (брухт нержавіючої сталі марки 304 (харчова) вартістю 25,00 грн за 1 кг без ПДВ, 15) вторинну сировину (відходи акрилу) вартістю 0,40 грн за 1 кг без ПДВ, 16) вторинну сировину (відходи ПВХ) вартістю 2,95 грн за 1 кг без ПДВ, 17) вторинну сировину (відходи ПВХ) (прозорий) вартістю 2,95 грн за 1 кг без ПДВ, 18) вторинну сировину (відходи ПЕТ-J) вартістю 0,40 грн за 1 кг без ПДВ, 19) вторинну сировину (відходи стретч-плівки) вартістю 0,85 грн за 1 кг без ПДВ, 20) вторинну сировину (відходи плівки ІІ сорт) вартістю 0,85 грн за 1 кг без ПДВ, 21) вторинну сировину (відходи плівки (тюкованої) вартістю 0,85 грн за 1 кг без ПДВ, 22) вторинну сировину (відходи полістиролу) вартістю 2,95 грн за 1 кг без ПДВ, 23) вторинну сировину (катушки пластикові) вартістю 0,40 грн за 1 кг без ПДВ, 24) вторинну сировину (відходи ПВХ) (вспінене) вартістю 2,95 грн за 1 кг без ПДВ, 25) вторинну сировину (відпрацьовані мастила (оливи) вартістю 3,50 грн за 1 кг без ПДВ, 26) вторинну сировину (відходи масла гідравлічні відпрацьовані) вартістю 3,50 грн за 1 кг без ПДВ (а.с. 13)
3.1.3. На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12522,42 грн з ПДВ на підставі видаткової накладної №15200 від 06.11.2024 на суму 12522,42 грн, зокрема 1) відходи ПВХ (прозорий) у кількості 615 кг на суму 1814, 25 грн без ПДВ, 2) відходи ПВХ у кількості 20 кг вартістю 59,00 грн без ПДВ, 3) відходи акрилу у кількості 857 кг вартістю 342,80 грн, 4) вироби з пластмас відпрацьовані у кількості 660 кг вартістю 301,00 грн, 5) відходи полікарбонату у кількості 1134 кг вартістю 2381,40 грн, 6) відходи полістиролу у кількості 14 кг вартістю 11,90 грн, 7) відходи плівки поліетиленової тюковані у кількості 6500 кг вартістю 5525,00 грн, а всього вартістю 10435,35 грн, сума ПДВ 2087,07 грн (а.с. 11).
3.1.4. Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №47576 від 06.11.2024 на суму 12522,42 грн за поставлений товар (а.с. 12).
3.1.5. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за поставлений товар становить 12522,42 грн, розмір інфляційних втрат становить 942,19 грн за період з 01.12.2024 до 31.08.2025 (12522,42 х 1,07524040 - 12522,42); розмір 3% річних становить 310,72 грн за період з 21.11.2023 до 18.09.2025; розмір пені становить 3086,70 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.5 договору за період з 20.11.2024 до 18.09.2025 за 302 дні, 1252,24 грн штрафу у розмірі 10% від загальної суми заборгованості за поставлений товар на підставі п. 5.4 договору (12522,42 х 10%) (а.с. 2).
3.2. Відповідач не подав доказів на спростування доводів позивача.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.9. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору поставки товару 01/08/24-ВА від 16.09.2024;
4.5.2. позивач зобов'язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 12522,42 грн;
4.5.3. відповідач зобов'язання зі сплати за товару не виконав;
4.5.4. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 12522,42 грн;
4.5.5. строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару закінчився 19.11.2024;
4.5.6. прострочення виконання зобов'язання з оплати товару розпочалося 20.11.2024.
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
5.2. Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
5.3. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.4. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
5.5. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.6. Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
5.7. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
5.8. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
5.9. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5.10. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5.11. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
5.12. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
5.13. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
5.14. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.15. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
5.16. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
5.17. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
5.18. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.19. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору поставки товару.
6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар з урахування інфляційних втрат та 3% річних, а також пені, штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов'язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
6.5. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
6.6. Позивач виконав свої зобов'язання та поставив відповідачу товар вартістю 12522, 42 грн, який відповідач прийняв на підставі видаткової накладної, підписавши її.
6.7. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
6.8. Відповідно до пункту 3.6 укладеного сторонами договору оплата за договором здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 14 календарних днів після здійснення поставки товару. У разі неотримання покупцем рахунку-фактури постачальника покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на підставі специфікації та накладної у порядку та строк, зазначені в абзаці першому цього пункту. Валютою даного договору є виключно гривня України, розрахунки між сторонами провадяться в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника через установи банку по реквізитам вказаним сторонами у розділі 9. "Реквізити та підписи сторін" даного договору.
6.9. Відповідач не виконав зобов'язання з оплати товару.
6.10. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 12522,42 грн.
6.11. Строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару закінчився 19.06.2024.
6.12. Договір є обов'язковий для виконання сторонами.
6.13. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.14. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.15. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.16. Способами захисту цивільних прав та інтересів є присудження до виконання обов'язку в натурі.
6.17. Неналежне виконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право позивача на отримання плати за поставлений товар та надає йому право вимагати у судовому порядку присудження до виконання обов'язку відповідача в натурі.
6.18. Вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 12522,42 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.19. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.20. За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.21. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.22. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
6.23. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
6.24. Передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який у цій справі розпочався 20.11.2024.
6.25. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 942,19 грн за період з 01.12.2024 до 31.08.2025 (12522,42 х 1,07524040 - 12522,42); розмір 3% річних становить 310,72 грн за період з 21.11.2023 до 18.09.2025 (а.с. 2).
6.26. Перевіривши розрахунки позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.27. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
6.28. Вимогу позивача про стягнення з відповідача становить 942,19 грн за період з 01.12.2024 до 31.08.2025 та 310,72 грн 3% річних за період з 21.11.2023 до 18.09.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.29. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
6.30. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
6.31. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.32. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
6.33. Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
6.34. Відповідно до пункту 5.4 договору за порушення покупцем строку оплати, встановленого в п.3.6 цього договору, більш як на 10 (десять) днів, покупець зобов'язаний додатково сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від загальної суми заборгованості за поставлений товар.
6.35. За порушення покупцем строку оплати, встановленого в п.3.6 цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочення (п. 5.5 договору).
6.36. За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення та штрафу у розмірі 10% від загальної суми заборгованості за поставлений товар.
6.37. За розрахунком позивача розмір пені становить 3086,70 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.5 договору за період з 20.11.2024 до 18.09.2025 за 302 дні, розмір штрафу становить 1252,24 грн у розмірі 10% від загальної суми заборгованості за поставлений товар на підставі п. 5.4 договору (12522,42 х 10%) (а.с. 2).
6.38. Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку щодо правильності його здійснення, відповідно до пункту 5.4 договору.
6.39. На період виникнення правовідносин між сторонами діяв Господарський кодекс України, який втратив чинність 28.08.2025.
6.40. Ухвалюючи рішення у цій справ, суд застосовує норми Господарського кодексу України щодо строку нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке у цій справі настало 20.11.2024 у період чинності Кодексу.
6.41. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
6.42. Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
6.43. Отже, що якщо у договорі не вказано інший строк нарахування пені, то після шести місяців з моменту порушення зобов'язання, нарахування пені припиняється, навіть якщо заборгованість не погашена.
6.44. Позивач у порушення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України не обмежив нарахування пені шестимісячним строком та нарахував пеню за 302 дні прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.45. За розрахунком суду розмір пені становить 1808,71 грн за період з 20.11.2024 до 20.05.2025 за 182 дні прострочення, зокрема 204,60 грн за період з 20.11.2024 до 12.12.2024, 175,52 грн за період з 13.12.2024 до 31.12.2024, 213,05 грн за період з 01.01.2025 до 23.01.2025, 417,87 грн за період з 24.01.2025 до 06.03.2025, 797,66 грн за період з 07.03.2025 до 20.05.2025.
6.46. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати за поставлений товар порушує право позивача на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає йому право нарахувати та вимагати стягнення пені від простроченої суми за весь час прострочення.
6.47. Заяви про зменшення розміру пені відповідач суду не подав.
6.48. Сплата неустойки є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.
6.49. Вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3086,70 грн за період з 20.11.2024 до 18.09.2025 за 302 дні у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.5 договору суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині частково у розмірі 1808,71 грн за період з 20.11.2024 до 20.05.2025 за 182 дні.
6.50. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 1252,24 грн штрафу у розмірі 10% від загальної суми заборгованості на підставі пункту 5.4 договору суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
7.3. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
7.4. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7.5. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
7.6. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 18.09.2025 №8135 (а. с. 7).
7.7. Отже, за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить мінімальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
7.8. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.9. Оскільки позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у мінімальному розмірі, що підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, не зважаючи на те, що позов позивача задоволено частково, при розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд враховує сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн та покладає його на відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопровайд" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопровайд" (ідентифікаційний код 35945942, адреса місцезнаходження: 18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 127) на користь Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Експо" (ідентифікаційний код 21751578, адреса місцезнаходження: 45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, 4) 12522,42 грн (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні 42 копійки) боргу, 1808,71 грн (одну тисячу вісімсот вісім гривень 71 копійку) пені, 1252,24 грн (одну тисячу двісті п'ятдесят дві гривні 24 копійки) штрафу, 310,72 грн (триста десять гривень 72 копійки) 3% річних, 942,19 грн (дев'ятсот сорок дві гривні 19 копійок) інфляційних втрат, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.
У частині вимоги про стягнення 1277,99 грн пені у позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 29.10.2025.
Суддя А.І. Гладун