вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1005/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши заяву Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" про забезпечення позову
у справі за позовом Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання незаконним і скасування пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії
без виклику представників сторін
28.10.2025 до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського боксу (Муай Тай)" до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про визнання незаконним і скасування пунктів наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами існують господарські правовідносини на підставі Договору оренди державного майна № 1589-2018 від 11.04.2018, яким позивачу передане в оренду майно за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38.
Позивачу стало відомо, що наказом Регіонального відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській області № 301 від 10.10.2025 прийнято рішення "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально культурного призначення" та вирішено приватизувати вказане майно шляхом продажу на аукціоні з умовами.
Однак, позивач вважає, що відповідачем всупереч чинному законодавству прийнято рішення про приватизацію будівлі спортивного залу з переходом (Літ. Б-2), загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. 16 Липня буд. 38 шляхом продажу на аукціоні, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Регіональному відділенню Фонду Державного мана України по Рівненській та Житомирській області вчиняти дії спрямовані на виконання наказу № 301 від 10.10.2025 "Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально - культурного призначення", зокрема щодо продажу об'єкта соціально - культурного призначення - будівлю спортивного залу з переходом (літ. "Б-2") загальною площею 1074,6 кв.м., за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 38 на аукціоні з умовами.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, виконання оспорюваного наказу призведе до порушення законодавчо встановленої процедури приватизації орендованого майна та може позбавити позивача можливості набуття у власність майна, що в свою чергу призведе до В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, виконання оспорюваного наказу призведе до порушення законодавчо встановленої процедури приватизації орендованого майна та може позбавити позивача можливості набуття у власність майна, що в свою чергу призведе до порушення права власності позивача та унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у даній справі.
порушення права власності позивача та унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у даній справі. Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, а доказів, що вказували б на можливі збитки, яких може зазнати відповідач, та їх розмір, на момент вирішення питання про забезпечення позову матеріали справи не містять), суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Відтак, наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 140 ГПК України не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає таке.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами .
Відповідно до статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).
Судом встановлено, що у заяві про забезпечення позову Громадська організація "Рівненська обласна федерація тайського баксу (Муай Тай)" лише здійснює посилання на те, що йому відомо, що відповідач вчиняє дії спрямовані на виконання рішення, яке оспорюється в межах даної справи. У зв'язку з цим існує реальна загроза відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання майбутнього рішення суду, - проте суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, який гарантує дотримання принципу співвідношення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову та, виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді, зокрема заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Вказана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 910/6025/25.
У даній справі № 918/1005/25 судом встановлено, що заявником не було належним чином обґрунтовано наявності підстав та обставин, за яких можливе вжиття заходів забезпечення позову, оскільки ним було зроблено лише припущення без надання відповідних доказів щодо наявності обставин, за яких невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Отже, за наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтями 136, 137 ГПК України підстав для задоволення заяви Громадської організації "Рівненська обласна федерація тайського баксу (Муай Тай)" про забезпечення позову.
Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак заявником не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки його припущення, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову. Адже те, що Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях здійснює операції з реалізації нерухомого майна не може вважатися безумовними і достатніми підставами для забезпечення позову. Тобто у заяві про забезпечення позову не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення Регіональним відділенням фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання.
Враховуючи викладене в сукупності, а саме ненадання Громадською організацією "Рівненська обласна федерація тайського баксу (Муай Тай)" доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Громадській організації "Рівненська обласна федерація тайського баксу (Муай Тай)" про забезпечення позову у справі № 918/1005/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.М. Горплюк