вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/487/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак"
до Приватного підприємства "Модена"
про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій в розмірі 571 700,02 грн
в засіданні приймали участь:
від позивача: Лук'янова Н.І. (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Давидюк М.С.
Державне підприємство "Укрхімтрансаміак" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Модена" про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій в розмірі 571 700,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.10.2024 між ДП "Укрхімтрансаміак" та ПП "Модена" укладено Договір №10-10/24, яким відповідач зобов'язався на свій ризик, власними силами, засобами і способами виконати наступні послуги - з обстеження мостового переходу магістрального аміакопроводу через питний канал Дніпро - Донбас, які зазначені у Технічному завданні. Зазначено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі та неналежним чином, у зв'язку з чим просить розірвати Договір про надання послуг. Крім того, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 168 050,02 грн, штраф 7% за порушення строку виконання зобов'язань більше 30 календарних днів в розмірі 104 650,00 грн та 20 % штрафу від вартості неякісних послуг в розмірі 299 000,00 грн, а всього в розмірі 571 700,02 грн.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 707,30 грн.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче засідання призначено на 17.07.2025.
Ухвалою суду від 17.07.2025 розгляд підготовчого засідання відкладено на 05.08.2025.
Ухвалою суду від 05.08.2025 розгляд підготовчого засідання відкладено на 26.08.2025.
25.08.2025, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти задоволення позовних вимог.
Також, 26.08.2025, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшла заява про надання додаткового строку на подання відзиву.
Ухвалою суду від 26.08.2025 задоволено клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву. Поновлено Приватному підприємству "Модена" строк на подання відзиву. Відмовлено Приватному підприємству "Модена" у задоволенні клопотання від 26.08.2025 про допит свідків. Оголошено в судовому засіданні перерву до 09.09.2025.
08.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Також, 08.09.2025, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка та його допит.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Приватного підприємства "Модена" від 08.09.2025 про виклик свідка, закрито підготовче провадження у справі №918/487/25, призначено справу до судового розгляду по суті 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 розгляд справи по суті відкладено на 21.10.2025.
17.10.2025, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшла заява про долучення до відзиву на позовну заяву письмових доказів в порядку ст. 207 ГПК України та письмовий виступ у судових дебатах.
В судовому засіданні 21.10.2025 представника позивача підтримала заявлені вимоги та просила задоволити їх повністю. Щодо наданих відповідачем додаткових документів просила відмовити в їх долученні, оскільки вони не стосуються предмету позову. Представник відповідача заявлені вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні повністю.
В судовому засіданні 21.10.2025 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
10.10.2024 між Державним підприємством "Укрхімтрансаміак" (надалі - Замовник) та Приватним підприємством "Модена" (надалі - Виконавець) укладено Договір надання послуг №10-10/24 (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами і способами, відповідно до діючих норм і стандартів надати послуги за кодом ДК 021:2015 - 71630000-3 "Послуги з технічного огляду та випробувань", а саме - послуги з обстеження мостового переходу магістрального аміакопроводу через питний канал Дніпро -Донбас (надалі - послуги), які зазначені у Технічному завданні (Додаток 2 до Договору), що надається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити надані Послуги на умовах цього Договору.
Пунктом 1.3. Договору сторони визначили, що етапи та строки надання послуг визначаються погодженим Сторонами Календарним графіком (Додаток 4 до Договору).
Згідно з пунктом 2.1. Договору Виконавець зобов'язується надати послуги відповідно до вимог, які вказані в Технічному завданні (Додаток 2 до Договору), якість послуг повинна відповідати державним стандартам, іншим нормативно - правовим актам, які вимагаються чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 3.1. Договору загальна ціна Договору складає 1 245 833,33 грн, крім того ПДВ (20%) 249 166,67 грн. Разом з ПДВ 1 495 000,00 грн.
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що загальна ціна Договору складена відповідно до Протоколу погодження договірної ціни (Додаток 1 до Договору) та Договірної ціни (Додаток 3 до цього Договору), що є невід'ємними частинами цього Договору, встановлена під час проведення закупівлі (ідентифікатор закупівлі № UA-2024-09-16-013629-а).
Оплату Послуг за Договором Замовник здійснює по факту надання Послуг у повному обсязі, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг та отримання відповідного рахунку від виконавця, за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку замовника (пункт 4.1. Договору).
Згідно пунктом 6.1. Договору, надання послуг відбувається на об'єкті замовника - Мостовий перехід через питний канал Дніпро - Донбас, який знаходиться в Харківській області, Лозівського району, поблизу с. Богомолівка, перелік завдань визначається в Технічному завданні (Додаток 2 до Договору).
Сторони погодили, що виконавець зобов'язаний розпочати надання послуг протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладання даного Договору. Строк надання послуг - до 16.12.2024 (пункт 6.2. Договору).
У відповідності до пункту 6.3. Договору, виконавець зобов'язаний надати послуги в строк, встановлений в Календарному графіку (Додаток 4 до Договору). Послуги можуть виконуватись виконавцем змінами, за умови дотримання чинного законодавства України у воєнний час.
Пунктом 6.9. Договору встановлено, що приймання - передача фактично наданих послуг оформлюється Актом приймання - передачі наданих послуг. На підтвердження виконання всього обсягу послуг за Договором виконавець передає замовнику 2 (два) примірника Акту приймання - передачі наданих послуг, підписаних виконавцем та скріплених печаткою (за наявності). Разом з Актом приймання - передачі наданих послуг, виконавець зобов'язується передати замовнику за Актом приймання - передачі відповідну документацію, складену українською мовою у 2-х примірниках.
Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання від Виконавця документів, передбачених пунктом 6.9. цього Договору, аналізує подану Виконавцем документацію, пов'язану з наданням Послуг за цим Договором, і здійснює у цей же строк одну із таких дій: 6.10.1. Відправляє Виконавцю підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг та Акт приймання-передачі документації, що свідчить про прийняття Замовником від Виконавця відповідних Послуг за Договором; 6.10.2. Надає письмові зауваження до наданих за Договором Послуг. При цьому Сторони визначають терміни усунення зауважень Замовника, а також, у разі виникнення потреби, Сторони погоджують подання Виконавцем Замовникові додаткового/додаткових документу(ів) для прийняття Замовником рішення про прийняття Послуг за Договором (із зазначенням за необхідності порядку оформлення та вимог до такого/таких документа(ів)" (пункт 6.10. Договору).
Сторони погодили, якщо в процесі надання послуг з'ясовується неминучість отримання негативного результату або недоцільність їх подальшого надання, виконавець зобов'язаний припинити їх та негайно повідомити про це замовника. У цьому випадку сторони зобов'язані протягом 10 (десяти) робочих днів розглянути питання про доцільність продовження надання послуг за цим Договором (пункт 6.11. Договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 10.1 Договору).
Між сторонами підписано Додаток № 1 до Договору "Протокол погодження договірної ціни на послуги з обстеження мостового переходу через питний канал Дніпро - Донбас", яким погоджено, до Договірна ціна становить: 1 245 833,33 грн, крім того ПДВ (20 %) 249 166,67 грн. Разом з ПДВ 1 495 000,00 грн.
Також, між сторонами підписано Додаток № 2 до Договору "Технічне завдання послуги з обстеження мостового переходу через питний канал Дніпро - Донбас", яким детально описано назву послуги, найменування і місце розташування об'єкта, підстави для надання послуги, об'єкт обстеження, мету надання послуги та засоби її реалізації, зміст надання послуги (перелік робіт та технічні вимоги до їх виконання), вимоги до результату послуги строк надання послуг, вимоги до виконавця, забезпечення замовника та виконавця.
Додатком 3 до Договору сторони погодили "Договірну ціну", а додатком № 4 - календарний графік послуги з обстеження мостового переходу через питний канал Дніпро - Донбас.
Суд зазначає, що Договір та всі Додатки до Договору підписані сторонами та скріплені відтисками печаток товариств.
Таким чином, обов'язок підрядника виконати роботи передбачені Договором кореспондується з обов'язком замовника оплатити підряднику виконані роботи згідно умов даного договору.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи правову природу укладеного Договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що останній за своє правовою природою є договором підряду.
Згідно з статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За приписами статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
06.12.2024 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу щодо виконання умов Договору, в якій зазначено, що станом на момент висування даної вимоги виконавець не виконує взяті на себе зобов'язання, не з'являється на об'єкт замовника та всіляко ігнорує дзвінки замовника щодо своєчасного та якісного виконання взятих на себе зобов'язань по Договору. Така бездіяльність зі сторони виконавця, ставить під сумнів його наміри виконувати свої зобов'язання.
Відтак, позивач вимагав в найкоротші терміни приступити до виконання взятих на себе зобов'язань в рамках укладеного Договору та завершити весь обсяг послуг з дотриманням термінів передбачених Договором.
09.01.2025 листом вих. № 09/01-1 відповідач направив на адресу позивача документацію з обстеження мостового переходу через питний канал "Дніпро - Донбас", а саме: Акт прийому - передачі документації; Звіт № 18/24 від 13 грудня 2024 року про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту: Мостовий перехід через питний канал Дніпро - Донбас на 217 сторінках; Технічний звіт з інженерно - геодезичних вишукувань: "Харківська область, Лозівський район, с. Богомолівка Мостовий перехід через питний канал Дніпро - Донбас" на 25 сторінках; Акт № 1 приймання - передачі послуг на 4 сторінках.
У відповідь на вказаний лист, 28.01.2025 позивач направив на адресу відповідача Зауваження до наданих послуг по Договору, в яких зазначено перелік зауважень до Технічного звіту та Звіту № 18/24 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту. Враховуючи вищезазначені зауваження до наданих послуг по Договору від 10.10.2024 № 10-10/24, ДП "Укрхімтрансаміак" не приймає надані послуги, які надані неналежним чином та відповідно не підписує Акт приймання - передачі наданих послуг.
В свою чергу, 10.02.2025 ПП "Модена" направило на адресу позивача лист із проханням продовження терміну Договору № 10-10/24 від 10.10.2024 для закінчення науково - дослідних та обстежувальних робіт, які виконувались у 2024 році, внесення змін, доповнень та корективів до розробленої звітної документації згідно поданих зауважень.
В подальшому, 18.02.2025 ДП "Укрхімтрансаміак" направило на адресу ПП "Модена" претензію з вимогою виконати умови Договору щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 421 321,58 грн.
Однак, як зазначає позивач, відповідач штрафні санкції за порушення взятих на себе зобов'язань не виконав, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Щодо вимоги про розірвання Договору, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1442/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Аналогічний висновок також викладено Верховним Судом у справах №910/16750/18, №911/991/19.
Як вже зазначалось, відповідно до пункту 10.1. Договору, він набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Відтак, Договір припинив свою дію 31.12.2024. Більше того, на лист відповідача про продовження дії Договору для надання додаткового строку на завершення робіт, позивач відмовив.
Доказів узгодження продовження строку дії Договору сторонами до матеріалів справи не надано, а отже строк дії спірного Договору закінчився 31.12.2024.
Проте з позовною заявою про розірвання Договору про надання послуг №10-10/24 від 10.10.2024 позивач звернувся в травні 2025 року, тобто після закінчення строку дії цього договору.
Враховуючи викладене, беручи до увагу висновки, що викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду, та те що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), позовна вимога позивача в частині про розірвання Договору про надання послуг №10-10/24 від 10.10.2024 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а тому суд відмовляє в цій частині позову.
Суд також зазначає, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено частиною 4 статті 631 ЦК України. Проте поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов'язання" не є тотожними.
Згідно зі статей 598 та 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Нормами статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт укладення Договору, невчасне та неповне виконання робіт сторонами не оспорюється.
Однак, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо порядку нарахування штрафних санкцій позивачем. Зазначає, що позивач нараховує штрафні санкції на всю суму Договору, коли в договору чітко прописано про нарахування штрафних санкцій на залишок невиконаних або неналежно виконаних робіт.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі затримки надання Послуг або надання Послуг не в повному обсязі, заявленому Замовником, Виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується неустойка, від вартості ненаданих Послуг за кожний день затримки, а за затримку понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Також, пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань щодо якості наданих Послуг, Виконавець на вимогу Замовника сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неякісних Послуг та відшкодовує завдані збитки
Відтак, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 168 050,02 грн, штраф 7% за порушення строку виконання зобов'язань більше 30 календарних днів в розмірі 104 650,00 грн та 20 % штрафу від вартості неякісних послуг в розмірі 299 000,00 грн.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У пункті 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи статті 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Відтак, суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум.
Позивач у позові наводить розрахунок розміру штрафу та неустойки, виходячи із всієї суми Договору, що становить: неустойка в розмірі 168 050,02 грн, штраф 7% за порушення строку виконання зобов'язань більше 30 календарних днів в розмірі 104 650,00 грн та 20 % штрафу від вартості неякісних послуг в розмірі 299 000,00 грн, а всього в розмірі 571 700,02 грн.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку штрафу та неустойки, позивач здійснює розрахунки за період із 16.12.2024 по 05.05.2025, на всю суму Договору, а не на частину невиконаних робіт.
У той же час, при розгляді вимог про стягнення штрафу та неустойки, суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Проте суд зазначає, що позивачем не долучено ні до матеріалів позовної заяви, ні в процесі розгляду справи пояснень та обґрунтованого розрахунку, яким чином позивачем встановлено вартість кожного невиконаного етапу робіт, та підстави для нарахування неустойки та штрафу на всю суму Договору.
В даному випадку неможливо встановити, на яку суму та який саме етап робіт не був виконаний відповідачем.
Отже, з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається можливим встановити які саме роботи, згідно з умовами договору, і якої вартості були виконані відповідачем, та які він не виконав.
Водночас, суд позбавлений зробити власний перерахунок штрафних санкцій, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено вартості робіт, що не прийняті ним (чи виконані неналежно), а нарахування пені та штрафів на всю суму Договору суперечить самому Договору, а розрахунок не може ґрунтуватись на припущеннях.
Крім того, у поданій позовній заяві та відповіді на відзив позивач зазначав, що роботи виконані частково, при виконанні Договору надавав зауваження щодо їх обсягу. Однак, матеріали справи не містять інформації про розмір не прийнятих робіт.
При цьому, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.05.2011 у справі "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine, заява N 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
ЄСПЛ також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (Trofimchuk v. Ukraine, заява N 4241/03).
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено фактичних обставин справи в частині розміру невиконаних відповідачем зобов'язань, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову.
У відповідності до статті 129 ГПК України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 2, 4, 11, 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В задоволенні позову Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" до Приватного підприємства "Модена" про розірвання договору та стягнення штрафних санкцій в розмірі 571 700,02 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення виготовлено та підписано 30.10.2025.
Суддя А.М. Горплюк