адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
16.10.2025 Справа № 917/701/24
розглянувши матеріали справи за позовною заявою Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000 в інтересах держави в особі
1) Кременчуцької міської ради, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
2) Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011
до 1) Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
2) Фізичної особи-підприємця Шиліна Павла Олександровича, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору,
у складі суду судді Погрібної С. В.
за участю секретаря судового засідання Ареф,євої Є. С.,
представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи. Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду в інтересах Кременчуцької міської ради, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Фізичної особи-підприємця Шиліна Павла Олександровича про визнання недійсним договору від 19.06.2023 № 5 про закупівлю робіт вартістю 6 117 088,29 грн, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Фізичною особою-підприємцем Шиліним Павлом Олександровичем застосувати до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції.
Ухвалою від 20.05.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
20.05.2024 від Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7078), в якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Кременчуцька міська рада надала суду свою позицію стосовно поданого позову (вх. № 7302 від 23.05.2024).
30.05.2024 від Полтавської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. № 7631).
03.06.2024 від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 7859).
Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подано заперечення на відповідь на відзив (вх. № 7968 від 05.06.2024).
10.06.2024 Управління Північно-східного офісу Держаудистужби в Полтавській області подало додаткові пояснення у справі (вх. № 8150).
17.06.2024 відповідач фізична особа-підприємець Шилін Павло Олександрович подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 8460).
Подані учасниками справи відзиви, відповіді на відзиви, заперечення та додаткові пояснення долучені судом до матеріалів справи та будуть враховані при винесенні рішення у справі.
Ухвалою суду від 09.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.08.2024, 10:30.
08.08.2024 від ФО-П Шиліна Павла Олександровича надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 10703), а саме висновку експерта № 56-24 від 01.08.2024 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження житлового будинку №5, розташованого в м. Кременчуці Полтавської області по вул. Молодіжній. Суд дослідивши поданий висновок долучив його до матеріалів справи.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 27.08.2024 не відбулось.
Ухвалою від 03.09.2024 судом призначено підготовче засідання на 10.10.2024, 11:00.
27.09.2024 від Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.№ 12831), в якому просять долучити кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, інженера технічного нагляду, виданого Кочуру Артему Петровичу, серія АТ №008600 та кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виданого інженеру-проектувальнику Яцині Олександру Павловичу, серія АТ №006467. Суд дослідивши подані документи, дійшов висновку про долучення їх до матеріалів справи.
10.10.2024 у призначений судом час проведення судового засідання не відбулося у зв'язку з тим, що на території Полтавської області була оголошена повітряна тривога.
Ухвалою від 10.10.2024 судом призначено дату підготовчого засідання на 26.11.2024, 11:30.
22.11.2024 від представника Кременчуцької міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 15813), в задоволені якої судом відмовлено з підстав викладених в ухвалі.
Представники позивача та відповідачів в судовому засіданні 26.11.2024 повідомили, що проти закриття підготовчого провадження не заперечують.
Ухвалою від 26.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання по суті на 08.01.2025, 11:30.
08.01.2025 Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів (вх. № 199), а саме звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-05-24-000537-a, додаткової угоди від 20.12.2024 № 5 до договору від 19.06.2023 № 5 про закупівлю робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 року, березень 2023 року, травень 2024 року, червень 2024 року, липень 2024 року, вересень 2023 року, грудень 2024 року.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 08.01.2025 не відбулось. Ухвалою суду від 04.02.2025 призначено дату судового засідання по суті на 27.02.2025, 11:30.
24.02.2025 від представника Кременчуцької міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 2515), яке задоволено судом, про що винесено відповідну ухвалу.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час проведення судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про отримання ухвали від 04.02.2025 в свій електронний кабінет.
В судовому засіданні 27.02.2025 представники позивачів Кременчуцької міської ради, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області та представники відповідачів 1, 2 оголосили вступне слово та надали пояснення по справі.
Ухвалою суду від 27.02.2025 відкладено розгляд справи на 06.05.2025, 11:30.
06.05.2025 у час проведення судового засідання розгляд справи не відбувся у зв'язку з тим, що на території Полтавської області була оголошена повітряна тривога.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкладено розгляд справи по суті на 19.06.2025, 11:30.
Під час проведення судового засідання 19.06.2025 виникли технічні проблеми з підключенням представника позивача Кременчуцької міської ради до системи відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим виникла необхідність відкласти судове засідання на іншу дату. Розгляд справи відкладено на іншу дату, на 14.08.2025, 11:30.
11.08.2025 представником Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подана заява про проведення судового засідання за його відсутністю (вх. №10474).
14.08.2025 від представника Кременчуцької міської ради надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 10626), у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
В судовому засіданні 14.08.2025 прокурор та представник відповідачів - 1 та 2 не заперечували щодо відкладення, покладалися на розсуд суду.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін, з урахуванням клопотання представника позивача, судове засідання відкладено на 16.10.2025, 11:30.
В судовому засіданні 16.10.2025 прокурором викладено зміст позовних вимог. Представниками відповідачів викладено зміст заперечень. Представники Кременчуцької міської ради та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області в судове засідання не з'явились.
Судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Представникам надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучену в судовому засіданні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини.
24 травня 2023 року Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (замовник) оголошена процедура закупівлі: відкриті торги на закупівлю робіт «Виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» з очікуваною вартістю 7 449 885,00 грн. Кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 01 червня 2023 року.
Фізична особа-підприємець Шилін П.О., ознайомившись із тендерною документацією, маючи у володінні необхідну матеріальну технічну базу, працівників з відповідною кваліфікацією та досвід виконання аналогічного виду робіт, подав тендерну пропозицію з ціною 6 117 088,29 грн.
Пропозиція була прийнята замовником, сформовано повідомлення про намір укласти договір (а.с. 51 том 1).
19 червня 2023 року між Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Фізичною особою-підприємцем Шиліним Павлом Олександровичем було укладено договір № 5 про закупівлю робіт (а.с. 52-57 том 1), погоджено договірну ціну 6 117 088, 29 грн (а.с. 58 том 1) та отримано від замовника проєктну документацію.
20 червня 2023 року розпочато виконання робіт.
В період з грудня 2023 року по квітень 2024 року між сторонами Договору підписано ряд Додаткових угод та погоджено договірну ціну (а.с. 59-63 том 1).
Як стверджували учасники договірних відносин, станом на 10 червня 2024 року виконано робіт на суму 3 684 162,34 грн, з яких замовник сплатив 2 599 635,18 грн (у 2023 році - 408 214,64 грн, у 2024 році - 2 191 420,54 грн).
При цьому, 08.01.2025 Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надано суду докази на підтвердження завершення робіт з реконструкції покрівлі відповідно до Договору про закупівлю № 5 від 19.06.2023.
Замовник робіт підтвердив, що зауважень до підрядника зі сторони осіб, що здійснювали технічний та авторський нагляд відсутні, роботи виконано якісно, про що підписано відповідні документи, здійснено остаточні розрахунки та оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про виконання договору. На підтвердження надано звіт виконання договору про закупівлю, довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму договору та додаткову угоду № 2 від 20.12.2024 (а.с. 143-153 том 2).
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель Полтавською обласною прокуратурою виявлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) під час проведення Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області процедури закупівлі (відкритих торгів) UA-2023-05-24-000537-a щодо закупівлі «Виконання робіт по об'єкту «Реконструкція покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» (код ДК 021:2015:45260000-7-Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи»).
Учасник ФО-П Шилін Павло Олександрович на виконання вимог додатку 1 у складі своєї тендерної пропозиції надав довідку про наявність обладнання, матеріально - технічної бази, необхідної для виконання робіт, визначених у технічних вимогах, а саме «техніки, яку планується орендувати», у якій відображено 13 пунктів (позицій). При цьому на підтвердження права власності/володіння/користування тощо на відповідне майном надав документи тільки по 7 пунктах, а по решті обладнання (6 позицій під пунктами 1-4, 9, 13)учасником не надано документів, які підтверджують право власності/володіння/користування відповідним майном, чим не дотримано вимоги тендерної документації.
Також замовником в додатку 1 до тендерної документації під № 3 в розділі «Кваліфікаційні критерії» зазначено наступне: «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)». В розділі «Документи та інформація, які підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям» вимагається від учасника закупівлі, зокрема: « 3.1. На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник надає: 3.1.1. довідку в довільній формі, з інформацією про виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 3.1.2. Скановані копії з оригіналів у кольоровому вигляді договору (разом з усіма додатковими угодами)».
Натомість ФО-П Шилін Павло Олександрович даної довідки в складі своєї тендерної документації не надав, що не відповідає вимогам тендерної документації замовника.
Таким чином, тендерна пропозиція ФО-П Шиліна Павла Олександровича не відповідала кваліфікаційним критеріям, які визначені замовником у тендерній документації.
Вищезазначене призвело до порушення вимог частини 11 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», якою визначено, що у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Суд при вирішенні спору враховує такі обставини.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Закон України "Про прокуратуру" визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор подав цей позов в інтересах Кременчуцької міської ради (як органу, який є розпорядником бюджетних коштів та визначає їх розподілення) та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (як органу, що здійснює контроль за використанням коштів).
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавською обласною прокуратурою 26.01.2024 до Кременчуцької міської ради направлено лист за №15/2-69 вих-24 з пропозицію самостійного вжиття заходів реагування на виявлені порушення, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Від Кременчуцької міської ради, яка уповноважила виконавчий комітет Кременчуцької міської ради надати відповідь отримано лист №01- 36/1962 від 23.02.2024 про відсутність наміру звертатись з позовом до суду.
Також, Полтавською обласною прокуратурою 26.01.2024 направлено лист за №15/2-70 вих-24 до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з пропозицію самостійного вжиття заходів реагування на виявлені порушення, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області листом № 201631-17/451-2024 від 15.02.2024 повідомило про відсутність наміру звертатись з позовом до суду.
Суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі позивачів.
Стосовно суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.
24 травня 2023 року Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (замовник) оголошена процедура закупівлі: відкриті торги на закупівлю робіт «Виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» з очікуваною вартістю 7 449 885,00 грн. Кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 01 червня 2023 року.
Прийнято тендерну пропозицію Фізичної особи-підприємця Шиліна П.О. з ціною 6 117 088,29 грн, сформовано повідомлення про намір укласти договір (а.с. 51 том 1).
19 червня 2023 року між Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Фізичною особою-підприємцем Шиліним Павлом Олександровичем було укладено договір № 5 про закупівлю робіт (а.с. 52-57 том 1), погоджено договірну ціну 6 117 088, 29 грн (а.с. 58 том 1) та отримано від замовника проєктну документацію.
Станом на час прийняття рішення завершено роботи з реконструкції покрівлі відповідно до Договору про закупівлю № 5 від 19.06.2023.
Прокурор вказує, що тендерна пропозиція ФО-П Шиліна П.О. не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та вимогам законодавства, встановленим частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання тендерної пропозиції ФО-П Шилін П.О. володів усією необхідною технікою та обладнанням, необхідними для проведення реконструкції покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчук. Наявність обладнання та матеріально-технічної бази належним чином підтверджено документами, відповідно до позиції № 1 Переліку документів та інформації для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям.
На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) ФО-П Шиліним П.О. надано договір № 20-Р на виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція покрівлі житлового будинку № 10 по вул. Академіка Маслова в м. Кременчуці» від 02.07.2018 та договір № 15-Р на виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція шиферної покрівлі житлового будинку № 35 по вул. Івана Приходька в м. Кременчуці» з додатковими угодами та актами виконаних робіт.
Поданих документів у складі тендерної пропозиції достатньо для підтвердження наявності у ФО-П Шиліна П.О. обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, а також документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Проєктна документація «Реконструкція покрівлі житлового будинку N5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» затверджена наказом Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради № 78 від 20.04.2021 та відкоригована на підставі наказу № 56 від 11.04.2023.
Проєктною документацією не передбачалося втручання у несучі конструкції будинку в процесі реконструкції покрівлі.
Проведення реконструкції покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» фактично є заміною м'якої покрівлі на метало профільну без втручання у несучі конструкції.
Прокурор зазначає, що порушення законодавства при здійсненні вказаної закупівлі не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.
Таке твердження ґрунтується виключно на припущеннях прокурора.
Доказів нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів прокурор не надав, відтак твердження про загрозу порушення економічних інтересів держави є безпідставними.
Роботи із заміни покрівлі виконувались якісно та у строки передбачені договором. Продовження строку виконання робіт було пов'язано із режимом воєнного стану та ракетними обстрілами, несприятливими погодними умовами, облаштуванням під'їзного шляху до місця проведення робіт.
Згідно наявного в матеріалах справи висновку судового експерту № 56-24від 01.08.2024 (а.с. 73-82 том 2) виконання робіт по об'єкту «Реконструкція покрівлі житлового будинку № 5 по вул. Молодіжній в м. Кременчуці» здійснювалось згідно із будівельними нормами, без втручання в несучі конструкції, без зміни геометричних розмірів будинку як об'єкту будівництва в цілому.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, серед інших: 2) визнання правочину недійсним; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення.
Частина друга статті 20 ГК України визначає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; іншими способами, передбаченими законом.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищенаведеними нормами права.
Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 та постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №908/1611/19 та від 02.09.2020 у справі №922/1614/19.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
Водночас, у рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивачів та прокурора має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач (або прокурор у разі представництва ним інтересів позивача у суді) самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №924/1121/16, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 24.12.2019 у справі №902/377/19.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
В якості способу захисту інтересів держави прокурор обрав визнання недійсним договору від 19.06.2023 № 5 про закупівлю робіт вартістю 6 117 088,29 грн, укладений між Департаментом житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Фізичною особою-підприємцем Шиліним Павлом Олександровичем, застосувати до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто, у такій категорії спорів суду необхідно встановлювати, в чому конкретно полягала завідома суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано на захист порушених, на думку прокурора, матеріальних інтересів держави, з підстав не застосування конкурентної та прозорої процедури закупівлі та при недотриманні визначеного законодавством принципу максимальної ефективності та економічної обґрунтованості, а отже, задоволенню такого позову мало б передувати доведення прокурором щонайменше суми збитків, понесених державою внаслідок укладення правочину на визначених сторонами умовах, та встановлення їх невигідності для держави.
Однак, відповідних доказів прокурором надано не було, а матеріали справи не містять.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, умови договору були виконані сторонами у повному обсязі, без зауважень до підрядника зі сторони осіб, що здійснювали технічний та авторський нагляд відсутні, роботи виконано якісно, про що підписано відповідні документи, здійснено остаточні розрахунки та оприлюднено в електронній системі закупівель звіт про виконання договору.
У частині 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено положення про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що застосування наслідків недійсності правочину (реституція) є самостійним способом захисту порушеного права та може застосовуватися судом з урахуванням змісту абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.
Водночас, реституція спрямована, насамперед, на поновлення правового становища учасника (учасників) правовідносин, яке існувало до порушення права. Тому при застосуванні такого способу захисту суд повинен враховувати, чи буде він ефективним та чи призведе до поновлення порушеного права.
Оскільки матеріали справи не містять, а прокурором не надано належних та допустимих доказів порушення чи загрози порушення інтересів держави укладенням спірного договору шляхом неефективного використання бюджетних коштів, з урахуванням принципів добросовісності, розумності та справедливості, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 29.10.2025 з урахуванням строку перебування судді у відпустці.
Суддя Погрібна С.В.