адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
30.10.2025 Справа № 917/1269/25
м. Полтава
Суддя Солодюк О.В., розглянувши матеріали
за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Фрейшмідт Юрія Олександровича АДРЕСА_1
до Фізичної особи - підприємця Лазарєвої Анни Олександрівни АДРЕСА_2
про стягнення 251 000,00 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суть справи: Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця Фрейшмідт Юрія Олександровича до Фізичної особи-підприємця Лазарєвої Анни Олександрівни про стягнення 251 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було досягнуто домовленостей про поставку товару, за яку позивач перерахував останньому 251 000,00 грн в рахунок попередньої оплати за поставку товару.
Оскільки відповідач товар не передав, суму попередньої оплати позивачу не повернув, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 251 000,00 грн попередньої оплати, а також понесені ним по справі судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.06.2025 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на його юридичну адресу, (яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) направлено копію ухвали від 27.06.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, яка повернулась на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.
За змістом п. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про такий розгляд.
Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/121921695, та знаходиться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всі можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення учасників справи про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач у встановлений судом строк не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Між Фізичною особою-підприємцем Лазарєвою Анною Олександрівною (надалі -
ФОП Лазарєва А.О. та/або Відповідач) та Фізичною особою - підприємцем Фрейшмідтом Юрієм Олександровичем (надалі - ФОП Фрейшмідт Ю.О. та/або Позивач) було досягнуто домовленостей про поставку Позивачу товару, а саме: відеопередатчиків HGLRC Zeus 1.2/1.4G 4.5W VTX, відеоприймачів HGLRC Zeus 1.2/1.4GHz VRX на 8 каналів(1470 Version) (HGLRC_VRX), відеопередатчиків HGLRC Zeus 1.2/1.4G 4.5W VTX, у відповідній кількості та за відповідною ціною.
Відповідачем був виставлений:
- рахунок-фактуру № 241119-21 від 19.11.2024 року на загальну суму 149 750,00 (Сто сорок дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень;
- рахунок-фактура № 241119-19 від 19.11.2024 року на загальну суму 101 250,00 (Сто одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.
За результатами виставлених Відповідачем рахунків, ФОП Фрейшмідтом Юрієм Олександровичем, були проведені оплати, а саме:
- 19.11.2024 року по рахунку-фактурі № 241119-19 від 19.11.2024 року на загальну суму 101 250,00 (Сто одна тисяча двісті п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 84 від 19.11.2024 року;
- 19.11.2024 року по рахунку-фактурі № 241119-21 від 19.11.2024 року на загальну суму 149 750,00 (Сто сорок дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.), що підтверджується платіжною інструкцією № 85 від 19.11.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, у платіжній інструкції № 84 від 19.11.2024 року та № 85 від 19.11.2024 року, зазначається призначення платежу, а саме: номер рахунків-фактури та дати, що були виставлені Відповідачем Позивачу на оплату.
Окрім того, оплата товару по виставленим рахункам-фактурам підтверджується банківською випискою від 14.06.2025 року, за 19.11.2024 рік.
Відповідач поставку товару обумовленого сторонами домовленостями, не здійснив.
13.05.2025 року, Позивач звернувся через засоби поштового зв'язку із письмовою претензією про не поставку товару, у якій просив на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, поставити товар, за який Позивачем було сплачено кошти або повернути сплачені Позивачем кошти за не поставлений товар.
Окрім того, 16.05.2025 року, Позивачем було направлено аналогічну претензію Відповідачу на його офіційну електронну пошту: annalazareva0507@icloud.com, що зазначена на офіційному сайті: "Єдиний державний реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Однак, як зазначає Позивач, відповіді від Відповідача так і не надійшло, товар не поставлений та кошти не повернуті у добровільному порядку.
При розгляді справи по суті суд приймає до уваги наступне.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Зазначене свідчить про невиконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо передачі товару в розпорядження позивача (покупця) в порядку, визначеному п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
Доказів належного повернення Відповідачем попередньої оплати суду не надано.
Оскільки Відповідачем поставка оплаченого товару не була здійснена, заборгованість ФОП Лазарєвої А.О., перед Позивачем, становить: 251 000,00 (Двісти п'ятдесят одна тисяч грн. 00 коп.) гривень.
За наведених вище обставин, Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 251 000,00 (Двісти п'ятдесят одна тисяч грн. 00 коп.) гривень.
За таких обставин, враховуючи, що позивач заявив про повернення йому суми попередньої оплати, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України підлягає стягненню 251 000,00 грн боргу у розмірі неповернутої попередньої оплати.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки позов задоволено повністю, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 765,00 грн відповідно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лазарєвої Анни Олександрівни, (реєстраційний номер облікової картки податків: НОМЕР_1 , адреcа: АДРЕСА_3 ) на користь Фізичної особи - підприємця Фрейшмідта Юрія Олександровича (реєстраційний номер облікової картки податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ) борг у розмірі 251 000,00 грн. та 3 765,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Солодюк О.В.