30 жовтня 2025 року Справа № 915/480/23(479/617/24)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ідентифікаційний код 41084239, представник позивача: адвокат Мишевська Н.М.)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про: стягнення 57743,81 грн
у межах справи № 915/480/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 11.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича.
Ухвалою суду від 20.03.2025, серед іншого, відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1895 від 29.12.2018) від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією у даній справі арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1106 від 11.06.2013).
23.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Кривоозерського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 57743,81 грн.
Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 02.05.2024 відкрито провадження у справі №479/617/24 за правилами спрощеного позовного провадження; повідомлено сторін про право подати заяви по суті справи, у тому числі відповідача подати відзив на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження.
Вказану ухвалу суду ОСОБА_1 отримано 07.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0600916394389.
23.05.2024 до суду від представника відповідача адвоката Цимбал А.А. надійшла заява про втуп у справу як представника та клопотання, в якому остання просила передати справу №479/617/24 на розгляд Господарського суду Миколаївської області (справа №915/480/23).
Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17.07.2024 у справі №479/617/24 вказану цивільну справу за позовом ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті в межах справи №915/480/23.
Ухвалою суду від 12.09.2024, зокрема, прийнято матеріали справи №479/617/24 до розгляду в межах справи №915/480/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , присвоївши справі номер - 915/480/23(479/617/24); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Також, вказаною ухвалою суд витребував у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: - чи випускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); - інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 19.01.2022 року по 06.07.2022 року включно.
На виконання вимог ухвали суду Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надано суду лист №20.1.0.0.0/7-241002/30402 від 08.10.2024, в якому повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в установі банку відкрито карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) та надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 19.01.2022 по 06.07.2022.
02.04.2025 до суду від представника відповідача адвоката Цимбал А.А. надійшла заява про вступ у справу як представника, сформована в системі "Електронний суд" 02.04.2025 (вх. №5073/25).
17.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі "Електронний суд" 17.04.2025 (вх. №5883/25) та підписаний представником відповідача адвокатом Цимбал А.А., в якому просить суд поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву позивача та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача, зазначеного у відзиві на позовну заяву, про поновлення процесуального строку для подачі відзиву б/н від 17.04.2025 та залишено без розгляду відзив ОСОБА_1 на позовну заяву, поданий його представником 17.04.2025 (вх. №5883/25).
Враховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.
За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, позов ТОВ "БІЗНЕС-ПОЗИКА" підлягає розгляду Господарським судом Миколаївської області в межах справи №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ПОЗИКА" 19.01.2022 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №245755-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
19.01.2022 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №245755-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ "БІЗНЕС-ПОЗИКА" направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3720 на номер телефону: НОМЕР_4 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який позичальником введено/відправлено.
Таким чином, 19.01.2022 між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець, позивач) та ОСОБА_1. (далі - відповідач, позичальник) укладено Договір №245755-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Законом України "Про електронну комерцію".
До матеріалів справи додано витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/від 11.04.2024 з анкети клієнта - ОСОБА_1., в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація стосовно бажаного кредиту.
Відповідно до п.1. Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 26000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА".
Строк кредиту: 24 тижнів.
Процента ставка: в день 0,86700016, фіксована.
Комісія за надання кредиту (далі - Комісія): 3900,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 26000,00 грн.
Термін дії Договору до 06.07.2022 р.
Орієнтована загальна вартість наданого Кредиту: 57240,00 грн.
Орієнтована реальна річна процентна ставка: 3612,91 процентів.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
У відповідності до п.7 Договору, позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Згідно з п. 8 Договору, позичальник надав дозвіл кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим договором, а також позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором.
За змістом п. 10 Договору, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а також примірник Правил (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.
До матеріалів справи також долучено копію паспорту споживчого кредиту, який дублює зазначені вище умови щодо суми, строку кредитування, графіку погашення.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договором кредиту ТОВ "БІЗНЕС-ПОЗИКА" виконало належним чином, надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив у сумі 10040,00 грн, у зв'язку з чим у боржника станом на 10.04.2024 перед ТОВ "БІЗНЕС-ПОЗИКА" утворилась заборгованість за договором кредиту у розмірі 57743,81 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 25500,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у сумі 31346,63 грн та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 897,18 грн.
Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надано суду повідомлення за №20.1.0.0.0/7-241002/30402 від 08.10.2024, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 було відкрито банківську карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) та надано виписку по рахунку № НОМЕР_2 за період з 19.01.2022 по 06.07.2022.
Відповідно до вказаної виписки банку вбачається, що грошові кошти в сумі 26000,00 грн перераховано 19.01.2022 на банківську картку ОСОБА_1 .
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за Договором, а саме: заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами, заборгованості за комісією.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За приписами статті 3, 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1)електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2)електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3)аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №245755-КС-003 про надання кредиту був підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий позивачем на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі №234/7719/20 (провадження №61-154св21).
Суд зазначає, що одноразовий ідентифікатор, яким підписано договір про надання кредиту, складається з комбінації цифр і літер, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію".
За такого суд визнає, що укладення між сторонами договору про надання кредиту підтверджене належними та допустимими доказами.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов Кредитного договору надано відповідачеві грошові кошти в сумі 26000,00 грн, відповідачем зобов'язання за Кредитним договором не виконані, наявність заборгованості в сумі 57743,81 грн відповідач, у зазначений строк, не заперечив та не спростував.
Відповідно до розрахунку заборгованість згідно кредитного договору станом на 10.04.2024 складає 57743,81 грн, а саме: за тілом кредиту - 25500,00 грн, по відсоткам - 31346,63 грн, по комісії - 897,18 грн.
Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №245755-КС-003 про надання кредиту від 19.01.2022, що становить 57743,81 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 25500,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у сумі 31346,63 грн та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 897,18 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі №910/17743/18, Суд зауважив, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №911/2548/18).
Як вбачається із матеріалів справи №915/480/23, позивач - ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" станом на дату розгляду справи №915/480/23(479/617/24) не звертався до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі №915/480/23 про неплатоспроможність відповідача - ОСОБА_1 .
Водночас, як зауважив Верховний суд у своїй постанові від 23.09.2021 року у справі №904/4455/19, зважаючи на притаманну позовному провадженню автономію в межах справи про банкрутство, незаявлення позивачем грошових вимог до боржника у справі про банкрутство не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 КУзПБ (п. 117).
У разі незаявлення вимог до боржника у справі про банкрутство справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ має бути розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство (п. 118).
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з ОСОБА_1. заборгованості за Договором №245755-КС-003 про надання кредиту від 19.01.2022, що становить 57743,81 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 25500,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у сумі 31346,63 грн та суми прострочених платежів за комісією в розмірі 897,18 грн, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ПОЗИКА" (01133, м.Київ, б. Лесі Українки, буд. 26 офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за Договором №245755-КС-003 про надання кредиту від 19.01.2022, що становить 57743,81 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 25500,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у сумі 31346,63 грн, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 897,18 грн, а також 2422,40 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська