ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.10.2025Справа № 910/4940/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ Груп"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс ліфт"
про стягнення заборгованості в розмірі 1 616 556,46 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Корякін Д.О.;
від відповідача:Андрусенко О.В., ордер серія АІ № 1206253;
від третьої особи: не з'явився.
Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБФ Груп» про стягнення заборгованості в розмірі 1 616 556,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019 та №ПБ050419-2 від 05.04.2019, в частині здійснення розрахунків, право вимоги за якими позивачем набуто за результатами проведеного аукціону № BRD001-UA-20230705-54573.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
29.04.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.06.2025.
22.05.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
У судове засідання 02.06.2025 позивач та представник відповідача з'явились.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс ліфт» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яку занесено до протоколу судового засідання та про відкладення підготовчого засідання до 30.06.2025, які занесено до протоколу судового засідання.
02.06.2025 позивачем подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
02.06.2025 від позивача - Корякіна Дмитра Вадимовича надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2025 задоволено заяву позивача - Корякіна Дмитра Вадимовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
13.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
27.06.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
27.06.2025 позивачем подано клопотання про витребування доказів.
30.06.2025 позивачем подано клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 30.06.2025 позивач та представник відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 21.07.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 21.07.2025 позивач та представник відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ Груп": рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт, письмові звернення підрядника, листи повідомлення від підрядника - за договорами №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 08.02.2019, №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 04.04.2019, №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 05.04.2019, укладеними із ТОВ «БОГДАН ЛІФТ», що у подальшому перейменоване у ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ», а також витребувано в Головного управління Державної податкової служби у місті Києві копії податкових накладних, складених ТОВ «ПБФ Груп» (ідентифікаційний код: 39709878) по контрагенту ТОВ «Плюс ліфт» (ідентифікаційний код: 35282075) за період з січня 2019 року по грудень 2024 року, підготовче засідання відкладено на 11.08.2025.
04.08.2025 представником відповідача подано письмові пояснення щодо виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2025.
08.08.2025 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 представником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подано витребувані докази.
У судове засідання 11.08.2025 позивач та представник відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 витребувано в Головного управління Державної податкової служби у місті Києві податкову звітність ТОВ "ПБФ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39709878, 01001, м. Київ, вул. Басейна, буд. 12, група приміщень №40) з податку на додану вартість за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, а саме: декларації з податку на додану вартість з додатками №1 до них, в яких відображені зареєстровані податкові накладні ТОВ «БОГДАН ЛІФТ», що було перейменоване у ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» (код ЄДРПОУ 35282075, ІПН 352820726560, 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 27), підготовче засідання відкладено на 22.09.2025.
12.09.2025 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 представником Головного управління Державної податкової служби у місті Києві подано витребувані докази.
У судове засідання 22.09.2025 позивач та представник відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, та відсутності будь-яких посилань на можливість надання нових доказів, в зв'язку з чим відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2025.
У судове засідання 20.10.2025 позивач та представник відповідача з'явились, представник третьої особи не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 20.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Постановою Господарського суду Запорізької області від 21.06.2022 у справі № 908/3082/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" (далі - третя особа) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну.
Арбітражний керуючий Сердюк М.М. 16.06.2023 на офіційному веб-сейті Прозорро.Продажі розмістила оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Плюс Ліфт", а саме Дебіторської заборгованості за Договором №ЗБ080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "Плюс Ліфт" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн.
Згідно з Протоколом проведення електронного аукціону № BRD001-UA-20230705-54573, переможцем електронного аукціону став ФОП Корякін Д.В. (далі - позивач)
25.07.2023 ФОП Корякін Д.В. звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора в зв'язку з порушенням арбітражним керуючим Сердюк М.М. норм Кодексу України з процедур банкрута при організації та проведенні аукціону з продажу майна банкрута - дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн.
Заявленою скаргою ФОП Корякін Д.В. просив суд зобов'язати арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну, яка як ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) продавця ТОВ "Плюс Ліфт", відступити покупцю ФОП Корякіну Д.В., шляхом укладання договору купівлі-продажу, право вимоги Дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн, та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За результатами розгляду скарги, Господарський суд Запорізької області ухвалою від 30.11.2023 відмовив у її задоволенні, в зв'язку з відсутністю підстав для задоволення вимог скарги у спосіб який визначив скаржник, а саме: зобов'язати арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну, яка як ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) продавця ТОВ "Плюс Ліфт", відступити покупцю ФОП Корякіну Д.В. шляхом укладання договору купівлі-продажу, право вимоги Дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн., та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Відмовляючи у задоволенні скарги ФОП Корякіна Д.В., Господарський суд Запорізької області в ухвалі від 30.11.2023 зазначив, що у ліквідатора відсутній обов'язок укласти з переможцем аукціону договір відступлення права вимоги, натомість Кодексом України з процедур банкрутства покладено обов'язок оформити (скласти та підписати) акт придбання майна на аукціоні у відповідності до приписів ст. 87, 88 КУзПБ, проте така вимоги скаржником у скарзі 25.07.2023 не заявлялась.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2023 у справі № 908/3082/21 залишено без змін.
Таким чином, під час розгляду скарги ФОП Корякіна Д.В. на дії (бездіяльність) ліквідатора - арбітражного керуючого Сердюк М.М. від 25.07.2023 судом було встановлено обставини організації, проведення та оформлення результатів аукціону з продажу майна банкрута - дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн, що відображено в ухвалі суду від 30.11.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2024.
07.12.2023 до Господарського суду Запорізької області від Корякіна Д.В. надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни, якою скаржник просив суд: зобов'язати ліквідатора ТОВ "Плюс Ліфт" - арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну відступити покупцю - фізичній особі підприємцю Корякіну Д.В. право вимоги Дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 скаргу Корякіна Д.В. на дії (бездіяльність) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни задоволено частково зобов'язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" - арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну відступити покупцю - фізичній особі підприємцю Корякіну Д.В. право вимоги Дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "ПБФ ГРУП" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн, шляхом оформлення (складання та підписання) акту придбання майна на аукціоні у відповідності до приписів ст. 87, 88 КУзПБ; та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
04.12.2024 на примусове виконання вказаної ухвали судом видано наказ.
Постановою головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) від 21.01.2025 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 у справі №908/3082/21 на підставі виданого наказу від 04.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. у справі № 908/3082/21 у задоволенні заяви арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 у справі № 908/3082/21 - відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) від 03.04.2025 виконавче провадження з примусового виконання за наказом Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 по справі № 908/3082/21 закінчене.
Корякін Д.В. (стягувач у виконавчому провадженні НОМЕР_2) звернувся до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, згідно якої просив скасувати постанову від 03.04.2025 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 та визнати неправомірними дії головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) Задорожної Т.А. у виконавчому провадженні НОМЕР_2, щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 по справі №908/3082/21, які виразилися у винесені постанови від 03.04.2025 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, у зв'язку з виконанням боржником рішення суду до відкриття виконавчого провадження, і зобов'язати головного державного виконавця Задорожну Т.А. або іншу посадову особу Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право заявника), шляхом вжиття всіх необхідних заходів для фактичного повного виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 по справі №908/3082/21, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.05.2025 скаргу Корякіна Дмитра Вадимовича на дії (бездіяльність) Головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ Задорожної Тетяни Андріївни у виконавчому провадженні НОМЕР_2 за наказом Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 по справі №908/3082/21 задоволено, визнано неправомірною та скасовано постанову винесену головним державним виконавцем Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ Задорожною Тетяною Андріївною у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 03.04.2025. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 у справі №908/3082/21 та зобов'язано Головного державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮУ Задорожну Тетяну Андріївну відновити виконавче провадження НОМЕР_2, своєчасно і в повному обсязі здійснити виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024 по справі №908/3082/21 та забезпечити здійснення у виконавчому провадженні усіх дій, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 прийнято звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" - арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни про виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 по справі №908/3082/21.
В означеній ухвалі Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 встановлено наступне:
- 09.04.2025 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" арбітражним керуючим Сердюк Мариною Миколаївною було підписано Акт про придбання майна на аукціоні №BRD001- UA-20230705-54573 від 13.12.2024 р. та Акт приймання-передачі від 13.12.2024 р. в редакції Корякіна Д.В., які направлені на його адресу, що підтверджується поштовим описом вкладення №0103300287224 від 09.04.2025;
- у поданих суду додаткових поясненнях Корякіним Д.В. визнається факт передачі йому наступних документів: оригінал договору №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 05.04.2019 - на 33 арк., оригінал акту прийому-передачі ліфта в/п 1000 кг, за адресою м. Київ, пров. Приладний 10б, буд. 2, від 02.09.2020, у якому не зазначено назви Сторони 2 - на 1 арк.; картка рахунку 361 до договору №ПБ050419-2 - на 1 арк., оригінал договору №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 08.02.2019 - на 35 арк., картка рахунку 361 до договору №ЗБ080219 - на 1 арк., оригінал договору №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 04.04.2019 - на 21 арк., картка рахунку 361 до договору №ПБ040419-1 - на 1 арк., копія видаткової накладної №ФК-0000037 від 26 липня 2019 - на 1 арк., копія акту передачі під збереження ліфта для виконання будівельнооздоблювальних робіт на будівництві житлового комплекса за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15, секція №5, від 12 вересня 2019 - на 1 арк., копія акту передачі під збереження ліфта для виконання будівельнооздоблювальних робіт на будівництві житлового комплекса за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15, секція №4, від 09 вересня 2019 - на 1 арк.;
- зазначений в Акті приймання-передачі від 13.12.2024 р. перелік документів, які засвідчують придбане ФОП Корякіним Д.В. на аукціоні право вимоги, повністю відповідає переліку таких документів, вміщеному в оголошенні про проведення аукціону № BRD001-UA-20230705-54573.
- також, на підтвердження виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 р. у справі №908/3082/21 надана Довідка Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.07.2025 року №6/25, де комісія з перевірки, зокрема дійшла висновку про виконання ліквідатором ТОВ "Плюс Ліфт" арбітражною керуючою Сердюк М.М. вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 р. у справі №908/3082/21 про банкрутство ТОВ "Плюс Ліфт" в повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2025 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. у справі № 908/3082/21 задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 20.02.2025р. у справі № 908/3082/21 скасовано та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Запорізької області від 04.12.2024р. у справі №908/3082/21.
Звертаючись з позовом до суду, Фізична особи-підприємець Корякін Дмитро Вадимович зазначає, що
- 08.02.2019 між ТОВ «БОГДАН ЛІФТ», у подальшому перейменоване у ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ», та ТОВ «ПБФ ГРУП» було укладено договір №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання, за умовами якого підрядник зобов'язується у відповідності до проектної документації, виготовити ліфтове обладнання і поставити його до місця монтажу, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а головний підрядник зобов'язується провести прийом поставленого підрядником обладнання, прийняти роботи та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт. Проте свої зобов'язання за договором у частині сплати вартості обладнання та робіт, ТОВ «ПБФ ГРУП» виконало не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 822 600,00 грн.;
- 04.04.2019 між ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» та ТОВ «ПБФ ГРУП» було укладено договір №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання, за умовами якого підрядник зобов'язується у відповідності до проектної документації, виготовити ліфтове обладнання і поставити його до місця монтажу, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а головний підрядник зобов'язується провести прийом поставленого підрядником обладнання, прийняти роботи та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт. Проте свої зобов'язання за договором у частині сплати вартості обладнання та робіт, ТОВ «ПБФ ГРУП» виконало не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 396 978,23 грн.;
- 05.04.2019 між ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» та ТОВ «ПБФ ГРУП» було укладено договір №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання, за умовами якого підрядник зобов'язується у відповідності до проектної документації, виготовити ліфтове обладнання і поставити його до місця монтажу, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, а головний підрядник зобов'язується провести прийом поставленого підрядником обладнання, прийняти роботи та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт. Проте свої зобов'язання за договором у частині сплати вартості обладнання та робіт, ТОВ «ПБФ ГРУП» виконало не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 396 978,23 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230705-54573 від 17.07.2023, ФОП Корякіна Д.В. було визначено переможцем повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ», а саме дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ «ПБФ ГРУП», на загальну суму 1 616 556,46 грн., оскільки позивач запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону, а саме 16 165,56 грн.
ФОП Корякін Д.В. зазначає, що 11.04.2025 на адресу ТОВ «ПБФ ГРУП» направив повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні з проханням сплати заборгованості, яке додатково було направлено відповідачу у Viber на його номер телефону НОМЕР_1 , проте
заборгованість відповідач не сплатив, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з позовом.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що на виконання своїх зобов'язань за:
- Договором №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 08.02.2019, відповідач сплатив вартість поставки ліфтового обладнання в сумі 6 291 410,00 грн та проавансував частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 629 142,60 грн, що підтверджується актом звірки від відповідача, та карти рахунку №361, яку надав позивач, натомість на виконання своїх зобов'язань за цим договором, ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» здійснив поставку ліфтового обладнання на суму 6 291 410,00 грн. та частково виконав монтажні роботи на суму 629 142,60 грн, при цьому, частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт на загальну суму 822 600,00 грн., ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» не виконував, докази виконання (акти виконаних робіт) відсутні та завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт здійснював інший підрядник;
- Договором №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 04.04.2019, відповідач сплатив вартість поставки ліфтового обладнання в сумі 3 066 779,00 грн та проавансував частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 408 286,42 грн, що підтверджується актом звірки від відповідача, та карти рахунку №361, яку надав позивач, натомість на виконання своїх зобов'язань за цим договором, ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» здійснив поставку ліфтового обладнання на суму 3 066 779,00 грн та частково виконав монтажні роботи на суму 408 286,42 грн, при цьому, частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт на загальну суму 396 978,23 грн, ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» не виконував, докази виконання (акти виконаних робіт) відсутні та завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт здійснював інший підрядник;
- Договором №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 05.04.2019, відповідач сплатив вартість поставки ліфтового обладнання в сумі 3 066 779,00 грн та проавансував частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 408 286,42 грн, що підтверджується актом звірки від відповідача, та карти рахунку №361, яку надав позивач, натомість на виконання своїх зобов'язань за цим договором, ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» здійснив поставку ліфтового обладнання на суму 3 066 779,00 грн та частково виконав монтажні роботи на суму 408 286,42 грн, при цьому, частину монтажних та пусконалагоджувальних робіт на загальну суму 396 978,23 грн, ТОВ «БОГДАН ЛІФТ» не виконував, докази виконання (акти виконаних робіт) відсутні та завершення монтажних та пусконалагоджувальних робіт здійснював інший підрядник.
Відповідач зазначає, що ще одним підтвердженням відсутності виконаних робіт ТОВ «Богдан Ліфт» по закінченню монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання на об'єктах, на загальну суму 1 616 556,46 грн, є Додаток 1 до податкових декларації за період з червня 2021 (коли були зареєстровані податкові) по травень 2024 (крайній термін, коли відповідач міг включити дані податкові).
Також, відповідач зазначає, що Позивач, всупереч імперативним нормам чинного процесуального законодавства, в позовній заяві не посилається на жодний документ чи доказ який би підтверджував виконання робіт з монтажу та пусконаладки ліфтового обладнання.
Таким чином, відповідач зазначає, що позивач не надав документи, а саме акти виконаних робіт №КБ-2в та довідки про вартість №КБ-3, які б підтверджували факт виконання ТОВ «Богдан Ліфт» робіт на загальну суму 1 616 556,46 грн по трьом договорам, такі документи відсутні в акті приймання-передачі документації та майна від директора ТОВ «Плюс Ліфт» (до перейменування ТОВ «Богдан Ліфт») до арбітражного керуючого, та відсутні в акті приймання-передачі від арбітражного керуючого позивачу.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Звертаючись з позовом до суду, ФОП Корякін Д.В. зазначає, що у відповідача перед ТОВ «Плюс ліфт» існувала заборгованість:
- у сумі 822 600,00 грн за Договором поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019;
- у сумі 396 978,23 грн за Договором поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання №ПБ040419-1 від 04.04.2019;
- у сумі 396 978,23 грн за Договором поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання №ПБ050419-2 від 05.04.2019.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Отже, договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Як вбачається з Договорів поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019, за якими - ТОВ «Богдан ліфт» є підрядником, а ТОВ «ПБВ Груп» - головним підрядником, підрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації стадії «Робоча документація» та технічних характеристик, визначених в Додатку № 1 до Договору (технічна характеристика ліфтів), виготовити ліфтове обладнання і поставити його до місця монтажу, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, в тому числі роботи з організації введення в експлуатацію ліфтового обладнання торгової марки «Bogdan» (далі - роботи) (з урахуванням всіх погоджених та обов'язкових платежів при введенні в експлуатацію, а саме оплата отримання Акту технічної готовності та виклик інспектора - за рахунок підрядника)., (додаткові витрати на погодження роботи експерта - оплачується за рахунок замовника) (в подальшому обладнання чи ліфтообладнання, яке включає матеріали для монтажу, пусконалагодження та введення в експлуатацію), на умовах, викладених у цьому Договорі, а головний підрядник зобов'язується провести прийом поставленого підрядником обладнання, прийняти роботи відповідно до умов цього Договору та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт за ціною та в порядку, визначених Договором.
Відповідно до ч. ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме про те, що договір містить елементи як договору підряду (щодо обов'язків з проведення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, в тому числі роботи з організації введення в експлуатацію ліфтового обладнання), так і договору поставки (щодо похідних обов'язків з виготовлення ліфтового обладнання і поставки його до місця монтажу).
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З розділу 2 та 4 Договорів вбачається, що підставами для здійснення розрахунків, тобто виникнення у ТОВ «ПБФ Груп», як генерального підрядника обов'язку зі здійснення розрахунків, в залежності від етапів та підстав, є: рахунки-фактури, письмові звернення, листи-повідомлення, акти виконаних робіт, видаткові накладні, акти приймання-передачі обладнання.
Однак, не визначаючи конкретизоване у відповідності до умов Договорів зобов'язання ТОВ «ПБВ Груп», з невиконання якого у відповідача виникла заборгованість за Договорами в розмірі 1 616 556,46 грн., позивач зазначає, що відповідно до протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20230705-54573 від 17.07.2023, ФОП Корякіна Д.В. було визначено переможцем повторного аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ», а саме дебіторської заборгованості за Договором №3Б080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ «ПБФ ГРУП», на загальну суму 1 616 556,46 грн., оскільки позивач запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону, а саме 16 165,56 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 прийнято звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" - арбітражного керуючого Сердюк Марини Миколаївни про виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 по справі №908/3082/21.
В означеній ухвалі Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 встановлено наступне:
- 09.04.2025 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Ліфт" арбітражним керуючим Сердюк Мариною Миколаївною було підписано Акт про придбання майна на аукціоні №BRD001- UA-20230705-54573 від 13.12.2024 р. та Акт приймання-передачі від 13.12.2024 р. в редакції Корякіна Д.В., які направлені на його адресу, що підтверджується поштовим описом вкладення №0103300287224 від 09.04.2025;
- у поданих суду додаткових поясненнях Корякіним Д.В. визнається факт передачі йому наступних документів: оригінал договору №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 05.04.2019 - на 33 арк., оригінал акту прийому-передачі ліфта в/п 1000 кг, за адресою м. Київ, пров. Приладний 10б, буд. 2, від 02.09.2020, у якому не зазначено назви Сторони 2 - на 1 арк.; картка рахунку 361 до договору №ПБ050419-2 - на 1 арк., оригінал договору №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 08.02.2019 - на 35 арк., картка рахунку 361 до договору №ЗБ080219 - на 1 арк., оригінал договору №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 04.04.2019 - на 21 арк., картка рахунку 361 до договору №ПБ040419-1 - на 1 арк., копія видаткової накладної №ФК-0000037 від 26 липня 2019 - на 1 арк., копія акту передачі під збереження ліфта для виконання будівельнооздоблювальних робіт на будівництві житлового комплекса за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15, секція №5, від 12 вересня 2019 - на 1 арк., копія акту передачі під збереження ліфта для виконання будівельнооздоблювальних робіт на будівництві житлового комплекса за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15, секція №4, від 09 вересня 2019 - на 1 арк.;
- зазначений в Акті приймання-передачі від 13.12.2024 р. перелік документів, які засвідчують придбане ФОП Корякіним Д.В. на аукціоні право вимоги, повністю відповідає переліку таких документів, вміщеному в оголошенні про проведення аукціону № BRD001-UA-20230705-54573.
- також, на підтвердження виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 р. у справі №908/3082/21 надана Довідка Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.07.2025 року №6/25, де комісія з перевірки, зокрема дійшла висновку про виконання ліквідатором ТОВ "Плюс Ліфт" арбітражною керуючою Сердюк М.М. вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 р. у справі №908/3082/21 про банкрутство ТОВ "Плюс Ліфт" в повному обсязі.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Вказану правову позицію викладено у постанові від 03.07.2018 Великої палати Верховного Суду по справі №917/1345/17.
При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 набрала законної сили, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені нею обставини щодо продажу Фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу, за результатами проведення електронного аукціону № BRD001-UA-20230705-54573 права вимоги на Дебіторської заборгованості за Договором №ЗБ080219 від 08.02.2019 р., №ПБ040419-1 від 04.04.2019 р.; №ПБ050419-2 від 05.04.2019 р. поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання укладеними з ТОВ "Плюс Ліфт" (ЄДРПОУ 39709878) на загальну суму 1 616 556,46 грн., повторному доведенню не потребують.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 Цивільного кодексу України).
Відповідно до загальної теорії цивільного права суб'єктами зобов'язання є управомочена особа (кредитор) та зобов'язана сторона (боржник). Кредитор - це особа, яка уповноважена вимагати від боржника виконання певної дії або утримання від неї, а боржник - це особа, на яку покладений обов'язок вчинити таку дію. Суб'єктивне право, яке належить управомоченій стороні у зобов'язані є правом вимоги, а суб'єктивний обов'язок сторони є боргом.
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, Акт про придбання майна на аукціоні № BRD001-UA-20230705-54573 від 13.12.2024 є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попередніх зобов'язань сторін за Договором. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Отже, у разі продажу права вимоги на аукціоні, новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов'язанні.
Визначаючи, що зобов'язання переходить до нового кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, необхідно враховувати, що відступлення таких прав є неможливим лише стосовно недійсних вимог (тобто лише в разі недійсності самого правочину, в силу якого виникло зобов'язання).
Зміст зобов'язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов'язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. А отже, у спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов'язаних із обов'язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов'язань.
Наведене не стосується конкретного розміру та грошового вираження вимог за усіма складовими такого зобов'язання, оскільки в силу такого відступлення права вимоги відбувається перенесення на нового кредитора усіх прав, що випливають із договору, укладеного первісним кредитором з боржником, окрім тих, що нерозривно не пов'язані з особою первісного кредитора.
Поряд з цим, суд зазначає, що законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов'язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов'язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов'язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії).
Таким чином, питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019, укладеними з ТОВ "Плюс Ліфт", право вимоги за якими реалізовувалось на аукціоні BRD001-UA-20230705-54573, підлягає дослідженню у межах даного спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність правочинів, які згідно зі ст. 204 ЦК України презюмується.
Суд також зазначає, що сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для відповідача безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у Акті про придбання майна на аукціоні. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, відповідач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі Договорів, права вимоги за якими продавалось на аукціоні.
Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги фактично лише самими Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019, укладеними з ТОВ "Плюс Ліфт", право вимоги за якими реалізовувалось на аукціоні BRD001-UA-20230705-54573, на якому було зазначено, що дебіторська заборгованість складає 1 616 556,46 грн.
Водночас, як вже зазначалось судом, стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 ЦК України).
Отже, право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги, і відповідно правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Без документів право вимоги відсутнє. Саме за матеріальними доказами судом оцінюється і розмір переданого права. Без доказів розміру права вимоги таке право відсутнє і не може бути передане.
Однак, позивачем як не додано до матеріалів справи жодних доказів в підтвердження наявності у ТОВ "Плюс Ліфт" заборгованості за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019 на загальну суму 1 616 556,46 грн., так і не зазначено у позовній заяві про існування таких доказів та не зазначено, з яких саме доказів та внаслідок яких дій - виконання яких робіт, чи поставки яких товарів, у відповідача за означеними Договорами виникла така заборгованість.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.
Відтак на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
При цьому, згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, за результатами розгляду клопотання позивача про витребування доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2025:
- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБФ Груп": рахунки-фактури, видаткові накладні, акти виконаних робіт, письмові звернення підрядника, листи повідомлення від підрядника - за договорами №ЗБ080219 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 08.02.2019, №ПБ040419-1 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 04.04.2019, №ПБ050419-2 поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 05.04.2019, укладеними із ТОВ «БОГДАН ЛІФТ», що у подальшому перейменоване у ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ»;
- витребувано в Головного управління Державної податкової служби у місті Києві копії податкових накладних, складених ТОВ «ПБФ Груп» (ідентифікаційний код: 39709878) по контрагенту ТОВ «Плюс ліфт» (ідентифікаційний код: 35282075) за період з січня 2019 року по грудень 2024 року.
Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 витребувано у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві податкову звітність ТОВ "ПБФ ГРУП" (код ЄДРПОУ 39709878, 01001, м. Київ, вул. Басейна, буд. 12, група приміщень №40) з податку на додану вартість за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, а саме: декларації з податку на додану вартість з додатками №1 до них, в яких відображені зареєстровані податкові накладні ТОВ «БОГДАН ЛІФТ», що було перейменоване у ТОВ «ПЛЮС ЛІФТ» (код ЄДРПОУ 35282075, ІПН 352820726560, 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 27).
Однак, за результатами виконання як Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБФ Груп" вимог ухвали суду, так і Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, позивачем так і не зазначено посилання на конкретні докази, якими підтверджувалась би заявлена позивачем заборгованість у розмірі 1 616 556,46 грн. за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019.
Суд також зазначає, що сам по собі Акт про придбання майна на аукціоні № BRD001-UA-20230705-54573 від 13.12.2024, підтверджує лише вчинення угоди про продаж права вимоги на аукціоні, натомість про реальний перехід права вимоги за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019 на суму 1 616 556,46 грн. може свідчити лише в сукупності з фізичними документами про право вимоги, тобто якщо правонаступником такі документи пред'явлено суду в оригіналі, або правонаступником суду надано у справу належним чином засвідчені копії з оригіналів документів, які підтверджують наявність зобов'язань за Договорами у відповідача.
Сам же акт (чи й в сукупності з самими лише договорами без доказів в підтвердження існування зобов'язань зі сплати коштів) не може бути доказом права вимоги, оскільки є доказом факту продажу на аукціоні права вимоги, і як зазначено вище, доказом же права вимоги є самі документи.
Частини 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відтак, доводити своє право вимоги до боржника має саме особа, у якої наявне право і первинні документи, які підтверджують обсяг таких прав.
Отже, при передачі права вимоги, судом оцінюється їх правомірність, обсяг переданих прав, наявність доказів права вимоги, і суд не може приймати рішення під умовою про те, що такий обсяг прав визначений аукціоном, за результатами якого зафіксовано заборгованості у Акті про придбання майна, без існування первинних документів, оскільки саме первинні документи і дають можливість встановити розмір права, а також обсяг переданих правонаступнику прав.
Зокрема, Центральний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 08.07.2025, за результатами надання оцінки посиланням Корякіна Д.В. на не передання ліквідатором усіх необхідних документів, які засвідчують права, що передаються, зазначив, що:
- в ухвалі Господарського суду Запорізької області від 19.11.2024 не визначено конкретний перелік документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;
- ліквідатором разом з актом було направлено документи,які є достатніми для підтвердження передачі прав. Ліквідатор зазначає про відсутність у нього інших документів, що стосуються права вимоги до ТОВ "ПБФ ГРУП", крім тих, що були передані, а Корякіним Д.В. такі твердження належними доказами не спростовано.
Також апеляційний суд зазначив, що реєструючись для участі в аукціоні з продажу дебіторської заборгованості Корякін Д.В. погодився зі складом лоту, інформацією про лот та документами, що розміщені в розділі "документація" та умовами продажу лоту. Вказане відповідає приписам п.п. 24, 25 Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі щодо організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство, затвердженого наказом ДП "Прозорро.Продажі" № 39 від 18.10.2019 р.
При цьому, з вимогами про скасування аукціону та/або визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону в порядку ст. 73 Кодексу України з процедур банкрутства Корякін Д.В. не звертався.
З урахуванням того, що позивачем, як не визначено первинних документів, якими підтверджується виникнення у відповідача - ТОВ «ПБФ Груп» обов'язку зі здійснення розрахунків за Договорами поставки, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, ліфтового обладнання №ЗБ080219 від 08.02.2019, №ПБ040419-1 від 04.04.2019, №ПБ050419-2 від 05.04.2019 у розмірі 1 616 556,46 грн., так і не надано таких доказів до матеріалів справи, які б підтверджували існування у відповідача заборгованості у визначеному позивачем розмірі за Договорами, і з витребуваною судом, в тому числі і у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві податкової звітності ТОВ «ПБФ Груп» не вбачається існування такої заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, заявленому до стягнення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.10.2025
Суддя О.А. Грєхова