ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
30.10.2025Справа № 911/2677/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмакова, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» (04080, м. Київ, вул. Турівська, буд. 19б, оф. 414) про витребування безпідставно набутого майна та/або стягнення вартості такого майна
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» (далі - відповідач) про витребування із незаконного володіння та повернення в натурі безпідставно набутого майна: Деформаційний шов MAUER D80 (виробника ТОВ «Маурер Україна») - 117,938 м.п., Арматура: O-8 - 1,096 т, Арматура: O-10 -1,24952 т, Арматура: O-12 - 4,54622 т, Арматура: O-16 - 3,0045 т, Арматура: O-25 - 56,05 т, Арматура: O-25 не ліквідні остатки (відрізки 2-2.5 метра) - 4,948 т, Гофротруба двостінна 40мм Копофлекс чорна (Kopos) бухта 50м. - 1 610,00 м.п., Муфта з'єднувальна 40мм (02040_FA) Kopos - 55 шт, профілі стальні листові гнуті Н57-750-0,8 сталь С245 ДСТУ 8802:2018 -1943,561 м2, Закладна деталь М2 (Лист гарячекатаний t8 8х90 С245, L=230_812шт), (Прокат круглий O20 ДСТУ 4738:2007, L=400_1624шт) - 541 шт, Сітка ткана 5*5 НВ - 33.5 м2, Елемент КР-1 у складі: Арматура Ф-8, Арматура Ф-10 - 0,774/90 т/шт, Елемент № 5 арматура Ф-12 - 0,797424/449 т/шт, Елемент № 7 арматура Ф-16 - 0,1526/60 т/шт.
При цьому, позивач просить суд у разі неможливості повернення в натурі ТОВ «Інтерабуд» безпідставно набутого майна, стягнути з ТОВ «Хорос» його вартість, яку прагне визначити на момент розгляду судом справи про повернення майна в порядку статті 1213 Цивільного кодексу України.
Предметом спору позивач визначив рухоме майно будівельні матеріали або грошові кошти вартість будівельних матеріалів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно набуте належне позивачу майно, яке він зобов'язаний повернути позивачу на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а у випадку неможливості повернути в натурі безпідставно набуте майно, сплатити позивачу його вартість.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хорос» про витребування безпідставно набутого майна та/або стягнення вартості такого майна та додані до неї документи передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 15.010.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2025 року у справі №911/2677/25 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 01.09.2025 року у справі №911/2677/25 залишено без змін постановлено матеріали справи №911/2677/25 направити до Господарського суду міста Києва.
23.10.2025 року через відділ діловодства суду за супровідним листом №911/2677/25/09.1-04.1/6131/25 від 20.10.2025 від Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2677/25.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи №911/2140/25 між суддями справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В.
Відповідно до частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Реалізуючи передбачене статтею 6 Конвенції, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23.
У даному випадку, як вбачається з позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» просить суд витребувати із незаконного володіння та повернути в натурі безпідставно набуте Товариством з обмеженою відповідальністю «Хорос» майно, а у разі неможливості повернути в натурі позивачу безпідставно набуте майно стягнути з відповідача його вартість, яку визначити на момент розгляду судом справи про повернення майна в порядку статті 1213 ЦК України.
Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, з аналізу Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Враховуючи наведені вище положення процесуального закону, з урахуванням вимог встановлених щодо форми та змісту позовної заяви, що закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням ГПК України.
Відтак, визначений позивачем зміст позовних вимог є таким, що не відповідає пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, оскільки даний позов містить вимогу про визнання права власності на цінні папери, що являється спором про підтвердження права на майно, зазначений позов має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом враховано, що позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим може бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про витребування із незаконного володіння та повернення в натурі безпідставно набутого майна, загальною (ринковою) вартістю 6425831,00 грн, яка визначена висновком судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича №1672/02-2024 від 12.02.2024 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, що долучений позивачем до матеріалів позовної заяви.
Відтак, з огляду на те, що даний позов містить майнову вимогу, то судовий збір за його подання має сплачуватися у розмірі 77109,97 грн (6425831,00 грн*1,5 ставки/100% *0,8).
Однак, до позовної заяви не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, як і не зазначено, з наданням відповідних доказів, що заявник є звільненим від сплати судового збору.
При цьому, позивачем до позову додано заяву про відстрочення сплати судового збору, оскільки на момент звернення до суду з позовною заявою у позивача відсутня об'єктивна можливість оплати судового збору у зв'язку з перебуванням у складному матеріальному становищі через наявність відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього грошових коштів, а тому на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Розглянувши заяву, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносин позивач за зустрічним позовом є юридичною особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №909/8/18.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відтак, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог поданої заяви, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідної заяви.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» без руху.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерабуд» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви із визначенням конкретних (безальтернативних) вимог до відповідача, у відповідності до способів захисту порушеного права (свободи, законного інтересу);
- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 77109,97 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва.
5. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
СуддяТ.В. Васильченко