30.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/872/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - Фізична особа - підприємець Попович Софія Василівна,
відповідач - Фізична особа - підприємець Хортів Христина Романівна,
про стягнення 48 882,97 грн, з яких 645,16 грн - заборгованість за договором оренди від 01.08.2024 № 03-М за період з 01.05.2025 до 10.05.2025, 37,81 грн - пеня, 200 грн - штраф, 48 000 грн - штраф за дострокове розірвання договору,
за зустрічним позовом про визнання недійсним п. 8.7. договору оренди № 03-М від 01.08.2024,
за участю представників:
від позивача Гресько В. В.,
від відповідача Михайлишин Т. Ю.,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Предметом первісного позову є вимога про стягнення 48 882,97 грн, з яких 645,16 грн - заборгованість за договором оренди від 01.08.2024 № 03-М за період з 01.05.2025 до 10.05.2025, 37,81 грн - пеня, 200 грн - штраф, 48 000 грн - штраф за дострокове розірвання договору.
1.2. Предметом зустрічного позову є вимога визнати недійсним п. 8.7. договору оренди № 03-М від 01.08.2024
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судочинства.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ухвали від 28.08.2025 суд прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
2.2. Продовження процесуальних строків
На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів - до 27.10.2025 (ухвала від 01.10.2025)
2.3. Розгляд заяв сторін, поновлення процесуальних строків
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України в судовому засіданні 08.10.2025 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, поновив цей строк та прийняв вказану заяву до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України в судовому засіданні 22.10.2025 суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку на подання пояснень, поновив цей строк та прийняв вказану заяву до розгляду.
3. Зміст заяв по суті справи.
3.1. Позовна заява від 18.07.2025 (вх.№ 6366/25 від 21.07.2025).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали договір оренди, умови якого є обов'язковими для виконання (ст. 629 ЦК України). Відповідачка достроково розірвала договір з підстав "за особистими обставинами", які не передбачені договором як допустимі для одностороннього розірвання з ініціативи орендаря (п. 11.4.2 договору дозволяє це лише при збільшенні орендної плати, чого не було). Законодавство також обмежує односторонню відмову (ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України). Оскільки відповідачка здійснила односторонню відмову без договірних підстав, вважає, що позивачка має право на стягнення штрафу, передбаченого п. 8.7 договору, у розмірі орендної плати за весь строк дії договору. Обґрунтовує те, що встановлення такої неустойки відповідає принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) і є наслідком порушення зобов'язання (ст. 611 ЦК України). Вказує, що відповідачка відповідно до ст. 762 ЦК України зобов'язана сплатити орендну плату за період фактичного користування майном до моменту розірвання (з 01.05.2025 до 10.05.2025). За несвоєчасну сплату орендної плати за травень 2025 року нараховано пеню (п. 8.2 договору) та штраф (п. 8.3 договору).
3.2. Відзив на позов від 21.08.2025 (вх.№ 13773/25 від 22.08.2025).
Відповідачка позов не визнає і просить відмовити у його задоволенні повністю. Вказує, що розірвання договору було вимушеним і спричинене недобросовісною поведінкою позивачки як орендодавця, яка порушувала умови договору (п. 6.1.2), створювала перешкоди в користуванні майном, висувала необґрунтовані претензії та втручалася в роботу орендаря. Посилається на принцип добросовісності (п. 6 ст. 3 ЦК України) і розцінює як несправедливі умови договору про штраф за дострокове розірвання договору у розмірі орендної плати за всі попередні місяці оренди. Згадує визначення "несправедливі умови договору», яке закріплено в ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів". Обґрунтовує те, що вказана умова договору є незаконною, оскільки суперечить правовій природі неустойки. Неустойка за ст. 546, 549, 611 ЦК України є наслідком порушення зобов'язання, а не правомірної дії (розірвання договору).
3.3. Зустрічний позов від 21.08.2025 (вх.№ 7353/25 від 22.08.2025).
Вважає таким, що суперечить закону, п. 8.7. договору, який передбачає сплату штрафу (неустойки) за односторонню відмову від договору з ініціативи орендаря з підстав, не вказаних у п. 11.4.2. договору. Згідно зі ст. 546, 549, 611 ЦК України неустойка (штраф, пеня) є видом забезпечення виконання зобов'язання та наслідком його порушення, а не правомірної дії, якою є одностороння відмова від договору (навіть якщо вона здійснена з порушенням умов договору щодо підстав такої відмови). Посилається з цього приводу на практику Верховного Суду (справи № 591/3176/17, № 552/6997/19, № 619/86/24, № 372/505/23). Стверджує, що хоча сторони вільні у визначенні умов договору (ст. 6, 627 ЦК України), вони не можуть відступати від імперативних положень законодавства або положень, обов'язковість яких випливає з їх змісту чи суті відносин. Норми про природу неустойки є саме такими. Оскільки пункт 8.7. договору є недійсним як такий, що суперечить ЦК України, вимога первісного позивача про стягнення штрафу на його підставі не підлягає задоволенню.
3.4. Відзив на зустрічний позов від 11.09.2025 (вх.3 14756/25).
Просить відмовити у задоволенні зустрічного позову .
Заперечує щодо недобросовісної поведінки позивачки і створення перешкод в користуванні орендованим майном чи втручання в роботу орендаря. Навпаки, стверджує, що позивачка надавала професійну підтримку та консультації на прохання самої відповідачки. Обґрунтовує правомірності штрафу (п. 8.7 Договору) з огляду на свободу договору (ст. 627 ЦК України), його компенсаційний характер, який передбачений для компенсації збитків орендодавця, пов'язаних з достроковим розірванням договору (витрати на ремонт, оновлення інструментів, період простою робочого місця). Вказує, що договір є чинним, його умови не змінювалися та не визнавалися недійсними у судовому порядку.
3.5. Відповідь на відзив за зустрічним позовом від 03.10.2025 (вх.№ 16220/25 від 06.10.2025).
Повторно наголошує на неправомірності штрафу (п. 8.7 Договору). Вважає, що твердження про необхідність покриття витрат на ремонт та оновлення інструментів не відповідають акту приймання - передачі від 10.05.2025, де зафіксовано відсутність зауважень до стану орендованого майна. А тому подальші витрати позивачки є бажанням орендодавця оновити приміщення, а не наслідком дій орендаря. Заперечує твердження про покриття збитків від "простою" робочого місця, оскільки, за словами позивачки, нову людину на орендоване місце знайшли ще до фактичної дати розірвання договору (з 01.05.2025); а тому простою не було. Наполягає, що розірвання договору було спричинене саме діями орендодавця, які перешкоджали роботі орендаря (втручання в ціноутворення після надання послуги, необґрунтовані звинувачення тощо). Заперечує борг за травень 2025 р., оскільки фактично не користувалась робочим місцем у цей період через наявність нового орендаря.
3.6. Пояснення представника позивача від 20.10.2025 (вх.№ 17159/25 від 21.10.2025).
Вважає правомірними вимоги за первісним позовом щодо штрафу за дострокове розірвання договору (48 000 грн), оскільки договір діяв до 31.07.2026, а відповідачка розірвала його в односторонньому порядку з підстав "за особистими обставинами", які не передбачені ані договором (п. 11.4.2), ані законом (ст. 784 ЦК, ст. 291 ГК). Заяви відповідачки про перешкоди з боку позивачки є безпідставними та не підтверджені доказами (надане листування не містить таких фактів). Зауваження щодо прибирання відповідали умовам договору (п. 4.1.10). Отже, одностороння відмова від договору є неправомірною і розцінюється як порушення договору. Відповідно до принципу свободи договору (ст. 627 ЦК) сторони погодили відповідальність за неправомірну односторонню відмову у вигляді штрафу (п. 8.7 Договору). Ця умова є законною, оскільки встановлює відповідальність саме за порушення зобов'язання . Судова практика, на яку посилається відповідачка щодо неможливості застосування штрафу за правомірну відмову від договору, не є релевантною, оскільки в даному випадку відмова була неправомірною. Підтверджує те, що штраф має компенсаційний характер, покриваючи витрати на ремонт, оновлення інструментів та простій робочого місця, які виникли внаслідок непередбачуваного розірвання договору.
Щодо боргу за травень (645,16 грн) та санкцій за прострочення (пеня 37,81 грн, штраф 200 грн) вказує, що відповідачка правомірно користувалася майном до моменту підписання акту приймання - передачі 10.05.2025 (п. 2.5 Договору, ч. 1 ст. 785 ЦК). Дата розірвання договору була визначена самою відповідачкою у заяві від 10.04.2025. Обов'язок сплати орендної плати існує до моменту повернення майна, незалежно від фактичного користування.
Твердження про відсутність фактичного користування та наявність іншого орендаря з 01.05.2025 не доведені. Отже, борг за 10 днів травня 2025 р. та нараховані на нього пеня і штраф (п. 8.2, 8.3 Договору) є правомірними.
Вважає безпідставним зустрічний позов, позаяк п. 8.7. договору не суперечить законодавству, стосується відповідальності за неправомірну, а не правомірну відмову від договору. Посилання відповідача на ЗУ "Про захист прав споживачів" є некоректним, оскільки договір укладено між двома підприємцями з метою ведення господарської діяльності, а не для особистих потреб. Умова про штраф була погоджена сторонами вільно, договір є чинним.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між ФОП Попович Софією Василівною як орендодавцем та ФОП Хортів Христиною Романівною як орендарем 01.08.2024 було укладено договір оренди № 03-М (далі - Договір).
Умови Договору такі.
п. 1.1.: "Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування (оренду) на умовах, викладених в цьому Договорі, робоче місце та професійні інструменти, які знаходяться в салоні краси - SЕКТА інноваційний простір краси від Софії Попович в нежитловому приміщенні № 74, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (надалі Робоче місце)".
п. 1.3.: "Робоче місце та профінструменти надаються Орендарю в оренду з метою ведення ним господарської діяльності, відповідно до зареєстрованого КВЕДУ 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси".
п. 2.1.: "Робоче місце та профінструменти передаються Орендодавцем Орендарю згідно з Актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору".
п. 2.5.: "Робоче місце вважається звільненим та переданим Орендарем Орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі. За даним Актом передаються і профінструменти".
п. 3.2.: "Розмір орендної плати за один календарний місяць складає 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн".
п. 3.3.: "Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури Орендодавця, шляхом готівкового/безготівкового розрахунку, але не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний, після підписання Акту приймання-передачі".
п. 4.1.2.: Орендар зобов'язується "своєчасно і у повному обсязі сплачувати оренду плату, відповідно до умов цього Договору»
п. 8.2.: "За несвоєчасну сплату орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання, включаючи день оплати, а також усі витрати та збитки, понесені Орендодавцем у зв'язку з зазначеною несвоєчасною сплатою".
п. 8.3.: "За несвоєчасну сплату орендної плати, більш як на 10 діб, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми місячної орендної плати, а також усі витрати та збитки, понесені Орендодавцем у зв'язку з зазначеною несвоєчасною сплатою" .
п. 8.7.: "Сторони цього Договору домовилися, що у разі дострокового розірвання цього Договору в односторонньому порядку з ініціативи Орендаря з інших підстав, ніж та, яка визначена в п. 11.4.2. цього Договору, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі загальної вартості орендної плати за весь строк дії цього Договору" .
п. 11.4.: "Договір може бути розірвано достроково в односторонньому порядку за ініціативи однієї із Сторін за таких підстав:"
п. 11.4.2.: "Орендарем, письмово попередивши Орендодавця за 30 (тридцяти) календарних днів до дати розірвання цього Договору, виключно за наявності наступних обставин: - у разі збільшення розміру орендної плати Орендарем".
п. 12.1.: "Цей Договір набуває чинності з моменту передачі Орендодавцем Орендарю Робочого місця та профінструментів за Актом приймання-передачі та діє по 31 липня 2026 року, а в частині виконання грошових зобов'язань Орендаря до їх повного виконання".
4.2. 01.08.2024 робоче місце та інструменти були передані Орендарю за Актом приймання-передачі.
4.3. Орендар сплачувала орендну плату з серпня 2024 року до квітня 2025 року згідно з актами надання послуг за відповідні місяці.
4.4. Орендар 10.04.2025 надала Орендодавцю письмове повідомлення про дострокове розірвання Договору з 10.05.2025 з причини "за особистими обставинами" .
4.5. 10.05.2025 сторони підписали акт приймання - передачі, за яким Орендар повернула Орендодавцю робоче місце та інструменти. В акті зазначено, що майно передано у стані, що відповідає умовам договору, зауважень у сторін немає.
4.6. 10.05.2025 Орендодавець вручила Орендарю претензію № 3 з вимогою сплатити до 31.05.2025 штраф у розмірі 48 000 грн на підставі п. 8.7 Договору. До претензії було додано рахунок на оплату. Представник Орендаря надав відповідь на претензію (вих. № 29/05 від 29.05.2025), в якій відмовився задовольняти вимоги, вважаючи їх незаконними, оскільки неустойка за правомірну відмову від договору є неприпустимою. Сторони обмінялися додатковими листами (заперечення на відповідь на претензію від 07.06.2025 та відповідь на заперечення від 04.07.2025), де кожна сторона залишилася при своїй позиції.
4.7. Орендар не сплатила орендну плату за період з 01.05.2025 до 10.05.2025 у розмірі 645,16 грн. Докази того, що Орендодавець перешкоджала Орендарю користуватись орендованим майном у цей період, не подані.
4.8. Відповідно до ст. 76 ГПК України суд вважає неналежними та не бере до розгляду докази, які стосуються обставин, що не входять в предмет доказування.
Зокрема надані позивачкою докази понесених витрат на ремонт та закупівлю інструментів після розірвання Договору, оскільки застосування штрафу не вимагає доведення вказаних обставин.
Також це стосується наданого відповідачкою листування в Telegram на підтвердження недобросовісної поведінки позивачки як підстави розірвання Договору. В п. 8.7. Договору передбачено сплату орендарем штрафу у разі дострокового розірвання Договору з ініціативи орендаря з будь-яких інших підстав, ніж та, яка визначена в п. 11.4.2. Договору (у разі збільшення розміру орендної плати Орендарем). Належить також зауважити, що предметом позову не є вимога про розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ГК України, які були чинні на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 283 ГК України, яка регулювала відносини оренда майна у сфері господарювання, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Укладений між сторонами Договір є договором оренди.
5.2. В ч. 1 ст. 291 ГК України “Припинення договору оренди» передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Згідно з ч. 3 ч. 1 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України. (ч. 4 ст. 291 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2 - 4 ст. 188 ГК України).
Правові наслідки розірвання договору визначені в ст. 653 ЦК України. Відповідно до ч. 2, 3 цієї норми у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу наведених норм слідує, що договір може бути розірвано: 1) за згодою (домовленістю) сторін; 2) за рішенням суду; 3) внаслідок односторонньої відмови від договору. Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, належить кваліфікувати як односторонній правочин, який зумовлює розірвання договору і має наслідком припинення господарських правовідносин без згоди другої сторони.
У спірних правовідносинах дії відповідачки не можна кваліфікувати як односторонню відмову від договору, оскільки для цього відсутні передбачені законом або договором підстави. За відсутності згоди позивачки як орендодавця заява відповідачки від 10.04.2025 про дострокове розірвання Договору не мала б наслідком розірвання Договору. Водночас, підписання сторонами акту приймання - передачі орендованого майна від 10.05.2025 свідчить про те, що Договір був розірваний за згодою сторін. Факт розірвання Договору з 10.05.2025 сторони не заперечують.
5.3. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 173, 174, 179, 193 ГК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).
Відповідачка у встановлені договором строки не внесла орендну плату за період з 01.05.2025 до 10.05.2025 в розмірі 645,16 грн, чим допустила порушення зобов'язання.
Як передбачено в ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відповідачка таких обставин не довела.
5.4. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За умовами п. 8.2, 8.3. Договору позивачка правомірно нарахувала пеню за період з 11.05.2025 до 18.07.2025 в розмірі 37, 81 грн та штраф в розмірі 200 грн за прострочення внесення орендної плати в розмірі 645,16 грн.
5.5. Щодо правової оцінки п. 8.7. Договору суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
В п. 8.7. Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі загальної вартості орендної плати за весь строк дії цього Договору, у разі "дострокового розірвання цього Договору в односторонньому порядку з ініціативи Орендаря з інших підстав, ніж та, яка визначена в п. 11.4.2. цього Договору". Зміст вказаної умови договору можна тлумачити як покладення на орендаря штрафних санкцій за відмову від договору, якщо вона допускається законом або договором, або за ініціювання орендарем дострокового розірвання договору з інших підстав, ніж та, яка визначена в п. 11.4.2. цього Договору.
Оскільки за приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штраф застосовується у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, то застосування його до дій сторони з розірвання договору суперечить правовій природі штрафних санкції.
Відсутні підстави стверджувати, що за умовами Договору орендар зобов'язувався не вимагати дострокового розірвання договору, крім випадку збільшення орендної плати. Сам зміст п. 8.7. Договору свідчить про те, що орендар сплачує штраф за дострокове розірвання Договору з інших підстав, ніж та, яка визначена в п. 11.4.2.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. За приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). В ч. 1 ст. 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
З огляду на викладене, суд вважає, що п. 8.7. Договору належить визнати недійсним.
5.6. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України). Тому правові підстави для стягнення штрафу відсутні.
6. Висновки суду.
6.1. Первісний позов належить задовольнити частково - стягнути з відповідачки на користь позивачки 882,97 грн, з яких 645,16 грн - заборгованість за договором оренди від 01.08.2024 № 03-М за період з 01.05.2025 до 10.05.2025, 37,81 грн - пеня, 200 грн - штраф, відмовити у стягненні штрафу в розмірі 48 000 грн.
6.2. Зустрічний позов потрібно задовольнити - визнати недійсним п. 8.7. Договору.
7. Судові витрати.
7.1. Представниця відповідачки згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України подала заяву від 21.10.2025 (вх.№ 17226/25 від 22.10.2025) про відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, оскільки надання правничої допомоги передбачає участь у судових засіданнях, кількість яких до вирішення спору неможливо точно визначити.
Суд вважає, що вирішення питання про судові витрати належить відкласти після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України позивачу належить подати докази судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 1 ст. 113, ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката протягом п'яти днів з дня отримання вказаних доказів.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Хортів Христини Романівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця ПОПОВИЧ СОФІЇ ВАСИЛІВНИ ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 882,97 грн (вісімсот вісімдесят дві гривні дев'яносто сім копійок), з яких 645,16 грн - заборгованість за договором оренди від 01.08.2024 № 03-М за період з 01.05.2025 до 10.05.2025, 37,81 грн - пеня, 200 грн - штраф.
Відмовити в позові в частині стягнення штрафу в розмірі 48 000 грн.
2. Зустрічний позов задовольнити - визнати недійсним п. 8.7. Договору оренди № 03-М від 01.08.2024.
3. Вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог без повідомлення учасників справи. Позивачу належить подати докази судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Встановити відповідачу строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката протягом п'яти днів з дня отримання вказаних доказів.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 30.10.2025.
Суддя О. В. Малєєва