номер провадження справи 17/102/25
30.10.2025 Справа № 908/2623/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2623/25
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Промактив груп» (проспект Голосіївський буд 132, м. Київ, 03127)
про стягнення 66 702,59 грн
25.08.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 25.08.25 з вимогами Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Промактив груп» про несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 66 702,59 грн.
26.08.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2623/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 01.09.25 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2623/25 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи положення та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 30.10.25 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали цієї справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.
Прокурор позовні вимоги обґрунтовує невиконанням ТОВ “Промактив груп», як новим власником нерухомого майна, обов'язку щодо сплати орендної плати за період з 01.10.23 по 31.12.24 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0107, на якій розміщені об'єкти нерухомості. В обґрунтування необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор вказав на нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 628, 632, 651, 654 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 181, 189, 206 ЗК України, ст. ст. 271, 289 ПК України, ст.ст. 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», прокурор просив позов задовольнити.
Від представника позивача 27.08.25 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла заява про залучення його до участі у справі №908/2623/25.
Наданою суду 16.09.25 в системі “Електронний суд» заявою представник позивача повідомив суду, на виконання вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, про відсутність листування з ТОВ “Промактив груп» з приводу спірного питання.
Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ “Промактив груп» є: проспект Голосіївський, буд 132, м. Київ, 03127.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 908/2623/25 доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 02.09.25.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).
Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІКС.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.05, є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов а ні у встановлений в ухвалі суду від 01.09.25 у справі № 908/2623/25 процесуальний строк для подачі відзиву, а ні пізніше, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк та пізніше не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Наявні матеріали справи № 908/2623/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 30.10.25.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд також відзначає, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Запорізькою міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством “Завод напівпровідників» (орендар) укладено договір оренди землі за № б/н, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1522 га, з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему м. Запоріжжя Запорізької області від 11.11.11 за № 231010004000147.
Пунктом 1 цього Договору визначено, що орендодавець, відповідно до рішення 9 сесії 6 скликання Запорізької міської ради від 18.05.2011 за № 51/70 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого майданчика, розташовану за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя.
Приписами п. 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 457 665 грн 40 коп. у цінах 2011 року.
Згідно із п. 10 Договору, договірні відносини укладаються на 49 років.
У випадку надання земельної ділянки для спорудження (реконструкції) об'єктів містобудування, орендна плата з дати укладення договору оренди до прийняття об'єкту до експлуатації, вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 5 720 грн 73 коп., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року. З дати введення об'єкту до експлуатації орендна плата вноситься у розмірі 13 729 грн 95 коп., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року (пункти 11.1 - 11.1.1.3 Договору).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їхнього цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 12. Договору).
Пунктом 14 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; затвердження нової нормативно грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктом 33.6 Договору узгоджено, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, виданого державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-123 від 01.04.21, право власності на об'єкти нерухомості (згідно переліку), зокрема розташованих на земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, перейшло від ПрАТ «Завод напівпровідників» до ТОВ «Промактив груп».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційна довідка від 04.08.25 № 437993530), нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, 01 та 02 квітня 2023 зареєстровано на підставі вказаного свідоцтва за ТОВ “Промактив Груп».
Відповідно листів Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.09.24 №10694/5/08-01-04-01-04 та від 12.06.25 №5862/5/08/01-04-01-05, ТОВ “Промактив Груп» не надається податкова звітність до контролюючих органів за період з 2021 року по теперішній час. При цьому, станом на 01.09.24 на виконання рішень Господарського суду Запорізької області ТОВ “Промактив Груп» сплачено орендної плати на суму 466 609,76 грн. Одночасно повідомлено, що за земельні ділянки, в т.ч. з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, надавало податкову звітність ПрАТ «Завод напівпровідників» із нарахуванням нульових річних грошових зобов'язань за період з 2021 по 2024 роки, за 2025 рік податкову звітність на надано.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.15 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та з 01.01.16 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.
Згідно з п. 8 рішення № 7 нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.16 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до витягу від 21.04.23 за № НВ-2300028462023 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 становить 1 709 008,14 грн.
Запорізькою міською радою вживались заходи щодо стягнення з ТОВ «Промактив груп» несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0, 1522 га з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 за період часу з 01.04.21 по 30.09.23.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.24 у справі №908/3288/23 позовні вимоги Запорізької міської ради задоволено повністю. Вирішено стягнути з ТОВ «Промактив груп» на користь Запорізької міської ради 72 895,45 грн заборгованості за договором оренди землі № 231010004000147 та 2 684,00 грн судового збору. Рішення набрало законної сили 25.04.24.
У подальшому, Запорізькою міською радою на підставі рішень від 30.06.15 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.18 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.04.23, здійснено розрахунок несплаченої орендної плати ТОВ «Промактив груп» за користування земельною ділянкою площею 0,1522 га з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 за період з 01.10.23 по 31.12.24.
Згідно із вказаним розрахунком, загальний розмір несплаченої орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.10.23 по 31.12.24 становить 66 702,59 грн, зокрема: 2023 рік - 12 817,56 грн, 2024 рік - 53 885,03 грн.
Разом з тим, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.09.24 за № 10694/5/08-01-04-01-04 та від 12.06.25 за № 5862/5/08- 01-04-01-05 ПрАТ «Завод напівпровідників» надавав податкову звітність з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) у період 2023-2024 років. Розмір сплаченої орендної плати за вказаний період становив 0,00 грн.
Прокурор стверджує, що з урахуванням положень ст. 632 Цивільного кодексу України, ст. 271, 289 Податкового кодексу України та ст.ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ТОВ «Промактив груп» зобов'язане сплатити Запорізькій міській раді несплачену орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 за період з 01.10.23 по 31.12.24 у розмірі 66 702,59 грн.
Не здійснення протягом тривалого часу Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя стало підставою для звернення до суду прокурора з даним позовом.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Не виконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 3 даної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 площею 0,1522 га, яка розташована по вул. Теплична, 16 у м. Запоріжжі, відноситься до земель комунальної власності.
Враховуючи викладене, Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки, тобто є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 21.03.24 № 52-103-2934ВИХ-24, від 02.07.24 № 52-103-6465ВИХ-24, від 03.10.24 № 52-103-9360ВИХ-24 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ “Промактив груп» недоотриманого доходу за фактичне використання земельних ділянок, у т.ч. з кадастровим № 2310100000:02:019:0078, площею 0,1522 га, яка розташована по вул. Теплична, 16 у м. Запоріжжі.
Листом від 10.04.25 № 06523/03.3-20/03 Запорізька міська рада надала окружній прокуратурі розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку, кадастровий №: 2310100000:02:018:0107, за період з 01.10.2023 по 31.12.2024, складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.
Також, листом від 02.05.2025 за № 21407-03.3-20/05, 02392/03.3-32/05, 06523/03.3-20/05 Запорізька міська рада повідомила про те, що Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради не вживалися заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Промактив груп» несплаченої орендної плати за використання вказаної земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:018:0107.
Вказані обставини свідчать про не здійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя листом від 15.08.25 № 52-103-6423вих-25 повідомлено Запорізьку міську раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради шляхом пред'явлення позову до ТОВ «Промактив груп» про стягнення недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 в розмірі 66 702,59 грн.
Зважаючи на нездійснення Запорізькою міською радою заходів для звернення до суду та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.
Відносно розгляду даної справи Господарським судом Запорізької області судом враховано наступне.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). Так, зокрема, у вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Правила ж виключної територіальної підсудності передбачені у ст. 30 ГПК України, перелік категорій справ у якій розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред'явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 ГПК України.
Згідно ч. 3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові від 16.02.21 у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Земельна ділянка з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, яка з 03.04.21 перебуває у користуванні ТОВ «Промактив груп», розташована по вулиці Теплична, 16 у місті Запоріжжя.
З огляду на те, що предметом спору у справі № 908/2623/25 є вимога про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання обов'язку щодо сплати орендної плати за користування нерухомим майном (земельною ділянкою), розташованою у місті Запоріжжі, даний спір підлягає розгляду Господарським судом Запорізької області.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до положень ч. 4 статті 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 1 статті 377 ЦК України (тут і надалі - в редакції станом на момент набуття відповідачем права власності на об'єкти нерухомості) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
За правилами ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент набуття відповідачем права власності на об'єкти нерухомості), якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника об'єкта нерухомості) припиняється відповідним правочином, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Верховний Суд у постанові від 17.11.20 у справі № 904/5968/19 наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню. Оскільки внаслідок відчуження нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, відчужувач повністю вибуває з орендних правовідносин за відповідним договором оренди, його подальші дії як їх учасника, спрямовані на припинення цих правовідносин, зокрема, підписання правочину про припинення відповідного договору оренди не тягнуть настання правових наслідків для нового власника майна як орендаря земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.20 у справі № 922/510/19.
Наведене надає підстави для висновку, що, оскільки ТОВ «Промактив груп» набуло у приватну власність об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, а попередній власник таких об'єктів нерухомості ПрАТ «Завод напівпровідників» мав право користування вказаними земельними ділянками на підставі Договору оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.11 за № 231010004000147, то право користування на відповідні земельні ділянки перейшло до ТОВ «Промактив груп».
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі»).
Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата для цілей розділу ХІІ цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
За визначенням п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно ст.ст. 24, 25 Закону України “Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється Цивільним кодексом України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Згідно з п. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Таким чином, для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).
Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у т.ч. право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом ст. 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».
Частинами 1, 3 та 4 цієї статті (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Отже, наведені норми права надають підстави для висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.
Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. При цьому, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки. Натомість, у орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.21 у справі за № 635/4233/19 відзначила, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
У постанові від 05.06.24 у справі 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
При цьому, належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас, несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування, відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Так, рішенням Запорізької міської ради від 30.06.15 № 7 (далі - рішення № 7) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя.
Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016 року.
Відповідно до п. 8 рішення за № 7, нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
У пункті 10 рішення № 7 передбачено, що Головне управління Держземагентства у Запорізькій області (змінено на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області) забезпечує оформлення та видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Запоріжжя.
Пунктом 11 рішення № 7 доручено відповідному управлінню Запорізької міської ради здійснити з 01.01.16 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.04.2023 за № НВ-2300028462023 нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:018:0107 встановлено у розмірі 1 709 008,14 грн.
Пунктом 3.1 ст. 3 Податкового кодексу України до складу податкового законодавства України віднесено, зокрема, рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів. Рішення органів місцевого самоврядування напряму ідентифіковані законодавцем як нормативно-правові акти з питань оподаткування місцевими податками та зборами (пункт 12.5 статті 12 ПКУ). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.21 у справі № 940/2301/18.
Рішенням Запорізької міської ради від 28.11.18 №26 «Про встановлення розміру орендної плати» (далі - рішення № 26) визначено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Так, за використання земельних ділянок, наданих для розташування виробничого майданчика (інші земельні ділянки м. Запоріжжя) встановлено річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 5 рішення № 26 визначено привести у відповідність з даним рішенням договори оренди землі шляхом укладання додаткових угод про внесення змін (в частині розміру орендної плати) до договорів оренди землі.
Так суд враховує, що умовами договору оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.11 за №231010004000147, безпосередньо передбачені випадки перегляду розміру орендної плати, зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; затвердження нової нормативно грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом (п. 14 Договору).
Запорізькою міською радою здійснено розрахунок орендної плати за земельну ділянку з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, яку мало сплачувати ТОВ «Промактив груп» у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.06 № 1724.
Відповідно до вказаного розрахунку загальна сума орендної плати, яку мало сплатити ТОВ «Промактив груп» за період з 01.10.23 по 31.12.24 відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 66 702,59 грн, у т.ч.: з 01.10.23 по 31.12.23 - 12 817,56 грн, за 2024 рік - 53 885,03 грн. Розрахунок орендної плати судом перевірений та визнано правильним.
Обставини справи свідчать, що відповідач оплату орендної плати за наведену земельну ділянку у спірний період не здійснював, заборгованість з орендної плати становить 66 702,59 грн.
Суд визнав необхідним зазначити, що відповідач, як новий власних майна та, відповідно, користувач земельної ділянки з кадастровим № 2310100000:02:018:0107, діяв та продовжує діяти недобросовісно, внаслідок чого Територіальна громада міста Запоріжжя не отримує дохід у міський бюджет.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, суду не надав.
Судовий збір на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача шляхом його стягнення на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, якою сплачено судовий збір.
Керуючись ст. ст. 11-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний код 43746308) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915) несплачену орендну плату за договором оренди землі, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.11 за №231010004000147, у розмірі 66 702 (шістдесят шість тисяч сімсот дві) грн 59 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний код 43746308) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 02909973), розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) - кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Суддя В.Л. Корсун