Ухвала від 29.10.2025 по справі 906/1407/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

29 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1407/25

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С.С.

у результаті вирішення питання про відкриття провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профільтех» (м. Житомир)

до XINJI BAOGANG NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD (Китай)

про стягнення 46 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 085 500,00 грн

УСТАНОВИВ:

24.10.2025 до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Профільтех» (далі- позивач) з вимогами до XINJI BAOGANG NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD (далі - відповідач) про стягнення 46 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 085 500,00 грн, за оплачений, але не поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору продажу (контракту) № 202504210201 від 21.04.2025 в частині поставки товару.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на таке.

Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Частиною 4 ст.4 ГПК України унормовано, що відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Приписами статті 366 ГПК України визначено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Так, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до приписів ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Відповідно до ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Статтею 77 названого Закону визначені випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України, при цьому ст.78 цього Закону передбачено, що компетенція інших органів України щодо розгляду справ з іноземним елементом визначається законами України з урахуванням ст.75-77 Закону.

З огляду на наведене, суд зазначає, що між сторонами укладено зовнішньоекономічний договір продажу № 202504210201 від 21.04.2025, сторонами якого є резидент України - ТОВ “Профільтех» та іноземна юридична особа - XINJI BAOGANG NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD, яка є резидентом Китайської Народної Республіки.

Як убачається з пункту 12 договору, сторони погодили, що спори, які виникають з цього договору, у разі недосягнення згоди шляхом переговорів, підлягають вирішенню арбітражем відповідно до норм Конституції Китаю. Мовою арбітражу є китайська, у столиці Пекіні, Китай.

Таким чином, сторони не передбачили юрисдикції господарських судів України щодо вирішення спорів, що виникають із зазначеного договору, натомість визначили арбітраж за межами України як компетентний орган вирішення спору.

Крім того, з поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається, що дія чи подія, яка стала підставою для подання позову, мала місце на території України, а також відсутні докази того, що відповідач має в Україні місцезнаходження, філії, представництва чи майно, на яке може бути звернене стягнення.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 76 Закону України “Про міжнародне приватне право» підстави для поширення юрисдикції судів України на цей спір.

Право на передачу спору, який відноситься до юрисдикції господарського суду, за угодою сторін на вирішення суду іншої держави передбачено у ст.23 ГПК України.

Так, відповідно до ст.23 ГПК України, у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16 червня 2023 року у cправі №926/4889/22 зазначив, що норми статті 23 Господарського процесуального кодексу України передбачають право сторін на передачу спору на розгляд суду іншої держави, тоді як право сторін на передачу спору на розгляд міжнародного комерційного арбітражу передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, і укладення угод на підставі цих статтей має різні правові наслідки.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України, а відтак у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 175, 234, 235 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профільтех» до XINJI BAOGANG NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD про стягнення 46 000,00 доларів США, що еквівалентно 1 085 500,00 грн.

Копію ухвали направити заявнику в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету, а додані позовні матеріали - засобами поштового зв'язку. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складання та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.

Суддя С. НЕСТЕРЧУК

Попередній документ
131389499
Наступний документ
131389501
Інформація про рішення:
№ рішення: 131389500
№ справи: 906/1407/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (29.10.2025)
Дата надходження: 24.10.2025
Предмет позову: стягнення 26 000,00 доларів США
Учасники справи:
суддя-доповідач:
НЕСТЕРЧУК С С
відповідач (боржник):
XINJI BAOGANG NEW MATERIAL TECHNOLOGY CO., LTD
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Профільтех"