майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
30 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/776/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кравець С.Г.,
розглянувши заяву Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури
№51-85-7942вих-25 від 28.10.2025 про забезпечення позову у справі
за позовом: Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах
держави
до: 1) Житомирської міської ради
2) Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю "Коло"
за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на
стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Томащук Оксани Олександрівни
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди
землі, скасування державної реєстрації права оренди та повернення земельної ділянки.
У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа за позовом Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до 1) Житомирської міської ради, 2) Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю "Коло", за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фізичної особи-підприємця Томащук Оксани Олександрівни, у якій Прокурор просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №1267 від 19.12.2024 "Про затвердження документації із землеустрою, надання та припинення права користування земельними ділянками" в частині надання в оренду Багатогалузевому товариству з обмеженою відповідальністю "Коло" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050;
- визнати недійсним договір оренди землі №92 від 12.02.2025, який укладений між Житомирською міською радою та Багатогалузевим товариством з обмеженою відповідальністю "Коло" про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050;
- зобов'язати Багатогалузеве товариство з обмеженою відповідальністю "Коло" повернути Житомирській міській об'єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050;
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050 за Багатогалузевим товариством з обмеженою відповідальністю "Коло".
В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на відсутність підстав для передачі в оренду відповідачу-2 спірної земельної ділянки комунальної власності на підставі частин 2, 3 ст.134 3емельного кодексу України (поза процедурою земельних торгів), що свідчить про порушення Радою вимог Земельного кодексу України при прийнятті оспорюваного рішення, укладанні договору оренди та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050.
Прокурор вказує, що на підставі заяви БТОВ "Коло" та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (будівлі магазину), Житомирською міською радою прийнято рішення №1267 від 19.12.2024, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050 та надано її в користування Товариству. До заяви додано копію проекту землеустрою, витяг із ДЗК про земельну ділянку та витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відповідно до викопіювання із кадастрової карти з місцем розташування земельної ділянки, пояснювальної записки, експлікації, кадастрового плану, акту погодження меж на даній земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомості, а будівля магазину БТОВ "Коло" зруйнована.
На виконання оспорюваного рішення, 12.02.2025 між Житомирською міською радою та БТОВ "Коло" укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050 (м. Житомир, вул. Вільський Шлях, 195).
Прокурор зауважує, що у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 у справі №906/630/20 встановлено, що будівлі магазину в м. Житомирі по вул. Максютова (нині - Вільський шлях), 195 на час розгляду даної справи судом - не існувало.
Оскільки будівля магазину по вул. Вільський Шлях, 195 в м. Житомирі, станом на дату прийняття Радою рішення №1267 від 19.12.2024, була знищена, право власності відповідача-2 на неї - припинено. Враховуючи викладене, Прокурор доводить, що підстави для передачі БТОВ "Коло" у оренду земельної ділянки комунальної власності на підставі частин 2, 3 ст.134 ЗК України, поза процедурою земельних торгів, відсутні.
Ухвалою від 23.06.2025 позовну заяву (з урахуванням заяви №51-85-4525вих-25 від 20.06.2025 про уточнення позовних вимог) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/776/25 за правилами загального позовного провадження.
Зокрема, ухвалою суду від 13.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 05.11.2025.
28.10.2025 через відділ канцелярії суду до господарського суду надійшла заява Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-7942вих-25 від 28.10.2025 про забезпечення позову, у якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Згідно з частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на викладене, заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.
Як вбачається з позову, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації речового права.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.03.2020 у справі № 916/3245/19, від 16.10.2019 у справі № 904/2285/19).
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на заявника та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору, тобто такі заходи можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі (аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19).
В обґрунтування поданої заяви Прокурор посилається на те, що 07.10.2025 на сайті Житомирської міської ради оприлюднено проєкт рішення Житомирської міської ради "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" (https://zt-rada.gov.ua/?doc_id=48601). Згідно вказаного проєкту Багатогалузевому товариству з обмеженою відповідальністю "Коло" заплановано продати спірну земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050. Як на підставу продажу землі вказано заяву Товариства та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 18042621, дата реєстрації 26.08.2008) тобто, витяг про право власності на зруйнований об'єкт, якого наразі не існує. Отже, незважаючи на наявний спір, відповідачами - 1, 2 вживаються дії щодо відчуження спірної земельної ділянки у приватну власність Товариства. У разі продажу земельної ділянки необхідно буде змінювати та доповнювати позовні вимоги, що не є можливим на усіх стадіях судового розгляду позову чи перегляду судового рішення. Такі дії, на думку прокуратури, унеможливлять захист прав та інтересів територіальної громади і держави за цим позовом та значно ускладнить судовий розгляд справи.
Господарський суд враховує, що позов у даній справі подано Прокурором з метою захисту інтересів держави та громади м. Житомира задля повернення спірної земельної ділянки громаді.
Так, статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, керуючись законом, здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Пунктом 34 частини 1 ст.26 зазначеного Закону встановлено, що до компетенції рад відносяться питання щодо регулювання земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства. Повноваження сільських, селищних, районних, міських, обласних рад та їх виконавчих органів визначені в статтях 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам, надання земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп земельних ділянок для суспільних потреб, організація землеустрою тощо). Аналогічні повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин визначено у главі 3 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Судом встановлено, що 07.10.2025 на сайті Житомирської міської ради оприлюднено проєкт рішення Житомирської міської ради "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників" (https://zt-rada.gov.ua/?doc_id=48601). Згідно вказаного проєкту спірна земельна ділянка, що знаходиться по вул. Вільський Шлях, 195 в м. Житомир з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050 запланована до продажу Багатогалузевому товариству з обмеженою відповідальністю "Коло".
Судом також встановлено, що на офіційному сайті Житомирської міської ради оприлюднено рішення Житомирської міської ради №1541 від 16.10.2025 "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна заявників". У додатку №2 якого зазначено, що питання щодо продажу БТОВ "Коло" земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050 га знято з розгляду на додаткове вивчення.
Отже, Житомирська міська рада, як власник земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050, не обмежена здійснити будь-які дії з розпорядження спірною земельною ділянкою, у тому числі прийняти рішення про продаж спірної земельної ділянки у власність БТОВ "Коло". Тобто, до вирішення даного спору по суті, Житомирська міська рада вправі розпорядитися належним їй майном на власний розсуд, у зв'язку з чим таке майно може вибути з комунальної власності до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили.
У зв'язку з чим існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів громади м. Житомира, що зумовлено тим, що в разі вчинення Радою дій з відчуження земельної ділянки третій особі унеможливлюватиметься захист або поновлення прав і законних інтересів громади в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Суд погоджується з доводами прокурора, що вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на відчуження земельної ділянки, з високим ступенем ймовірності унеможливить виконання та дієвість рішення суду, зумовить необхідність ініціювання інших судових процесів чи понесення додаткових витрат, тож ефективність захисту та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких Прокурор звернувся до суду, у разі задоволення позову буде втрачена.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 наведено висновок про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Застосування даного підходу є доречним і у даному випадку, адже відповідач-1, який є власником спірної земельної ділянки, може у будь-який час розпорядитися нею на власний розсуд.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21.
На переконання суду, накладення арешту на спірну земельну ділянку, яка належить на праві комунальної власності Житомирській міській раді та перебуває у оренді БТОВ "Коло" у такому випадку має прямий зв'язок між обраним прокурором заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки накладення арешту має стосуватися лише майна, належного до предмета спору, а повернення спірної земельної ділянки Житомирській міській ОТГ і є предметом спору у даній справі.
Запропонований Прокурором захід забезпечення позову не порушує та не обмежує права будь-яких осіб, в тому числі відповідачів - 1, 2, а лише встановлює певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав об'єднаної територіальної громади м. Житомира в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. При цьому, накладення арешту на спірну земельну ділянку не позбавляє Житомирську міську раду права комунальної власності на такий об'єкт, а лише тимчасово обмежує право розпорядження нею (як одну зі складових права власності).
Таким чином суд вважає, що заявлені Прокурором заходи забезпечення позову є пов'язаними із наявністю реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також спрямовані на забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, пов'язані із предметом розгляду цього спору, є співмірними та адекватними по відношенню до заявлених позовних вимог, такими, що не порушують рівності та збалансованості інтересів сторін, оскільки мають тимчасовий характер, та, навпаки, спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, що може слугувати додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позовних вимог, буде реально виконане.
Суд зауважує, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та застосовуються з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які можуть мати відповідні негативні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача, що може бути встановлено лише за результатами розгляду спору по суті.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Заявник не повідомив суду зазначену інформацію, зокрема, який суб'єкт державної реєстрації уповноважений виконати ухвалу суду про забезпечення позову. З врахуванням викладеного, пред'явлення виконавчого документа до виконання покладається на заявника.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Заяву Першого заступника керівника Житомирської окружної прокуратури №51-85-7942вих-25 від 28.10.2025 про забезпечення позову - задовольнити.
2. Накласти арешт на земельну ділянку за адресою вул. Вільський Шлях, 195, м.Житомир з кадастровим номером 1810136300:03:007:0050, загальною площею 0,0494 га, яка перебуває у комунальній власності Житомирської міської об'єднаної територіальної громади в особі Житомирської міської ради.
3. Ухвала господарського суду є виконавчим документом та підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Стягувач: Житомирська окружна прокуратура (10014, місто Житомир, вулиця Леха Качинського, будинок 2; ідентифікаційний код 02909950).
Боржник: Житомирська міська рада (10014, місто Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, будинок 4/2, ідентифікаційний код 13576954).
4. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 30.10.2025 та може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - Прокуратурі - електронний кабінет,
2 - Житомирській міській раді - електронний кабінет,
3 - БТОВ "Коло" - електронний кабінет,
4 - ФОП Томащук Оксані Олександрівні (РНОКПП: НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) - (рек. з пов.)
та представнику - електронний кабінет.