ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 жовтня 2025 року Справа № 924/378/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Майор І.В. (в режимі відеоконференції)
відповідача-1: Мельничук І.М. (в режимі відеоконференції)
відповідача-2: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група"
на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 01.08.2025, повне рішення складено 01.08.2025,
у справі № 924/378/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", м.Київ
до:
1) Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло", м. Хмельницький
2) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м. Київ
про:
- визнання незаконною вимоги про сплату суми гарантії в розмірі 745 570,55 грн;
- визнання Гарантії № 44652 від 22.01.2025 такою, що не підлягає виконанню
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 задоволено заяву ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" від 08.04.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Заборонено Акціонерному товариству Комерційний банк "Глобус" згідно вимоги від 01.04.2025 № 149 здійснювати перерахування гарантійного платежу за гарантією № 44652 від 22.01.2025 та відповідно до Договору про надання гарантії № 44652/ЮГ-25 від 22.01.2025 на користь Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло".
21.04.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", м.Київ до: 1) Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло"; 2) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про визнання незаконною вимоги ХКП "Міськсвітло" до АТ "КБ "Глобус" про сплату суми гарантії в розмірі 745 570,55 грн; визнання Гарантії № 44652 від 22.01.2025, виданої АТ "КБ "Глобус" на виконання Договору про надання гарантії № 44652/ЮГ-2, такою, що не підлягає виконанню.
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 01.08.2025 у позові відмовив. Скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі № 924/378/25.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2025 у справі № 924/378/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:
- в ХКП "Міськсвітло" були відсутні підстави для вимоги від 01.04.2025 (вих.н.№ 149) про перерахування гарантійного платежу згідно з електронною банківською гарантією № 44652 від 22.01.2025;
- станом на 01.04.2025 ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" постачало електричну енергію з 01.02.2025 по 12.04.2025 включно;
- попри відмову ХКП "Міськсвітло" від договору в односторонньому порядку, ним було подано до АТ "КБ "Глобус" (надалі - банк-гарант; відповідач 2) вимогу про сплату йому суми гарантії з підстав: невиконання або неналежного виконання переможцем зобов'язань за договором закупівлі;
- відповідно до листа АТ "КБ "Глобус" № 1-1062 від 08.04.2025 відповідач 2 зазначив, що вимога ХКП "Міськсвітло" (відповідача 1) підлягає виконанню;
- ці обставини зумовили негайне подання позивачем заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, щоб захистити свої матеріальні активи, від незаконних дій відповідачів;
- ухвалою Господарського суду Хмельницької області від "11" квітня 2025 року у справі 924/378/25 заяву ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" про забезпечення позову було задоволено: Заборонено Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" згідно вимоги від 01.04.2025 № 149 здійснювати перерахування гарантійного платежу з гарантією № 44652 від 22.01.2025 та відповідно до договору про надання гарантії № 44652/ЮГ-25 від 22.01.2025 на користь Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло";
- станом на дату подання заяви про забезпечення позову позивач постачав електричну енергію ХКП "Міськсвітло", тим самим належно виконуючи умови договору, а отже вимога ХКП "Міськсвітло" про сплату суми гарантії та готовність АТ "КБ "Глобус" втілити цю вимогу в життя були незаконними;
- більше того, саме дії з боку ХКП "Міськсвітло", пов'язані з фактичним одностороннім припиненням договірних взаємовідносин зумовили припинення правовідносин 13 квітня 2025 року новий постачальник через систему Датахаб - забрав ХКП "Міськсвітло" з постачання позивача;
- постановлення ухвали про забезпечення позову фактично призупинило втілення в життя незаконної вимоги ХКП "Міськсвітло";
- вимога не була виконана через приписи Господарського суду Хмельницької області, однак в подальшому, рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/378/25 від 01 серпня 2025 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог, не зважаючи на встановлені обставини в частині одностороннього розірвання договору ХКП "Міськсвітло", що свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
- позивач в обґрунтування позовних вимог не посилався на положення щодо змін в нормативно-правових актах, як про це зазначив суд першої інстанції, а пропонував внести зміни щодо умов постачання електричної енергії, шляхом зміни строку настання виконання зобов'язання ХКП "Міськсвітло" щодо оплати за спожиту електричну енергію;
- ніякої додаткової угоди про розірвання договору № 2401 між позивачем та відповідачем 1 укладено не було;
- законодавство чітко передбачає варіативність способів проведення розрахунків при постачанні електричної енергії, а отже запропонований варіант проведення розрахунків у формі попередньої оплати аж ніяк не був дискримінаційним та не ставив у невигідне положення ХКП "Міськсвітло";
- позивач продовжив постачати відповідачу 1 електроенергію, належно виконуючи умови договору до моменту зміни постачальника в системі "Датахаб" внаслідок укладання нового договору відповідачем 1;
- для комунальних підприємств встановлення форми оплати - 100 % післяоплата не була необхідною умовою;
- на споживанні позивача перебуває низка підприємств, установ та організацій (як державної, так і комунальної форми власності), які здійснюють розрахунки за електричну енергію у формі попередньої оплати з подальшим остаточним розрахунком за фактично відпущену електричну енергію;
- форма власності підприємства, установи або організації ніяким чином не впливає на заборону/дозвіл проведення розрахунків у формі попередньої оплати з подальшим остаточним розрахунком;
- відповідно, сама пропозиція про внесення змін до договору не була протиправною та не суперечила змісту правочину, навіть якщо б процедуру дострокового розірвання договору ініціював би позивач, це б все одно не було невиконанням чи неналежним виконанням договору.
За наведених обставин, скаржник вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2025 у справі № 924/378/25 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позов ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" до ХКП "Міськсвітло" до АТ "КБ "Гллобус" про визнання гарантії незаконною та такою, що не підлягає виконанню.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 20.08.2025, для розгляду справи № 924/378/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Саврій В.А.
Листом № 924/378/25/4519/25 від 21.08.2025 матеріали справи витребувано у Господарського суду Хмельницької області.
25.08.2025 до суду надійшли матеріали справи № 924/378/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2025 у справі № 924/378/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "22" жовтня 2025 р. о 14:10 год. /т. 2 а.мс. 204/.
08.09.2025 (вх. № 7086/25) від ХКП "Міськсвітло" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2025 у справі № 924/378/25 залишити без змін /т. 2 а.с. 206-210/.
Ухвалою суду від 07.10.2025 задоволено заяву (вх.№ 4312/25) представника Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 224/.
Ухвалою суду від 20.10.2025 задоволено заяву (вх.№ 4497/25) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 236/.
22.10.2025 (вх. № 8204/25) від АТ "КБ "Глобус" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника /т. 2 а.с. 238-239/.
В судовому засіданні 22.10.2025 представник ТОВ"Енергетично-інвестиційна група" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, представник ХКП "Міськсвітло" надав заперечення щодо апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" та ХКП "Міськсвітло", дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Для забезпечення річної потреби електричної енергії з метою зовнішнього освітлення м. Хмельницького та Хмельницької міської територіальної громади Замовником - Хмельницьким комунальним підприємством "Міськсвітло", 07.01.2025 було оголошено процедуру відкритих торгів з особливостями за ідентифікатором закупівлі UA-2025-01-07-003447-a.
Згідно з умовами оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерної документації (додаток 3 до тендерної документації - проєкт договору (п. 5.7) оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електричну енергію не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на підставі Акту приймання-передачі підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін та рахунку-фактури постачальника.
28.01.2025, за результатами проведення публічної закупівлі в електронній системі "Prozorro" (ідентифікатор № UA-2025-01-07-003447-a), між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" (постачальник) та Хмельницьким комунальним підприємством "Міськсвітло" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.
Умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язався постачати споживачу протягом терміну дії договору електричну енергію (код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія/товар/електроенергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно Переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача (додаток №3), а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору для забезпечення безперервного постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язався здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії на найнижчих цінових сегментах ринку електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.
Згідно з п. 5.7 договору оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично спожиту електричну енергію не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на підставі Акту приймання-передачі підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін та рахунку-фактури постачальника.
Згідно з п. 9.6 договору постачальник не несе відповідальності за припинення дії цього договору у разі неприйняття споживачем своєчасно запропонованих (за 20 днів до введення в дію) постачальника змін до цього договору, що викликані змінами регульованих складових ціни та/або змінами і нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 14.10 договору, постачальник зобов'язаний повідомити споживача про зміну будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.
Дія цього договору також припиняється в таких випадках: у разі неприйняття споживачем своєчасно запропонованих (за 20 днів до введення в дію) постачальником змін до договору, що викликані змінами регульованих складових цін (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії (п. 16.6 договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено їх аечатками /т. 1 а.с. 205-218/.
Разом з тим тендерною документацієї вимагалося забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі". Забезпечення надається замовнику учасником-переможцем не пізніше дати укладання договору про закупівлю у формі електронної банківської гарантії в розмірі 2 % вартості договору.
22.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" (принципал) та Акціонерним товариством "КБ "Глобус" (банком-гарантом) укладено договір про надання гарантії № 44652/ЮГ-25 від 22.01.2025 (далі - Договір гарантії), згідно з п. 1.1 якого цей договір регулює правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору про постачання електричної енергії споживачу, що буде укладено на закупівлю товару: Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, з Хмельницьким комунальним підприємством "Міськсвітло".
Гарантійним випадком є невиконання/неналежне виконання принципалом перед бенефіціаром основногозобов'язання, а саме: - невиконання або неналежне виконання переможцем прийнятих на себе зобов?язань відповідно до договору про закупівлю, а саме: "Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника"; - відмова переможця від виконання прийнятих на себе зобов?язань відповідно до договору про закупівлю; - дії переможця призвели до неможливості подальшого виконання договору про закупівлю, відповідно до основного зобов'язання (п. 1.2 договору гарантії).
Згідно з п. 1.3 договору гарантії надана в межах цього договору гарантія є безумовною, безвідкличною та надається у вигляді електронного документа, підписаного КЕП (Кваліфікований електронний підпис) з накладеною кваліфікованою електронною печаткою банка-гаранта та надана через програмний комплекс "M.E.doc", яким накладено КЕП.
Сума і валюта Гарантії: 745 570,55 грн (п. 2.1 договору гарантії).
Строк дії гарантії - з "22" січня 2025 року до "31" грудня 2025 року включно (п. 2.2 договору гарантії).
Відповідно до п. 2.4 договору гарантія надається шляхом передачі гарантійного листа, в якому викладені умови гарантії, після належного виконання вимог п. 3.1-3.2 цього договору щодо сплати комісії та розділу 4 цього договору щодо умов забезпечення виконання принципалом зобов?язань за договором.
Згідно з п. 2.5 договору гарантія припиняється у разі: - закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2 цього договору; - своєчасного виконання у повному обсязі принципалом своїх зобов?язань перед бенефіціаром за договором; - сплати банком-гарантом на користь бенефіціара повного розміру гарантійної суми; - відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом подання банку-гаранту письмового підтвердження або повідомлення про звільнення банку-гаранта від зобов?язань за гарантією.
22.01.2025 АТ "КБ "Глобус" шляхом складання електронної банківської гарантії № 44652 підтвердив зобов'язання банку (гаранта) перед кредитором (бенефіціаром) МКП "Міськсвітло" сплатити повну суму забезпечення виконання договору про закупівлю (745 570,55 грн), що буде укладений між ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" (принципал) та ХКП "Міськсвітло" (бенефіціар) у випадку невиконання або неналежне виконання переможцем прийнятих на себе зобов?язань відповідно до договору про закупівлю, а саме: "Електрична енергія, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника"; відмова переможця від виконання прийнятих на себе зобов?язать відповідно до договору про закупівлю; дії переможця призвели до неможливості подальшого виконання договору про закупівлю, відповідно до Основного зобов?язання.
Гарантія діє з дати видачі по "31" грудня 2025 року включно (п. 4.2).
Банк-гарант має право відмовити бенефіціару в задоволенні його вимог у наступних випадках: якщо вимога по гарантії не відповідає умовам цієї гарантії; якщо вимога по гарантії надана банку-гаранту після закінчення строку, передбаченого п. 4.2 цієї гарантії /т. 2 а.с. 224/.
24.03.2025 ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" листом (вих.№ 2403-6 від 24.03.2025) повідомило ХКП "Міськсвітло" про критичні коливання цін на ринку електроенергії, що призвело до значних фінансових втрат підприємства. Це, у свою чергу, спричинило чотириразове потрапляння ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" у переддефолтний стан протягом зазначеного періоду. У зв'язку з цим постачальник звернувся з пропозицією терміново внести зміни до договору та передбачити можливість авансових платежів. У листі зазначено, що у разі відмови від внесення відповідних змін постачальник змушений буде достроково розірвати договір /т. 1 а.с. 226-228/.
24.03.2025 ХКП "Міськсвітло" листом № 137 від 24.03.2025 відмовилося від запропонованих змін до договору. ХКП "Міськсвітло" повідомило позивача про те, що згідно з п.2.1 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу протягом терміну дії договору електричну енергію (код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача (додаток № 3), а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. ХКП "Міськсвітло" є комунальним підприємством, яке повністю фінансується за кошти місцевого бюджету та щомісяця проводить оплату за постачання електроенергії через органи Державної казначейської служби. Підстави для внесення змін до договору відсутні /т. 1 а.с. 230-231/.
24.03.2025 ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" листом від 24.03.2025 № 2403-13, у зв'язку з відмовою ХКП "Міськсвітло" від запропонованих змін, повідомило останнє про припинення дії договору з 12.04.2025 та переведення споживача на ПОН з 13.04.2025, дотримавшись 20-денного строку відповідно до п.14.10 та п.16.6 договору та запропонувало розпочати нову публічну процедуру закупівлі з метою укладення нового договору з постачальником з 12.04.2025 /т. 1 а.с. 232-233/.
01.04.2025 ХКП "Міськсвітло" направлено до АТ "КБ "Глобус" вимогу № 149 про перерахування на його рахунок гарантійного платежу у розмірі 745 570,55 грн з підстав невиконання або неналежного виконання переможцем зобов'язань за договором закупівлі /т. 1 а.с. 241/.
08.04.2025 АТ "КБ "Глобус" у листі № 1-1062 від 08.04.2025, адресованому ТОВ "Енергетично-інвестиційна група", повідомив, що відповідно до ст. 562 ЦК України зобов?язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов?язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов?язання.
Згідно з Положенням про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління НБУ № 639 від 15.12.2004, Гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.
Отримана АТ "КБ "Глобус" вимога № 149 від 01.04.2025 про сплату грошової суми за електронною банківською гарантією № 44652 від 22.01.2025, що надана на користь ХКП "Міськвітло", в розмірі: 745 570,55 грн, є належно представленою, надана протягом строку дії гарантії та підлягає виконанню /т. 1 а.с. 236/.
07.04.2025 ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" направив ХКП "Міськсвітло" вимогу № 0704-2 від 07.04.2025, про невідкладне, але не пізніше 08.04.2025, відкликання вимоги ХКП "Міськсвітло" до АТ КБ "Глобус" щодо перерахування гарантійного платежу за електронною банківською гарантією № 44652 від 22.01.2025, у зв'язку з тим, що зазначена вимога є неправомірною та такою, що порушує права ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" /т. 1 а.с. 237-239/.
Разом з тим 27.03.2025 ХКП "Міськсвітло" опублікувало оголошення про проведення нової публічної закупівлю № UA-2025-03-27-007868-a для укладення договору з новим постачальником, додатково скориставшись правом на зміну постачальника для одностороннього розірвання договору /т. 2 а.с. 97-103/.
14.04.2025 між ХКП "Міськсвітло" та ТОВ "Віто Енерджи" укладено договір № 1404К про постачання електричної енергії, за яким постачальник зобов?язався постачати споживачу протягом терміну дії договору електричну енергію (код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична снергія/товар/електроенергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку точок комерційного обліку за об?єктами споживача (додаток № 3), а споживач зобов?язався оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1) /т. 2 а.с. 104-110/.
19.05.2025, керуючись листом постачальника від 24.03.2025 № 2403-13, ХКП "Міськсвітло" вирішило розірвати договір з 19.05.2025 (угода про розірвання договору № 2401К про постачання електричної енергії споживачу від 19.05.2025).
В цій угоді зазначено, що за період дії договору в частині постачання електричної енергії з 01.02.2025 по 12.04.2025 споживач спожив 829352 кВт на суму 6 046 856,39 грн.
Позивач ТОВ "Енергетично-інвестиційна група", вважаючи, що ХКП "Міськсвітло" направив вимогу до АТ КБ "Глобус" про перерахування гарантійного платежу із вказанням формальної підстави, а саме неналежне виконання переможцем прийнятих на себе зобов'язань відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025, звернувся до Господарського суд Хмельницької області із позовом до ХКП "Міськсвітло", до АТ КБ "Глобус" про визнання незаконною вимоги про сплату суми гарантії в розмірі 745 570,55 грн та визнання гарантії № 44652 від 22.01.2025 такою, що не підлягає виконанню.
Господарський суд за результатами розгляду позовних вимог дійшов висновку про відмову у позові ТОВ "Енергетично-інвестиційна група".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що положеннями п. 9.6, 16 договору № 2401 від 28.01.2025 передбачено, що підставами для розірвання договору є неприйняття споживачем своєчасно запропонованих постачальником змін додоговору, що викликані змінами регульованих складових цін (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії, однак матеріали справи не містять жодних доказів змін в нормативно-правових актах, які б стосувалися зміни регульованих складових ціни та/або змін в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії законодавчим органом. Тобто постачальник фактично розірвав договір та припинив виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025 з підстави неприйняття невигідних для споживача умов, які стосуються переходу на авансову форму оплати, яка є неприйнятною для підприємств, які фінасуються через Державну казначейську службу України.
Враховуючи чинність банківської гарантії № 44652 від 22.01.2025, звернення позивача з позовом про визнання незаконною вимоги про сплату суми гарантії в розмірі 745 570,55 грн, у спірних правовідносинах не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його цивільних прав. Обраний позивачем такий спосіб захисту цивільних прав у спірних правовідносинах є неефективним.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 561, 562 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 565 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Згідно з ст. 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 відступив від висновку, що при вирішенні спору про існування обов'язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. А дійшов висновку, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов'язку принципала, а зобов'язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов'язання боржником.
Верховний Суд зазначив про те, що призначенням інституту гарантії (§ 4 глави 49 ЦК України) є надання упевненості учасникам обороту в тому, що бенефіціар гарантовано і швидко одержить платіж, якщо надасть документи, передбачені гарантією (наприклад, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт тощо), причому навіть і в тому випадку, коли між принципалом і бенефіціаром існує спір щодо виконання зобов'язання. Запорукою тому має бути надійність банківської системи. Тим самим у разі виникнення спору щодо наявності чи відсутності боргу принципала останній та бенефіціар в частині стягнення боргу міняються місцями: не бенефіціар звертається до суду за стягненням боргу (бо він вже одержав від гаранта суму боргу, яку вважав наявною), а принципал позивається до суду про стягнення з бенефіціара суми, яку принципал вважає отриманою за його рахунок без достатньої правової підстави (глава 83 ЦК України) з огляду на відсутність боргу принципала.
В обґрунтування цих висновків Верховним Судом зазначено, що механізм забезпечувального інституту гарантії, на відміну від інших видів забезпечення виконання зобов'язань, передбачає укладення не двох (основного та забезпечувального), а трьох правочинів.
Перш за все це договір між бенефіціаром (боржником) та принципалом (кредитором), який спрямований на виникнення основного зобов'язання. Умова щодо забезпечення основного зобов'язання гарантією може передбачатися таким договором або висуватися бенефіціаром як передумова укладення такого договору.
Обов'язок банку чи іншої фінансової установи щодо видачі банківської гарантії виникає з договору між принципалом і такою фінансовою установою. Надання гарантії є фінансовою послугою, яка надається на підставі договору (пункт 6 частини першої статті 4, стаття 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" у чинній редакції, пункт 7 частини першої статті 4, стаття 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у редакції, що діяла на час видачі гарантії у справі, що переглядається). Цим договором можуть визначатися, серед іншого, умови гарантії, строк її дії, сума, на яку видається гарантія, строк видачі гарантії, розмір оплати послуг гаранта тощо.
Третім правочином у механізмі забезпечувального інституту гарантії є видача гарантії на користь бенефіціара, яка є одностороннім правочином. Саме з цього правочину виникає грошове зобов'язання гаранта.
Хоча у механізмі забезпечувального інституту гарантії беруть участь три суб'єкти - бенефіціар, принципал та гарант, зазначені вище правочини не зв'язують всіх їх одночасно. Так, договір між бенефіціаром і принципалом, з якого виникає основне зобов'язання, зв'язує лише бенефіціара і принципала, але не гаранта. Договір між принципалом і гарантом зв'язує лише принципала і гаранта, але не бенефіціара. Односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов'язки лише для гаранта (частина третя статті 202 ЦК України), а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов'язанні.
Отже забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, незалежне від зобов'язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов'язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов'язання виконанням, гарант не вправі.
Виходячи з викладеного, об'єднана палата вважала, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплату грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 ЦК України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Отже кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
Якщо ж бенефіціар за відсутності основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України.
Отже Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 навів висновок щодо способу захисту спірних правовідносин та вказав на особливості розгляду такої категорії справ.
Крім того у вказаній справі відступлено від висновку, наведеного у справі № 910/16898/19, що при вирішенні спору про існування обов'язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2024 у cправі № 910/718/23).
Згідно з пп. 11 п. 2 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ № 639 від 15.12.2004, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321, належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями.
Згідно з пп. 14 Положення вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення гаранту. Вимога за контргарантією складається гарантом (або іншим контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення контргаранту.
Судом встановлено, ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" листом (вих.№ 2403-6 від 24.03.2025) звернулося ХКП "Міськсвітло" з пропозицією терміново внести зміни до договору щодо порядку оплати спожитої електрисної енергії та передбачити можливість авансових платежів. Разом з тим у листі зазначено, що у разі відмови від внесення відповідних змін постачальник змушений буде достроково розірвати договір /т. 1 а.с. 226-228/.
24.03.2025 ХКП "Міськсвітло" у листі № 137 відмовилося від запропонованих змін до договору мотивуючи це п. 2.1 договору, за яким постачальник зобов'язується постачати споживачу протягом терміну дії договору, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Також у листі зазначено, що ХКП "Міськсвітло" є комунальним підприємством, яке повністю фінансується за кошти місцевого бюджету та щомісяця проводить оплату за постачання електроенергії через органи Державної казначейської служби, у зв'язку з чим підстави для внесення змін до договору відсутні /т. 1 а.с. 230-231/.
24.03.2025 ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" листом № 2403-13, у зв'язку з відмовою ХКП "Міськсвітло" від запропонованих змін, повідомило про припинення дії договору з 12.04.2025 та переведення споживача на ПОН з 13.04.2025, запропонувавши розпочати нову процедуру закупівлі.
Зазначена позиція ТОВ "Енергетично-інвестиційна група" стала підставою для проведення ХКП "Міськсвітло" публічних закупівель, за результатами яких 14.04.2025 між ХКП "Міськсвітло" та ТОВ "Віто Енерджи" укладений договір № 1404К про постачання електричної енергії.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що припинивши дію Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025, позивач фактично припинив виконання своїх зобов'язань, визначених п. 2.1 цього Договору, за яким зобов'язався постачати споживачу протягом терміну дії Договору електричну енергію (код за ДК 021:2015 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія/товар/ електроенергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно Переліку точок комерційного обліку за об'єктами споживача.
За таких обставин 01.04.2025 ХКП "Міськсвітло" направило АТ "КБ "Глобус" вимогу № 149 про перерахування на його рахунок гарантійного платежу у розмірі 745 570,55 грн згідно з електронною банківською гарантією № 44652 від 22.01.2025 з підстав невиконання або неналежного виконання переможцем зобов'язань за договором закупівлі /т. 1 а.с. 241/.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про безпідставне посилання позивача на положення п. 9.6, п. 16 договору № 2401 від 28.01.2025, згідно з якими підставами для його розірвання визначено: неприйняття споживачем своєчасно запропонованих постачальником змін до договору, що викликані змінами регульованих складових цін (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії.
Всупереч умовам п. 9.6, п. 16 договору № 2401 від 28.01.2025 позивач не надав доказів змін в нормативно-правових актах, які б стосувалися зміни регульованих складових ціни та/або змін в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або щодо умов постачання електричної енергії законодавчим органом.
Разом з тим постачальник фактично розірвав договір та припинив виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025 з підстави неприйняття невигідних для споживача умов, які стосуються переходу на авансову форму оплати, що є неприйнятним для підприємств, які фінасуються через Державну казначейську службу України.
При цьому згідно з пп. 15 п. 6.1 договору споживач (ХКП "Міськвітло") має право відмовитися від нерентабельних та невигідних умов, запропонованих постачальником.
В свою чергу пп. 12 п. 7.2 договору про постачання електричної енергії споживачу № 2401 від 28.01.2025 передбачено зобов'язання постачальника (ТОВ "Енергетично-інвестиційна група") не пропонувати та не ставити невигідні умови споживачу.
Крім того в умовах тендерної документації чітко прописана умова щодо форми оплати, а саме "післяоплата", як обов'язкова умова, на яку постачальник погодився, взявши участь у процедурі відкритих торгів (з особливостями) та підписавши договір № 2401 від 28.01.2025.
Тобто перед підписанням вище вказаного договору постачальник мав оцінити власні ризики, проте прийняв такі умови та погодився на вказану форму оплати.
Враховуючи, що вимога № 149 від 01.04.2025 про сплату грошової суми за електронною банківською гарантією № 44652 від 22.01.2025, наданою на користь ХКП "Міськвітло" у розмірі 745 570,55 грн, є належно представленою, надана протягом строку дії гарантії та відповідає умовам електронної банківської гарантії № 44652 від 22.01.2025, колегія суддів вважає, що така вимога є законною, а гарантія № 44652 від 22.01.2025 такою, що підлягає виконанню.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" до Хмельницького комунального підприємства "Міськсвітло", Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про визнання незаконною вимоги про сплату суми гарантії в розмірі 745 570,55 грн, визнання Гарантії № 44652 від 22.01.2025 такою, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тому заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 в справі № 924/378/25, правомірно скасовані судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2025 у справі № 924/378/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-інвестиційна група" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 серпня 2025 року у справі №924/378/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/378/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повну постанову складено "30" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.