вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" жовтня 2025 р. Справа№ 911/3333/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Титикало Р.С.;
від відповідача - представник не прибув;
від третьої особи - Мовчан В.Л.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" на рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 року (суддя Черногуз А.Ф. - повний текст рішення складено і підписано 13.03.2024 року) у справі №911/3333/23 за позовом Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Броварської міської ради про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
ВСТАНОВИВ наступне.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до Релігійної організації "Релігйна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" про усунення перешкод у користуванні орендованим майном шляхом виселення.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) позбавлене можливості вільно користуватися орендованим майном, оскільки Релігійна організація "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" незаконно, самоправно зайняла вказані будівлі та користується ними без відповідних на те правових підстав.
За доводами позивача, 06.10.2023 Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) на адресу відповідача направило вимогу, у якій просило протягом трьох календарних днів, з моменту отримання даної вимоги усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування, шляхом звільнення (виселення з) комплексу (будівель та споруд) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, що складається із нежитлової будівлі А, загальною площею 312,1 кв.м.; нежитлової будівлі Б, загальною площею 102,0 кв.м.
Дана вимога отримана відповідачем 06.10.2023 не була задоволена. Відповідач продовжив незаконно, самоправно займати вищевказані будівлі, що підтверджується актом огляду комплексу від 30.10.2023.
Позивач відзначив, що він є орендарем комплексу (будівель та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, що належить до об'єктів комунальної власності Броварської територіальної громади для розміщення релігійної організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній, відповідно до умов Договору оренди об'єкта комунальної власності Броварської територіальної громади №53-22 від 01.12.2022.
За таких умов позивач вважає, що він, як законний користувач (орендар) позбавлений можливості користуватися орендованим майном саме через дії відповідача, який безпідставно та самоправно зайняв будівлі, а звернення до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні, шляхом виселення беззаперечно є належним способом захисту.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2024 року у справі №911/3333/23 зобов'язано Релігійну організацію "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" (ідентифікаційний код ЮО 23582812, вул. Максименка, буд. 1, с. Княжичі, Броварський р-н. Київська обл., 07445) усунути перешкоди у користуванні комплексом (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, що складається із нежитлової будівлі А, загальною площею 312,1 кв.м. та нежитлової будівлі Б, загальною площею 102,0 кв.м., шляхом виселення з вказаного об'єкта нерухомого майна.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що до Броварської міської ради, як до правонаступника, права та обов'язки Княжицької сільської ради, зокрема і щодо спірного нерухомого майна, законно перейшли на правових підставах, отже рада була набувачем права володіння, розпорядження та користування спірним нерухомим майном, яке в подальшому було передано позивачу в оренду.
Відповідно до пункту 2.1 договору оренди № 53-22 від 01.12.2022 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання передачі майна.
Враховуючи те, що акт приймання-передачі комунального майна датований 01.12.2022, позивач набув права користування майном в цей день. Відтак, оскільки відповідач не звільняє будівлі, що передані позивачу в оренду за договором, то відповідач визнається судом особою, що в дійсності чинить перешкоди в користуванні спірним майном, яке знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наявність у нього законних підстав для користування спірним нерухомим майном.
В ході здійснення апеляційного провадження до апеляційного суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/2913/24 з вимогами про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області № 445 від 06.09.2022 про включення до переліку другого типу та передачу в оренду терміном на 5 років, без аукціону комплексу (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Максименка Сергія, 1, з них: нежитлова будівля А, загальною площею 312,1 кв.м., що обліковується на балансі відділу культури Броварської міської ради Броварського району Київської області; нежитлова будівля Б, загальною площею 102,0 кв.м., що обліковується на балансі КП Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій».
Колегія суддів у судовому засіданні 20.10.2025, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2025 у справі №911/2913/24 заяву Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" б/н від 12.03.2025 (вх. № 1874/25 від 12.03.2025) про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позовну заяву Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" б/н від 25.10.2025 (вх. № суду 1508/24 від 25.10.2024) залишено без розгляду.
Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В свою чергу відповідач (апелянт) правом на участь представника не скористався та надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки через проходження реабілітації після хвороби представника.
Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки відповідачем у справі є релігійна організація, а не окремий її представник, в свою чергу, Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.
Слід також зазначити, що до клопотання додано виписку із медичної карти, згідно якої датами перебування у стаціонарі визначено - 30.09.2025 по 04.10.2025, стати до роботи - 05.10.2025 (тоді як дата призначеного судового засідання - 20.10.2025); в рекомендаціях відсутні будь - які обмеження, які стосуються виконання професійних обов'язків.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Позиція скаржника є викладеною письмово та зрозумілою. Явка представника відповідача обов'язковою не визнавалася.
При цьому, суд за клопотанням відповідача вже відкладав розгляд справи, надаючи можливість йому реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді, а тому не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Рішенням Княжицької сільської ради народних депутатів Броварського району Київської області від 30.01.1998 №33 вирішено передати на утримання Свято-Преображенської церкви с. Княжичі: старе приміщення Будинку культури для проведення церковного богослужіння; старе приміщення сільської ради під підсобне господарство.
Рішенням Броварської міської ради від 09.02.2021 №14-01-08 «Про реорганізацію Княжицької сільської ради Броварського району Київської області та Требхівської сільської ради Броварського району Київської області шляхом приєднання до Броварської міської ради Броварського району Київської області», зокрема вирішено провести процедуру реорганізації Княжицької сільської ради Броварського району Київської області шляхом приєднання до Броварської міської ради.
Рішенням Броварської міської ради від 25.03.2021 №98-04-08 «Про затвердження передавальних актів та прийняття майна Требухівської сільської Ради Броварського району Київської області та Княжицької сільської ради Броварського району Київської області у комунальну власність Броварської міської територіальної громади» із урахуванням змін, внесених рішенням Броварської міської ради від 29.07.2021 3312-10-08, затверджено передавальний акт Княжицької сільської ради Броварського району Київської області щодо передачі майна до комунальної власності Броварської територіальної громади та прийнято відповідне майно (т.1 а.с.16-17,20). Зокрема, з витягу з додатку до відповідного передавального акту вбачається, що передане нерухоме майно, розташоване у с. Княжичі Броварського району Київської області по вул. С. Максименка,1: будівля будинку культури, інвентарний номер 101310002: будинок сільської ради, інвентарний номер 101310001.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.08.2022 №307049841 зареєстровано право комунальної власності за Броварською міською радою на комплекс (будівлі та споруди) - нежитлові будівлі А загальною площею 312,1 кв.м та Б загальною площею 102 кв.м, що знаходяться за адресою : Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Максименка Сергія, 1.
31.08.2022 від Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) надійшла заява, яка зареєстрована за вх.№5627/3 про надання в орендне користування на 5 років для цільового використання культової та релігійної діяльності релігійної організації нежитлових будівель літери А (старе приміщення будинку клубу), В (старе приміщення сільської ради), які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Максименка Сергія, 1.
Листом від 13.09.2022 Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» повідомило Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради про те, що не заперечує щодо передачі в оренду нежитлової будівлі (старе приміщення сільської ради), літера Б за вищезазначеною адресою.
Листом від 05.09.2022 за вих.№66/01-16 Відділ культури Броварської міської ради повідомив про те, що не заперечує щодо передачі в оренди будівлі будинку культури за зазначеною адресою.
Відповідно до п. 3 рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 06.09.2022 №445 «Про включення до Переліку другого типу та передачу в оренду об'єктів комунальної власності Броварської міської територіальної громади» вирішено включити до переліку другого типу та передати в оренду терміном на 5 років, без аукціону, комплекс (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, з них:
- нежитлова будівля, A, загальною площею 312,1 кв.м, що обліковується на балансі Відділу культури Броварської міської ради Броварського району Київської області;
- нежитлова будівля, Б, загальною площею 102,0 кв.м, що обліковується на балансі Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій» (т.1 а.с.27-28).
Рішенням Броварської міської ради Броварського району Київської області від 11.10.2022 року №841-34-08 «Про надання дозволу на передачу комунального майна Броварської міської територіальної громади» надано дозвіл на передачу будівлі будинку культури по вул. Максименка Сергія, 1 в с. Княжичі Броварського району Київської області з балансу Відділу культури Броварської міської ради Броварського району Київської області на баланс Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Бровари-Благоустрій».
Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 25.10.2022 №547 «Про затвердження умов передачі в оренду об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади без аукціону» затверджено умови передачі в оренду об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади: - комплексу (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, з них: нежитлова будівля, А (старе приміщення будинку культури), загальною площею 312,1кв.м; нежитлова будівля, Б (старе приміщення сільської ради), загальною площею 102 кв.м.
01.12.2022 між Управлінням з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області (орендодавцем), Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) укладено договір №53-22 оренди об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди №1 від 02.12.2022.
Об'єктом оренди за таким договором є комплекс (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, з них: нежитлова будівля, А (старе приміщення будинку культури), загальною площею 312,1кв.м; нежитлова будівля, Б (старе приміщення сільської ради), загальною площею 102 кв.м (п.1.1 договору).
Строк оренди за договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення договору, при цьому, договором визначено, що він діє до 30.11.2027 включно (п.12.1 договору оренди).
Відповідно до акту приймання-передачі комунального майна від 01.12.2022 орендодавець - Управління з комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області та балансоутримувач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Бровари-Благоустрій» передали, а Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) прийняло в оренду будівлі та споруди, що є об'єктом оренди за вищевказаним договором оренди.
На підставі розпорядження Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 05.01.2023 №1-ОД «Про утворення робочої групи» утворено робочу групу для здійснення огляду зазначеного вище комплексу з метою перевірки використання об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади.
Відповідно до акту огляду від 13.01.2023 вказаного об'єкту комплексу будівель та споруд, розташованого у с. Княжичі Броварського району Київської області по вул. Максименка Сергія встановлено, що доступ до внутрішнього огляду будівель відсутній, оскільки на момент перевірки будівлі зачинені, а робочій групі надані документи щодо права користування земельною ділянкою та рішення Княжицької сільської ради депутатів Броварського району Київської області від 30.01.98 №33.
Листом № 39 від 21.02.2023 Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) звернулося до Броварської міської ради Броварського району Київської області та зазначило, що ним прийнято в оренду об'єкти за договором оренди, однак вони не використовуються, оскільки вільний і безперешкодний доступ до них відсутній.
Згідно листа №1.7-03/01/2795 від 23.02.2023 Броварська міська рада звернулась з вимогою до відповідача звільнити зазначений об'єкт протягом 7 календарних днів.
Розпорядженням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 09.03.2023 №46-ОД «Про утворення робочої групи щодо обстеження комунального майна» з метою перевірки використання об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади утворено робочу групу по обстеженню зазначеного комплексу.
Відповідно до акту огляду від 09.03.2023 встановлено, що вільний доступ у орендодавця, орендаря та балансоутримувача до вказаного комплексу (будівлі та споруди) відсутній, оскільки комплекс спірних будівель використовується Релігійною організацією "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області".
Броварська міська рада Броварського району Київської області, посилаючись на порушення її правомочностей користуватись та розпоряджатись вказаним комплексом будівель та споруд, звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської Єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (далі відповідач, РО «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської Єпархії УПЦ с. Княжичі Броварського району Київської області»), в якому просила зобов'язати відповідача усунути шляхом виселення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном - об'єктом комунальної власності Броварської міської територіальної громади - комплексом (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вул.Максименка Сергія, 1, з них: нежитлова будівля, А, загальною площею 312,1 кв.м; нежитлова будівля, Б, загальною площею 102,0 кв.м.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі №911/867/23 у задоволенні вказаного позову відмовлено, оскільки судом не встановлено фактів порушень суб'єктивного матеріального права саме особи, яка звернулась до суду з відповідним позовом і яка не користується спірними будівлями.
Так, вказаним судовим рішенням встановлено наступні обставини:
позивач є особою, яка представляє територіальну громаду Броварського району Київської області, якій належать право власності на вказаний комплекс будівель та споруд, що набуте під час передачі в процесі приєднання, що у даній справі належними та допустимим доказами не спростовано та діє від її імені, здійснюючи правомочності власника майна такої громади;
позивач як особа, що діє від імені відповідної територіальної громади вільно розпорядився своїм майном комплексом будівель та споруд, передавши його у тимчасове володіння та користування третій особі на строк оренди, визначений договором оренди на підставі акту прийому-передачі;
у даній справі відповідачем не доведено набуття ним права власності на спірний комплекс будівель та споруд належними та допустимим доказам;
на момент виникнення спірних правовідносин позивач розпорядився своїм майном та передав на строк оренди свої правомочності власника володіти та користуватись відповідним майном третій особі, тобто не здійснював користування відповідними спірними об'єктами, при цьому, спірні будівлі орендуються третьою особою, яка набула права володіти та користуватись ними на підставі вищевказаного договору оренди, який не визнаний недійсним;
у даній справі не доведено, що третя особа відмовилась від договору або відповідний договір оренди розірвано або припинено в установленому порядку та майно перебуває у володінні та користуванні позивача і здійснювати правомочностей власника володіти та користуватись відповідним майном йому перешкоджає відповідач.
У даній же справі з позовом звернувся орендар - Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до Релігійної організації "Релігйна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" з вимогами про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
Слід зазначити, що в провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/612/24 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" до 1) Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області; 2) Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України); 3) Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій" про:
- визнання недійсним з моменту його укладення, тобто з 01.12.2022, договору №53-22 оренди об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади від 01.12.2022, укладеного між Управлінням з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Броварського району Київської області, Управлінням Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області "Бровари-Благоустрій";
- визнання недійсним з моменту його підписання, тобто з 01.12.2022, додатку №3 до договору оренди об'єкта комунальної власності Броварської міської територіальної громади №53-22 від 01.12.2022 акту приймання-передачі комунального майна від 01.12.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 911/3333/23 зупинено провадження у справі № 911/3333/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/612/24.
Постановою Верховного Суду від 07.08.2025 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у справі №911/3333/23 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував, що закріплена статтею 204 Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає дану справу з урахуванням наведеної позиції Верховного Суду, за чинних обставин та наявних доказів.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
У приписах статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України закріплений принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Захист права власності врегульований главою 29 Цивільного кодексу України. Зокрема, захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, передбачений статтею 391 зазначеного Кодексу, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути порушене і без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у такому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Верховний Суд неодноразово (зокрема в постановах від 17.04.2018 у справі № 924/623/16, від 29.08.2019 у справі № 910/551/18, від 09.11.2023 у справі № Б - 50/232-09, від 10.09.2024 у справі № 910/8467/21) звертав увагу, що звернутися з передбаченим наведеною нормою негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Необхідно зауважити, що з урахуванням специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, від 01.04.2025 у справі № 908/2915/23, від 16.04.2025 у справі № 916/1664/22, від 22.04.2025 у справі № 918/1332/23).
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.
Однією з передумов/підстав подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то відпадає і підстава для пред'явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов'язально-правовими засобами. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18, від 09.11.2023 у справі № Б - 50/232-09.
В такий спосіб Суд зазначає, що умовами подання негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17, від 05.01.2024 у справі № 367/7905/18, від 27.05.2020 у справі № 909/392/19, від 08.04.2025 у справі № 910/5739/23..
Право власності як абсолютне право має захищатися лише у разі доведення самого факту порушення. Тому встановлення саме зазначених вище обставин належить до предмета доказування у справах за такими позовами. Подібні за змістом правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справах №909/392/19 та № 910/1310/19, від 09.11.2023 у справі № Б - 50/232-09.
З огляду на предмет позовних вимог до предмету доказування у цій справі входить: факт належності спірного нерухомого майна Позивачу на праві власності чи титульного володіння; факт перешкоджання Відповідачем користуватись і розпоряджатись цим майном (зокрема через фактичне знаходження у ньому); відсутність у Відповідача законних підстав для користування майном.
Колегія суддів вказує, що у справі №911/867/23 встановлено обставину того, що Броварська міська рада є особою, яка представляє територіальну громаду Броварського району Київської області, якій належать право власності на вказаний комплекс будівель та споруд, що набуте під час передачі в процесі приєднання.
Також встановлено, що Броварська міська рада, як особа, що діє від імені відповідної територіальної громади вільно розпорядився своїм майном комплексом будівель та споруд, передавши його у тимчасове володіння та користування Управлінню Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) на строк оренди, визначений договором оренди на підставі акту прийому-передачі.
Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, обставини, зокрема, щодо належності позивачу у даній справі на праві титульного володіння спірного нерухомого майна є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.
Стосовно наявності законних підстав у відповідача для користування спірним майном (на які він посилається в апеляційній скарзі), Суд вказує наступне.
Так, у справі №911/867/23 судом досліджувалися обставини наявності законних підстав для користування відповідачем спірним нерухомим майном та було встановлено, що ним не доведено набуття права власності на спірний комплекс будівель та споруд належними та допустимим доказами.
При цьому, суд не прийняв довідку, підписану сільським головою, щодо передачі комплексу будівель та споруд у постійне користування відповідача, оскільки не було надано доказів прийняття рішення власником - відповідною радою у встановленому порядку щодо передачі відповідного майна третій особі у постійне користування.
Крім цього, суд дійшов висновку, що рішення Княжицької сільської ради, яка представляла власника відповідного майна відповідну територіальну громаду у 1998 року, щодо передачі та утримання спірного майна не свідчить про перехід права власності на таке майно, оскільки передбачає лише обов'язок його утримувати з виникненням права використовувати таке майно для проведення церковного богослужіння та під підсобне господарство без визначення строку такого користування, що надає можливість власнику витребувати таке майно у будь-який момент.
Стосовно наявності перешкод у позивача для користування спірним майном, то наявними у справі доказами, зокрема, актом огляду від 09.03.2023, підтверджуються обставини перешкоджання відповідачем у користуванні позивачем орендованим майном.
Відповідачем наведеного не спростовано.
Крім цього, колегія суддів враховує, що саме по собі звернення позивача до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні й заперечення відповідача щодо його задоволення свідчить про наявність таких перешкод.
Такий висновок Верховний Суд сформував у постанові від 28.04.2022 у справі №334/815/21. Крім того, з аналогічними висновками судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції погодився при розгляді справ № 759/23652/19, №759/9880/21.
Таким чином, враховуючи встановлені в межах справи №911/867/23 преюдиціальні обставини щодо належності позивачу у даній справі на праві титульного володіння спірного нерухомого майна, а також з огляду на презумпцію правомірності договору №53-22 оренди, за яким Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) орендує вказане майно, не спростування (зокрема, в судовому порядку) відповідачем вибуття права у нього та набуття права позивачем, Суд дійшов висновку про правильність рішення місцевого господарського суду.
Стосовно доводів скаржника про те, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить висновку суду про задоволення позову, слід зазначити наступне.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення зазначається висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Так, з резолютивній частині оскаржуваного рішення чітко вбачається висновок суду про задоволення позову.
При цьому, не зазначення наступних відомостей: «Позов задоволено», при наявності висновку з заявленої позовної вимоги не є підставою для зміни чи скасування судового рішення з огляду на положення ст. 277 ГПК України, оскільки не може вважатися порушенням, яке призвело до неправильного вирішення справи.
До визначених ч. 3 ст. 277 ГПК України обов'язкових підстав скасування, наведене таж не віднесено.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 року у справі №911/3333/23 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 30.10.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова
Суддею Буравльовим С.І. висловлено окрему думку, яка приєднана до справи і є відкритою для ознайомлення.